Рішення

від 12.04.2023 по справі 695/277/23

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/277/23

номер провадження 2-а/695/17/23

12 квітня 2023 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Ватажок-Сташинської А.В.,

за участі: секретаря судового засідання Біліченко С.В.,

представника позивача адвоката Хвостика О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золотоноша адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,

ВСТАНОВИВ:

До Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області, в якому просить скасувати постанову інспектора СРПП ВПДІ Білоцерківського РВП ГУНП в Київській області лейтенанта поліції Маслюка Д.А. серії БАД № 788262 від 20.01.2023 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності і застосування адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 20 400 грн 00 коп за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП, та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує, що оскаржувана постанова винесена усупереч норм Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки при прийнятті спірної постанови інспектором патрульної поліції не було враховано, що постанову Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 18.11.2022 у справі № 695/2473/22, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік було оскаржено в апеляційному порядку.

Ухвалою від 06.03.2023 відкрито провадження у справі за даним позовом.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, 12.04.2023 стороною відповідача надано заперечення, в якому представник відділу поліцейської діяльності № 1 Управління Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області вказує про безпідставність позовних вимог, оскільки з матеріалів справи вбачається, що підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладення на нього адміністративного стягнення стало виявлення факту керування позивачем 20.01.2023 транспортним засобом, хоча позивач і був позбавлений права керування транспортними засобами на підставі постанови Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 18.11.2022 у справі № 695/2473/22. Також під час складання оспорюваної постанови інспектором патрульної поліції було встановлено, що апеляційну скаргу від 12.12.2022 залишено без задоволення, а постанову без змін. Посилаючись на те, що правомірність накладення адміністративного стягнення підтверджується тим, що на момент вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 керував транспортним засобом, будучи позбавленим права керування, відповідач стверджує про відсутність правових підстав для задоволення позову.

У судовому засіданні представник позивача на задоволенні позову наполягав повністю з підстав зазначених у позовній заяві. Також під час судового розгляду справи представник позивача факт керування позивачем транспортним засобом 20.01.2023 об 11 год 40 хв на 433-му км а/д Н-02 визнав, та просив врахувати, що позивачем сплачено штраф на підставі постанови Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 18.11.2022 у справі № 695/2473/22. Крім того, представник позивача у судовому засіданні вказав, що жодних претензій до працівників Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області щодо направлення матеріалів справи № 695/2473/22 до суду апеляційної інстанції сторона позивача не має.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, згідно з запереченням на позов просить здійснювати розгляд за відсутності представника відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для вирішення справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.

З матеріалів справи судом встановлено, що постановою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 18.11.2022 у справі № 695/2473/22 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Не погоджуючись з рішенням суду захисник ОСОБА_1 , адвокат Хвостик О.І., 05.12.2022 подав через Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області до Черкаського апеляційного суду апеляційну скаргу на вищезазначене рішення суду, яка направлена Золотоніським міськрайонним судом до суду апеляційної інстанції 06.12.2022.

Постановою Черкаського апеляційного суду від 12.12.2022 апеляційну скаргу захисника Хвостика О.І. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 18.11.2022 повернуто особі, яка її подала, з мотив того, що вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження за відсутності клопотання про поновлення цього строку.

19 грудня 2022 року захисник ОСОБА_1 адвокат Хвостик О.І. повторно подав апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 18.11.2022, в якому просить поновити строк на апеляційне оскарження зазначеної постанови. Підставою для поновлення такого строку зазначав те, що повний текст оскаржуваної постанови було отримано лише 23.11.2022 та те, що стороною представництва помилково не було поставлено питання про поновлення строку на апеляційне оскарження при написанні та подачі апеляційної скарги на судове рішення, датовану 02.12.2022 і подану 05.12.2022 та яку, 12.12.2022 апеляційним судом повернуто.

Постановою Черкаського апеляційного суду від 26.01.2023 відмовлено захиснику ОСОБА_1 Хвостику О.І. у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 18.11.2022, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала. Відмовляючи адвокату Хвостику О.І. у поновленні строку, судом апеляційної інстанції встановлено, що саме по собі клопотання не може слугувати підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, оскільки в ньому не зазначено обставин, які могли б бути визнані поважними причинами пропуску такого строку. Тобто, підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови місцевого суду від 18.11.2022 були відсутні.

17 лютого 2023 року захисник ОСОБА_1 адвокат Хвостик О.І. вдруге подав до Черкаського апеляційного суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови про адміністративне правопорушення від 18.11.2022 у вказаній справі з тих же підстав разом із апеляційною скаргою на вказану постанову суду першої інстанції.

Постановою Черкаського апеляційного суду від 22.02.2023 апеляційну скаргу захисника Кісіля Віталія Вікторовича Хвостика О.І. на постанову Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 18.11.2022, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала, оскільки постановою Черкаського апеляційного суду від 26.01.2023 захиснику ОСОБА_1 адвокату Хвостику О.І. відмовлено у поновленні строку.

20січня 2023року інспекторомСРПП ВПД№ 1 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області лейтенантом поліції Маслюком Д.А. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі Серія БАД № 788262 від 20.01.2023.

Згідно з вказаною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 20 400 грн 00 коп.

Відповідно до оскаржуваної постанови Серія БАД № 788262 від 20.01.2023 ОСОБА_1 20.01.2023 об 11 год 40 хв на 433-му км а/д Н-02, Біла Церква Кагарлик, керував транспортним засобом автомобілем ВАЗ 2108, державний номерний знак НОМЕР_1 із порушенням п.2.3.в ПДР України, під час перевірки документів було встановлено, що водій ОСОБА_1 позбавлений права керування транспортними засобами Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області від 12.12.2022 № 158115, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП.

Згідно з витягом з баз даних АРМОР (адмінпрактика) відносно ОСОБА_1 03.09.2022 Золотоніським РВП ГУНП в Черкаській області складено протокол серія ААБ/158115 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, який направлено до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області за № 158115 від 03.09.2022, протокол розглянув і прийняв рішення місцевий загальний суд, рішення залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін п. 1 ст. 294 КУпАП 12.12.2022, основне стягнення штраф 17000 грн, позбавлення права керування транспортним засобом 1 рік.

Також у вказаному витязі зазначено, що 03.09.2022 у ОСОБА_1 до Золотоніського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області вилучено посвідчення водія, та 21.12.2022 за № 10393/65/01-22 направлено у сервісний центр № 7145.

Вважаючи, що оскаржувана постанова винесена протиправно, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.

Відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ч.6 ст. 55 Конституції України закріплено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно із ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до п. 8 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Згідно з ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Пунктом 1.3. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі ПДР України), передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Підпунктом «а» пункту 2.1 ПДР України встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, зокрема посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

У пункті 2.4 ПДР України вказано, що на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені у пункті 2.1 ПДР.

Відповідно до п. 1.9 ПДР України особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з ч. 4 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Постановою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 18.11.2022 у справі № 695/2473/22 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Не погоджуючись з рішенням суду захисник ОСОБА_1 , адвокат Хвостик О.І., 05.12.2022 подав через Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області до Черкаського апеляційного суду апеляційну скаргу на вищезазначене рішення суду, яка направлена Золотоніським міськрайонним судом до суду апеляційної інстанції 06.12.2022.

Постановою Черкаського апеляційного суду від 12.12.2022 апеляційну скаргу захисника Хвостика О.І. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 18.11.2022 повернуто особі, яка її подала, з мотив того, що вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження за відсутності клопотання про поновлення цього строку.

19 грудня 2022 року захисник ОСОБА_1 адвокат Хвостик О.І. повторно подав апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 18.11.2022, в якому просить поновити строк на апеляційне оскарження зазначеної постанови. Підставою для поновлення такого строку зазначав те, що повний текст оскаржуваної постанови було отримано лише 23.11.2022 та те, що стороною представництва помилково не було поставлено питання про поновлення строку на апеляційне оскарження при написанні та подачі апеляційної скарги на судове рішення, датовану 02.12.2022 і подану 05.12.2022 та яку, 12.12.2022 апеляційним судом повернуто.

Постановою Черкаського апеляційного суду від 26.01.2023 відмовлено захиснику ОСОБА_1 Хвостику О.І. у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 18.11.2022, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала. Відмовляючи адвокату Хвостику О.І. у поновленні строку, судом апеляційної інстанції встановлено, що саме по собі клопотання не може слугувати підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, оскільки в ньому не зазначено обставин, які могли б бути визнані поважними причинами пропуску такого строку. Тобто, підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови місцевого суду від 18.11.2022 були відсутні.

17 лютого 2023 року захисник ОСОБА_1 адвокат Хвостик О.І. вдруге подав до Черкаського апеляційного суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови про адміністративне правопорушення від 18.11.2022 у вказаній справі з тих же підстав разом із апеляційною скаргою на вказану постанову суду першої інстанції.

Постановою Черкаського апеляційного суду від 22.02.2023 апеляційну скаргу захисника Кісіля Віталія Вікторовича Хвостика О.І. на постанову Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 18.11.2022, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала, оскільки постановою Черкаського апеляційного суду від 26.01.2023 захиснику ОСОБА_1 адвокату Хвостику О.І. відмовлено у поновленні строку.

Судом під час дослідження матеріалів справи встановлено, що під час складання поліцейським протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 158115 від 03.09.2023 щодо керування ОСОБА_1 автомобілем ВАЗ 21083, державний номерний знак НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, у останнього було вилучено посвідчення водія, та 21.12.2022 за № 10393/65/01-22 направлено у сервісний центр № 7145.

Порядок тимчасового вилучення посвідчення водія визначається Кабінетом Міністрів України.

Положеннями п. 5 Порядку тимчасового вилучення посвідчення водія на транспортний засіб та його повернення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1086 від 17.12.2008 (далі Порядок № 1086) установлено, що до винесення судом постанови у справі про адміністративне правопорушення та набрання нею законної сили поліцейський видає водієві тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом строком не більше ніж на три місяці з дати вилучення посвідчення.

Згідно з п.6 Порядку № 1086 тимчасово вилучене посвідчення повертається водієві: за заявою водія у разі, зокрема винесення судом постанови про позбавлення водія права керування транспортним засобом (крім осіб, які отримали посвідчення водія вперше) після закінчення визначеного строку позбавлення права керування транспортним засобом, проходження в установленому порядку позачергового медичного огляду щодо придатності до керування транспортним засобом та успішного складення в територіальному органі з надання сервісних послуг МВС теоретичного і практичного іспиту для отримання права на керування транспортним засобом відповідної категорії.

Наведені положення Порядку № 1086 узгоджуються з приписами ч.2 ст.321 КУпАП, згідно з якими після закінчення призначеного строку позбавлення спеціального права особі, щодо якої застосовано даний захід адміністративного стягнення, повертаються в установленому порядку вилучені в неї документи.

За приписами п. 11 Порядку № 1086 вилучене посвідчення водія передається для зберігання до відповідного територіального органу МВС в установленому МВС порядку.

Відповідно до п. 20 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1993 № 340, позбавлення водіїв права на керування транспортними засобами здійснюється відповідно до законодавства. Рішення суду про позбавлення права на керування транспортними засобами протягом трьох робочих днів з моменту його отримання/винесення надсилається посадовою особою Національної поліції до територіального сервісного центру МВС за місцем проживання особи, зазначеним у цьому рішенні.

Відповідно до п. 8, 9 Розділу ХІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, посвідчення водія вилучається до набрання законної сили постановою у справі про адміністративне правопорушення. Вилучене посвідчення водія протягом п`яти робочих днів з дати надходження до підрозділів адміністративної практики постанови суду, згідно з якою особу позбавлено права керування транспортним засобом, передається до територіального органу з надання сервісних послуг МВС за місцем проживання особи з копією такої постанови суду.

Враховуючи викладене, у разі винесення судом постанови про позбавлення водія права керування транспортним засобом вилучене посвідчення водія повертається йому лише після закінчення визначеного судом строку позбавлення права керування транспортним засобом.

Положенням ч.3 ст.291 КУпАП передбачено, що постанова про позбавлення права керування транспортним засобом набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, визначеного цим Кодексом, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено за наслідками розгляду справи по суті.

Згідно зі ст. 294 КУпАП постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Відповідно до ч. 2 ст. 299 КУпАП при оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення, за винятком постанов про застосування заходу стягнення у вигляді попередження, а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Водночас, що відповідно до ст. 317-1 КУпАП, виконання постанови про позбавлення права керування транспортним засобом здійснюється шляхом вилучення посвідчення водія на строк позбавлення права керування транспортними засобами та внесення до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про позбавлення права керування транспортним засобом на строк, визначений постановою, та про вилучення посвідчення водія. Особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права. Якщо посвідчення водія не було тимчасово вилучено в порядку, передбаченому статтею 265-1 цього Кодексу, особа, позбавлена права керування транспортним засобом, зобов`язана негайно здати посвідчення водія до уповноважених органів Національної поліції. У разі виявлення в особи посвідчення водія, яке підлягає здачі, його вилучення здійснюється поліцейським.

Із змісту наведених норм слідує, що чинним законодавством чітко визначено, що особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили постановою суду про позбавлення цього права.

Після закінчення строку позбавлення права керування транспортним засобом посвідчення водія повертається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Отже, до моменту повернення посвідчення водія в установленому порядку особа вважається такою, що позбавлена права керування транспортним засобом; будь-якого механізму отримання нових водійських прав законом не передбачено.

Порушень порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення по відношенню до позивача, судом не встановлено.

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

При вирішенні даної справи, суд зауважує, що відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості. Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.04.2020 у справі №813/1790/18 та від 22 травня 2020 року в справі № 825/2328/16.

Таким чином, оскаржувана постанова Серія БАД №788262 від 20.01.2023 винесена у межах повноважень відповідача, в порядку та спосіб визначений КУпАП із дотриманням встановленої процедури та з урахуваннях усіх обставин справи.

У відповідності до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову належить відмовити повністю.

Згідно з п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до вимог ст. 139 КАС України, суд зазначає, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір у сумі 536 грн 80 коп.

Враховуючи, що у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю, витрати зі сплати судового збору належить віднести на рахунок позивача.

Керуючись ст. 2, 5, 9, 72, 73, 77, 78, 134, 139, 241-246, 250, 255, 268-272, 286, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 17.04.2023.

Суддя А.В. Ватажок-Сташинська