Ухвала

від 06.04.2023 по справі 237/1803/23

МАР`ЇНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 237/1803/23

Провадження № 1-кс/237/365/23

УХВАЛА

іменем України

06.04.2023 року м. Курахове

Слідчий суддя Мар`їнського районного суду Донецької області ОСОБА_1 , за участю прокурора ОСОБА_2 при секретарі ОСОБА_3 , розглянувши клопотання по кримінальному провадженню за № 42020051100000111 від 09.07.2020, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України про дозвіл на затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Туапсе Краснодарського краю РФ, громадянина України, з вищою освітою, раніше не судимого, директора Державного підприємства «Науково - дослідний інститут комплексної автоматизації», зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді надійшло клопотання про надання дозволу на затримання ОСОБА_4 з метою його приводу.

На обґрунтування вимог клопотання слідчий посилається на те, 05.03.2009 наказом №32-Д Міністра промислової політики України ОСОБА_5 на посаду директора Державного підприємства «Науково - дослідний інститут комплексної автоматизації» було призначено ОСОБА_4 .

Науково - дослідний інститут комплексної автоматизації станом на 05.03.2009 мав державну форму власності і 100 відсотків статутного капіталу вказаного державного підприємства належали його засновнику - Міністерству промислової політики України, а з 29.12.2010 по теперішній час, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1221 - Державному концерну «Укроборомпром», засновником якого є Кабінет Міністрів України.

Відповідно до статуту ДП «НДІКА» затвердженого наказом Міністерства промислової політики України від 09.06.2009, №391 та контракту №3-16 від 05.03.2009 укладеним із ОСОБА_4 до його прав і обов`язків на посаді директора входило:

- здійснювати поточне (оперативне) управління підприємством, організовувати його виробничо-господарську, соціально-побутову та іншу діяльність;

- самостійно вирішувати питання діяльності підприємства, за винятком тих, що віднесені Статутом до компетенції Мінпромполітики та інших органів управління підприємства;

- діяти від ім`я підприємства в межах, встановлених законодавством України та Статутом підприємства, а саме:

- представляти без довіреності підприємство в усіх органах державної влади, підприємствах, установах, організаціях, звертатися з відповідними заявами, до судів згідно з повноваженнями сторін, передбачених відповідними процесуальними кодексами України;

- розпоряджатись майном, коштами та іншими активами підприємства згідно з чинним законодавством України;

- формувати адміністрацію підприємства, призначати на посади та звільняти із посад працівників підприємства;

- в межах своєї компетенції видавати накази, розпорядження та інші акти, давати вказівки, обов`язкові для всіх працівників підприємства, затверджувати правила процедури та інші внутрішні документи підприємства щодо визначення організаційної структури і штатної чисельності підприємства;

- укладати господарські та інші договори, видавати доручення, довіреності, відкривати і закривати рахунки в банківських установах.

Таким чином, ОСОБА_4 з часу призначення на посаду директора ДП «НДІКА» та наданих йому повноважень постійно обіймав на державному підприємстві посаду, пов`язану із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у зв`язку з чим відповідно до п. 1 примітки ст. 364 КК України був службовою особою.

Державне підприємство «Науково - дослідний інститут комплексної автоматизації» є державним комерційним підприємством, заснованим відповідно до Наказу Міністра радіопромисловості СРСР та Президента Академії наук УРСР від 30.10.1972 №639/635, як філія НДІ автоматизації промислових підприємств.

Наказом Міністерства промисловості засобів зв`язку СРСР від 03.05.1978 №352дсп філія НДІ АПП перетворена у Науково-дослідний інститут комплексної автоматизації.

04.03.1994 ДП «НДІКА» зареєстровано у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції України за ідентифікаційним кодом (ЄДРПОУ) 14310566.

Державне підприємство «Науково - дослідний інститут комплексної автоматизації» було створено з метою отримання прибутку за рахунок науково-дослідницької, виробничої та комерційної діяльності в сфері розробки та виготовлення радіоелектронної апаратури різноманітного призначення.

Для здійснення своєї діяльності, 26.06.2000 рішенням Криволуцької сільської ради Краснолиманського району Донецької області державному підприємству «Науково - дослідний інститут комплексної автоматизації» для дослідження і розробки в галузі природних та технічних наук було передано у постійне користування земельну ділянку загальною площею 174,56 гектарів, яка знаходилась за межами с. ІллічівкаКраснолиманського району Донецької області, а 06.06.2001 державному підприємству «НДІКА» на вказану земельну ділянку видано Державний акт на право постійного користування землею серії І-ДН №002369, який був зареєстрований в Книзі записів державних актів Криволуцької сільради за №12.

Вказана земельна ділянка загальною площею 174,56 га використовувалась ДП «НДІКА» виключно для дослідження і розробки в галузі природничих та технічних наук, мала цільове призначення - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони, до складової якої входили угіддя покриті лісовою (деревною і чагарниковою) рослинністю 95,79га, чагарники 2,7362га, землі промисловості 7,5124 га, відкриті заболочені землі (низинні) 1,0938га, піски 16,0962га, водойми 51,3314 га.

Згідно п. 4.5, п. 4.6 Статуту ДП «НДІКА» затвердженого наказом Міністерства промислової політики України від 09.06.2009, № 391, підприємство здійснює володіння, користування землею і іншими природними ресурсами відповідно до мети своєї діяльності та чинного законодавства. Відчуження основних фондів, які є державною власністю і закріплені за підприємством, здійснюється за погодженням з Мінпрополітики у спосіб, що встановлений чинним законодавством України.

Статтею 149 Земельного кодексу України встановлено, що земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, що здійснюють розпорядження земельними ділянками відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу з урахуванням вимог статті 150 цього Кодексу. В свою чергу, ч. 8 ст. 122 Земельного кодексу України визначено, що Кабінет Міністрів України передає земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування, які не входять до складу адміністративно-територіальних одиниць, а також у користування земельні ділянки зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Крім того, відповідно до п. 7.8 Статуту ДП «НДІКА» директор підприємства при виконанні службових обов`язків зобов`язаний:

- суворо дотримуватись положень Статуту підприємства;

- формувати та забезпечувати виконання фінансових планів;

- організовувати фінансово-господарську діяльність, спрямовану на отримання прибутку.

Приблизно у січні 2010 року, більш точну дату досудовим розслідуванням не встановлено, у директора державного підприємства «Науково - дослідний інститут комплексної автоматизації» ОСОБА_4 виник умисел, щодо сприяння в інтересах третіх осіб, а саме у поповнені запасу земель Криволуцької сільської ради Краснолиманського району Донецької області, за рахунок земельної ділянки, яка знаходилась у постійному користуванні ДП «НДІКА», мала угіддя покриті лісовою рослинністю, водойми, тобто мала привабливі характеристики для ведення особистого селянського господарства і користувались попитом серед суб`єктів господарювання Донецької області. Передача земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства суб`єктам господарювання передбачала отримання додаткового прибутку для Криволуцької сільської ради Краснолиманського району у вигляді земельного податку, передбаченого Податковим кодексом України, а також у можливості фізичним і юридичним особам безкоштовно отримати у власність блага у вигляді земельних ділянок з привабливими характеристиками - наявність лісової рослинності та водойми, які на той час мали державну форму власності, цільове призначення - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та їх передача у такий спосіб Статутом підприємства і чинним законодавством без зміни цільового призначення землі не передбачалась.

Відповідно до п.7.8 Статуту ДП «НДІКА» директор ОСОБА_4 при виконанні службових обов`язків був зобов`язаний організовувати фінансово-господарську діяльність підприємства, спрямовану на отримання прибутку. Відчуження земельної ділянки, або її частки не передбачало отримання прибутку, а навпаки завдавало збитків державному підприємству у вигляді втрат основних фондів та неможливості у повному обсязі здійснювати науково-дослідницьку діяльність в сфері розробки і виготовлення радіоелектронної апаратури різноманітного призначення.

Однак, ОСОБА_4 перебуваючи на посаді директора державного підприємства «НДІКА», реалізуючи свій злочинний умисел, у період часу з лютого по серпень 2010 року, зловживаючи своїм службовим становищем, з метою одержання неправомірної вигоди для фізичних і юридичної осіб, шляхом використання свого службового становища всупереч інтересам служби та в порушення вимог п. 4.5, п. 4.6, п. 7.8 Статуту підприємства, затвердженого наказом Міністерства промислової політики України від 09.06.2009 №391, ст.ст. 122, 149 Земельного кодексу України вчинив корупційне кримінальне правопорушення за наступних обставин.

Так, 11.03.2010 директор Державного підприємства «Науково-дослідний інститут комплексної автоматизації» ОСОБА_4 , без погодження із засновником - Міністерством промислової політики України, звернувся із листом №901/45/95 від 15.02.2010 на ім`я міського голови Краснолиманського району Донецької області ОСОБА_6 , щодо відмови від частини земельної ділянки та проведення інвентаризації земельної ділянки загальною площею 174,56 га, яка на той час належала вказаному державному підприємству та знаходилась за межами с. ІллічівкаКриволуцької сільської ради Краснолиманського району Донецької області.

Підставою для проведення інвентаризації земельної ділянки у вказаному листі ОСОБА_4 безпідставно вказав, що керівництвом ДП «НДІКА» проведено аналіз використання землі на полігоні у Краснолиманському районі Донецької області та приймаючи до уваги розмір податкових зобов`язань по оплаті за землю, та інститутом нібито прийнято рішення про часткове зменшення площі вищезазначеної земельної ділянки.

У подальшому, 09.06.2010 ДП «НДІКА» уклало із ТОВ «Земельні ресурси Краснолиманщини» договір №3-КрЛк/06-10 про надання послуг «На виконання проектно-дослідницьких робіт по землевпорядкуванню, земельному кадастру і моніторингу земель» із проведення інвентаризації земельної ділянки загальною площею 174,56 га, яка на той час належала ДП «НДІКА» та знаходилась за межами с. ІллічівкаКриволуцької сільської ради Краснолиманського району Донецької області, з метою вилучення частини земельної ділянки площею 42,3777га та її передачі до складу земель запасу Криволуцької сільської ради Лиманського району Донецької області.

Крім того, 14.07.2010 директор ДП «НДІКА» ОСОБА_4 звернувся із клопотанням №001/243/482 на ім`я сільського голови Криволуцької сільради Донецької області ОСОБА_7 , щодо узгодження питання про прийняття до земель запасу сільради земельної ділянки загальною площею 42,3777га.

20.07.2010 ДП «НДІКА» отримало висновок відділу регіонального розвитку містобудування та архітектури Краснолиманської міської ради щодо затвердження матеріалів інвентаризації земель, проведеної ТОВ «Земельні ресурси Краснолиманщини».

22.07.2010 рішенням Криволуцької сільської ради Краснолиманського району №5/40-886 від 22.07.2010 було погоджено клопотання директора ДП «НДІКА» ОСОБА_4 щодо прийняття до земель запасу сільради земельної ділянки загальною площею 42,3777 га, яка на той час перебувала у постійному користуванні ДП «НДІКА».

Крім того, 06.08.2010 ДП «НДІКА» отримало висновок управління Держкомзему у м. Красний Лиман Донецької області щодо затвердження матеріалів інвентаризації земель, проведеної ТОВ «Земельні ресурси Краснолиманщини».

25.08.2010 рішенням Краснолиманської міської ради №5/39-4727 було затверджено матеріали інвентаризації земель, які знаходились у користуванні Державного підприємства «Науково-дослідний інститут комплексної автоматизації» за межами с. ІллічівкаКриволуцької сільської ради та земельну ділянку загальною площею 42,3777 га, передано до земель запасу Криволуцької сільської ради Донецької області, а земельну ділянку загальною площею 132,1823га залишено у постійному користуванні за ДП «НДІКА».

У подальшому, 10.11.2011 за рішеннями Краснолиманської міської ради Донецької області №6/10-814, №6/10-815, №6/10-816, №6/10-817, №6/10-819 частина земельної ділянки загальною площею 42,3777 га, яка раніше перебувала у постійному користуванні ДП «НДІКА», була безкоштовно передана у постійне користування для ведення особистого селянського господарства мешканцям м. Донецька, а саме: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , про що 15.12.2011 останнім видано Державні акти на право власності на земельні ділянки, які були зареєстровані в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю Краснолиманської міської ради.

17.11.2011 під час передачі Державного підприємства «Науково-дослідний інститут комплексної автоматизації» під управління Державного концерну «Укроборомпром» вказане оборонне підприємство недоотримало у оперативне користування вищезазначену земельну ділянку загальною площею 42,3777 га.

Таким чином, внаслідок вищезазначених навмисних дій директора ДП «НДІКА» ОСОБА_4 , із основного фонду очолюваного ним державного підприємства протиправно, безкоштовно було передано земельну ділянку загальною площею 42,3777 га, вартістю 1 824 867,32грн., сума якої перевищувала у двісті п`ятдесят і більше разів неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто своїми навмисними діями ОСОБА_4 спричинив тяжкі наслідки законним інтересам держави в особі вказаного підприємства.

05.10.2021 обґрунтовано та належним чином повідомлено про підозру ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні корупційного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, а саме зловживання службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь - якої неправомірної вигоди для фізичної або юридичної особи використання свого службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки.

Внаслідок протиправних дій підозрюваного ОСОБА_4 державномупідприємству Науково-дослідний інститут комплексної автоматизації`було завдано матеріальної шкоди на загальну суму 1 824 867,32грн., яка до теперішнього часу не відшкодована.

Пред`явлена ОСОБА_4 підозра обґрунтовується письмовими доказами, зокрема показами свідків, протоколами тимчасового доступу до документів, висновками почеркознавчої експертизи та земельно-технічної експертизи.

Під час досудового розслідування достеменно встановлено, що підозрюваний зареєстрований та знаходиться на тимчасово окупованій території Донецької області, а саме у м. Донецьк.

Відповідно до розпоряджень Кабінету Міністрів України №1053-р від 30.10.2014 та №1085-р від 07.11.2014, м. Донецьк Донецької області віднесено до переліку населених пунктів, на території яких проводиться антитерористична операція, та до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Відповідно до Закону України № 2268-VIII від 18.01.2018 «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» тимчасово окупованими територіями у Донецькій та Луганській областях на день ухвалення цього Закону визнаються частини території України, в межах яких збройні формування російської федерації та окупаційна адміністрація російської федерації встановили та здійснюють загальний контроль, а саме:

1) сухопутна територія та її внутрішні води у межах окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей.

30.04.2018, відповідно до Указу Президента України № 116/2018 широкомасштабна антитерористична операція (АТО) завершилася і почалася операція Об`єднаних сил із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях (ООС).

Під час досудового розслідування підозрюваний ОСОБА_4 у спосіб передбачений ч. 1 ст. 278, ч. 3 ст. 111, ч.1, ч. 2, ч.8 ст. 135 КПК України чотири рази викликався для проведення слідчих дій до слідчого, а саме:

- на 11.10.2021 о 14.00 до СУ ГУНП в Донецькій області за адресою: м. Краматорськ, вул. Академічна, 21;

- на 19.10.2021 о 14.00 до СУ ГУНП в Донецькій області за адресою: м. Краматорськ, вул. Академічна, 21;

- на 05.11.2021о 14.00 до СУ ГУНП в Донецькій області за адресою: м. Краматорськ, вул. Академічна, 21;

- на 25.11.2021 о 14.00 до СУ ГУНП в Донецькій області за адресою: м. Краматорськ, вул. Академічна, 21,

тобто в межах Донецької області, але жодного разу без будь-яких поважних причин за викликом не прибув.

03.11.2021 стороною захисту каналами електронного зв`язку було надано листа про неможливість прибути підозрюваного ОСОБА_4 за викликом на 05.11.2021 року.

Згідно вказаного повідомлення ОСОБА_4 не мав можливості прибути за викликом до слідчого, оскільки:

- не мав «жовтий» чи «зелений» сертифікат про вакцинацію або одужання від COVID-19, що обмежувало його можливість пересування у громадському транспорті;

- перебував на лікуванні за місцем свого проживання у місті Донецьку, що унеможливлювало його прибуття за викликом через хворобу.

Документи, які б підтверджували вищезазначені поважні причини неприбуття за викликом, не надав стороні обвинувачення, посилаючись на ст.9 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», оскільки будь-які акти (рішення, документ), виданий органом та/або особами на тимчасово окупованій території є недійсними і не створює правових наслідків.

Стаття 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», передбачає:

- Державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

- Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

- Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Слід зазначити, що державними органами та органами місцевого самоврядування є органи, які беруть участь у виконанні функцій держави та наділені при цьому владними повноваженнями. Лікарські установи до вказаної категорії державних органів не відносяться.Крім того, висновки щодо визнання будь-якого органу незаконним та правомочність (легітимність) виданого документу таким органом, не відноситься до компетенції сторони захисту.

25.11.2021 стороною захисту також каналами електронного зв`язку було надано листа про неможливість прибути підозрюваного ОСОБА_4 за викликом на 25.11.2021, оскільки ОСОБА_4 :

- не мав «жовтий» чи «зелений» сертифікат про вакцинацію або одужання від COVID-19, що обмежувало його можливість пересування у громадському транспорті;

- перебував на лікуванні за місцем свого проживання у місті Донецьку, що унеможливлювало його прибуття за викликом через хворобу.

В підтвердження також було надано витяг із медичної картки про амбулаторне лікування ОСОБА_4 за місцем мешкання у м. Донецьку у період часу з 03.11.2021 по 24.11.2021 року. Діагноз: гіпертонічна хвороба другої стадії, неускладнений криз від 02.11.2021, скарги на запаморочення, головний біль у потилиці, підвищений артеріальний тиск. Відвідував лікаря 08.11.2021, 13.11.2021, 18.11.2021, 24.11.2021 року. Після лікування надано рекомендації: уникати фізичного та емоційного навантаження, дотримуватись дієти, контролювати артеріальний тиск, вживати ліки для підтримання стану здоров`я. Інших документів стороною захисту надано не було.

Як вбачається із наданого документу, підозрюваний ОСОБА_4 не потребував, та не перебував на стаціонарному лікуванні, самостійно неодноразово відвідував лікаря за місцем знаходження лікувального закладу. Діагноз хвороби не має протипоказань, щодо участі ОСОБА_4 у проведенні слідчих дій, у тому числі допиті, а має лише рекомендації лікаря щодо обмеження фізичного і емоційного навантаження, дотримання правил харчування, та контролю за артеріальним тиском.

Таким чином, за станом свого здоров`я, підозрюваний ОСОБА_4 здатний був самостійно вільно пересуватись та будь-яких поважних причин, щодо неприбуття за викликом до слідчого для участі у проведенні слідчих дій по кримінальному провадженню за станом свого здоров`я не мав.

З 18.10.2021 на території Донецької області за рішенням Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, за протоколом №38 від 15.10.2021, дійсно був встановлений «червоний» рівень епідемічної небезпеки поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19, яким запроваджено обмежувальні протиепідемічні заходи передбачені постановою КМУ «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2» від 09.12.2020, №1236.

Встановлені обмеження не забороняли на той час вільно пересуватись особам на території Донецькій області, у тому числі особам, які прибувають з тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, а лише було встановлено спеціальні умови для такого пересування.

Так, для пересування пасажирів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні та дляосіб, які прибувають з тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, була передбачена наявність одного із документів:

-негативного результату тестування на COVID-19 методом полімеразної ланцюгової реакції;

-експрес-тесту на визначення антигенакоронавірусу SARS-CoV-2, яке проведено не більш як за 72 години до дня поїздки,

-документа, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації, чи міжнародного, внутрішнього сертифіката або іноземного сертифіката, що підтверджує вакцинацію від COVID-19 однією дозою однодозної вакцини або двома дозами дводозної вакцини (зелені сертифікати).

Однак, стороною захисту не було надано жодного документального підтвердження того, що підозрюваний ОСОБА_4 вчиняв дії, або намагався вчинити дії:

- із отримання негативного результату тестування на COVID-19 методом полімеразної ланцюгової реакції

- із отримання експрес-тесту на визначення антигенакоронавірусу SARS-CoV-2,

- намагався пройти курс вакцинації,

абойому було відмовлено у тестуванні, вакцинації або ним отримано позитивний результат такого тестування, що дійсно у такому випадку унеможливлює його пересуванню за викликом до слідчого для проведення слідчих дій по кримінальному провадженню.

Слід зазначити, що для вказаних дій підозрюваний ОСОБА_4 мав достатній час - понад 30 діб, з часу введення карантинних обмежень, та при цьому відвідував медичні заклади.

Крім того, слід зазначить, що підозрюваний ОСОБА_4 має у користуванні власний автомобільний транспорт - автомобіль «VOLKSWAGEN TOURAN» д/н НОМЕР_1 , 2008 року випуску, що також надавав останньому можливість самостійно обирати час та маршрут свого пересування, однак з того часу за викликом слідчого жодного разу не з`явився для проведення за його участі слідчих дій.

Вище перелічені обставини надають стороні обвинувачування підстави стверджувати, що підозрюваний ОСОБА_4 саме переховувався від правоохоронних органів на тимчасово окупованій території у Донецькій області від участі у проведені слідчих дій по кримінальному провадженню, використовуючи при цьому вигадані обставини, щодо нібито своєї неможливості прибуття за викликом.

21.10.2021 по кримінальному провадженню постановою слідчого підозрюваного ОСОБА_4 було оголошено у розшук.

30.11.2021 ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області стосовно підозрюваного ОСОБА_4 було надано дозвіл на його затримання з метою приводу для участі у розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Однак до теперішнього часу підозрюваний ОСОБА_4 не був затриманий, а строк дії вказаної ухвали закінчився 29.05.2022 року.

Крім того, на теперішній час, слідчим за погодженням з прокурором, до суду подано клопотання про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

На підставі наведеного, слідчий просив клопотання задовольнити та надати дозвіл на затримання ОСОБА_4 з метою його приводу для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Слідчий суддя, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, приходить до наступного.

Згідно ст. 188 КПК України, прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися з клопотанням про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Прокурор додає до клопотання документи, які підтверджують зазначені у пунктах 1, 2 частини четвертої статті 189 цього Кодексу обставини.

Приписами п. 1, 2 ч. 4 ст. 189 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд відмовляє у наданні дозволу на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу, якщо прокурор не доведе, що зазначені у клопотанні про застосування запобіжного заходу обставини вказують на наявність підстав для тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а також є достатні підстави вважати, що: підозрюваний, обвинувачений переховується від органів досудового розслідування чи суду; одержавши відомості про звернення слідчого, прокурора до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу, підозрюваний, обвинувачений до початку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу вчинить дії, які є підставою для застосування запобіжного заходу і зазначені у статті 177 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Беручи до уваги те, що ОСОБА_4 на теперішній час переховується від правоохоронних органів та перебуває на території, яка тимчасово окупована представниками незаконних озброєних формувань, підозрюється у вчиненні корупційного кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів, за яке передбачено покарання у вигляді позбавленні волі на строк від 3 до 6 років, його необхідно ізолювати від суспільства на час проведення досудового розслідування, шляхом обрання стосовного нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки менш суворі запобіжні заходи не будуть здатні запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, зокрема, спробам з боку підозрюваного незаконно впливати на потерпілих, свідків, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, знищити чи сховати речові докази у кримінальному провадженні, а також у подальшому переховуватися від правоохоронних органів з метою уникнення покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення.

Слідчий суддя приходить висновку, що клопотання про дозвіл на затримання ОСОБА_4 з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 188-199, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого управління Головного управління Національної поліції в Донецькій області підполковника поліції ОСОБА_13 по кримінальному провадженню за № 42020051100000111 від 09.07.2020 про дозвіл на затримання ОСОБА_4 з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Надати дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Строк дії ухвали становить шість місяців з дати постановлення.

Ухвала про затримання з метою приводу втрачає законну силу з моменту: приводу підозрюваного до суду; закінчення строку дії ухвали, зазначеного в ній, або закінчення шести місяці від дати постановлення ухвали, у якій не зазначено строку її дії; добровільного з`явлення підозрюваного до слідчого судді; відкликання ухвали прокурором.

Затримана на підставі ухвали слідчого судді, суду особа не пізніше тридцяти шести годин з моменту затримання повинна бути звільнена або доставлена до слідчого судді, суду, який постановив ухвалу про дозвіл на затримання з метою приводу. Уповноважена службова особа (особа, якій законом надане право здійснювати затримання), яка затримала особу на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання або у якої під вартою тримається особа, щодо якої діє ухвала про дозвіл на затримання, негайно повинна повідомити про це слідчого, зазначеного в ухвалі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Дата документу 06.04.23