Ухвала

від 06.04.2023 по справі 761/11536/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/11536/23

Провадження № 1-кс/761/7739/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2023 року м. Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, у приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва, клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022000000001326 від 27.09.2022 за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України та за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 436-2 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022000000001326 від 27.09.2022, про арешт майна, власником якого є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на наступні об`єкти нерухомого майна:

- квартира, загальною площею 25,5 м?, за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2531080680000;

- квартира, загальною площею 25,5 м?, за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2517797080000;

- квартира, загальною площею 169,3 м?, за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1078936780000.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначає про те, що слідчим управлінням Головного управління Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 27.09.2022, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022000000001326 за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України та за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 436-2 КК України.

Відповідно до змісту клопотання, досудовим розслідування встановлено, що в у 2014 році організована група осіб перереєструвала ТОВ «ІСТ.НЕТ» (код ЄДРПОУ 36560875) за законодавством так званої «ДНР» і здійснює трансляцію антиукраїнського контенту, тобто програм передач телевізійних каналів так званої «ДНР» та російської федерації, які містять викривлену інформацію про війну рф проти України, заперечують тимчасову окупацію частини території України, а також глорифікують осіб, які її здійснюють. Таким чином, власники та службові особи ТОВ «ІСТ.НЕТ» забезпечують діяльність вказаного суб`єкта господарювання на тимчасово окупованій території України відповідно до законодавства т.зв. «ДНР», чим вчиняють надання та збір активів, усвідомлюючи можливості того, що їх буде використано для будь-яких цілей терористичною організацією.

Відповідно до інформації, розміщеної на офіційному веб-сайті оператора телекомунікацій EAST.NET за посиланням www.east.net.ua, на тимчасово окупованій російською федерацією території України т.зв. «ДНР» транслює телеканали «Россия 24», «НТВ», «Оплот», «Оплот 2», «Новороссия», «Первый канал», «Россия 1», «Звезда», «REN-TV» та інші, які виправдовують, визнають правомірною, заперечують збройну агресію російської федерації проти України, розпочату у 2014 році, та глорифікують її учасників.

Крім того, за оперативними даними ТОВ «ІСТ.НЕТ», окрім фізичних абонентів, надає послуги із доступу до мережі Інтернет, а також IPTV т.зв. «органам влади днр», а саме: Адміністрації Будьоннівського району м. Донецьк (вул. Октября, 17); Державним виконавчим службам в Будьоннівському, Пролетарському, Калінінському районах м. Донецьк (вул. Октября, 25, вул. Раздольна, 27-Б, проспект Ілліча, 89); Пролетарському відділу поліції т.зв. «днр» (вул. Камишинська, 19), а також мистецькому фонду «Ізоляція» (вул. Світлий шлях, 3), який з червня 2014 року використовується т.зв. «міністерством держбезпеки днр» у якості в`язниці.

При цьому, досудовим розслідуванням встановлено, що ТОВ «ІСТ.НЕТ» (код ЄДРПОУ 36560875) 12.11.2020 було перереєстровано за адресою: АДРЕСА_4 . Однак, фактично вказане підприємство не здійснює активної господарської діяльності на території України, а використовується для прикриття ведення незаконної діяльності з трансляції на тимчасово окупованих територіях України телеканалів, у ефірах яких поширюється виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, та глорифікація її учасників, чим також вчиняється надання та збір активів, які буде використано для будь-яких цілей терористичною організацією т.зв. «ДНР».

Власниками та засновниками ТОВ «ІСТ.НЕТ» (ЄДРПОУ 36560875, фактична адреса: м. Донецьк, вул. 230 Стрілецької Дивізії, 9, юридична адреса: м. Київ, пр. Героїв Сталінграду, 24А кв. 227) є громадяни України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .

При цьому зазначені особи повністю контролюють поточну діяльність ТОВ «ІСТ. НЕТ» на території т.зв. «ДНР».

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 08.02.2023 №761/4402/23 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42022000000001326 від 27.09.2022, на нерухоме майно ОСОБА_6 накладено арешт, а саме:

1. квартиру, загальною площею 25,5 м?, за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2531080680000;

2. квартиру, загальною площею 25,5 м?, за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2517797080000;

3. квартиру, загальною площею 169,3 м?, за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1078936780000 (в т.ч. юридична адреса ТОВ «ІСТ.НЕТ»).

21.02.2023 року копію вказаної ухвали суду слідчим вручено для організації виконання до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), однак з невстановлених причин відповідні відомості про заборону відчуження зазначеного майна до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта не внесено.

Зазначена обставина дала змогу ОСОБА_6 , який обізнаний із фактом здійснення досудового розслідування вказаного кримінального провадження, вжити заходів з метою приховання власного майна від можливого його стягнення, з метою відшкодування заподіяної матеріальної шкоди або забезпечення вироку суду в частині конфіскації.

Відповідно до повідомлення ДКІБ СБУ № 30/1/1-3437 від 30.03.2023 на доручення слідчого вбачається, що громадянка України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , (на даний час перебуває в Республіці Польща), 02.03.2023 набула права власності на нерухоме майно, яке належало громадянину України ОСОБА_6 (витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна додається).

За оперативною інформацією, ОСОБА_5 є цивільною дружиною ОСОБА_6 (спільно проживають, ведуть спільний побут, спільно подорожують тощо).

Зокрема, ОСОБА_5 виїхала з території України 21.04.2022 спільно з ОСОБА_6 на автомобілі марки «BMW» з державним номером НОМЕР_4 , який належить останньому.

Повернулась до України на вказаному авто 25.02.2023 для оформлення договорів купівлі-продажу на майно ОСОБА_6 використовуючи довіреність видану ОСОБА_6 в Республіці Польща на її матір ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_5 , зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 ).

Після проведення відповідних операцій 07.03.2023 ОСОБА_5 виїхала з території України до Республіки Польща.

Вказане, на думку прокурора, свідчить про фіктивність набуття права власності на майно ОСОБА_5 з метою приховання належного майна ОСОБА_6 , яке отримане від протиправної діяльності ТОВ «ІСТ.НЕТ». З огляду на викладене, ОСОБА_6 у такий спосіб вживає заходів щодо уникнення від накладення арештів на належне йому майно, шляхом переоформлення прав власності на підконтрольних осіб.

Прокурор ОСОБА_4 , будучи завчасно та належним чином повідомленим про час та дату судового розгляду, в судове засідання не з`явився. Жодних заяв або клопотань на адресу суду не направляв.

Разом з цим, відсутність у судовому засіданні прокурора не перешкоджає розгляду клопотання.

Враховуючи те, що майно, на яке прокурор просить накласти арешт не було тимчасово вилучене та розгляд справи без власника майна є необхідним з метою забезпечення можливості арешту майна, в разі ухвалення слідчим суддею відповідного рішення за результатами розгляду клопотання про арешт майна, слідчий суддя приходить до висновку про розгляд вищевказаного клопотання без повідомлення про його розгляд власника майна ОСОБА_5 .

Слідчий суддя, вивчивши клопотання про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, прийшов до висновку про відмову в задоволенні клопотання, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Частиною 2 ст. 170 КПК України регламентовано, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів (п. 1); спеціальної конфіскації (п. 2); конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи (п. 3); відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (п. 4).

Частиною 5 статті 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Крім того, як зазначено у частині 6 статті 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Зі змісту клопотання та доданих до нього копій матеріалів кримінального провадження №42022000000001326 від 27.09.2022 за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України та за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 436-2 КК України.

Як вбачається зі змісту клопотання, прокурор просить накласти арешт на майно ОСОБА_5 , з метою конфіскації майна як забезпечення виконання вироку суду в частині можливої конфіскації майна. При цьому прокурор просить накласти арешт на вказане майно мотивуючи таку необхідність тим, що реальним валсником такого майна є ОСОБА_6 .

Водночас, з наявних у розпорядженні слідчого судді матеріалів, не вбачається, що ОСОБА_5 повідомлено про підозру у даному кримінальному провадженні, більше того, відсутні навіть дані про існування такого повідомлення.

Разом з цим, зі змісту клопотання не вбачається, що в рамках кримінального провадження №42022000000001326 від 27.09.2022 повідомлення про підозру було вручено і ОСОБА_6 , який, за словами прокурора, є справжнім власником зазначеного в клопотанні майна.

Отже, на час розгляду клопотання про арешт майна ОСОБА_5 , прокурором не доведено, що ОСОБА_5 набула в законному порядку статусу підозрюваної у кримінальному провадженні №42022000000001326 від 27.09.2022, що свідчить про відсутність об`єктивних підстав для накладення арешту на зазначене у клопотанні майно, а клопотання прокурора про накладення арешту на майно з метою конфіскації майна, суперечить положенням частини 5 ст. 170 КПК України.

Згідно вимог частини 2 статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя прийшов до висновку, що прокруором не доведено підстави і мету відповідно до положень ст. 170 КПК України для накладення арешту на майно, яке належить ОСОБА_5 , перелік якого наведено у клопотанні.

Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, а також необґрунтованість та недоведеність необхідності застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя не знаходить правових підстав для задоволення вказаного клопотання.

Керуючись вимогами ст. ст. 131, 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИЛА:

У задоволенніклопотання прокуроратретього відділууправління процесуальногокерівництва досудовимрозслідуванням тапідтримання публічногообвинувачення Департаментунагляду задодержанням законіворганами безпекиОфісу Генеральногопрокурора ОСОБА_4 ,у кримінальномупровадженні,внесеному доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза №42022000000001326від 27.09.2022,про арештмайна відмовити.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1