Ухвала

від 10.03.2023 по справі 761/1059/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/1059/23

Провадження № 1-кс/761/1154/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2023 року м. Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу захисників ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 на рішення слідчого Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань у кримінальному провадженні № 420 220 000 000 003 75 від 14.03.2022 про відмову у задоволенні клопотання,

у с т а н о в и в:

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшла скарга захисників ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які діють в інтересах ОСОБА_5 , на постанову слідчого Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань (далі - ДБР) ОСОБА_6 від 26.12.2022 у кримінальному провадженні № 420 220 000 000 003 75 від 14.03.2022про відмову у задоволенні клопотання від 15.12.2022 за № 345/1412/22 про проведення слідчих (розшукових) дій.

У своїй скарзі заявники, вважаючи вказане рішення незаконним, просили слідчого суддю скасувати зазначену постанову, зобов`язати слідчого задовольнити клопотання та провести слідчі (розшукові) дії, а саме здійснити допит свідка.

У судове засідання заявники, будучи належним чином повідомленими про день, час та місце розгляду справи, не прибули. Захисник ОСОБА_4 надав слідчому судді заяву про розгляд скарги за його відсутності.

Враховуючи обмежені законом строки вирішення скарг зазначеної категорії, наявність документів, що дозволяють встановити необхідні обставини, слідчий суддя вважав за можливе провести розгляд скарги без участі заявників.

Слідчий ДБР до суду також не прибув, про наявність поважної причини неявки суд не повідомив.

Відсутність слідчого відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України не є перешкодою для розгляду скарги.

У зв`язку з неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, у відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК фіксація за допомогою технічних засобів кримінального провадження у суді не здійснювалась.

Слідчий суддя, дослідивши скаргу, долучені документи, дійшов висновку про таке.

Слідчим ДБР здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 420 220 000 000 003 75 від 14.03.2022за ч. 1 ст. 111 КК України.

У силу п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК відмова у задоволенні клопотання про проведення слідчих дій може бути оскаржена особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, до слідчого судді.

Постановою від 26.12.2022 слідчий ОСОБА_6 відмовив у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_3 від 15.12.2022, поданого в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 .

Згідно з ч. 1 ст. 91 КПК у кримінальному провадженні з-поміж іншого підлягають доказуванню - подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого та інші обставини.

Відповідно до ст. 84 КПК доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність або відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів поряд з іншими є показання.

Доказуванням згідно з ч. 2 ст. 91 КПК є збирання, перевірка та оцінка доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

У силу ч. 2 ст. 22 КПК сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду доказів.

Порядок збирання доказів у кримінальному провадженні встановлений ст. 93 КПК, яка передбачає, що сторона захисту здійснює збирання доказів, у тому числі шляхом ініціювання проведення слідчих дій, безпосереднє проведеннях таких слідчих дій покладається на слідчого. При цьому також встановлено, що відмова слідчого може бути оскаржена до слідчого судді.

Сукупність наведеного приводить до висновку, що проведення слідчих дій, у яких зацікавлена сторона захисту, можливе виключно через слідчого.

З метою забезпечення рівності сторін та збалансованості їх прав, для перешкоджання зловживанню правами та процесуальними повноваженнями, на слідчого суддю покладений обов`язок перевірки дотримання вимог закону під час реалізації сторонами їх процесуальних можливостей.

Необґрунтована відмова слідчого у проведенні певних слідчих дій за клопотанням захисника та/або підозрюваного суттєво звужує можливість ефективного захисту, а у деяких випадках взагалі його виключає.

У відповідності до вимог ст. 110 КПК постанова слідчого повинна містити зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення КПК.

Тобто таке процесуальне рішення повинно відповідати фактичним обставинам, встановленим досудовим розслідуванням, зокрема, в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту своїх прав та відповіді на всі поставлені нею питання, які обумовлюють відмову, зазначене є однією із гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.

Аналіз наявних у слідчого судді матеріалів скарги свідчить про те, що зазначені вимоги кримінального процесуального закону не дотримані слідчим при прийнятті рішення про відмову у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_3 від 15.12.2022.

Так, слідчий, відмовляючи у задоволенні клопотання, зазначив у постанові, що орган досудового розслідування не вважає за доцільне здійснювати допит свідка, оскільки відомості, які містяться в публікаціях засобів масової інформації, не мають відношення до обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Водночас, слідчий своє рішення належним чином не обґрунтував, не навів зміст обставин, які є підставами для прийняття такого рішення, мотиви його прийняття, які могли би вважатися належними та достатніми з точки зору стороннього та незалежного спостерігача. Фактично мотивом відмови у задоволенні клопотання є виключно незгода слідчого з проханням здійснити ініційовані стороною захисту слідчі дії.

За таких обставин слідчий суддя дійшов висновку, що на порушення вимог ч. 5 ст. 110 КПК постанова слідчого є невмотивованою, відмова у задоволенні клопотання сторони захисту не ґрунтується на законі, тому рішення слідчого підлягає скасуванню.

Такий висновок має наслідком задоволення скарги в цій частині та скасування постанови від 26.12.2022.

Вирішуючи питання щодо зобов`язання слідчого провести допит свідка ОСОБА_7 , слідчий суддя дійшов висновку, що рішення за результатами розгляду клопотання у цьому конкретному випадку має прийняти слідчий, який з огляду на власну процесуальну самостійність, наявність відповідних повноважень та достатніх відомостей, зобов`язаний прийняти обґрунтоване та мотивоване рішення, яке може бути предметом подальшого судового контролю слідчого судді.

Наведене у своїй сукупності приводить слідчого суддю до висновку про наявність підстав для часткового задоволення скарги.

На підставі зазначеного, керуючись ст. 240, 303, 304, 306, КПК України, слідчий суддя

у х в а л и в :

Скаргу захисників ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 задовольнити частково.

Постанову слідчого Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 від 26.12.2022 у кримінальному провадженні № 420 220 000 000 003 75 від 14.03.2022 про відмову у задоволенні клопотання скасувати.

Зобов`язати слідчого повторно розглянути клопотання захисника ОСОБА_3 від 15.12.2022 за № 345/1412/22.

У задоволенні решти вимог скарги відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1