Постанова

від 18.04.2023 по справі 519/291/20

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/1318/23

Справа № 519/291/20

Головуючий у першій інстанції Барановська З. І.

Доповідач Вадовська Л. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.04.2023 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого (судді-доповідача) - Вадовської Л.М.,

суддів - Сєвєрової Є.С., Цюри Т.В.,

за участю секретаря - Поворозко І.Ю.,

переглянувши справу №519/291/20 за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Морський бриз» про визнання незаконним та скасування рішення загальних зборів та правління співвласників будинку, скасування в реєстрі запису про керівні органі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Южного міського суду Одеської області від 19 квітня 2021 року у складі судді Барановської З.І., -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 , звернувшись 18 березня 2020 року до суду з вищеназваним позовом, після уточнення 24 вересня 2020 року вимог остаточно просила:

визнати незаконним та скасувати рішення загальних зборів ОСББ «Морський бриз», оформлене протоколом від 11 січня 2020 року;

визнати незаконним та скасувати рішення правління ОСББ «Морський бриз», оформлене протоколом №2 від 11 лютого 2020 року;

скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційні відомості (виключити запис) №1558107007000994 від 13 лютого 2020 року про керівні органи громадського формування (ім`я, дата народження керівника, членів інших керівних органів, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), посада, контактний номер телефону та інші засоби зв`язку), внесені відносно ОСББ «Морський бриз» (код ЄДРПОУ 41226364);

стягнути судові витрати (т.1 а.с.1-3, т.2 а.с.183-187).

Ухвалою судді Южного міського суду Одеської області від 30 квітня 2020 року відкрито провадження у справі (т.2 а.с.163).

Відповідач ОСББ «Морський бриз» позов не визнав за безпідставністю вимог (т.2 а.с.65-67, 210-213).

Ухвалою Южного міського суду Одеської області від 19 квітня 2021 року провадження в справі закрито на підставі пункту 1 частини 1 статті 255 ЦПК України (справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства) (т.2 а.с.234-237).

Висновок суду мотивовано тим, що спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 18 червня 2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу суду про закриття провадження в справі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду про закриття провадження в справі скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду (т.2 а.с.241-246).

За змістом вимог апеляційної скарги незаконність і необґрунтованість ухвали з підстав порушення норм процесуального права полягає у помилковості висновку суду щодо підсудності справи господарському суду.

Відзив на апеляційну скаргу не подано.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, ухвали суду про закриття провадження в справі без змін з огляду на наступне.

Відповідно до положень пункту 1 частини 1 статті 255 ЦПК України суд закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовними вимогами про визнання незаконним та скасування рішення загальних зборів ОСББ «Морський бриз», оформленого протоколом від 11 січня 2020 року, та рішення правління ОСББ «Морський бриз», оформленого протоколом №2 від 11 лютого 2020 року, скасування в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційних відомостей про керівні органи об`єднання, що внесені на підставі оскаржуваних рішень.

ОСОБА_1 є співвласником багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Загальними зборами ОСББ «Морський бриз», рішення якого оформлене протоколом від 11 січня 2020 року, згідно порядку денного вирішувались питання: про звіт голови правління ОСББ «Морський бриз» за 2019 рік; про звіт ревізійної комісії ОСББ «Морський бриз» за 2019 рік; про затвердження кошторису ОСББ «Морський бриз» на 2020 рік; про перегляду коефіцієнту підрахунку платежу за опалення ОСББ «Морський бриз»; про переобрання членів правління ОСББ «Морський бриз»; про переобрання членів ревізійної комісії ОСББ «Морський бриз»; різне (т.1 а.с.27-48).

Правлінням ОСББ «Морський бриз», рішення якого оформлене протоколом №2 від 11 лютого 2020 року, згідно порядку денного вирішувались питання про вибори голови правління та заступника голови правління (т.1 а.с.154-155).

Обрання нових керівних органів ОСББ «Морський бриз» мало наслідком внесення відповідних відомостей до Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Закриваючи провадження в справі з тих підстав, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Так, спір, який виник між позивачем фізичною особою ОСОБА_1 як співвласником майна багатоквартирного будинку, членом ОСББ, яка до того ж на час проведення оспорюваних загальних зборів була головою правління ОСББ, та відповідачем юридичною особою ОСББ «Морський бриз», стосується захисту прав позивача як співвласника майна багатоквартирного будинку, порушених, на її думку протиправним проведенням загальних зборів ОСББ та зборів правління ОСББ та вирішенням на них питань, пов`язаних з діяльністю та управлінням ОСББ «Морський бриз».

При вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, необхідно виходити з визначень, наведених у статті 2 та частині 1 статті 3 ГК України, відповідно до яких як господарську діяльність розуміють діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Учасниками відносин у сфері господарювання є суб`єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб`єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Статтею 20 ГПК України визначено коло справ, які підлягають розгляду в господарському суді, зокрема й справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, у тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників житлових та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Відповідно до частини 2 статті 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Частиною 2 статті 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" встановлено, що об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об`єднання визначається цим Законом та іншими законами України.

Отже, зазначений Закон визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад (частина 1 статті 98, частина 1 статті 99 ЦК України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання; вищим органом управління об`єднання є загальні збори.

Оскаржуваними рішеннями загальних зборів та правління вирішувались питання, які стосуються діяльності та управління юридичною особою ОСББ «Морський бриз», тому спір є таким, що підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Даний висновок узгоджується з правовими висновками, викладеними у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі №813/6286/15, від 06 лютого 2019 року у справі №462/2646/17, 02 жовтня 2019 року у справі №501/1571/16-ц, від 26 лютого 2020 року у справі №473/2005/19, постановах Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі №127/14625/16-ц, від 15 квітня 2020 року у справі №758/8634/17, від 02 лютого 2021 року у справі №755/21681/15-ц, від 15 липня 2021 року у справі №711/2266/19 тощо.

Підвідомчість справи господарському суду підтверджує й остання актуальна практика, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 1 лютого 2022 року у справі №910/5179/20, де в чергове звернуто увагу на те, що спори про визнання недійсними рішень вищого органу управління суб`єкта некомерційного господарювання щодо вирішення питань, пов`язаних з управлінням такою особою, між суб`єктом некомерційного господарювання та одним з його засновників (членів) належать до господарської юрисдикції відповідно до пункту 3 частини 1 статті 20 ГПК України виходячи з характеру правовідносин, які є предметом такого спору (щодо визнання незаконним рішення вищого органу управління такої юридичної особи, прийнятого в межах його виключної компетенції).

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом №2866-ІІІ. Приписами статті 1 цього Закону розкрито поняття ОСББ як юридичної особи, створеної власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна. Термін «співвласники багатоквартирного будинку» вживається законодавцем у розумінні власників квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Статтею 4 Закону №2866-ІІІ визначено статус ОСББ як непідприємницького товариства, що створюється для здійснення функцій, які забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання. ОСББ відповідає за своїми зобов`язаннями коштами і майном об`єднання, від свого імені набуває майнові і немайнові права та обов`язки, виступає позивачем і відповідачем у суді.

Частиною 2 статті 22 Закону №2866-ІІІ регламентовано, що питання самостійного забезпечення об`єднанням експлуатації та утримання багатоквартирного будинку та користування спільним майном у такому будинку регулюються ГК України в частині господарчого забезпечення діяльності негосподарюючих суб`єктів.

Отже, виходячи з такого матеріально-правового регулювання зазначених правовідносини вони є господарськими за своєю правовою природою.

Частиною 1 статті 21 Закону №2866-ІІІ визначено, що до коштів ОСББ, поряд із внесками та платежами співвласників, належать доходи, отримані об`єднанням у результаті здавання в оренду допоміжних приміщень та іншого спільного майна багатоквартирного будинку; кошти та майно, що надходять для забезпечення потреб основної діяльності об`єднання; добровільні майнові, у тому числі грошові, внески фізичних та юридичних осіб; кошти, залучені на умовах кредиту або позики; пасивні доходи; доходи від діяльності заснованих об`єднанням юридичних осіб і кошти, отримані з інших джерел, що спрямовуються на виконання статутних цілей об`єднання. Кошторис - це затверджений у встановленому порядку фінансово-плановий документ, який містить відповідні статті та суми витрат коштів на утримання ОСББ.

Отже, прийняття рішення про затвердження кошторису є реалізацією господарських функцій у такому непідприємницькому товаристві його вищим органом управління зборами ОСББ, така діяльність найбільш наближена до корпоративних відносин.

Прийняття рішення установчими зборами щодо всіх питань, віднесених до їх компетенції та виключної компетенції загальних зборів ОСББ відповідно до статей 6, 10 Закону №2866-ІІІ, стосується створення та управління ОСББ як юридичною особою, що відповідно до пункту 3 частини 1 статті 20 ГПК України визначає предметну юрисдикцію спору про визнання недійсним рішення установчих зборів ОСББ судам господарської юрисдикції.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що спори, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності юридичної особи, є корпоративними в розумінні пункту 3 частини 1 статті 20 ГПК України, незалежно від того, чи є позивач акціонером (учасником) юридичної особи, і мають розглядатися за правилами ГПК України /постанови від 10 вересня 2019 року у справі №921/36/18 (провадження №12-293гс18, пункт 4.19), від 01 квітня 2020 року у справі №813/1056/18 (провадження №11-1012апп19, пункт 40), від 15 квітня 2020 року у справі №804/14471/15 (провадження №11-1106апп19, пункт 39)/.

Отже, з огляду на викладене та актуальну судову практику, що спір, що виник за позовом ОСОБА_1 , підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Оскаржувана ухвала не порушує права позивача на справедливий суд та на ефективний спосіб юридичного захисту.

Так, за змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 вказаної Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення у справі "Перетяка та Шереметьев проти України" від 21 грудня 2010 року, заяви № 17160/06 та № 35548/06).

Встановлення правил предметної юрисдикції та неможливість розгляду справ судами, до юрисдикції яких не віднесено вирішення певних категорій справ, є легітимними обмеженнями, покликаними забезпечити правову визначеність у правовідносинах учасників справи між собою та з судом. Такі обмеження не шкодять суті права на доступ до суду та є пропорційними означеній меті. Позивач може реалізувати своє право на справедливий суд та на ефективний спосіб юридичного захисту шляхом подання позову до суду господарської юрисдикції.

Справа в провадженні суду апеляційної інстанції з червня 2021 року, призначалась до розгляду на 14 квітня 2022 року, 23 березня 2023 року; інформація про дату, час та місце розгляду справи доступна на сайті «Судова влада»; учасники справи мали процесуальний час для надання суду обґрунтування власних позицій. Судом апеляційної інстанції вимоги статей 128, 130 ЦПК України щодо судового виклику/повідомлення учасників процесу виконувались, порядок вручення судових повісток/повідомлень дотримувався, учасники справи правом на отримання/неотримання надісланої поштою судової кореспонденції розпоряджалися на власний розсуд; додатково учасники справи повідомлялися SMS-повідомлення «Судова повістка…»; підстав для подальшого відкладення розгляду справи не встановлено.

Відповідно до положень частин 4, 5 статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення; датою ухвалення рішення за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Датою ухвалення призначеного у судове засідання на 23 березня 2023 року рішення судом апеляційної інстанції відповідно до положень частини 5 статті 268 ЦПК України є дата складання повного судового рішення.

Керуючись ст.ст.367, 368, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст.375, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Южного міського суду Одеської області від 19 квітня 2021 року про закриття провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Морський бриз» про визнання незаконним та скасування рішення загальних зборів та правління співвласників будинку, скасування в реєстрі запису про керівні органи об`єднання залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 18 квітня 2023 року.

Головуючий Л.М.Вадовська

Судді Є.С.Сєвєрова

Т.В.Цюра