Рішення

від 10.04.2023 по справі 188/952/22

ПЕТРОПАВЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 188/952/22

Провадження № 2/188/110/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2023 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Місюра К.В.

за участю секретаря судового засідання: Лисяк А.Є.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_4., представник ОСОБА_1

від відповідача в режимі відеоконференції: представник ОСОБА_2

від третьої особи-1: представник ОСОБА_3

від третьої особи-2: не з`явився

від третьої особи-3: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Петропавлівка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, третя особа-1: Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Павлоградвугілля» філія «Павлоградська автобаза», третя особа-2: Павлоградське відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, третя особа-3: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання нещасного випадку, пов`язаним з виробництвом,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернувся з позовом до суду, відповідно до якого просить:

- визнати нещасний випадок, який стався з ним на філії «Павлоградська автобаза» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» 14.09.2021р. біля 10 години 20 хвилин під час виконання трудових обов`язків, таким, що пов`язаний з виробництвом, скасувавши акт про проведення спеціального розслідування нещасного випадку за формою Н-1/НП від 16.09.2022р., затверджений в.о. начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області Березіцькою М.С.;

- зобов`язати Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області скласти та видати акт розслідування нещасного випадку, що стався на філії «Павлоградська автобаза» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» з ОСОБА_4 14.09.2021р. біля 10 години 20 хвилин під час виконання трудових обов`язків, за формою Н-1.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_4 працював водієм автотранспортних засобів філії «Павлоградська автобаза» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля». 14.09.2021 року під час виконання робіт з ремонту транспортного засобу підприємства, на якому він працював, його було травмовано. Так, 14.09.2021 року, виконуючи свої посадові обов`язки в процесі експлуатації автомобіля підприємства вийшов з ладу генератор автомобіля ГАЗ р.н. НОМЕР_1 , який необхідно було демонтувати з автомобіля та віддати на ремонт для того, щоб під час наступної зміни автомобіль був справний, крім цього на автомобілі для подальшої його експлуатації в інтересах підприємства необхідно було змінити комплект покришок. Так як зробити це впродовж робочої зміни не представлялося можливим, ОСОБА_4 після того, як віддав генератор на ремонт і повернувся до свого робочого місця для того, щоб продовжити роботи та привести в робочий стан знаряддя виробництва, а саме: автомобіль ГАЗ р.н. НОМЕР_1 , щоб він зміг працювати в наступну зміну. Для виконання даних робіт необхідно було демонтувати шкворень з передньої осі автомобіля. Дані роботи ОСОБА_4 проводив разом із ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 . В процесі виконання даних робіт було травмовано ліве око ОСОБА_4 .

Після нещасного випадку відповідачем була створена комісія по розслідуванню даного нещасного випадку, яка 05.10.2021 року на своєму засіданні прийшла до висновку, що даний нещасний випадок не пов`язаний з виробництвом, про що було складено Акт за формою Н-1/НП.

Не погодившись з висновком комісії позивач звернувся до начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, в результаті чого 02.11.2021 року директором філії «Павлоградська автобаза» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» був виданий наказ № 1206 від 02.11.2021р. про проведення повторного розслідування нещасного випадку.

Відповідачем знову була створена комісія по розслідуванню нещасного випадку, яка на своєму засіданні 09.11.2021 року також прийшла до висновку про те, що дана травма не пов`язана з виробництвом. За результатами повторного розгляду даного нещасного випадку на підприємстві було повторно складено Акт за формою Н-1/НП, до якого було додано дві окремі думки, які вважають вказаний нещасний випадок пов`язаний з виробництвом.

Позивач не згоден з діями відповідача по факту розслідування, вважає, що необхідно було скласти акт за формою Н-1, що і зумовило його звернення до суду з відповідним позовом.

В судовому засіданні представник позивача та позивач просили задовольнити позовні вимоги в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що комісія провела спеціальне розслідування нещасного випадку, що стався з позивачем, з повним дотриманням норм чинного законодавства, за результатами якої було складено Акт форми Н-1/НП, який підписаний всіма членами комісії, з яких члени комісії ОСОБА_8 та ОСОБА_9 підписали його з відміткою про наявність окремої думки. Представник відповідача зазначає, що Акт за формою Н-1/НП від 11.08.2021р. є законним та обґрунтованим, винесеним на підставі та у відповідності до норм діючого законодавства, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Представник третьої особи-1 в судовому засіданні також вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки позивач виконував роботи в неробочий час, після закінчення своєї зміни, самостійно прийняв рішення про надання допомоги своїм напарникам при виконанні ремонту, оскільки вказаного завдання йому ніхто не давав і до роботи не допускав.

Представники третьої особи-2, 3 в судове засідання не з`явились, просили розглянути справу у відсутність їх представників, зазначили також, що вважають позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні представників сторін, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадах.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відносини між сторонами у справі регулюються Законам України від 23.09.1999р. № 1105 «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019р. за № 337.

Судом встановлено, що 14.09.2021р. під час виконання робіт по ремонту транспортного засобу, на якому працював Позивач, його було травмовано за наступних обставин.

Так, в процесі експлуатації ОСОБА_4 автомобіля вийшов з ладу генератор, який необхідно було демонтувати з автомобіля та віддати на ремонт для того, щоб під час наступної робочої зміни ОСОБА_4 автомобіль був справним.

Крім цього, на автомобілі, для подальшої його експлуатації в інтересах підприємства, необхідно було змінити комплект покришок. За для чого ОСОБА_4 по закінченню своєї робочої зміни повернувся на територію підприємства для того, щоб продовжити роботи та привести в робочий стан знаряддя виробництва, а саме: автомобіль ГАЗ р.н. НОМЕР_1 , щоб була змога працювати в наступну добу.

Для виконання даних робіт необхідно було демонтувати шкворень з передньої осі автомобіля.

В процесі виконання даних робіт із ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 було травмовано ліве око ОСОБА_4 .

За даним випадком було проведено розслідування та складено Акт за формою Н-1/НП від 05.10.2021р., згідно якого цей випадок визнано таким, що не пов`язаний з виробництвом.

Згідно припису № 10/5.1 від 01.11.2021р. Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області було проведено повторне розслідування нещасного випадку, який стався 14.09.2021р. о 10 год. 20 хв. з ОСОБА_4 та за результатами складено Акт форми Н-1/НП від 09.11.2021р., яким випадок визнано таким, що не пов`язаний з виробництвом.

В подальшому, наказом від 30.11.2021р. № 672-р від 14.12.2021р. ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» була утворена спеціальна комісія, якою повторно проведено розслідування нещасного випадку з ОСОБА_4 , за результатами якої складений Акт за формою Н-1/НП від 11.08.2022р.

Позивач не погоджується із оспорюваним актом, що і є причиною спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону № 1105 законодавство про соціальне страхування складається із Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, Кодексу законів про працю України, цього Закону, інших законодавчих актів та прийнятих відповідно до них інших нормативно-правових актів.

Частиною 2 ст. 36 Закону № 1105 визначено, що факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України «Про охорону праці».

Так, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» нещасний випадок - обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактору чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров`ю або настала смерть.

Відповідно до п. 3 Порядку нещасний випадок - обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактору чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків або в дорозі (на транспортному засобі підприємства чи за дорученням роботодавця), внаслідок яких заподіяно шкоду здоров`ю, зокрема від одержання поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, гострого професійного захворювання (отруєння) та інших отруєнь, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрусу, зсуву, повені, урагану тощо), контакту з представниками тваринного та рослинного світу, які призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, зникнення тощо.

Отже, виходячи із визначення поняття «нещасний випадок», законодавцем нещасний випадок може бути визначений саме як нещасний випадок на виробництві лише за наявності обов`язкових підстав, а саме:

- подія повинна трапитись у робочий час, встановлений правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства;

- подія має трапитись на території підприємства, з яким потерпілий перебуває у трудових відносинах;

- подія має відбутись при безпосередньому виконанні трудових обов`язків потерпілим;

- подія передбачає вплив небезпечного фактору чи середовища;

- наслідки події, яка відбулась має знаходитись у прямому причинно-наслідковому зв`язку з небезпечним виробничим фактором;

- подія має бути обмеженою у часі;

- подія повинна викликати конкретні негативні наслідки для здоров`я працівника.

Таким чином, при визначенні факту нещасного випадку, пов`язаного з виробництвом та для складання акту за формою Н-1 необхідна обґрунтована наявність всіх вищенаведених підстав у їх сукупності, а не лише якоїсь однієї, як вважає позивач.

Так, по факту травмування позивача комісія в своїй більшості прийшла до висновку, що нещасний випадок не пов`язаний з виробництвом і не підпадає під п. 52 «Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019р. за № 337, та визнала таким, що не пов`язаний з виробництвом.

Комісія розглянула матеріали попереднього розслідування нещасного випадку, провела опитування потерпілого та осіб, що перебували поблизу. Із пояснень ОСОБА_4 встановлено, що він самостійно прийняв рішення про допомогу напарникам, наряду на виконання ремонту він не отримував.

Не виявивши нових фактів та обставин, враховуючи те, що даний випадок стався в неробочий час, комісія прийшла до висновку, що нещасний випадок не підпадає під п. 52 Порядку № 337 та визнано таким, що не пов`язаний з виробництвом, склала акт за формою Н-1/НП.

Пунктом 52 Порядку № 337 викладено перелік обставин, за яких нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) визнаються пов`язаними з виробництвом.

Отже, основними обставинами, за яких нещасний випадок, що стався з позивачем, визнаний пов`язаним з виробництвом, є перебування потерпілого на території підприємства (установи, організації) або в іншому місці під час виконання трудових обов`язків чи завдань роботодавця з моменту прибуття на підприємство до відбуття з нього, що фіксується відповідно до Правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства, у тому числі в робочий і надурочний час.

Твердження позивача, що нещасний випадок підпадає під п.п. 5 п. 52 Порядку № 337, а саме: виконання потерпілим дій в інтересах підприємства (установи, організації), де він працює, що не належать до його трудових (посадових) обов`язків є хибним, оскільки ні наряду, ні розпоряджень на проведення даних робіт позивач не отримував, офіційно до ремонтних робіт не допускався.

Більш того, після закінчення своєї зміни він покинув територію підприємства, повернувся пізніше виключно за своїм власним бажанням.

Також судом встановлено, що процедура проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах, чітко визначена Порядком № 337.

Відповідно до положень Порядку № 337 обов`язок щодо визначення, пов`язаний чи непов`язаний нещасний випадок з виробництвом, а також складання за результатами розслідування акту за формою Н-1 належить до виключної компетенції комісії з розслідування.

Відповідно до Порядку № 337 розслідування нещасного випадку проводиться комісією, яка дійшла до висновку, який зазначений у розділі 7 Акту розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_4 14 вересня 2022 року об 10 годині 20 хвилин, зокрема в пункті 7.1. наголошено: «Комісія із спеціального розслідування розглянула матеріали розслідування нещасного випадку з тяжким наслідком, провела опитування потерпілого та причетних до нещасного випадку осіб і шляхом голосування простою більшістю голосів прийшла до висновку, що нещасний випадок не пов`язаний з виробництвом і не підпадає під жоден підпункт пункту 52 «Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019р. № 337, не підлягає обліку на підприємстві, та складається Акт форми Н-1/НП.

Для визнання нещасного випадку таким, що пов`язаний з виробництвом, необхідно, щоб погіршення стану здоров`я працівника відбулося внаслідок дії небезпечного виробничого фактору чи середовища у процесі виконання ним трудових обов`язків, що підтверджено медичним висновком.

Пунктом 33 Порядку № 337 встановлено, що спеціальна комісія зобов`язана, в тому числі, розглянути та підписати примірники актів за формою Н-1 (тимчасові акти за формою Н-1 у разі їх складення), а у разі незгоди члена комісії (спеціальної комісії) із змістом розділів 5, 6, 8, 9 такого акта - обов`язково підписати ці акти з відміткою про наявність окремої думки, яка викладається членом комісії письмово, в якій він обґрунтовано викладає пропозиції до змісту розділів 5, 6, 8, 9 акта (окрема думка додається до цих актів та є їх невід`ємною частиною).

Тобто, згідно із приписами пункту 33 Порядку № 337 акт за формою Н-1/НП підписується головою і всіма членами спеціальної комісії після оформлення матеріалів спеціального розслідування. У разі незгоди із змістом розділів акта член спеціальної комісії підписує його (їх) з відміткою про наявність окремої думки, яку викладає письмово.

Окрема думка додається до акта за формою Н-1/НП є його невід`ємною частиною.

Так, за результатами спеціального розслідування було складено Акт за формою Н-1/НП від 27 серпня 2021р., який підписаний всіма членами комісії, з яких члени комісії ОСОБА_8 та ОСОБА_9 підписали його з відміткою про наявність окремої думки, але їх наявність не є безумовною підставою для визнання недійсним акта за формою Н-1/НП та перегляду результатів розслідування нещасного випадку.

Судом встановлено, що обставини нещасного випадку, які викладені в Акті спеціального розслідування за формою Н-1/НП від 11.08.2021р., зі змістом відповідають документам, які наявні в матеріалах спеціального розслідування, та рішенням, які були ухвалені на засіданнях спеціальної комісії.

Отже, в судовому засіданні встановлено, а позивачем в свою чергу не спростовано те, що Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області щодо здійснення спеціального розслідування нещасного випадку діяло лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством.

Іншого позивачем в судовому засіданні не доведено.

З огляду на викладене позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України законним і обґрунтованим є рішення, ухвалене судом відповідно до норма матеріального права із дотриманням норм процесуального права та на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 141, 142, 258, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя К. В. Місюра