Ухвала

від 10.04.2023 по справі 757/6131/23-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участі секретаря ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

власника майна ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу з доповненнями прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 17 лютого 2023 року,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 17.02.2023 відмовлено у задоволенні клопотання прокурора третього відділу першого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 62021000000000370 від 14.05.2021.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, прокурор Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді, та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання прокурора та накласти арешт на речові докази, вилучені під час проведення обшуку у приміщенні, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: грошові кошти в сумі 450 000 грн., які знаходилися за вікном на даху; грошові кошти в сумі 600 000 грн., які знаходилися в шухляді робочого столу, яким користується ОСОБА_6 ; грошові кошти в сумі 97 775 грн., які знаходилися в особистій сумці ОСОБА_6 .

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, прокурор зазначав, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 19.11.2021 на грошові кошти вилучені під час проведення обшуку у приміщенні, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 ,

Справа № 757/6131/23-к Слідчий суддя - ОСОБА_7

Апеляційне провадження № 11-сс/824/1713/2023 Суддя-доповідач - ОСОБА_1

накладено арешт, який ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 31.01.2023 скасований у порядку ст. 174 КПК України, з мотивів невиправданості подальшого обмеження прав ОСОБА_6 на мирне володіння вилученим майном, а також у зв`язку із ймовірною невідповідністю вилучених грошових коштів критеріям речових доказів у кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_6 повідомив, що зазначені грошові кошти отримані ним від продажу об`єкту нерухомості.

Під час досудового розслідування здобуто достатньо доказів причетності ОСОБА_6 до діяльності низки підприємств, які є частиною транзитно-конвертаційного центру, діяльність якого попередньо кваліфікована за ст. 212 та ст. 209 КК України.

Грошові кошти вилучено в одному із приміщень, яке використовувалося учасниками транзитно-конвертаційного центру, діяльність якого, у тому числі включає видачу готівкових коштів «клієнтам» та їх наявність у значних сумах за місцем розташування таких центрів, а тому вилучені грошові кошти разом з іншими доказами у кримінальному провадженні доводять протиправний характер діяльності учасників транзитно-конвертаційного центру.

Постановою детектива від 16.11.2021 вилучені грошові кошти визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

Таким чином, вказані грошові кошти відповідають критеріям речових доказів.

Апелянт звертав увагу, що ОСОБА_6 у ході проведення обшуку відмовився надати пояснення щодо походження вилучених грошових коштів, а 01.12.2021 під час проведення допиту повідомив, що вилучені грошові кошти є доходом від продажу квартири за адресою: АДРЕСА_2 , яку останній продав 01.06.2021 за 1 277 355 гривень. З часу продажу зазначеної квартири до моменту вилучення грошей пройшло 4 місяці.

Крім того, ОСОБА_6 09.06.2021, через тиждень після продажу нерухомого майна, придбав інший об`єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 71, 9 м2 .

Також твердження ОСОБА_6 про походження вилучених грошових коштів, на думку прокурора, спростовуються тим, що зазначені грошові кошти вилучено в різних місцях будівлі, у тому числі за вікном приміщення, у місці, не пристосованому для зберігання власних грошових коштів.

Накладення арешту на зазначені грошові кошти залишається необхідною мірою для забезпечення збереження речових доказів.

Прокурор зазначав, що неповідомлення про підозру тривалий час зумовлене необхідністю завершити експертизи, без висновків яких не підтверджено розмір збитків.

02.03.2023 прокурор Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 подав доповнення до апеляційної скарги,в яких навів доводи, аналогічні доводам раніше поданої апеляційної скарги, та вказував помилковість висновків слідчого судді про невідповідність вилучених грошових коштів критеріям речових доказів.

Зокрема, у доданих до клопотання прокурора матеріалах міститься постанова начальника відділу по розслідуванню кримінальних правопорушень, вчинених організованими злочинними групами, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_8 від 16.11.2021, якою спірне майно визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні, та яка досліджувалася у суді першої інстанції.

На переконання прокурора, дана постанова достатньою мірою обґрунтована, із зазначенням критерію, за яким майно віднесено до категорії речового доказу.

Також прокурор вказував на те, у клопотанні наявні дані, які дозволяють відокремити спірне майно від будь-якого іншого, схожого за родовими ознаками майна, а тому воно потребують додаткової конкретизації.

Твердження слідчого судді про те, що прокурором не зазначено дату вилучення грошових коштів, спростовується змістом клопотання, відповідно до якого грошові кошти вилучено 15.11.2021.

Крім того, апелянт звертав увагу на безпідставність посилання слідчого судді на пропуск прокурором строку на звернення з таким клопотання, оскільки у листопаді 2021 року клопотання було подано із дотримання строку, передбаченого ч. 5 ст. 171 КПК України, яке 19.11.2021 було задоволено, а питання повторного звернення з клопотання про арешт майна не врегульоване.

Також прокурор вказував на те, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 13.12.2022 відмовлено у задоволенні аналогічного клопотання ОСОБА_6 про зняття арешту.

06.04.2023 від захисника ОСОБА_9 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , надійшли письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких він просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги прокурора, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали.

Власник майна ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_9 у судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.

07.04.2023від захисника ОСОБА_9 , який діє в інтересах ОСОБА_6 надійшла заява про розгляд апеляційної скарги без його участі.

З урахуванням положень ч. 4 ст. 405 КПК України, колегія суддів вважає за можливе проводити апеляційний розгляд у відсутності учасників судового провадження, які не прибули в судове засідання.

Заслухавши пояснення прокурора ОСОБА_5 , який підтримав подану апеляційну скаргу з доповненнями та просив її задовольнити, дослідивши доводи апеляційної скарги з доповненнями та матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора з доповненнями підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як убачається із матеріалів судового провадження, відділом по розслідуванню кримінальних правопорушень, вчинених організованими злочинними групами, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62021000000000370 від 14.05.2021 за ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 205-1, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч.ч. 3, 4 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України.

Як зазначено у клопотанні, досудове розслідування здійснюється за фактами можливого зловживання службовим становищем службовими особами ГУ ДПС у Полтавській області та ДПС України, які з корисливих мотивів, не вживають заходи із зупинення реєстрації податкових накладних суб`єктів господарювання, які мають ознаки фіктивності, що надає можливість учасникам транзитно-конвертаційного центру безперешкодно здійснювати протиправну діяльність з незаконного формування сум податкового кредиту та податкового зобов`язання ПДВ для суб`єктів господарської діяльності реального сектору економіки, а також здійснювати легалізацію грошових коштів, одержаних злочинним шляхом.

Зокрема, досудовим розслідуванням кримінального провадження встановлено, що в період з 2019-2021 років, невстановлена особа, перебуваючи на території м. Полтава та Полтавської області розробила план, відповідно до якого на підставних осіб здійснювалась реєстрація або перереєстрація ряду підприємств, які в подальшому неформально входили в структуру транзитно-конвертаційного центру (далі - ТКЦ), роль якого зводилась до створення штучної документальної видимості здійснення фінансово-господарських операцій з метою прикриття незаконної діяльності, шляхом використання їх реквізитів та банківських рахунків у вказаній злочинній схемі для безпідставного формування валових витрат з податку на прибуток підприємств та податкового кредиту з податку на додану вартість підприємствам реального сектору економіки.

В подальшому організатором злочинної групи підшукано осіб, які були залучені до реалізації вказаного плану.

Будучі організованими у стійке об`єднання для вчинення тяжких злочинів, об`єднані єдиним планом, учасники організованої групи визначили в ній свої ролі, («організатор групи», «бухгалтери», «кур`єри», «реєстратори», «айтішнік») відповідно до яких кожен з учасників повинен був виконувати дії спрямовані на досягнення загальної мети.

Механізм незаконної діяльності полягав у наступному: підприємства- вигодонабувачі, які зацікавлені в конвертації безготівкових коштів в готівку та мінімізації бази оподаткування, здійснюють перерахування безготівкових коштів на поточні рахунки юридичних осіб, які входять до складу вказаного ТКЦ, під приводом оплати ними виставлених рахунків ТКЦ за нібито поставлені товари і надані послуги.

В подальшому, безготівкові кошти, перераховані на поточні рахунки фіктивних юридичних осіб, перераховуються на інші підприємства-«торгівців податковим кредитом», які мають не обліковану готівку, отриману від реалізації своїх товарів без відображення вказаних господарських операцій в податковому та бухгалтерському обліках, яку вони передають учасникам вказаного ТКЦ.

У свою чергу, для документального оформлення здійснених фінансово- господарських операцій підприємствам-вигодонабувачам виписуються господарські документи на реалізовані та придбані товарно-матеріальні цінності або послуги, в залежності від потреби контрагента у кожному окремому випадку номенклатура товару буде змінюватись.

Так, встановлено, що до складу вказаного транзитно-конвертаційного центру можуть входити наступні суб`єкти господарювання: ПП "Таргет актив" (код ЄДРПОУ 43631064), ТОВ "АТП-1855" (код ЄДРПОУ 41485439), ПП "Метасервіс" (код ЄДРПОУ 43954380), ПП "ТК Інтервояж" (код ЄДРПОУ 43155678), TOB "МІКС ЮА" (код ЄДРПОУ 42238695), ПП "ПАЛАДІУМ-360" (код ЄДРПОУ 42981371), ТОВ "АЛЬЯНС-БУДРЕПОН" (код ЄДРПОУ 42292616), ТОВ "МІЄТ-ФАКТОРИНГ" (код ЄДРПОУ 42238344), ПП "ВК ЗАВОД АГРОДЕТАЛЬ" (код ЄДРПОУ 44374386), ТОВ "ПД "ЗАВОД АГРОДЕТАЛЬ" (код ЄДРПОУ 38982992), ПП "АКЦЕНТ ЮА" (код ЄДРПОУ 44016156), ТОВ "К.Н.ГРУП" (код ЄДРПОУ 42238576), TOB "МЗ "РЕМПРОМДЕТАЛЬ" (код ЄДРПОУ 41983912), ПП «АТ8878» (код ЄДРПОУ 43410281) та інші суб`єкти господарської діяльності.

Під час досудового розслідування встановлено, що службі особи вказаних суб`єктів господарювання є пов`язаними між собою особами. Зокрема, ОСОБА_6 за період з 2019 по 2022 рік отримував дохід від ТОВ «К.Н.ГРУП» (ЄДРПОУ 42238576), ПП «ВК ЗАВОД АГРОДЕТАЛЬ» (ЄДРПОУ 44374386), ТОВ «МІСТ-ФАКТОРИНГ» (ЄДРПОУ 42238344).

Відповідно до висновку спеціаліста від 19.10.2022 року про дослідження у кримінальному проваджені № 62021000000000370 встановлено, що всього по ТОВ «Квант Плюс» занижений об`єкт оподаткування та база оподаткування з податку на додану вартість на суму 120 344 665 грн., що призвело до заниження податкових зобов`язань по податку на додану вартість у сумі 24 068 933 грн.; всього по групі компаній, які входять до конвертаційного центру, а саме: ТОВ «Альянс-Будрегіон», ПП «Акцент ЮА», ПП «АТП - 8878», ПП «ГІаладіум- 360», ТОВ «Мікс ЮА» занижений об`єкт оподаткування та база оподаткування з податку на додану вартість на суму 102 670 470 грн., що призвело до заниження податкових зобов`язань по податку на додану вартість у сумі 20 534 094 грн.

Як убачається із долученого до клопотання прокурора протоколу обшуку від 15.11.2021, на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва у справі №757/54930/21-к від 18.10.2021, у кримінальному провадженні № 62021000000000370 15.11.2021 проведено обшук у приміщеннях за адресою: АДРЕСА_1, в ході якого, крім іншого, у кабінеті ОСОБА_6 виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 450 000 грн., які знаходилися за вікном на даху; грошові кошти в сумі 600 000 грн., які знаходилися в шухляді робочого столу, яким користується ОСОБА_6 , грошові кошти в сумі 97 775 грн., які знаходилися в особистій сумці ОСОБА_6 . Загальна сума вилучених коштів з кабінету ОСОБА_6 складає: 1 147 775 гривень.

Постановою начальника відділу по розслідуванню кримінальних правопорушень, вчинених організованими злочинними групами Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань від 16.11.2021 ОСОБА_8 , вищевказані грошові кошти, вилучені 15.11.2021 в ході обшуку у приміщеннях за адресою: АДРЕСА_1, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 62021000000000370.

15.02.2023 прокурор Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва із клопотанням, в якому просив накласти арешт на речові докази, вилучені під час проведення обшуку у приміщенні, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: грошові кошти в сумі 450 000 грн., які знаходилися за вікном на даху; грошові кошти в сумі 600 000 грн., які знаходилися в шухляді робочого столу, яким користується ОСОБА_6 ; грошові кошти в сумі 97 775 грн., які знаходилися в особистій сумці ОСОБА_6 .

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 17.02.2023 відмовлено у задоволенні клопотання прокурора.

Мотивуючи ухвалу про відмову у задоволенні клопотання, слідчий суддя посилався на недоведеність відповідності вилученого майна ознакам речових доказів, визначених ст. 98 КПК України, та порушення прокурором визначеного законом строку для звернення з клопотанням про арешт майна.

З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Дослідивши доводи клопотання прокурора та матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що встановлені у даному кримінальному провадженні фактичні обставини кримінальних правопорушень, за якими здійснюється досудове розслідування, містять сукупність підстав та розумних підозр вважати, що на даному етапі досудового розслідування є підстави для обґрунтованого висновку, що грошові кошти, вилучені 15.11.2021 у ході проведення обшуку у приміщеннях за адресою: АДРЕСА_1, відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, оскільки можуть бути набуті кримінально протиправним шляхом, що згідно ч. 3 ст. 170 КПК України дає підстави для їх арешту як речових доказів з метою збереження.

Крім того, постановою начальника відділу по розслідуванню кримінальних правопорушень, вчинених організованими злочинними групами Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань від 16.11.2021 ОСОБА_8 , вищевказані грошові кошти, вилучені 15.11.2021 в ході обшуку у приміщеннях за адресою: АДРЕСА_1, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 62021000000000370.

Колегія суддів не погоджується з висновком слідчого судді в оскаржуваній ухвалі про те, що клопотання прокурора не містить доводів на підтвердження наявності підстав для накладення арешту на вказане майно.

Як постанова начальника відділу по розслідуванню кримінальних правопорушень, вчинених організованими злочинними групами Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань від 16.11.2021 ОСОБА_8 про визнання вилучених грошових коштів речовими доказами, так і клопотання прокурора про арешт майна, з посиланням на встановлені у кримінальному провадженні фактичні обставини кримінальних правопорушень, містять відповідні мотиви та підстави на обґрунтування висновку про відповідність такого майна ознакам речових доказів, визначеним ст. 98 КПК України, зокрема посилання на те, що вказані грошові кошти можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, чи можуть бути набуті кримінально протиправним шляхом.

На переконання колегії суддів, прокурором у клопотанні, у відповідності до вимог ст.ст. 132, 170 - 173 КПК України доведено, що існують правові підстави для накладення арешту на вилучене майно з метою забезпечення збереження вказаного майна як речових доказів, оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що вказане майно може бути приховане, пошкоджене, зіпсоване, знищене чи відчужене.

З урахуванням наведеного, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, вищевказані грошові кошти підлягають арешту з тих підстав, що вони у встановленому законом порядку визнані речовими доказами у межах кримінального провадження № 62021000000000370 від 14.05.2021 та відповідають критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.

Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна.

З урахуванням наведеного, на переконання колегії суддів, слідчий суддя дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для накладення арешту майно, вилучене 15.11.2021 у ході проведення обшуку у приміщеннях за адресою: АДРЕСА_1, а саме: грошові кошти на загальну суму 1 147 775 грн.

Посилання слідчого судді в оскаржуваній ухвалі на те, що прокурор звернувся із клопотанням про арешт майна із порушенням строку, визначеного абзацом 2 ч. 5 ст. 171 КПК України, не є визначеною законом безумовною підставою для відмови в його задоволенні.

Вказівка слідчого судді на те, що прокурор у клопотанні не вказав дату вилучення грошових коштів, спростовується даними вказаного клопотання, яке містить відомості про дату, час та місце вилучення грошових коштів, на які прокурор просить накласти арешт.

Колегією суддів не встановлено невідповідності клопотання прокурора про арешт майна вимогам ст.ст. 170, 171 КПК України.

Посилання слідчого судді на відомості з декларації платника єдиного податку - фізичної особи підприємця ОСОБА_6 , які містяться в ухвалі слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 31.01.2023 у справі № 757/3351/23-к про скасування арешту, помилково покладені в обгрунтування прийнятого слідчим суддею рішення, оскільки вказані відомості про походження грошових коштів не були предметом дослідження слідчого судді у даному судовому провадженні, та висновки слідчого судді у межах іншого судового провадження не є предметом даного судового розгляду.

Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників вилученого майна, як арешт майна.

Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, колегією суддів не встановлено.

На підставі вищевикладених обставин, які свідчать про однобічність і необ`єктивність судового розгляду, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, а апеляційна скарга прокурора - задоволенню, з постановленням апеляційним судом нової ухвали про задоволення клопотання прокурора, оскільки останнім в повній мірі доведено необхідність накладення арешту на вищевказане майно з метою забезпечення його збереження як речових доказів у кримінальному провадженні.

Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 376, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу з доповненнями прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 17 лютого 2023 року, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 задовольнити.

Накласти арешт на майно, вилучене під час проведення обшуку у приміщенні, яке використовує ОСОБА_6 , розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: грошові кошти в сумі 450 000 грн., які знаходилися за вікном на даху; грошові кошти в сумі 600 000 грн., які знаходилися в шухляді робочого столу, яким користується ОСОБА_6 ; грошові кошти в сумі 97 775 грн., які знаходилися в особистій сумці ОСОБА_6 .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

---

---

---

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3