Ухвала

від 13.04.2023 по справі 572/678/23

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Рівненський апеляційний суд

У Х В А Л А

Іменем України

13 квітня 2023 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду в складі:

Суддів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3

За участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4

Представника власника майна - адвоката ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора на ухвалу слідчого судді Сарненського районного суду Рівненської області від 24 лютого 2023 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на тимчасово вилучене майно в кримінальному провадженні № 12023181200000163 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України: товарно-транспортну накладну на перевезення автомобільним транспортом серії ЮЖЕ №700192 від 20.02.2023 року, видану філією «Коростенське лісомисливське господарство» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України»; вантажний автомобіль марки «DAF XF» д.н.з НОМЕР_1 та напівпричіп марки «WIELTON NS34K» д.н.з НОМЕР_2 , належні ОСОБА_6 та 31 м.куб. дров породи «сосна», власником яких є ТОВ «Ліспромсервіс ЛТД».

Зобов`язано ТОВ «Ліспромсервіс ЛТД» повідомити Сарненську окружну прокуратуру та СВ Сарненського районного відділу поліції ГУНП в Рівненській області про час і місце розвантаження 31 м.куб. дров породи «сосна» та надати можливість їх повторного огляду в день розвантаження.

У поданій апеляційній скарзі прокурор зазначає, що, на його думку, існує загроза приховування, пошкодження, зіпсування, знищення або відчуження майна, яке визнане речовими доказами, а тому для забезпечення їх збереження, проведення додаткової перевірки правильності складання документів та відповідності деревини класу якості і кількості, зазначених у документах, існує необхідність у накладенні арешту.

Просить ухвалу слідчого судді Сарненського районного суду Рівненської області від 24 лютого 2023 року скасувати, задовольнити клопотання прокурора про накладення арешту на вищевказане тимчасово вилучене майно та поновити строк на скарження, оскільки станом на 01.03.2023 року повний текст оскарженої ухвали не отримано.

Прокурор ОСОБА_7 , будучи належним чином повідомленим про дату та час розгляду апеляційної скарги, в судове засідання не з`явився, подав письмове клопотання про проведення апеляційного розгляду без його участі.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи представника власника майна - адвоката ОСОБА_5 , який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали клопотання й обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, а апеляційна скарга прокурора - відхиленню.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову.

Відповідно до положень ч. 2. ч. 3 ст.170 КПК України, завданням арешту майна, який накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення або відчуження.

У відповідності до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі, предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом, або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно вимог п.п.1-3 ч.2 ст.171 КПК України, у клопотанні про арешт майна повинно бути зазначено: підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати. До клопотання також можуть бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Вказані норми узгоджується із ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідної до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Як вбачається з клопотання, у провадженні слідчого відділення Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до ЄРДР за №12023181200000163 від 21.02.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

Під час розгляду клопотання про арешт майна слідчий суддя дослідив наявні в матеріалах судового провадження докази, надані власником майна, і вірно врахував правові підстави для відмови в арешті майна, вилученого 21 лютого 2023 року в ході проведенні огляду місця події по вул. Костопільській в м. Сарни Рівненської області, належним чином вмотивувавши прийняте рішення.

При цьому, слідчим суддею правомірно взято до уваги, що ні слідчим, ні прокурором не було доведено, що вилучене майно, відповідає критеріям ст. 98 КПК України, тобто, є засобом вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, оскільки ТОВ « Ліспромвервіс ЛТД», яке займається переробкою деревини, надано відповідні документи на перевезення та придбання деревини, що не оспорюється в апеляційній скарзі.

Під час апеляційного розгляду встановлено, що власниками майна виконано вимоги слідчого судді і про дату та місце розвантаження деревини повідомлено слідчого, який, згідно тверджень представника власників майна, разом з представником промислової палати повторно оглянули деревину, зробивши відповідні заміри.

Станом на день розгляду апеляційної скарги суду не надано доказів оголошення підозри у даному кримінальному провадженні будь-кому з власників наведеного в ухвалі майна, як і доказів проведення у провадженні певних процесуальних дій.

За таких обставин колегія суддів підстав для скасування оскаржуваної ухвали не вбачає, що не позбавляє орган досудового розслідування за наявності нових доказів права повторного звернення до слідчого судді з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні.

Керуючись ст.ст. 404-405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Поновити прокурору строк на апеляційне оскарження.

Увалу слідчого судді Сарненського районного суду Рівненської області від 24 лютого 2023 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.

Ухвала є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

С У Д Д І :

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3