Постанова

від 12.04.2023 по справі 520/507/22

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2023 р.Справа № 520/507/22Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бегунца А.О.,

Суддів: Мельнікової Л.В. , Курило Л.В. ,

за участю секретаря судового засідання Реброва А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.11.2022, головуючий суддя І інстанції: Мар`єнко Л.М., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 18.11.22 року по справі № 520/507/22

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "ДМИТРОВКА"

до Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "ДМИТРОВКА" звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просив суд:

- визнати недійсними та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС в Харківській області №00171630723 від 26 серпня 2021 року;

- визнати недійсними та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС в Харківській області №00171660723 від 26 серпня 2021 року;

- визнати недійсними та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС в Харківській області №00317660723 від 29 грудня 2021 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "ДМИТРОВКА" та складено акт від 23.07.2021 №12756/20-40-07-23-06/30774357. Позивач не погоджується із висновками ГУ ДПС у Харківській області, вважає, що рішення відповідача не відповідають вимогам Податкового кодексу України, прийняті з порушенням вимог податкового законодавства та не узгоджуються з дійсними фактичними обставинами проведених господарських операцій у зв`язку з чим, підлягають скасуванню.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.11.2022 позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Харківській області №00171630723 від 26 серпня 2021 року.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Харківській області №00317660723 від 29 грудня 2021 року.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "ДМИТРОВКА" судовий збір у розмірі 14812,50 грн.

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідачем ГУ ДПС у Харківській області подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.11.2022 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволення позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що перевіркою встановлено завищення СТОВ "Дмитровка" податкового кредиту по взаємовідносинах з контрагентами. Фактично СТОВ "Дмитровка" здійснено безпідставне документальне оформлення нереальної господарської операції з придбанням послуг та складено первинні документи всупереч норм чинного законодавства.

Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу, позивач зазначає, що висновки податкового органу, викладені в Акті 23.07.2021 № 12756/20-40-07-23-06/30774357 є безпідставними та необґрунтованими, донарахування податкових зобов`язань до сплати є неправомірними.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Матеріалами справи підтверджено, що Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "ДМИТРОВКА" (код ЄДРПОУ 30774357), зареєстрований як суб`єкт господарювання - юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 13.07.2000 за №14681200000000091. Основний вид діяльності за КВЕД: 01.11 - Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. Інші види діяльності: 01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів; 01.41 Розведення великої рогатої худоби молочних порід; 01.42 Розведення іншої великої рогатої худоби та буйволів; 01.46 Розведення свиней; 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 01.63 Післяурожайна діяльність; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 10.73 Виробництво макаронних виробів і подібних борошняних виробів; 10.61 Виробництво продуктів борошномельно-круп`яної промисловості; 10.41 Виробництво олії та тваринних жирів.

Позивач перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Харківській області, Первомайська ДПІ (Первомайський район), з 01.11.2000 - платник податку на додану вартість, з 01.01.2009 по 01.01.2017 було суб`єктом спеціального режиму оподаткування.

В період з 12.07.2021 по 16.07.2021 відповідачем, на підставі наказу ГУ ДПС у Харківській області "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки СТОВ "Дмитровка" №4963-п від 06.07.2021 та направлень від 12.07.2021 №9227, 9228, відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.41.1 ст.41, пп.61.1, 61.2 ст.61, пп.62.1.3 п.62.1 ст.62, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України з метою контролю за дотриманням вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість щодо господарських взаємовідносин з контрагентами - постачальниками ТОВ "Тріумф Трейдгруп" (код за ЄДРПОУ 41717029) за жовтень 2019 року, ТОВ "Експерт Агро Україна" (код за ЄДРПОУ 37773353) за жовтень 2019 року, ТОВ "Склад Пром" (код за ЄДРПОУ 41759231) (попередня назва ТОВ "Компанія "Обі Ван") за листопад 2019 року, ТОВ ТД "Йота" (код за ЄДРПОУ 38416585) за жовтень 2020 року, а також даних щодо подальшої реалізації та/бо використання у власній господарській діяльності придбаних товарів (робіт, послуг).

За наслідками перевірки контролюючим органом складено акт від 23.07.2021 №12756/20-40-07-23-06/30774357, в якому зафіксовано порушення СТОВ "Дмитровка" норм законодавства, а саме: пп.44.1 ст. 44, п.198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (зі змінами та доповненнями), внаслідок чого встановлено завищення податкового кредиту на загальну суму 792107,00 гривень, у т.ч. за жовтень 2019 на суму 547539 грн, за листопад 2019 на суму 144000 грн, за жовтень 2020 на суму 100568 грн, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 781544 гривень: за жовтень 2019 на суму 438134 грн, за листопад 2019 на суму 249966 грн, за жовтень 2020 на суму 93444 грн та зменшенню від`ємного значення на суму 119968 грн, у т.ч. за жовтень 2019 у сумі 109405 грн, за листопад 2019 у сумі 3439 грн, за жовтень 2020 у сумі 7124 грн.

Перевіркою не підтверджено реальність здійснення господарських операцій, їх реальність та повнота відображення в обліку по взаємовідносинах із контрагентами-постачальниками ТОВ "Тріумф Трейдгруп", ТОВ "Компанія "Обі Ван", ТОВ "Експерт Агро Україна", ТОВ "Торговий дім "ЙОТА".

На підставі висновків вищевказаного акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 26.08.2021:

- №00171630723, яким СТОВ "Дмитровка" збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 966630,00 грн, з яких основний платіж - 781544,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 195386,00 грн.

- №00171660723, яким СТОВ "Дмитровка" зменшено розмір від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту з суми податку на додану вартість у загальному розмірі 119968,00 грн.

Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, ТОВ "Дмитровка" звернулось із скаргою до ДПС України.

Рішенням рішенням Державної податкової служби України від 17.11.2021 №25990/є/99-00-06-01-05-06, скарга ТОВ "Дмитровка" задоволена частково, скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області №00171660723 від 26 "серпня" 2021 року в частині завищення від`ємного значення по податку на додану вартість на 109405 грн, в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Згідно інформації Лозівського відділу перевірок платників Управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Харківській області від 26.10.2022 №120/20-40-07-23-14, податкове повідомлення-рішення від 26.08.2021 №00171660723 у сумі 119968,00 грн. відкликане та прийнято нове податкове повідомлення-рішення за формою "В-4" №00317660723 від 29.12.2021 про зменшення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 10563,00 грн.

Позивач, не погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, звернувся до суду із позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до положень ст. 109 Податкового кодексу України, податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Стаття 110 Податкового кодексу України встановлює, що платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Отже, відповідальність за порушення норм податкового законодавства настає у разі вчинення платником податків протиправних дій.

Матеріалами справи підтверджено, що СТОВ "Дмитровка" сільськогосподарське підприємство Первомайського району Харківської області, основним видом діяльності якого є вирощування зернових культур, бобових та олійних культур.

Позивач має 1268,1 гектар посівних площ, що підтверджується Звітом про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів ягід та винограду форма №29-сг, 2020, рядок 7000.

Так, в перевіряємий період позивач мав господарські правовідносини з Товариством з обмеженою відповідальністю "Тріумф Трейдгруп" (код ЄДРПОУ 41717029).

Між СТОВ "Дмитровка" (покупець) в особі директора ОСОБА_1 та ТОВ "Тріумф Трейдгруп" (постачальник) в особі директора Баєвої Р.В. укладено договір №1710 від 17.10.2019, згідно з умовами якого постачальник зобов`язаний передати у власність покупця продукцію - мінеральні добрива, а покупець - прийняти та оплатити його вартість (п. 1.1. Договору).

Найменування, асортимент та кількість товару визначаються в рахунках-фактурах, які погоджуються сторонами та є невід`ємною частиною цього договору, на підставі заявок покупця (1.2., 1.3. Договору). Оплата здійснюється в безготівковій формі не пізніше 30 календарних днів від дати рахунку-фактури (п. 2.2., 2.3. Договору). Поставка товару здійснюється шляхом самовивозу (п. 3.1. Договору) Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2019 року (п.12.1. Договору). Договір підписано та скріплено печатками з одного боку покупця СТОВ "Дмитровка" в особі директора Стрижака В.В., та з іншого боку постачальника ТОВ "Тріумф Трейдгруп" в особі директора Баєвої Р.В.

Поставка здійснювалась на підставі видаткових накладних:

- №27 від 17.10.2019 на поставку 25,5 тон нітроамофоски всього на суму 293250,20 грн в т.ч. ПДВ 20%; Постачальником виставлений рахунок №45 від 17.10.2019 на суму поставленого товару;

- №26 від 17.10.2019 на поставку 84 тон нітроамофоски всього на суму 965966,40 грн в т.ч. ПДВ 20%; Постачальником виставлений рахунок №44 від 17.10.2019 на суму поставленого товару;

- №25 від 22.10.2019 на поставку 53 тон нітроамофоски всього на суму 609478,80 грн в т.ч. ПДВ 20%; Постачальником виставлений рахунок №43 від 22.10.2019 на суму поставленого товару;

- №30 від 22.10.2019 на поставку 21 тон нітроамофоски всього на суму 241491,60 грн в т.ч. ПДВ 20%; Постачальником виставлений рахунок №48 від 22.10.2019 на суму поставленого товару;

- №29 від 22.10.2019 на поставку 7,5 тон нітроамофоски всього на суму 86247,00 грн в т.ч. ПДВ 20%; Постачальником виставлений рахунок №47 від 22.10.2019 на суму поставленого товару;

- №28 від 22.10.2019 на поставку 26 тон нітроамофоски всього на суму 298989,60 грн в т.ч. ПДВ 20%; Постачальником виставлений рахунок №46 від 22.10.2019 на суму поставленого товару.

Транспортування товару зі складу ТОВ "Труцмф Трейдгруп" власним транспортом СТОВ "Дмитровка" КАМАЗ марки 5511 самоскид державний номер НОМЕР_1 , який перебуває у власності ОСОБА_2 та орендується СТОВ "Дмитровка" на підставі договору №1-ТЗ оренди транспортного засобу від 01.01.2019. Технічний паспорт транспортного засобу НОМЕР_2 . Автомобілем керував водій ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перебував в трудових відносинах із СТОВ "Дмитровка" з 10.06.2019 по 10.12.2019, посвідчення водія №ВАА512209 категорії А, В, С, СЕ.

Транспортування товару підтверджується товарно-транспортними накладними №1710 від 17.10.2019, №1810 від 18.10.2019, №1910 від 19.10.2019, №2110 від 21.10.2019, №2210 від 22.10.2019, №2310 від 23.10.2019, №2510 від 25.10.2019, №2610 від 26.10.2019, №2810 від 28.10.2019, №2810 від 28.10.2019, №2910 від 29.10.2019, №3010 від 30.10.2019, №3110 від 31.10.2019, №1/11 від 01.11.2019, №4/11 від 04.11.2019, №5/11 від 05.11.2019, №6/11 від 06.11.2019, №7/11 від 07.11.2019, №8/11 від 08.11.2019, №1211 від 12.11.2019, №13/11 від 13.11.2019, №14/11 від 14.11.2019.

Оплата товару здійснювалась СТОВ "Дмитровка" на розрахунковий рахунок постачальника, що підтверджено банківськими виписками по рахунку позивача в АТ "РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ" за 05.11.2019, 08.11.2019, 12.11.2019, 14.11.2019, платіжні доручення №617 від 15.11.2019, №625 від 19.11.2019.

Відповідно укладеного договору поставки, ТОВ "Тріумф Трейдгруп" виписано на адресу СТОВ "Дмитровка" податкові накладні та видаткові накладні з номенклатурою: нітроамофоска. ТОВ "Тріумф Трейдгруп" складені податкові накладні №78 від 17.10.2019, №80 від 17.10.2019, №69 від 22.10.2019, №72 від 22.10.2019, №70 від 22.10.2019, №71 від 22.10.2019.

Вказані податкові накладні зареєстровано контрагентом позивача в Єдиному реєстрі податкових накладних від імені директора ТОВ "Тріумф Трейдгруп" та під особистим ключем посадової особи ОСОБА_4 .

Встановлено, що товар нітроамофоска, отриманий СТОВ "Дмитровка" від ТОВ "Тріумф Трейдгруп", використаний позивачем для самостійного внесення добрив при вирощуванні сільськогосподарської продукції насіння соняшника. Списання використаної нітроамофоски здійснювалось на підставі актів списання товарів №80 від 30.10.2019 та №87 від 15.11.2019.

В бухгалтерському обліку зазначені операції за жовтень 2019 року відображені у оборотно-сальдових відомостях по 631 "Розрахунки з вітчизняним постачальниками" та 20 "Виробничі запаси", субрахунку №208 2Матеріали сільськогосподарського призначення".

Вартість нітроамофоски, використаної в якості добрив при вирощування сільськогосподарської продукції - насіння соняшника, віднесено на виробничу собівартість продукції, рахунок №231.

Крім того, позивачем перед укладенням договорів із ТОВ "Тріумф Трейдгруп" проведено переддоговірну роботу по визначенню надійності та добропорядності потенційного контрагента. При цьому, у загальнодоступних джерелах інформації не було жодних відомостей, які б могли свідчити про можливе недотримання як податкового законодавства, так і договірних зобов`язань з боку ТОВ "Тріумф Трейдгруп".

ТОВ "Тріумф Трейдгруп" зареєстроване в ЄДРПОУ, код 41717029, дата 08.11.2017, вид діяльності 46.90 неспеціалізована оптова торгівля, на момент вчинення господарських операції з позивачем мав статус платника ПДВ з 01.12.2017 по 18.03.2021.

Отже, СТОВ "Дмитровка", в межах наявних у нього можливостей, вжило достатніх заходів щоб пересвідчитись у добросовісності ТОВ "Тріумф Трейдгруп".

Реальність виконання робіт, пов`язаних із внесенням нітроамофоски, підтверджується актами про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів захисту рослин, лімітно-заборними картками, обліковими листами трактористів.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про не доведеність з боку податкового органу факту нереальності здійснення господарських операцій, відсутність змін майнового стану СТОВ "Дмитровка". Відповідачем не наведені факти, які б підтверджували невикористання позивачем придбаних у ТОВ "Тріумф Трейдгруп" мінеральних добрив у межах власної господарської діяльності, не наведено будь-яких фактичних даних, які б засвідчували відсутність у позивача об`єктивної потреби на укладання договору, неспівпадання предмету договору з напрямом господарської діяльності товариства (вирощування сільськогосподарської продукції) чи фізичну відсутність придбаного товару.

Між СТОВ "Дмитровка" (покупець) в особі директора ОСОБА_1 та ТОВ "Компанія "Обі Ван" (постачальник) в особі директора ОСОБА_5 укладено договір №0111 від 01.11.2019, за умовами якого ТОВ "Компанія "Обі Ван" зобов`язане передати у власність СТОВ "Дмитровка" товар, а СТОВ "Дмитровка" прийняти та оплатити її вартість (п. 1.1 Договору). Найменування (асортимент) та кількість товару визначаються в специфікаціях (п.1.1 Договору).

Оплата здійснюється в безготівковій формі шляхом 80% оплати протягом 3 банківських днів після надання постачальником оригіналу договору та рахунку-фактури; 20% оплати протягом 3 банківських днів після реєстрації продавцем податкової накладної (п. 3.1., 3.2. Договору). Передача товару здійснюється не пізніше 30 діб з моменту затвердження заявки на товар, якщо інше не обумовлено у додатках до договору; базис поставки DDP (Інкотермс 2010) склад покупця за адресою с.Дмитрівка Первомайський район Харківська область, якщо інше не обумовлено у додатках до договору (п.4.1 Договору). Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2019 (п. 9.1. Договору).

Договір підписано та скріплено печатками з одного боку покупця СТОВ "Дмитровка" в особі директора Стрижака В.В., та з іншого боку постачальника ТОВ "Компанія "Обі Ван" в особі директора Кавиршина І.С.

Умови та терміни постачання товару також узгоджуються у Специфікації №1 до договору поставки №0111 від 01.11.2019, за умовами якої ТОВ "Компанія "Обі Ван" зобов`язалось поставити позивачеві карбамід в біг-бегах по 1000 кг за ціною 6666,66 грн за одиницю без ПДВ, всього на 2000000,00грн. в т.ч. ПДВ 20%.

Поставка здійснювалась на підставі видаткових накладних:

- №1211 від 12.11.2019 на поставку карбаміду в біг-бегах по 1000 кг в кількості 17 штук, всього на суму 135999,86 грн в т.ч. ПДВ 20%; Постачальником виставлений рахунок №1211/1 від 12.11.2019 на суму поставленого товару;

- №2911 від 29.11.2019 на поставку карбаміду в біг-бегах по 1000 кг в кількості 91 штук, всього на суму 727999,27 грн в т.ч. ПДВ 20%; Постачальником виставлений рахунок №2911 від 12.11.2019 на суму поставленого товару.

Транспортування товару здійснювалось постачальником відповідно до договірного базису поставки та керуючись "Інкотермс 2010".

Оплата товару здійснювалась СТОВ "Дмитровка" на розрахунковий рахунок постачальника, що підтверджено банківськими виписками по рахунку товариства в АТ "РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ" за 12.11.2019, 05.12.2019, платіжні доручення №650 від 05.12.2019.

Згідно договору поставки, ТОВ "Компанія "Обі Ван" виписано на адресу СТОВ "Дмитровка" податкові накладні №126 від 12.11.2019, №1186 від 29.11.2019 з номенклатурою: карбамід, які в подальшому зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних від імені директора №126 від 12.11.2019, №1186 від 29.11.2019 та під особистим ключем посадової особи ОСОБА_5 .

Судовим розглядом підтверджено, що товар карбамід, отриманий СТОВ "Дмитровка" від № 126 від ТОВ "Компанія "Обі Ван", використаний позивачем для самостійного внесення добрив при вирощуванні сільськогосподарської продукції насіння соняшника. Списання використаної нітроамофоски здійснювалось на підставі акту списання товарів №82 від 30.11.2019.

В бухгалтерському обліку зазначені операції за листопад 2019 року відображені у оборотно-сальдових відомостях по 631 "Розрахунки з вітчизняним постачальниками" та 20 "Виробничі запаси", субрахунку №208 "Матеріали сільськогосподарського призначення".

Вартість карбаміду, використаного в якості добрив при вирощування сільськогосподарської продукції - насіння соняшника, віднесено на виробничу собівартість продукції, рахунок №231.

Позивач зазначає, що перед укладенням договорів із ТОВ "Компанія "Обі Ван" ним проведено переддоговірну роботу по визначенню надійності та добропорядності потенційного контрагента. При цьому, у загальнодоступних джерелах інформації не було жодних відомостей, які б могли свідчити про можливе недотримання як податкового законодавства, так і договірних зобов`язань з боку ТОВ "Компанія "Обі Ван".

ТОВ "Компанія "Обі Ван" з 27.11.2017 зареєстроване в ЄДРПОУ за кодом 41759231, на час вчинення господарських операцій мав статус платника ПДВ з 01.12.2018.

Отже, позивач в межах наявних у нього можливостей, вжив достатніх заходів щоб пересвідчитись у добросовісності ТОВ "Компанія "Обі Ван".

Також встановлено, що податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, контрагентом задекларовано податкові зобов`язання.

Реальність виконання робіт, пов`язаних із внесенням карбаміду, підтверджується також актами про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів захисту рослин, лімітно-заборними картками, обліковими листами трактористів.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не доведено нереальність здійснення господарських операцій, відсутність змін майнового стану СТОВ "Дмитровка", зокрема, не наведені факти, які б підтверджували невикористання позивачем придбаних у ТОВ "Компанія "Обі Ван" мінеральних добрив у межах власної господарської діяльності, не наведено будь-яких фактичних даних, які б засвідчували відсутність у позивача об`єктивної потреби на укладання договору, неспівпадання предмету договору з напрямом господарської діяльності товариства або фізичну відсутність придбаного товару.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач у спірному періоді мав господарські відносини з Товариством з обмеженою відповідальністю "Експерт Агро Україна" на підставі договору №58 від 07.10.2019, за умовами якого ТОВ "Експерт Агро Україна" (постачальник) зобов`язане передати у власність позивача (покупець) продукцію - мінеральні добрива, а покупець прийняти та оплатити її вартість (п. 1.1 Договору).

Первісний асортимент, кількість та ціна товару визначаються в видаткових накладних та/або специфікаціях (п. 1.1, 1.2 Договору). Оплата здійснюється в безготівковій формі шляхом 100% попередньої оплати та в будь-якому разі не пізніше моменту поставки товару (п. 2.3,.2.4. Договору). Перехід права власності на товар відбувається у момент отримання товару покупцем, що підтверджується видатковою накладною , підписаною сторонами (п. 2.5. Договору). Датою поставки вважається дата видаткової накладної (п. 2.6. Договору). Базис поставки - СРТ (Інкотермс 2010) склад покупця за адресою с.Дмитрівка, Первомайський район, Харківська область (п. 2.8. Договору).

Договір підписано та скріплено печатками з одного боку покупця СТОВ "Дмитровка" в особі директора Стрижака В.В., та з іншого боку постачальника ТОВ "Експерт Агро Україна" в особі директора Дзися В.М.

Поставка здійснювалась на підставі видаткових накладних:

- №58 від 08.10.2019 на поставку засобів захисту рослин всього на суму 269774,64 грн в т.ч. ПДВ 20%; Постачальником виставлений рахунок №58 від 08.10.2019 на суму поставленого товару;

- №59 від 08.10.2019 на поставку засобів захисту рослин всього на суму 520035,10 грн в т.ч. ПДВ 20%; Постачальником виставлений рахунок №59 від 07.10.2019 на суму поставленого товару.

Транспортування товару здійснювалось постачальником відповідно до договірного базису поставки та керуючись "Інкотермс 2010", що підтверджується товарно-транспортними накладними №Р59 від 08.10.2019, №Р58 від 08.10.2019.

Оплата товару здійснювалась СТОВ "Дмитровка" на розрахунковий рахунок постачальника, що підтверджено платіжними дорученнями №511, №512 за 08.10.2019 по рахунку позивача в АТ "ПРОКРЕДИТ БАНК".

Відповідно укладеного договору поставки, ТОВ "Експерт Агро Україна" виписано на адресу СТОВ "Дмитровка" податкові накладні та видаткові накладні з відповідною номенклатурою.

ТОВ "Експерт Агро Україна" складені податкові накладні №3 від 08.10.2019, №4 від 08.10.2019, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних від імені директора ТОВ "Експерт Агро Україна" та під особистим ключем посадової особи ОСОБА_6 .

Товар - засоби захисту рослин, придбані за спірними правочинами, використаний СТОВ "Дмитровка" для самостійного їх внесення при вирощуванні сільськогосподарської продукції- насіння соняшника, пшениці озимої.

Списання використаних засобів захисту рослин здійснювалось на підставі актів списання товарів №78 від 10.10.2019, №79 від 12.10.2019, №81 від 30.10.2019, №80 від 30.10.2019, №82 від 30.11.2019, №36 від 30.04.2020.

В бухгалтерському обліку зазначені операції за жовтень 2019 року відображені у оборотно-сальдових відомостях по 631 "Розрахунки з вітчизняним постачальниками" та 20 "Виробничі запаси", субрахунку № 208 "Матеріали сільськогосподарського призначення".

Вартість засобів захисту рослин, використаних в якості добрив при вирощування сільськогосподарської продукції, віднесено на виробничу собівартість продукції, рахунок №231.

Позивач зазначає, що перед укладенням договорів із ТОВ "Експерт Агро Україна" ним проведена переддоговірна робота по визначенню надійності та добропорядності потенційного контрагента. При цьому, у загальнодоступних джерелах інформації не було жодних відомостей, які б могли свідчити про можливе недотримання як податкового законодавства, так і договірних зобов`язань з боку ТОВ "Експерт Агро Україна".

ТОВ "Експерт Агро Україна" зареєстроване в ЄДРПОУ, код 37773353, дата реєстрації 04.07.2011, вид діяльності 46.90 неспеціалізована оптова торгівля, мав статус платника ПДВ з 01.05.2015 по 27.09.2021.

Таким чином, СТОВ "Дмитровка" в межах наявних у нього можливостей, вжило достатніх заходів щоб пересвідчитись у добросовісності ТОВ "Експерт Агро Україна".

Також встановлено, що податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, а контрагентом задекларовано податкові зобов`язання.

Реальність виконання робіт, пов`язаних із внесенням засобів захисту рослин та насіннєвого матеріалу, підтверджується актами про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів захисту рослин або актами про витрати насіння та садивного матеріалу, лімітно-заборними картками, обліковими листами трактористів.

Податковим органом не надано доказів нереальності здійснення господарських операцій, відсутності змін майнового стану позивача як і не наведені факти, які б підтверджували невикористання позивачем придбаних у ТОВ "Експерт Агро Україна" засобів захисту рослин у межах власної господарської діяльності, не вказано будь-яких фактичних даних, які б засвідчували відсутність у СТОВ "Дмитровка" об`єктивної потреби на укладання договору, неспівпадання предмету договору з напрямом господарської діяльності товариства (вирощування сільськогосподарської продукції), фізичну відсутність придбаного товару.

Між СТОВ "Дмитровка" (замовник) та ТОВ Торговий дім "ЙОТА" (виконавець) укладено договір на збирання сільськогосподарських культур №05/09 від 05.09.2020, згідно з умовами якого виконавець зобов`язаний надати замовнику один зернозбиральний комбайн з екіпажем на збирання сільськогосподарських культур, а замовник прийняти та оплатити результат виконаних робіт (п. 1.1. Договору).

Найменування сільськогосподарських культур та площі, що підлягають прибиранню - соняшник 760 гектар, кукурудза 306 гектар (п. 1.2. Договору). Комбайн (NEW HOLLAND CS6090, державний номер НОМЕР_3 ) повинен прибути в господарство не пізніше 05.09.2020, пункт прибуття - с.Дмитрівка, Первомайський район, Харківська обл. (п. 3.1. Договору). Вартість послуг складала 530,263157 грн без ПДВ, а також ПДВ 20%, за кожен зібраний гектар соняшника; 653,10458 грн без ПДВ, а також ПДВ 20%, за кожен зібраний гектар кукурудзи (п. 4.3. Договору в ред. Додаткової угоди №1 від 14.09.2020). Розрахунок здійснюється протягом 10 банківських днів після закінчення збиральних робіт (п. 4.2. Договору).

Договір набирає чинності з дня його підписання і діє до повного виконання його умов і проведення взаєморозрахунків. Договір підписано та скріплено печатками з одного боку замовника СТОВ "Дмитровка" в особі директора Стрижака В.В., та з іншого боку виконавця ТОВ ТД "ЙОТА" в особі директора Прокопенка С.С.

Результати надання послуг та збирання врожаю оформлені актами виконаних робіт:

- акт №ОУ-0000030 від 30.09.2020 про оренду, прибирання соняшника з 188,6 гектар посівних площ всього на 120 009,16 грн, в т.ч. ПДВ 20%;

- акт №ОУ-0000033 від 01.10.2020 про оренду, прибирання соняшника з 571,4 гектар посівних площ всього на 363590,84 грн, в т.ч. ПДВ 20%; Виконавцем був виставлений рахунок №СФ-0000036 від 01.10.2020.

- акт №ОУ-0000042 від 28.10.2019 про оренду, прибирання кукурудзи з 306 гектар посівних площ всього на 239820,00 грн, в т.ч. ПДВ 20%; Виконавцем був виставлений рахунок №СФ-0000045 від 28.10.2020.

Оплата товару здійснювалась товариством на розрахунковий рахунок постачальника, що підтверджено платіжними дорученнями №85 за 20.10.2020 та №415 від 23.02.2021, №463 від 27.04.2021 по рахунках позивача в АТ "ПРОКРЕДИТ БАНК" та АТ "БАНК АЛЬЯНС".

Відповідно укладеного договору поставки, ТОВ ТД "ЙОТА" виписано на адресу СТОВ "Дмитровка" податкові накладні №11 від 30.09.2020, №1 від 01.10.2020, №20 від 28.10.2020, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних від імені директора ТОВ ТД "ЙОТА" та під особистим ключем посадової особи ОСОБА_7 .

В бухгалтерському обліку зазначені операції за вересень-жовтень 2020 року відображені у оборотно-сальдових відомостях по 631 "Розрахунки з вітчизняним постачальниками".

Крім того, позивач зазначає, що перед укладенням договорів із ТОВ ТД "ЙОТА" ним проведена переддоговірна робота по визначенню надійності та добропорядності потенційного контрагента. При цьому, у загальнодоступних джерелах інформації не було жодних відомостей, які б могли свідчити про можливе недотримання як податкового законодавства, так і договірних зобов`язань з боку ТОВ ТД "ЙОТА".

ТОВ ТД "ЙОТА" зареєстроване в ЄДРПОУ, код 38416585, дата реєстрації 22.10.2012, вид діяльності 77.31 надання в оренду сільськогосподарських машин та устаткування, має статус платника ПДВ з 06.10.2012.

Таким чином, СТОВ "Дмитровка", в межах наявних у нього можливостей, вжило достатніх заходів щоб пересвідчитись у добросовісності ТОВ ТД "ЙОТА".

Також встановлено, що податкові накладні позивачем зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, а контрагентом задекларовано податкові зобов`язання.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що суб`єктом владних повноважень в ході розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанції не надано доказів нереальності здійснення господарських операцій, відсутності змін майнового стану СТОВ "Дмитровка". Відповідачем не наведені факти, які б підтверджували невикористання позивачем орендованої сільськогосподарської техніки у межах власної господарської діяльності, не наведено будь-яких фактичних даних, які б засвідчували відсутність у позивача об`єктивної потреби на укладання договору, неспівпадання предмету договору з напрямом господарської діяльності товариства (вирощування сільськогосподарської продукції).

Згідно п.185.1 ст.185 ПК України (далі - ПКУ) об`єктом оподаткування є операції платників податку є: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Положення п.198.1 ст.198 ПК України визначають, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст.198 ПК України передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п.198.3 ст.198.3 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 ПКУ.

За приписами пункту 201.8 ст.201 ПК України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг і платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п. 201.1 та/або п. 192.1 ПКУ, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до п. 201.16 ПКУ, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Верховним Судом у постанові від 20 червня 2018 року у справі №819/1383/17 викладено висновок про те, що відсутність квитанцій про неприйняття податкових накладних свідчать про наявність у позивача підстав для формування сум податкового кредиту за такими податковими накладними.

Тобто, при реєстрації податкової накладної контролюючий орган здійснює масштабну перевірку. Якщо контролюючий орган в ході перевірки не знаходить порушень і податкова накладна не відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків господарської операції та оцінки ступеня ризиків платника податків, серед яких є і перевірка номенклатури товарів, в такому випадку податкова накладна приймається до реєстрації та реєструється, а платнику податків надсилається засобами електронного зв`язку підтвердження про реєстрацію - квитанція. Платник податків, якому надіслано Квитанцію, як підтвердження реєстрації податкової накладної, фактично пройшов перевірку законності формування податкового зобов`язання ним, як продавцем, та законність формування податкового кредиту його контрагентом-покупцем, який зазначений у зареєстрованій податковій накладній, а отже, неможливо припускати, що має місце незаконність дій або підміна номенклатури у платника податків, якого контролюючий орган вже перевірив та підтвердив законність цієї дії.

Судовим розглядом встановлено, що для оцінки господарських взаємовідносин між СТОВ "Дмитровка" та його контрагентами, ГУ ДПС використана податкова інформації відносно таких контрагентів, яка отримана пізніше ніж відбувалися самі господарські операції, відтак такій податковій інформації надано зворотню силу в часі та розповсюджено її дію на періоди, що передували її отриманню, що в свою чергу суперечить принципам закладеним у ст.58 Конституції України.

Згідно п.п. 36.5 статті 36 Податкового кодексу України, відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків.

При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Колегія суддів зазначає, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Аналогічні висновки містять постанови Верховного суду від 10 вересня 2018 року справа №826/8016/13-а, від 10 вересня 2018 року справа №826/25442/15, від 11 вересня 2018 року у справі № 810/2677/17.

Тобто, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності.

Зазначена правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду №808/3412/16 від 29.03.2019.

Надані до перевірки первинні документи, що підтверджують господарські операції між позивачем та його контрагентом, згідно даних акту перевірки, не мають таких дефектів, що свідчили б про нереальність таких операцій. Складені та зареєстровані податкові накладні відповідають вимогам законодавства.

Вартість мінеральних добрив та засобів захисту рослин, використаних при вирощування сільськогосподарської продукції, віднесено на її виробничу собівартість, рахунок №231.

Згідно п.11 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати2, затверджено наказом Мінфіну від 31 грудня 1999 року №318, до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються, зокрема, прямі матеріальні витрати; До складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу вироблюваної продукції, купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат п.12 П(С)БО16. Так, зокрема до них відносяться витрати на посадковий матеріал; мінеральні добрива; нафтопродукти та оплата робіт та послуг; вартість палива та енергії, придбані у сторонніх організацій для технологічних цілей, опалення виробничих приміщень, транспортних робіт, пов`язаних з обслуговуванням виробництва власним транспортом, тощо; вартість послуг з оренди сільськогосподарської техніки для збирання сільськогосподарської продукції, віднесено на виробничу собівартість продукції, рахунок №231.

Відповідно до п.п.11-15 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Мінфіну від 31 грудня 1999 року №318, собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат; до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати; до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу вироблюваної продукції, купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, викладеному в пункті 11 цього Положення (стандарту); до складу інших прямих витрат включаються всі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат, зокрема відрахування на соціальні заходи, плата за оренду земельних і майнових паїв, амортизація, втрати від браку, які складаються з вартості остаточно забракованої з технологічних причин продукції (виробів, вузлів, напівфабрикатів), зменшеної на її справедливу вартість, та витрат на виправлення такого технічно неминучого браку; до складу загальновиробничих витрат включаються, зокрема, витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, операційну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення.

Також, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції інстанції, що наданими позивачем доказами (договорами, первинними документами, ТТН та ін.) доведено реальне існування товару та його переміщення у просторі, рух активів між учасниками операції. При вчиненні спірних господарських операцій створюється об`єкт оподаткування в розумінні ст. 185, 198 Податкового кодексу України. Матеріалами справи підтверджується використання товару на виробництві позивача, оприбуткування та списання належним чином, включення до виробничої собівартості виробленої сільськогосподарської продукції та отримання прибутку продаж товару за ціною, вищою за виробничу собівартість.

Крім того, всі первинні документи стосовно придбання позивачем мінеральних добрив в спірних контрагентів в повному обсязі надавались податковому органу під час проведення податкової перевірки. Таким чином, позивач не порушував обов`язків, покладених на нього ст.44 ПК України, в частині надання документів під час податкової перевірки, що узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 12.11.2018 у справі №806/434/16, від 24.01.2019 у справі №820/12113/15, від 12.02.2019 у справі №820/6512/16, від 24.07.2020 у справі № 813/3917/1 .

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. (ст.2 КАСУ).

Захист прав суб`єктів господарювання є однією з найважливіших категорій права. Способами захисту прав суб`єктів господарювання є ті законодавчо закріплені заходи, за допомогою яких проводиться відновлення порушеного права. Здійснення такого захисту передбачає органічне поєднання конкретних способів, засобів і форм з активними, цілеспрямованими діями суб`єкта господарювання, права якого були порушені, перелік способів захисту прав суб`єктів господарювання не має вичерпного характеру, що допускає можливість захисту прав суб`єктів господарювання іншими способами, які передбачені законом.

Відповідно до положень ст. 5 КАСУ кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд у кожному конкретному випадку повинен з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний позивачем спосіб.

Крім того, визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі й обов`язок суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін.

За змістом частини першої статті 5 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.

Справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставини кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов`язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди мають дослідити основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документи, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією.

Рішенням Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 19 квітня 1993 року у справі "Краска проти Швейцарії" встановлено: "Ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути "почуті", тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами".

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

У Рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011 зазначено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Загальні положення ст. 61 Конституції України та спеціальні норми Податкового кодексу передбачають індивідуальну відповідальність особи за порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи.

Європейський суд з прав людини у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо особи, яка допустила порушення. Ця обставина не є підставою для позбавлення іншого платника податку на додану вартість права на його відшкодування у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Аналогічний висновок Європейський суд з прав людини виклав у справі "Інтерсплав проти України" (заява №803/02) у рішенні від 09.01.2007 року: «На думку Суду, коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування податку на додану вартість за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.»

Отже, платник податків не має повноважень та обов`язку відслідковувати, контролювати і забезпечувати виконання контрагентом його обов`язків із складення та подання декларації з податку на додану вартість, обов`язку сплати податку, а також вчинення інших дій, пов`язаних з провадженням господарської діяльності контрагента.

Якщо податковий орган володіє інформацією про такі зловживання зі сторони певної юридичної особи, він може вжити необхідних заходів щодо недопущення, зупинення чи покарання за такі зловживання.

А тому дефектність та навіть фіктивність контрагента платника податків сама собою не свідчить про обізнаність останнього з протиправним характером діяльності його контрагента або про дефектність господарських операцій.

Так, статтею 16 Закону України "Про інформацію" податковою інформацією є сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб`єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Правовий режим податкової інформації визначається Податковим кодексом України та іншими законами.

Положеннями ст.83 ПК України встановлено, що матеріалами, які є підставами для висновків під час проведення перевірок є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Порядок отримання податкової та іншої інформації встановлено ст. ст.72-73 ПК України та відповідною постановою КМУ.

Відповідно до вимог ст.71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Функціями податкового органу, відповідно до положень ст. 61 ПК України є контроль правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Водночас, відповідачем не надано до суду першої та апеляційної інстанції вироку суду по контрагенту позивача та не наведено належних доказів, які б вказували на фіктивність підприємства та його установчих, первинних документів.

Так, статтею 61 Конституції України та практикою Європейського суду з прав людини регламентовано принцип індивідуальної відповідальності і жодною нормою чинного законодавства не визначено прямої залежності між правомірністю формування платником податків показників його податкової звітності та діями його контрагента та/або відповідних посадових осіб, а отже для формування показників податкової звітності необхідним є лише встановлення факту здійснення господарської операції та підтвердження її відповідними первинними бухгалтерськими документами.

Крім того, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Аналогічні висновки місять постанови Верховного суду від 10 вересня 2018 року справа №826/8016/13-а, від 10 вересня 2018 року справа № 826/25442/15, від 11 вересня 2018 року у справі № 810/2677/17.

Верховний Суд в постанові від 27 березня 2018 року у справі №816/809/17, зазначив, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства. Більш того, стосовно підприємств "по ланцюгу постачання".

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.

Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції в повному обсязі дослідив положення нормативних актів, що регулюють спірні правовідносини та дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.

Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.11.2022 по справі № 520/507/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя А.О. БегунцСудді Л.В. Мельнікова Л.В. Курило Повний текст постанови складено 17.04.2023 року