Рішення

від 18.04.2023 по справі 581/135/23

ЛИПОВОДОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 581/135/23

Провадження № 2/581/68/23

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

18 квітня 2023 року селище Липова Долина

Липоводолинський районний суд Сумської області у складі головуючого судді Сізова Д.В., з участю секретаря судового засідання Самілик Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2

про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування,

в с т а н о в и в :

28 лютого 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом.

Свій позов обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла баба позивачки ОСОБА_3 , яка до дня смерті проживала разом із своїм чоловіком та дідом позивачки - ОСОБА_4 , та дочкою і матір`ю позивачки - ОСОБА_5 . Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої увійшло право на земельну часту (пай), розміром 2,8 умовних кадастрових гектари, яка розташована на території Синівської (колишньої Капустинської) сільської ради Роменського (колишнього Липоводолинського) району Сумської області. Із заявами про прийняття спадщини вказані спадкоємці до органів нотаріату не зверталися та свідоцтв про право на спадщину не отримували.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 . Оскільки на час його смерті з ним проживала ОСОБА_5 , вона прийняла спадщину в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України. У 2009 році ОСОБА_5 отримала свідоцтва про право на спадщину після смерті батьків, зокрема і на належне матері право на земельну часту (пай), яке посвідчувалося відповідним сертифікатом. Після отримання свідоцтва ОСОБА_5 розпочала виготовлення технічної документації із землеустрою, під час якої було визначено земельні ділянки в натурі та присвоєно кадастрові номери, однак державні акти вона отримати не встигла.

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла мати позивачки ОСОБА_5 . Після її смерті відкрилася спадщина до складу якої, крім іншого, увійшла і земельна ділянка, яку вона успадкувала після смерті своєї матері. За життя ОСОБА_5 склала заповіт, яким усе майно, крім одного із земельних паїв, який вона заповіла своєму сину та брату позивачки ОСОБА_2 , вона заповіла їй - ОСОБА_1 . Прийнявши в установлений законом строк спадщину після її смерті, позивачка зі своїм братом ОСОБА_2 уклали договір розподілу спадкового майна та отримали свідоцтва про право на спадщину на деяке спадкове майно.

За відсутності оригіналу державного акту на належну її матері земельну ділянку, яку вона фактично успадкувала після смерті своєї матері, вона позбавлена можливості отримати свідоцтво про право на спадщину на це спадкове майно.

Просить визнати за нею в порядку спадкування право власності на земельну ділянку, площею 2,1166 га з кадастровим № 5923281900:01:002:0043, а також на земельну ділянку, площею 0,3190 га з кадастровим № 5923281900:01:005:0021, яка належала ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом.

Сторони у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у своїх заявах позивач позов підтримала, відповідач визнав позовні вимоги, обоє просили розглянути справу без їхньої присутності.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є батьками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.32, 33).

13 березня 1997 року ОСОБА_3 отримала сертифікат серії СМ № 0216272 на право на земельну частку (пай) із земель, які перебували у колективній власності сільськогосподарського акціонерно-пайового товариства закритого типу «Капустинське», розміром 2,8 в умовних кадастрових гектарах, без визначення меж часток в натурі (на місцевості) (а.с. 6).

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 (а.с. 7).

Із довідки Капустинського старостинського округу Роменського району Сумської області від 28 жовтня 2022 року вбачається, що ОСОБА_3 до дня смерті проживала та була зареєстрована по АДРЕСА_1 разом із своїм чоловіком ОСОБА_4 , своєю дочкою ОСОБА_5 та її чоловіком ОСОБА_7 . Заповіт від імені ОСОБА_3 Капустинською сільською радою не посвідчувався (а.с. 8).

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 (а.с. 9).

17 червня 2009 року ОСОБА_5 отримала після смерті матері свідоцтва про право на спадщину за законом на право на земельну частку (пай), розміром 2,8 в умовних кадастрових гектарах, що належало померлій на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії СМ № 0216272 від 13 березня 1997 року ( а.с.10).

17 червня 2009 року ОСОБА_5 отримала після смерті батька свідоцтва про право на спадщину за заповітом на дві земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,12 га (кадастровий № 5923281900:01:003:0012 та площею 0,34 га з кадастровим № 5923281900:01:005:0115, що розташовані на території Капустинської сільської ради Липоводолинсього району Сумської області, що належали померлому на підставі державного акта на право приватної власності серії II-СМ № 040955 від 2 квітня 2002 року (а.с. 54).

Із витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, сформованих 23 листопада 2022 року вбачається, що земельна ділянка, площею 2,1116 га (кадастровий № 5923281900:01:002:0043) та земельна ділянка, площею 0,3190 (кадастровий № 5923281900:01:005:0021) належать на праві власності ОСОБА_5 (а.с. 11-18).

Із наданої Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області інформації від 31 січня 2023 року вбачається, що ОСОБА_5 успадкувала належне ОСОБА_3 право на земельну частку (пай) за сертифікатом серії СМ № 0216272 від 13 березня 1997 року та згідно із земельно-обліковими даними Державного земельного кадастру за нею успадкованими значаться земельні ділянки: площею 2,1116 га (кадастровий № 5923281900:01:002:0043), площею 0,3190 га (кадастровий № 5923281900:01:005:0021). Державні акти на право приватної власності на вказані земельні ділянки не виготовлялися та не отримувалися (а.с. 19-20).

Із інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно… вбачається, що станом на 30 березня 2023 року відомості про власника земельних ділянок з кадастровим № 5923281900:01:002:0043 та № 5923281900:01:005:0021 у реєстрі відсутні.

2 листопада 2010 року ОСОБА_5 склала заповіт, у якому заповіла усе своє майно і, зокрема, земельний пай за державним актом серії II-СМ № 040963 своїй дочці ОСОБА_1 ; земельний пай за державними актами серії ЯЛ № 463444 та ЯЛ № 463445 заповіла своєму сину ОСОБА_2 . Заповіт посвідчено секретарем Капустинської сільської ради Липоводолинського району Сумської області Валюх О.В. 2 листопада 2010 року за реєстровим № 236 (а.с.21).

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_5 (а.с. 22).

21 червня 2019 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Лебединської районної державної нотаріальної контори Сумської із заявами про прийняття спадщини за законом після смерті матері ОСОБА_5 ОСОБА_2 відмовився від прийняття спадщини за заповітом. Заведено спадкову справу №150/2019. (а.с. 69).

26 грудня 2020 року державним нотаріусом Лебединської районного державної нотаріальної контори Сумської Лисенко В.Ф. за реєстровим № 3988 посвідчено укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 договір про поділ спадкового майна, відповідно до якого ОСОБА_2 переходить право власності на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площами 2,1167 га та 0,3419 га, що розташовані на території Капустинської сільської ради Липоводолинського району Сумської області; до ОСОБА_1 переходить право власності на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площами 2,1167 га, 0,3445 га, 2,1167 га, 0,3488 га, що розташовані на території Капустинської сільської ради Липоводолинського району Сумської області (а.с. 73-74).

26 грудня 2020 року ОСОБА_2 отримав після смерті матері свідоцтва про право на спадщину за законом на земельні ділянки, площами 2,1167 га (кадастровий №5923281900:01:003:0137), 0,3419 га (кадастровий №5923281900:01:003:0299) (а.с. 75-76).

26 грудня 2020 року ОСОБА_1 отримала після смерті матері свідоцтва про право на спадщину за законом на земельні ділянки, площами 2,1167 га (кадастровий №5923281900:01:003:0012), 0,3445 га (кадастровий №5923281900:01:005:0115), 2,1167 га (кадастровий №5923281900:01:003:0059), 0,3488 га (кадастровий № 5923281900:01:004:0015) (а.с. 77-80).

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. За змістом ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст. 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Із матеріалів справи вбачається, що матір позивачки заповіла ОСОБА_1 усе належне їй майно, крім двох земельних ділянок, що належали їй за державними актами серії ЯЛ № 463444 та ЯЛ № 463445, які вона заповіла сину. До складу належного до спадкування ОСОБА_1 майна увійшло і належне її матері право на земельну частку (пай), яке остання успадкувала від своєї матері ОСОБА_3 , отримавши на нього свідоцтво про право на спадщину. Позивач належним чином прийняла спадщину після смерті матері, подавши відповідну заяву на прийняття спадщини та має право на її оформлення.

Водночас ст. 125 ЗК України вказує, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» право на земельну частку (пай) мають, зокрема: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом.

Відповідно до статті 2 вказаного Закону основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Пунктами 16-17 розділу X «Перехідні положення» ЗК України визначено, що громадянам - власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачею державних актів на право власності на землю. Сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Отже, якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, але не встиг її завершити, то спадкоємці вправі звернутися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації, а не права власності на земельну ділянку.

За таких обставин, враховуючи, що ОСОБА_1 належним чином прийняла спадщину, але за відсутності правовстановлюючого документу на земельні ділянки позбавлена можливості отримати свідоцтво про право на спадщину на це майно і зареєструвати своє право власності, суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги частково, визнавши за позивачкою в порядку спадкування право власності на належне її матері ОСОБА_5 право на земельну частку (пай) за сертифікатом серії СМ № 0216272 від 13 березня 1997 року, виданим на ім`я ОСОБА_3 .

Оскільки позивач у позовній заяві не ставить питання про відшкодовування судових витрат, суд вважає можливим не вирішувати це питання.

Керуючись ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування право власності на земельну частку (пай) із земель, які перебували у колективній власності сільськогосподарського акціонерно-пайового товариства закритого типу «Капустинське», розміром 2,8 в умовних кадастрових гектарах, без визначення меж часток в натурі (на місцевості), за сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії СМ № 0216272 від 13 березня 1997 року, виданого на ім`я померлої ОСОБА_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ; АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 ; АДРЕСА_3 ; РНОКПП: суду не відомий.

Суддя Д. В. Сізов