Рішення

від 18.04.2023 по справі 502/44/23

КІЛІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 502/44/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2023 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Березнікова О.В.,

за участю секретаря судового засідання Нанєвої А.В.,

розглянувши в судовому засіданні в приміщенні Кілійського районного суду Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області про встановлення факту належності та визнання права власності в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із вищевказаним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_2 . Після її смерті залишилося спадкове майно, яке складається з житлового будинку АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 0,6008 га для ведення особистого підсобного господарства. Вказаний житловий будинок відносився до типу колгоспного. Позивач спадщину після смерті матері прийняв, оскільки на момент смерті проживав разом із нею, проте йому було відмовлено у оформленні спадщини, оскільки правовстановлюючі документи на житловий будинок та земельну ділянку відсутні.

Просить суд визнати за ним право власності в цілому на житловий будинок АДРЕСА_1 , який складається з: літ. А- житловий будинок (загальна площа 122,2 кв. вбиральня, №1-3;I-ІІІ - надвірні споруди, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , та на земельну ділянку площею 0,6008 га для ведення особистого підсобного господарства, розташовану на території Старотроянівської сільської ради Кілійського району Одеської області (кадастровий номер 5122383900:01:003:0058), відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 №487046, виданого 20.04.2001. Крім того, просить суд встановити факт належності вказаного житлового будинку його батькам.

Позивач в судове засідання не з`явилася, його представник подав до суду заяву про розгляд справи без їх участі, в якій вказав, що позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

В судове засідання представник відповідача не з`явився, надали заяву про проведення розгляду справи без участі представника, позовні вимоги визнали.

Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, в зв`язку з неявкою сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , та його батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження позивача НОМЕР_1 .

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 помер батько позивача ОСОБА_3 , про що зроблено актовий запис №33.

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача ОСОБА_2 , про що зроблено актовий запис №3438.

Після смерті батьків позивач залишилась спадщина на нерухоме майно, а саме на житловий будинок АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 0,6008 га для ведення особистого підсобного господарства. Вказаний будинок відповідно до виписки з по господарської книги відносився до типу колгоспного та складався з наступних осіб: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Земельна ділянка площею 0,6008 га для ведення особистого підсобного господарства, відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 №487046, виданого 20.04.2001, належить на праві власності ОСОБА_2 .

На будинок зроблено технічний паспорт.

Відповідно до довідки КП «Центр інженерних досліджень» від 12.01.2023 №2137, житловий будинок АДРЕСА_1 побудований до 05 серпня 1992 року.

Відповідно до Інформаційної довідки з Спадкового реєстру спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилася.

Спадщина не оформлювалася у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно.

Наведені докази є належними та допустимими, оскільки отримані у встановленому законом порядку, містять інформацію щодо предмету доказування, узгоджуються між собою, не заперечуються сторонами та не викликають сумніву щодо їх достовірності.

Підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини справи свідчать про те, що між сторонами виникли правовідносини з приводу спадкування, що врегульовано нижченаведеними нормами цивільного законодавства станом на час виникнення спірних правовідносин.

Згідно ч.1ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст..1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК Україниспадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Відповідно до частини першої статті 1298 ЦК Українисвідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

У відповідності достатті 16 ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права, одним із способів захисту цивільного права та інтересу може бути визнання права.

Пленум Верховного Суду України в абз.3 п.23 постанови №7від 30травня 2008року «Просудову практикуу справахпро спадкування» зазначив, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

При вирішенні спору про визнання права власності на спадкове майно потрібно розмежовувати час і підстави виникнення права власності у спадкодавця, які кваліфікуються відповідно до законодавства України, чинного на час виникнення права власності та підстави спадкування зазначеного майна, що визначаються на час відкриття спадщини та згідно із пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Умовою переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Відповідно до п.3 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Право власності на збудоване до набрання чинності вказаним Законом нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його будівництва, а не виникає у зв`язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 13 червня 2012 року № 6-54цс12, постанові Верховного Суду від 10 жовтня 2018 року у справі № 557/1209/16-ц, постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року N 20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності", спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме:

а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 р. не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в навчальному закладі, хвороба);

б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх і непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебування у складі двору або незначної участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося.»

У судовому засіданні повністю знайшов своє підтвердження факт, що позивач є спадкоємцем за законом після смерті матері, яка є власником спірного житлового будинку (колгоспного двору), оскільки успадкувала 1/2 частку від чоловіка батька позивача, шляхом прийняття спадщини (ст. 549 ЦК УРСР), проте належним чином спадкові права не були оформлені, а також мати є власником земельної ділянки. Позивач спадщину після матері прийня, в силу ч.3 ст. 1268 ЦК України, таким чином, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання права власності на спадкове майно.

Обраний позивачем спосіб захисту невизнаного права відповідає вимогам закону та змісту правовідносин.

Щодо позовної вимоги про встановлення факту належності спірного житлового будинку його батькам слід зазначити наступне.

У п.1 (абз. 1-2) Вищий спеціалізованийсуд Україниз розглядуцивільних ікримінальних справ у своєму листі 16.05.2013№ 24-753/0/4-13«Про судовупрактику розглядуцивільних справпро спадкування» зазначив,що прирозгляді справпро спадкуваннясуди маютьвстановлювати: місцевідкриття спадщини; колоспадкоємців,які прийнялиспадщину; законодавство, яке підлягає застосуванню щодо правового режиму спадкового майна та часу відкриття спадщини у випадку, якщо спадщина відкрилась до 1 січня 2004 року або ж спадкодавець проживав в іншій державі, спадкоємець є іноземним громадянином та проживає в іншій державі, а спадкове майно знаходиться на території України.

Обставини, які входять до предмета доказування у зазначеній категорії справ, можна встановити лише при дослідженні документів, наявних у спадковій справі. Належними доказами щодо фактів, які необхідно встановити для вирішення спору про право спадкування, є копії документів відповідної спадкової справи, зокрема, поданих заяв про прийняття спадщини, виданих свідоцтв про право на спадщину, довідок житлово-експлуатаційних організацій, сільських, селищних рад за місцем проживання спадкодавця.

З наведеного слідує, що при розгляді справ про спадкування судам, серед іншого, також потрібно встановити обставини, які входять до предмета доказування у зазначеній категорії справ, зокрема й факт належності нерухомого чи рухомого майна спадкоємцеві (-ям), оскільки до спадщини входять лише ті права та обов`язки, які належали спадкодавцю.

У такому разі, під час встановлення обставин справи щодо спадкування, зокрема встановлення певних фактів (належність майна спадкодавцю), окреме ухвалення та встановлення такого факту в резолютивній частині рішення не потребується, оскільки воно не встановлює жодних юридичних наслідків для суду, сторін та інших осіб, під час майбутнього виконання рішення суду, та не є належним способом захисту порушеного майнового права особи позивача, способи захисту якого визначені ст. 16 ЦК України та ст. 5 ЦПК.

Враховуючи наведене, позовна вимога про встановлення факту належності спірного житлового будинку його батькам є неналежним способом захисту цивільного права, а відтак задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.6-13,81,133,141,247,258,259,263,264,265,279,280-283,354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , в цілому право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , який складається з: літ. А- житловий будинок (загальна площа 122,2 кв. вбиральня, №1-3;I-ІІІ - надвірні споруди, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , право власності на земельну ділянку площею 0,6008 га для ведення особистого підсобного господарства, розташовану на території Старотроянівської сільської ради Кілійського району Одеської області (кадастровий номер 5122383900:01:003:0058), відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 №487046, виданого 20.04.2001, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 18.04.2023.

Суддя О.В. Березніков