Постанова

від 11.04.2023 по справі 520/16879/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2023 р.Справа № 520/16879/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Григорова А.М.,

Суддів: Бартош Н.С. , Подобайло З.Г. ,

за участю секретаря судового засідання Ломоновської Ю.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.02.2022, головуючий суддя І інстанції: Бабаєв А.І., м. Харків, повний текст складено 23.05.22 року по справі № 520/16879/21

за позовом Приватного підприємства "БІСКАЙ"

до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "БІСКАЙ" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, в якій просило суд визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у Харківській області від 08.06.2021 року №2863 про відповідність ПП «БІСКАЙ» критеріям ризиковості платника податку.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішення ГУ ДПС у Харківській області від 08.06.2021 року №2863 про відповідність ПП «БІСКАЙ» критеріям ризиковості платника податку, на думку позивача, є протиправним та підлягає скасуванню.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.02.2022р. адміністративний позов Приватного підприємства "БІСКАЙ" до Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ДПС у Харківській області від 08.06.2021 року №2863 про відповідність ПП «БІСКАЙ» критеріям ризиковості платника податку.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Головним управлінням ДПС у Харківській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України подано апеляційну скаргу, в якій зазначає, що вважає рішення суду таким, що прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права, з викладенням в ньому висновків, які не відповідають обставинам справи, що в силу положень ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування оскаржуваного рішення та прийняття нового судового рішення. На думку апелянта, суд першої інстанції невірно застосував приписи Постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 та Наказу Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, які регулюють Порядок роботи комісій з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування (далі - ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН, Реєстр) щодо зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН та прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН. Посилається на те, що аналіз діяльності позивача свідчить про наявність ризиків маніпулювання показниками податкової звітності та даними Єдиного реєстру податкових накладних, а також мінімізації платежів до бюджету, підприємство задіяне у проведенні ризикових операцій. Відтак, використання контролюючим органом податкової інформації, наявної в інформаційних системах ДПС; здійснення податкового контролю, зокрема, віднесення позивача до платників, які відповідають критеріям ризиковості, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань, безпосередньо рішення Комісії по віднесенню платника податків до переліку таких платників, які відповідають критеріям ризиковості, не порушує права та інтереси позивача. Позивач здійснює реалізацію товару, який за обсягами постачання та номенклатурою різниться з придбаним товаром. Аналіз діяльності позивача свідчить про наявність ризиків маніпулювання показниками податкової звітності з ПДВ, втрат бюджету, проходження схемного кредиту - суб`єктів господарювання, які задіяні в схемах формування ризикового податкового кредиту з ПДВ для реального сектору економіки. Позивач продає ТМЦ, які не придбавав, а купує ТМЦ, які не продає, та не несе витрати на їх зберігання, про що свідчить схема руху ПДВ. На підставі наведеного, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.02.2022 у справі та прийняти по справі нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Від Приватого підприємства "БІСКАЙ", до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що вважає, що вказане рішення прийнято у відповідності до норм матеріального та процесуального права. Виходячи з вищевикладеного, просить залишити апеляційну скаргу ГУ ДПС у Харківській області без задоволення, а Рішення Харківського окружного адміністративного суду по справі №520/16879/22 від 23.02.2022 року без змін.

Учасники справи про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені заздалегідь та належним чином (в матеріалах справи містяться довідки про доставку електронних листів в електронний кабінет системи "Електронний Суд").

Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений заздалегідь та належним чином.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що рішення ГУ ДПС у Харківській області від 08.06.2021 року №2863 про відповідність ПП «БІСКАЙ» критеріям ризиковості платника податку є протиправним та підлягає скасуванню, тому позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними, а тому підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Головним управлінням ДПС у Харківській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України прийнято рішення від 08.06.2021 року №2863 про відповідність платника податку на додану вартість Приватного підприємства "БІСКАЙ" критеріям ризиковості платника податку.

Позивач, вважаючи протиправним оскаржуване рішення, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції керується наступними приписами норм чинного законодавства.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема щодо визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства урегульовані Податковим кодексом України.

Підпунктом 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з підпунктом 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Відповідно до пункту 71.1 статті 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Статтею 74 Податкового кодексу України визначено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, а також контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, в порядку інформаційної взаємодії відповідно до пункту 41.2 статті 41 цього Кодексу.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики.

Згідно з абзацом першим пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" від 11.12.2019 №1165(набрала чинності 01.02.2020), якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №1165).

Пунктом 1 Порядку №1165 встановлено, що цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Так, за змістом пункту 2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Згідно з пунктом 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку.

Податкова накладна / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

Відповідно до пункту 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття.

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Додатком 1 до Порядку №1165 визначено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, відповідно до пункту 8 яких до цих Критеріїв віднесено наявність у контролюючих органів податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній / розрахунку коригування.

Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Так, Головним управлінням ДПС у Харківській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України прийнято рішення від 08.06.2021 року №2863 про відповідність платника податку на додану вартість Приватого підприємства "БІСКАЙ" критеріям ризиковості платника податку.

Підставою прийняття рішення від 08.06.2021 року №2863 визначено наявні ознаки проведення ризикових операцій (п.8 Критеріїв ризиковості платника податку).

Таким чином, право на оскарження в судовому порядку рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника випливає з норм пункту 6 Порядку №1165, за якими у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Право на звернення до суду також прямо передбачено в затвердженій формі Рішення (додаток 4 до Порядку № 1165), а саме: "Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку".

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16 грудня 2020 року по справі №340/474/20, від 5 січня 2021 року по справі № 640/10988/20 , від 05 січня 2021 року по справі №640/11321/20, від 19.11.2021 №140/17441/20, що враховуються судом відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд у постановах від 16 грудня 2020 року по справі № 340/474/20, від 05 січня 2021 року по справі № 640/10988/20 та від 05 січня 2021 року по справі №640/11321/20 зазначав, що при вирішенні спорів такої категорії суди попередніх інстанцій, з огляду на правове регулювання і характер цих відносин, мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Також суд касаційної інстанції зазначав, що Комісія, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органів наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на них законодавством завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку, та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Спірними рішеннями Привате підприємство "БІСКАЙ" визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено, зокрема, пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

При цьому, у разі відповідності п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку містить обов`язкове для заповнення поле "податкова інформація".

Як вбачається зі змісту спірного рішення податкового органу, зазначене поле містить наступну інформацію:" наявні ознаки проведення ризикових операцій".

Так, у затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податкуна додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме: у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності або з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів з вказівкою дати та номеру.

У формі рішенні вказано про необхідність зазначення пункту критерію ризиковості платника податку, а у разі відповідності суб`єкта пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку необхідно також зазначити, яка саме інформація була підставою для висновків про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Колегія суддів зазначає, що оскаржуване рішення не містить жодної мотивації підстав та причин віднесення підприємства до ризикових платників податків відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платників податку за ознакою - "наявні ознаки проведення ризикових операцій", та не містить доказів наявності податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи.

Не виклавши розшифрування податкової інформації, не навівши ризикових операцій та назв підприємств, що були задіяні в таких операціях, в спірних рішеннях, як це передбачено пунктом 8 Порядку № 1165, відповідач фактично діяв без дотримання власної процедури, не прозоро та у спосіб, що виключає можливість мінімізувати ризик помилки у спірних відносинах.

Водночас, документального підтвердження обставин, що Привате підприємство "БІСКАЙ" задіяне у проведенні ризикових операцій, відповідач не надав.

Під час розгляду справи контролюючим органом не подано ані до суду першої інстанції, ані до суду апеляційної інстанцій жодних доказів провадження заявником господарської діяльності в умовах та обставинах, які характеризуються ознаками недодержання вимог чинного законодавства України.

Щодо посилань податкового органу на податкову інформацію ПП «БІСКАЙ», суд зазначає наступне.

Так, у витязі з протоколу від 08.06.2021 року зазначено, що наявна податкова інформація свідчить про ймовірність задіяння платників ПП "БІСКАЙ" у мінімізації сплачених до бюджету сум ПДВ та про можливість віднесення платників до переліку ризикових.

Тобто, оскаржуване у даній справі рішення ґрунтується на припущеннях та ймовірностях, що також свідчить про необґрунтованість такого рішення.

Щодо посилань відповідача про невідповідність придбаного товару реалізованому ні по номенклатурі, ні по об`єму придбання-постачання спростовується відсутністю будь- якого кваліфікованого аналізу господарської діяльності ПП «БІСКАЙ», колегія суддів зазначає наступне.

Відповідачем не відокремлені податкові накладні з товаром, який постачався контрагентам, але не був придбаний у постачальників; відсутні підсумкові кількісні розрахунки придбаного та реалізованого товару; не відмічено того факту, що весь товар ПП «БІСКАЙ» (як дистриб`ютор) придбаває у одного постачальника - ТОВ «Сандора» (дочірнє підприємство міжнародної компанії Pepsico); відсутні будь - які підсумкові розрахунки та висновки на їх підставі.

Крім того, посилання відповідача на витяг з протоколу є недостатнім для висновку про те, що ПП «БІСКАЙ» відповідає п.8 Критеріїв ризикових платників податків затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165, оскільки такі не відповідають критеріям обґрунтованості та вмотивованості.

При цьому, колегія суддів зазначає, що в оскаржуваному рішенні не вказано, на підставі чого було прийнято таке рішення, зокрема, не містить будь-яких відомостей щодо суті та характеру податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції. Натомість контролюючим органом лише зазначений пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податків.

Зі змісту витягу з протоколу не вбачається, які саме копії первинних документів ПП «БІСКАЙ» були перевірені, чи було зроблено звірку даних, які містяться в цих документах, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні), тобто, не вбачається, що комісією було дотримано вимоги Порядку №1165.

Крім того, вказані у витязі з протоколу відомості не відображені в тексті оскаржуваного рішення, а також, як правильно зазначив суд першої інстанції, наведені контролюючим органом мотиви щодо правомірності винесення рішення про відповідність/невідповідність платника податків на додану вартість критеріям ризиковості платника податків також не відповідають змісту протоколу .

Щодо наданої відповідачем до відзиву на позовну заяву схеми руху ПДВ, колегія суддів зазначає наступне.

Як вже зазначалось, в рішенні про віднесення позивача до п. 8 критеріїв ризиковості не наведено посилань на конкретну наявну податкову інформацію про відповідність платника критеріям ризиковості, також в останньому не вказано про наявність до них будь-яких додатків, зокрема інформації довідки та схеми руху ПДВ.

Крім того, вказані схеми не містять ані джерела їх походження, ані підпису та прізвища, ім`я, по-батькові особи, якою вони складені, що унеможливлює перевірку судом їх достовірності.

Водночас, колегія суддів зауважує, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. При цьому здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Отже, у разі наявності у контролюючого органу інформації, що може свідчити про вчинення позивачем порушень вимог податкового законодавства, такий орган не позбавлений можливості призначити та провести документальну перевірку платника податку, за результатами якої дослідити питання ведення ним господарської діяльності та правомірності відображення її результатів у податковому обліку.

Верховний Суд у постановах від 16 грудня 2020 року у справі №340/474/20, від 05 січня 2021 року у справі № 640/10988/20, від 05 січня 2021 року у справі № 640/11321/20 зазначав, що при вирішенні спорів такої категорії суди попередніх інстанцій, з огляду на правове регулювання і характер цих відносин, мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного Рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Колегія суддів вважає, що не виклавши розшифрування податкової інформації, не навівши ризикових операцій та назв підприємств, що були задіяні в таких операціях, як це передбачено п. 8 Порядку № 1165, а також не вказавши який перелік реалізованих товарів не відповідав придбаним, відповідач фактично діяв без дотримання власної процедури, не прозоро та у спосіб, що виключає можливість мінімізувати ризик помилки у спірних відносинах.

У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав належних доказів в обґрунтування своєї позиції та у зв`язку з цим не довів наявність обґрунтованих підстав для віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості, а судом такі не встановлені.

Наведений вище висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка була викладена в постанові від 22.07.2021 р. по справі № 520/111/20.

При цьому, колегія суддів завертає увагу на те, що загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян та інших осіб, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Проте, відповідачем не надано жодних належних доказів, що у достатній мірі підтверджували б правомірність включення позивача до переліку ризикових платників податків.

Поcилання представника відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції на те, що дії контролюючого органу щодо внесення до інформаційної системи ДПС, не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки, оскаржувані рішення є підставою для автоматичного зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному державному реєстрі податкових накладних і це створює перешкоди в здійсненні господарських операцій.

З урахуванням вищенаведеного доводи відповідача про правомірність оскаржуваного рішення ГУ ДПС у Харківській області від 08.06.2021 року №2863 про відповідність ПП «БІСКАЙ» критеріям ризиковості платника податку є помилковими.

За вищевикладених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що рішення ГУ ДПС у Харківській області від 08.06.2021 року №2863 про відповідність ПП «БІСКАЙ» критеріям ризиковості платника податку є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.02.2022 по справі № 520/16879/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)А.М. ГригоровСудді(підпис) (підпис) Н.С. Бартош З.Г. Подобайло Повний текст постанови складено 17.04.2023 року