Ухвала

від 18.04.2023 по справі 615/986/19

КОЛОМАЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

615/986/19

Провадження № 1-кс/625/5/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" квітня 2023 р. с. Різуненкове

Суддя Коломацького районного суду Харківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , обвинуваченого ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву обвинуваченого ОСОБА_3 про відвід судді Коломацького районного суду Харківської області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 липня 2015 року за № 42015220240000017, щодо обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 366 КК України та ч.1 ст. 191 КК України,

в с т а н о в и в:

06 квітня 2023 року до Коломацького районного суду Харківської області надійшла для розгляду заява обвинуваченого ОСОБА_3 про відвід судді Коломацького районного суду Харківської області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 липня 2015 року за № 42015220240000017, щодо обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 366 КК України та ч.1 ст. 191 КК України.

В обґрунтування заявленого відводу обвинувачений ОСОБА_3 у відповідній заяві зазначив, що під час судового розгляду головуючим суддею ОСОБА_4 відмовлено в задоволенні його клопотань про закриття кримінального провадження та ухвалення виправдувального вироку, а також про визнання недопустимими доказами матеріалів кримінального провадження, які долучені прокурором на підтвердження його обвинувачення, оскільки отримані з порушенням порядку, встановленого КПК України.

Наявність вказаних вище обставин викликає у заявника сумніви у неупередженості судді ОСОБА_4 під час розгляду ним кримінального провадження.

І, посилаючись на наявність визначеної п.4 ч. 1 ст. 75 КПК України підстави, яка виключає участь судді у кримінальному провадженні, ініціатор відводу просив суд задовольнити його заяву, відвівши суддю Коломацького районного суду Харківської області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні щодо обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 366 КК України та ч.1 ст. 191 КК України.

Суддя Коломацького районного суду Харківської області ОСОБА_4 у судове засідання не з`явився, письмових пояснень про обставини, які склалися в зазначеній вище справі не надав, про час і місце розгляду заяви повідомлений належним чином.

Прокурор у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином.

Представник потерпілого ДП «Харківське обласне сільськогосподарське підприємство по племінній справі у тваринництві» - ОСОБА_5 , також у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду заяви до суду не подавав.

Позаяк неявка у судове засідання належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду заяви про відвід судді учасників кримінального провадження не перешкоджає розгляду відповідної заяви, заявлений обвинуваченим ОСОБА_3 відвід судді Коломацького районного суду Харківської області ОСОБА_4 судом розглянуто за їх відсутності.

Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні надав свої пояснення щодо існування у нього сумнівів у неупередженості судді, просив задовольнити заявлений ним відвід.

Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_6 у судовому засіданні підтримав позицію ОСОБА_3 щодо наявності у останнього сумнівів щодо неупередженості судді.

Дослідивши зміст заяви про відвід судді із відповідними додатками до неї, заслухавши думку обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника - адвоката ОСОБА_6 , доходжу наступного.

Як визначено в ст.126 Конституції України, незалежність і недоторканість судді гарантується Конституцією і законами України. Вплив на суддю в будь-який спосіб забороняється.

Відповідно до §1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий суд, яке полягає, зокрема, у забезпеченні розгляду справи незалежним і безстороннім судом, що також закріплено і національним законодавством.

Зокрема, в ст. 21 КПК України законодавець закріпив норму, згідно якої кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Одним із способів забезпечення та гарантування незалежності і безсторонності судового розгляду є інститут відводу, який полягає у тому, що кожна із сторін кримінального провадження за наявності для того визначених законом підстав має право заявити відвід або самовідвід.

Згідно імперативних приписів, закріплених у ч.ч 1-3 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 КПК України, слідчий суддя, суддя, зобов`язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні, як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження.

Однією з підстав, що виключає участь судді у кримінальному провадженні, визначеною п. 4 ч.1 ст. 75 КПК України, є наявність будь-яких інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді.

При цьому, з врахуванням відсутності законодавчо визначених критеріїв обґрунтованості таких сумнівів, що пов`язується із їх можливим виникненням у кожному окремому кримінальному провадженні в залежності від певних об`єктивно існуючих обставин, поведінки судді, його переконань, інших чинників, при розгляді відповідної заяви про відвід, суд вважає за доцільне зазначити, що такі критерії в певній мірі закріплені Бангалорськими принципами поведінки судді від 19 травня 2006 року, схваленими Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23, а також Кодексом суддівської етики, затвердженим XI черговим з`їздом суддів України від 22 лютого 2013 року.

Так, ст. 10 та ст. 15 Кодексу суддівської етики визначено, що суддя повинен виконувати обов`язки судді безсторонньо і неупереджено, неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи.

Згідно пункту 1.3 Бангалорських принципів суддя повинен не тільки виключати будь-які взаємовідносини, що не відповідають посаді, чи втручання з боку органів законодавчої та виконавчої влади, а й робити це так, щоб це було зрозуміло навіть сторонньому спостерігачу.

Пунктом 2.5. Бангалорських принципів закріплене правило, за яким суддя має заявити самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в його неупередженості.

Аналізуючи вищевказані закріплені правила можна зробити висновок, що виникнення сумніву у неупередженості судді не завжди пов`язується із якимись реально існуючими порушеннями, допущеними суддею, і для констатації того факту, що суддя не може брати участі у кримінальному провадженні та його відводу із цієї підстави іноді достатньо самого факту виникнення сумніву у неупередженості судді як в учасника кримінального провадження, так і у сторонньої особи.

Крім цього, критерії незалежності та об`єктивності суду, а також сумніви в безсторонності суду, як підстава для відводу судді, неодноразово були предметом розгляду Європейським судом з прав людини, який у відповідних рішеннях, ухвалених у справах «Моріс проти Франції» (Morice vs France № 29369/10, п. 73), «Паунович проти Сербії» (Paunovic vs Serbia № 54574/07, п. 35), зазначив, що у разі виникнення сумнівів у відсутності неупередженості судді, його безсторонність слід оцінити за суб`єктивним і об`єктивним критеріями, зауваживши, що за суб`єктивний критерій повинні братися до уваги особисті переконання і поведінка певного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість в конкретній справі, а об`єктивний критерій визначає, чи дотримався суддя достатніх гарантій, що дозволяють виключити будь-який сумнів щодо його неупередженості.

Також, Європейський суд з прав людини відповідними рішеннями у справах «Паунович проти Сербії» (Paunovic vs Serbia № 54574/07), «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein vs Switzerland № 33958/96), «Томан проти Швейцарії» (Thomann vs Switzerland № 33/1995/539/624) з приводу об`єктивного критерію звернув увагу на необхідність встановлення, чи існують, крім поведінки самого судді, факти, що потребують доведення, які можуть викликати сумнів у неупередженості судді.

Слід зазначити, що вирішальним є те, чи може це побоювання бути об`єктивно виправданим. У зв`язку з цим, як зазначив Європейський суд з прав людини за результатами розгляду справ «Де Куббер проти Бельгії» (Cubber vs Belgium, №; 9186/80 п. 26), «Мікаллеф проти Мальти» (Micallef vs Malta № 17056/06 п. 98), «Волков проти України» (Volkov vs Ukraine № 21722/11, п. 106), «Денисов проти України» (Denisov vs Ukraine № 76639/11 п. 63), необхідно мати на увазі, що навіть зовнішні прояви можуть мати певну значимість або, іншими словами, "справедливість повинна бути не тільки справедливою, вона також повинна бачитися такою".

Так, згідно п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України суддя не може брати участі у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Як зазначалося вище, в обґрунтування заяви про відвід судді заявник вказав, що в нього є сумніви в неупередженості судді ОСОБА_4 , оскільки суддя під час судового розгляду у вказаному кримінальному провадженні не задовольнив клопотання сторони захисту про закриття кримінального провадження та ухвалення виправдувального вироку, а також про визнання недопустимими доказами матеріалів кримінального провадження, які долучені прокурором на підтвердження обвинувачення ОСОБА_3 .

Європейський суд з прав людини у рішенні, ухваленому у справі «Булут проти Австрії» (Bulut vs Austria № 17358/90) вказав, що несприятлива позиція суду з питань права сама по собі не породжує сумнівів в неупередженості.

З огляду на це, незгода сторони захисту з правовою позицією судді при прийнятті відповідних процесуальних рішень та їх обґрунтуванням сама по собі за відсутності належних і допустимих доказів про будь-яку заінтересованість судді у результатах розгляду справи, не дає підстав вважати його упередженим, а також не свідчить про наявність обґрунтованого сумніву в неупередженості судді та не є підставою, яка б в розумінні ч. 1 ст. 75 КПК України могла б вважатися обставиною, що виключає участь судді у кримінальному провадженні.

Більш того, суддя, який розглядає заяву про відвід, не наділений повноваженнями давати юридичну оцінку доводам заявника, які фактично є проявом його незгоди із процесуальними рішеннями судді, під головуванням якого відбувається розгляд відповідного кримінального провадження, в якому ініціатор відводу має статус обвинуваченого.

З огляду на те, що обвинуваченим ОСОБА_3 не доведено наявності обставин, які викликали б сумніви в неупередженості головуючого судді ОСОБА_4 і унеможливлювали б винесення ним об`єктивного рішення у справі і те, що заявлений відвід не містить інших належних і підтверджених даних, які б свідчили про наявність підстав для відводу судді ОСОБА_4 , визначені законом підстави для задоволення заяви обвинуваченого ОСОБА_3 про відвід судді Коломацького районного суду Харківської області ОСОБА_4 відсутні, а тому заявлений відвід задоволенню не підлягає.

Керуючись вимогами ст. ст.75, 76, 80, 81, 82, 369-372 КПК України, суддя

постановив:

У задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_3 про відвід судді Коломацького районного суду Харківської області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 липня 2015 року за № 42015220240000017, щодо обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 366 КК України та ч.1 ст. 191 КК України, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_1

Суддя: ОСОБА_1