Ухвала

від 17.04.2023 по справі 471/432/23

БРАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 471/432/23

Провадження №2-з/471/3/23

У ХВ АЛ А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" квітня 2023 р. смт. Братське

Братський районний суд Миколаївської області

у складі:

головуючого судді Гукової І.Б.,

за участю секретаря Холоденко І.Ю.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду смт. Братське заяву керівника Вознесенської окружної прокуратури про забезпечення позову,

встановив:

Керівник Вознесенської окружної прокуратури звернувся до суду із заявою про забезпечення позову.

Свої заяву заявник обґрунтовує тим, що Вознесенською окружною прокуратурою до Братського районного суду Миколаївської області скеровано позов в інтересах держави в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державне спеціалізоване господарське підприємство «ЛІСИ УКРАЇНИ», про визнання незаконним та скасування наказу, визнання недійсним свідоцтва про право власності на землю, скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Підставою пред`явлення вказаного позову є те, що наказами ГУ ДГК в області від 06.11.2015 №1508 СГ сформовано ділянку сільськогосподарського призначення площею 1,7825 га пасовищ з кадастровим номером 4821455100:04:000:0006 за рахунок земель лісового фонду, які перебували у постійному користуванні державного підприємства «Вознесенське лісове господарство» (нині - ДП «Ліси України»), та передано її у приватну власність ОСОБА_1 , поза волею держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації. Внаслідок цих незаконних дій, особливо цінні землі лісового фонду загальною площею 1,7828 га вибули з постійного користування спеціалізованого державного підприємства та, всупереч прямої заборони на їх вилучення з державної власності, передані у приватну власність під виглядом земель сільськогосподарського призначення. Таким чином, право державної власності на спірну земельну ділянку, яка перебуває у постійному користуванні державного підприємства, фактично припинилося внаслідок прийняття рішення органом виконавчої влади, який відповідно до своєї компетенції не був наділений повноваженнями щодо розпорядження земельними ділянками лісового фонду, про їх передачу у приватну власність. Тобто, спірними наказами ГУ ДГК в області очевидно протиправно передано земельну ділянку з кадастровим номером 4821455100:04:000:0006 у приватну власність ОСОБА_1 . Тому прокурор просить суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 1,7828га з кадастровим номером 4821455100:04:000:0006 із забороною органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо цієї земельної ділянки (у тому числі, у разі зміни цільового призначення вказаної земельної ділянки, її поділу чи об`єднання з іншими ділянками, укладання договорів, вчинення інших правочинів щодо неї); а також заборонити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) вчиняти із земельною ділянкою з кадастровим номером 4821455100:04:000:0006 дії, спрямовані на зміну цільового призначення вказаної земельної ділянки, її поділу, об`єднання з іншими ділянками, зміну її цільового призначення, укладати договори, вчиняти інші правочини щодо неї.

Дослідивши матеріали додані до заяви про забезпечення позову, суд встановив.

Відповідно до ст. 5 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК - України), здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні і суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до статті 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Крім того, заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення про забезпечення позову. Окрім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести відповідність (адекватність) засобу забезпечення позову.

Відповідно до статті 150 ЦПК України одними із видів забезпечення позову, зокрема є: накладення арешту на майно, заборона вчиняти певні дії.

При цьому, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Підставою для задоволення заяви про забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» судам роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з врахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Звертаючись із заявою про забезпечення позову заявник вказує, що негативним наслідком неналежного забезпечення позову про визнання незаконним та скасування наказу, визнання недійсним свідоцтва про право власності на землю, скасування державної реєстрації земельної ділянки є можливість реалізації земельної ділянки, зміна її цільового призначення , її поділу, об`єднання, тощо, що в свою чергу унеможливить повернення земельної ділянки у власність держави.

З огляду на те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання в майбутньому рішення за даним позовом, суд вважає за необхідне вжити заходів забезпечення позову, що це у свою чергу у повній мірі буде відповідати меті забезпечення позову, гарантуванню виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст 151-153ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву керівника Вознесенської окружної прокуратури про забезпечення позову задовольнити частково.

- накласти арешт на земельну ділянку площею 1,7828га з кадастровим номером 4821455100:04:000:0006 та заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо цієї земельної ділянки (у тому числі, у разі зміни цільового призначення вказаної земельної ділянки, її поділу чи об`єднання з іншими ділянками, укладання договорів, вчинення інших правочинів щодо неї);

- заборонити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) вчиняти із земельною ділянкою з кадастровим номером 4821455100:04:000:0006 дії, спрямовані на зміну цільового призначення вказаної земельної ділянки, її поділу, об`єднання з іншими ділянками, зміну її цільового призначення, укладати договори, вчиняти інші правочини щодо неї.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти дінв.

СуддяІ.Б. Гукова