Постанова

від 12.04.2023 по справі 916/3026/21

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2023 рокум. ОдесаСправа № 916/3026/21Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Таран С.В.,

Суддів: Богатиря К.В., Поліщук Л.В.,

при секретарі судового засідання Степановій О.В.,

за участю представників:

від ОСОБА_1 участі не брали,

від Обслуговуючого кооперативу садівничого товариства "ОДРАДОВЕ" Смирнов В.В.,

від Юридичного департаменту Одеської міської ради в особі Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради в особі Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців участі не брали,

розглянувши апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу садівничого товариства "ОДРАДОВЕ"

на рішення Господарського суду Одеської області від 30.11.2022, прийняте суддею Смелянець Г.Є., м. Одеса, повний текст складено 12.12.2022,

у справі №916/3026/21

за позовом: ОСОБА_1

до відповідача: Обслуговуючого кооперативу садівничого товариства "ОДРАДОВЕ"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Юридичного департаменту Одеської міської ради в особі Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради в особі Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців

про визнання недійсними та скасування рішень

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2021 р. ОСОБА_1 звернулася з позовом до Обслуговуючого кооперативу садівничого товариства "ОДРАДОВЕ", в якому з урахуванням заяви про зміну предмету позову б/н від 10.01.2022 (вх.№458/22 від 10.01.2022) просила визнати недійсними та скасувати рішення установчих зборів Обслуговуючого кооперативу садівничого товариства "ОДРАДОВЕ", як правонаступника Громадської організації садівничого товариства "ОДРАДОВЕ", від 12.02.2017, а також рішення загальних зборів уповноважених представників членів Обслуговуючого кооперативу садівничого товариства "ОДРАДОВЕ" від 21.05.2017.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням прав ОСОБА_1 у зв`язку з неповідомленням позивачки у встановленому порядку про проведення 12.02.2017 установчих зборів Обслуговуючого кооперативу садівничого товариства "ОДРАДОВЕ" та 21.05.2017 загальних зборів уповноважених представників членів вказаного кооперативу, а також тим, що оспорювані рішення були прийняті неправомочними зборами.

За вказаною позовною заявою місцевим господарським судом 11.10.2021 відкрито провадження у справі №916/3026/21.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 30.11.2022 у справі №916/3026/21 (суддя Смелянець Г.Є.) позов задоволено; визнано недійсним та скасовано рішення установчих зборів Обслуговуючого кооперативу садівничого товариства "ОДРАДОВЕ", як правонаступника Громадської організації садівничого товариства "ОДРАДОВЕ", від 12.02.2017; визнано недійсним та скасовано рішення загальних зборів уповноважених представників членів Обслуговуючого кооперативу садівничого товариства "ОДРАДОВЕ" від 21.05.2017; стягнуто з Обслуговуючого кооперативу садівничого товариства "ОДРАДОВЕ" на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 4540 грн.

Судове рішення мотивоване тим, що відповідач без поважних причин не подав витребувані судом докази, а саме: реєстр (список) осіб, зареєстрованих на установчих зборах 12.02.2017, та протоколи обрання уповноважених представників членів садового товариства для участі у загальних зборах 21.05.2017 з реєстром (списком) зареєстрованих осіб, у зв`язку з чим, з огляду на приписи частини десятої статті 81 Господарського процесуального кодексу України, місцевим господарським судом визнано доведеними обставини, які свідчать про неможливість встановлення осіб, що брали участь в установчих зборах членів Обслуговуючого кооперативу садівничого товариства "ОДРАДОВЕ" 12.02.2017, та їх кількості, а також встановлення уповноважених осіб, які приймали участь у загальних зборах 21.05.2017, відтак, з урахуванням цих обставин, Господарський суд Одеської області дійшов висновку про прийняття оскаржуваних позивачкою рішень за відсутності кворуму. Крім того, суд першої інстанції, беручи до уваги відсутність доказів повідомлення позивачки про призначення на 12.02.2017 установчих зборів Обслуговуючого кооперативу садівничого товариства "ОДРАДОВЕ", послався на недотримання відповідачем порядку скликання останніх.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Обслуговуючий кооператив садівничого товариства "ОДРАДОВЕ" звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Одеської області від 30.11.2022 у справі №916/3026/21 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Зокрема, в апеляційній скарзі скаржник наголошує на тому, що оскаржувані позивачкою рішення установчих зборів та загальних зборів уповноважених представників безпосередньо стосуються відносин створення Обслуговуючого кооперативу садівничого товариства "ОДРАДОВЕ" як юридичної особи, при цьому позовні вимоги ОСОБА_1 безпосередньо спрямовані на припинення зазначеної юридичної особи, а не на захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів. Водночас апелянт звертає увагу апеляційного господарського суду на пропуск ОСОБА_1 строку позовної давності для звернення до суду з позовом у цій справі.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Таран С.В., суддів: Богатиря К.В., Поліщук Л.В. від 13.02.2023 за вказаною апеляційною скаргою відкрито апеляційне провадження; встановлено позивачу та третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача строк для подання відзивів на апеляційну скаргу, а також роз`яснено учасникам справи про їх право в строк до 28.02.2023 подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань.

В подальшому ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.03.2023 призначено справу №916/3026/21 до розгляду на 12.04.2023 о 10:00.

У судовому засіданні 12.04.2023, проведеному в режимі відеоконференції, представник Обслуговуючого кооперативу садівничого товариства "ОДРАДОВЕ" апеляційну скаргу підтримав; представники ОСОБА_1 та Юридичного департаменту Одеської міської ради в особі Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради в особі Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців участі не брали, хоча були належним чином сповіщені про дату, час та місце його проведення, що підтверджується матеріалами справи (т.ІI а.с.141, 142).

ОСОБА_1 та Юридичний департамент Одеської міської ради в особі Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради в особі Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців своїм правом згідно з частиною першою статті 263 Господарського процесуального кодексу України не скористалися, відзивів на апеляційну скаргу не надали, що в силу частини третьої статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

За умовами частин першої, другої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Враховуючи наведені вище положення процесуального закону, документи, додані до апеляційної скарги Обслуговуючого кооперативу садівничого товариства "ОДРАДОВЕ", до уваги колегією суддів не беруться, оскільки в силу частини третьої статті 269 Господарського процесуального кодексу України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього, адже апеляційний перегляд повинен здійснюватися з урахуванням тих документів, які були наявні у матеріалах справи на час постановлення оскаржуваного рішення і які суд першої інстанції мав можливість дослідити та оцінити. При цьому суд апеляційної інстанції враховує, що апелянтом взагалі не порушується питання щодо можливості приєднання до матеріалів справи доказів, поданих ним разом зі своєю апеляційною скаргою, та врахування їх при апеляційному розгляді справи №916/3026/21.

Заслухавши пояснення представника Обслуговуючого кооперативу садівничого товариства "ОДРАДОВЕ", обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування Господарським судом Одеської області норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що згідно з членською книжкою садівника ОСОБА_1 була членом Громадської організації садівничого товариства "ОДРАДОВЕ" та на теперішній час є членом Обслуговуючого кооперативу садівничого товариства "ОДРАДОВЕ" (земельна ділянка № НОМЕР_1 площею 0,4 га), що не заперечується сторонами.

08.12.2016 державним реєстратором Головного територіального управління юстиції в Одеській області Швидкою В.В. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Громадської організації садівничого товариства "ОДРАДОВЕ" було внесено рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті її реорганізації (запис №15441270007000924).

12.02.2017 відбулись установчі збори членів Обслуговуючого кооперативу садівничого товариства "ОДРАДОВЕ", як правонаступника Громадської організації садівничого товариства "ОДРАДОВЕ".

Рішенням зазначених установчих зборів, оформленим протоколом №5 від 12.02.2017, вирішено:

-обрати головою установчих зборів ОСОБА_2 , секретарем установчих зборів ОСОБА_3 ;

-затвердити статут Обслуговуючого кооперативу садівничого товариства "ОДРАДОВЕ" в новій редакції;

-визначити головою правління Обслуговуючого кооперативу садівничого товариства "ОДРАДОВЕ" ОСОБА_4 , а заступником голови правління ОСОБА_2 ;

-визначити наступний склад правління Обслуговуючого кооперативу садівничого товариства "ОДРАДОВЕ": ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 та ОСОБА_7 ;

-визначити наступний склад ревізійної комісії Обслуговуючого кооперативу садівничого товариства "ОДРАДОВЕ": ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , при цьому головою ревізійної комісії визначити ОСОБА_8

-для підписання статуту Обслуговуючого кооперативу садівничого товариства "ОДРАДОВЕ" визначити голову установчих зборів ОСОБА_2 та секретаря установчих зборів особу ОСОБА_3 ;

-для підписання передавального акту Громадської організації садівничого товариства "ОДРАДОВЕ" до правонаступника Обслуговуючого кооперативу садівничого товариства "ОДРАДОВЕ" визначити голову правління ОСОБА_4

-для подачі і підписання документів державному реєстратору визначити голову правління ОСОБА_4 .

Відповідно до вищенаведеного протоколу №5 від 12.02.2017 на вказаних установчих зборах були присутні 383 члени. Даний протокол підписаний ОСОБА_2 (голова установчих зборів) та ОСОБА_3 (секретар установчих зборів), при цьому справжність їх підписів засвідчена приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Таранською А.М.

21.02.2017 державним реєстратором Головного територіального управління юстиції в Одеській області Швидкою В.В. було проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи Громадської організації садівничого товариства "ОДРАДОВЕ" в результаті її реорганізації, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис №15441120008000924.

В цей же день 21.02.2017 державним реєстратором Юридичного департаменту Одеської міської ради Татарчук І.Ю. було проведено державну реєстрацію створення юридичної особи Обслуговуючого кооперативу садівничого товариства "ОДРАДОВЕ" в результаті перетворення (запис №15441550000001233 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань).

Рішенням загальних зборів уповноважених представників членів Обслуговуючого кооперативу садівничого товариства "ОДРАДОВЕ", оформленим протоколом №7 від 21.05.2017, вирішено:

-обрати головою зборів ОСОБА_4 , секретарем зборів ОСОБА_2 ;

-внести зміни і доповнення до статуту в частині ознак неприбутковості організації відповідно до Податкового кодексу України та прийняти статут в новій редакції;

-доручити Павловій О.М. провести державну реєстрацію статуту в новій редакції.

Згідно з зазначеним протоколом №7 від 21.05.2017 кількість членів садового товариства 383; кількість уповноважених представників 19, з яких всі зареєстровані для участі у цих зборах. Вказаний протокол підписаний ОСОБА_4 (голова зборів) та ОСОБА_2 (секретар зборів); справжність їх підписів засвідчена приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Таранською А.М.

23.05.2017 державним реєстратором Юридичного департаменту Одеської міської ради Олійниковою І.В. було проведено державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи Обслуговуючого кооперативу садівничого товариства "ОДРАДОВЕ", а саме: внесено запис №15441120008000924 "Інші зміни".

У матеріалах справи також містяться копії:

-статуту Обслуговуючого кооперативу Обслуговуючого кооперативу садівничого товариства "ОДРАДОВЕ" у новій редакції, затвердженій загальними зборами уповноважених представників членів кооперативу (протокол №7 від 21.05.2017);

-адвокатського запиту представника Лісової Людмили Миколаївни б/н від 07.07.2021, адресованого голові Роздільнянської районної державної адміністрації, щодо надання інформації з реєстраційної справи Обслуговуючого кооперативу Обслуговуючого кооперативу садівничого товариства "ОДРАДОВЕ", а саме: чи міститься в реєстраційній справі реєстр (список) зареєстрованих членів даного кооперативу відповідно до протоколу установчих зборів №5 від 12.02.2017, а також реєстр (список) зареєстрованих уповноважених представників членів вказаного кооперативу та протоколи обрання уповноважених представників членів садового товариства для участі у загальних зборах відповідно до протоколу №7 від 21.05.2017;

-листа Роздільнянської районної державної адміністрації №1408/1/11/01-27 від 19.07.2021, яким представника позивачки повідомлено про те, що в архіві реєстраційних справ фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб, а саме: в архівній реєстраційній справі Обслуговуючого кооперативу садівничого товариства "ОДРАДОВЕ" відсутній список зареєстрованих членів даного кооперативу;

-адвокатського запиту представника Лісової Людмили Миколаївни б/н від 18.06.2021, адресованого начальнику Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради, стосовно надання копій усіх документів, які слугували підставою для державної реєстрації юридичної особи Обслуговуючого кооперативу садівничого товариства "ОДРАДОВЕ", а саме: державної реєстрації створення юридичної особи в результаті перетворення від 21.02.2017 за №15441450000001233 та державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи від 23.05.2017 за №15441050001001233;

-листа Відділу державної реєстрації юридичних-осіб та фізичних осіб-підприємців Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради №вх.5509-21 від 01.07.2021, в якому представнику позивачки повідомлено про неможливість надання копій документів з реєстраційної справи юридичної особи Обслуговуючого кооперативу садівничого товариства "ОДРАДОВЕ" запропоновано звернутися до належного суб`єкта зберігання зазначеної реєстраційної справи за місцезнаходженням юридичної особи у визначений порядком спосіб.

Предметом спору у даній справі є вимоги ОСОБА_1 про визнання недійсними та скасувати рішення установчих зборів Обслуговуючого кооперативу садівничого товариства "ОДРАДОВЕ", як правонаступника Громадської організації садівничого товариства "ОДРАДОВЕ", від 12.02.2017, а також рішення загальних зборів уповноважених представників членів Обслуговуючого кооперативу садівничого товариства "ОДРАДОВЕ" від 21.05.2017.

Задовольняючи позов, місцевий господарський суд виходив з доведеності факту порушення порядку скликання та проведення вищенаведених зборів, на яких були прийняті оскаржувані позивачкою рішення.

Колегія суддів не погоджується з висновком Господарського суду Одеської області про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до положень статті 167 Господарського кодексу України корпоративні відносини це відносини, які виникають, змінюються та припиняються щодо права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Стаття 55 Господарського кодексу України визначає господарські організації як юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

В силу частин першої, другої статті 3 Господарського кодексу України) під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

За способом утворення (заснування) та формування статутного капіталу стаття 63 Господарського кодексу України відносить кооперативні підприємства до корпоративних, а за формою власності до підприємств колективної власності.

Корпоративне підприємство характеризується тим, що утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об`єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства.

Підприємством колективної власності визнається корпоративне або унітарне підприємство, що діє на основі колективної власності засновника (засновників) (стаття 93 Господарського кодексу України).

Кооперативи як добровільні об`єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо). Діяльність різних видів кооперативів регулюється законом. Господарська діяльність кооперативів повинна здійснюватися відповідно до вимог цього Кодексу, інших законодавчих актів (стаття 94 Господарського кодексу України).

Наведені норми кореспондуються із нормами статей 83, 85, 86 Цивільного кодексу України, згідно з положеннями яких юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об`єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом. Непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками. Непідприємницькі товариства (кооперативи, крім виробничих, об`єднання громадян тощо) та установи можуть поряд зі своєю основною діяльністю здійснювати підприємницьку діяльність, якщо інше не встановлено законом і якщо ця діяльність відповідає меті, для якої вони були створені, та сприяє її досягненню.

Особливості створення кооперативів та ведення господарської діяльності обслуговуючими кооперативами визначається Законом України "Про кооперацію".

За змістом положень статей 2, 6, 9 Закону України "Про кооперацію" кооператив є юридичною особою, державна реєстрація якого проводиться в порядку, передбаченому законом. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.

Обслуговуючий кооператив це кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу. Обслуговуючий кооператив надає послуги своїм членам, не маючи на меті одержання прибутку (статті 2, 23 Закону України "Про кооперацію").

Таким чином, обслуговуючий кооператив незалежно від напряму його діяльності є господарською організацією юридичною особою, яка здійснює некомерційну господарську діяльність з моменту державної реєстрації на підставі закону та свого статуту.

За умовами частини першої статті 167 Господарського кодексу України корпоративні права це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Згідно з положеннями статті 12 Закону України "Про кооперацію" основними правами члена кооперативу є, зокрема, участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов`язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.

За змістом наведених норм корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності передбачені законом і статутними документами.

Отже, члени кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними.

Саме така правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі №509/577/18, від 01.10.2019 у справі №910/7554/18 та від 17.12.2019 №904/4887/18.

В силу частини третьої статті 7 Закону України "Про кооперацію" рішення про створення кооперативу приймається його установчими зборами.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про кооперацію" вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу.

Рішення установчих/загальних зборів та інших органів юридичної особи є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

Порядок скликання та проведення установчих/загальних зборів юридичної особи визначений законодавством України за положеннями якого учасники (акціонери, члени) юридичної особи мають бути до початку загальних зборів повідомлені про дату, місце, час проведення та порядок денний таких зборів. Такий порядок скликання загальних зборів вищого органу управління юридичної особи не залежить від її організаційно-правової форми, є загальноприйнятим та таким, що гарантує забезпечення права учасника (акціонера, члена) юридичної особи на участь в управлінні нею.

Права члена юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах. Зокрема, рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання.

Саме такий правовий висновок Великої Палати Верховного Суду викладено в постанові від 28.01.2020 у справі №924/641/17.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки не доведеність порушення прав, за захистом яких було пред`явлено позов у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).

Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Водночас позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту, при цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Чинне законодавство визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.

Крім того, суди мають виходити із того, що обраний позивачем спосіб захист цивільних прав має бути не тільки ефективним, а й відповідати правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами, та має бути спрямований на захист порушеного права.

Враховуючи вищевикладене, виходячи із приписів статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб`єктивного права або інтересу, порушення такого суб`єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.

З огляду на зазначене, ОСОБА_1 повинна була обґрунтувати, в чому саме полягає порушення її прав та законних інтересів як члена кооперативу у зв`язку з прийняттям оскаржуваних нею рішень установчих та загальних зборів, а господарський суд не просто перевірити такі доводи, але й встановити на що саме спрямований позов та вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту.

Колегія суддів вбачає, що в обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, зокрема, про те, що вона не повідомлялася про дату, час і місце проведення установчих зборів, на яких було прийнято оскаржуване нею рішення про створення Обслуговуючого кооперативу садівничого товариства "ОДРАДОВЕ".

Водночас судом апеляційної інстанції враховується, що твердження учасника юридичної особи про те, що в порушення вимог закону він не був належним чином повідомлений про час та місце проведення установчих зборів щодо створення такої юридичної особи, може використовуватися для обґрунтування порушення його права на участь у створенні юридичної особи, а не наявності правомірного інтересу у припиненні існування цієї юридичної особи.

Подібну правову позицію Великої Палати Верховного Суду викладено в постанові від 16.10.2018 у справі №916/4625/15.

Посилання позивачки на те, що в порушення вимог чинного законодавства вона не була належним чином повідомлена про час та місце проведення установчих зборів щодо створення Обслуговуючого кооперативу садівничого товариства "ОДРАДОВЕ" і при цьому замовчування обставин її присутності на них ( ОСОБА_1 за її згодою на цих зборах було обрано до складу ревізійної комісії) свідчить про спрямованість її позовних вимог в цій частині на припинення існування юридичної особи відповідача.

Відповідно до частини четвертої статті 87 Цивільного кодексу України юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації. При цьому рішення про утворення суб`єкта господарювання є установчим документом суб`єкта господарювання (стаття 57 Господарського кодексу України).

Частиною першою статті 89 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення.

Згідно з частинами першою, другою статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється лише шляхом реорганізації або ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Статтею 110 Цивільного кодексу України унормовано, що юридична особа ліквідується: 1) за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв`язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами; 2) за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, за позовом учасника юридичної особи або відповідного органу державної влади; 3) за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи в інших випадках, встановлених законом, - за позовом відповідного органу державної влади.

Поряд з цим, апеляційний господарський суд наголошує на тому, що інтереси окремого члена кооперативу можуть не збігатися з інтересами інших його членів, тому, вирішуючи питання щодо ефективності обраного позивачкою способу захисту, суд має враховувати баланс інтересів усіх членів кооперативу та самого Обслуговуючого кооперативу садівничого товариства "ОДРАДОВЕ", уникати зайвого втручання в питання створення і діяльності юридичної особи, які вирішуються виключно установчими зборами.

Отже, визнання недійсним рішення установчих зборів про створення кооперативу, який існує тривалий час і за період свого існування набув відповідних прав і обов`язків, не призведе до поновлення прав і законних інтересів члена кооперативу, який звертається з таким позовом, втім свідчить про втручання суду в діяльність юридичної особи, яке втрачає юридичну підставу створення та статутний документ, який визначає обсяг правил, що регулюють правовий стан юридичної особи, відносини, пов`язані з внутрішнім управлінням, стосунки з іншими організаціями чи громадянами, що свідчить про порушення інтересів як самого кооперативу, так і інших його членів, що є недопустимим.

З встановлених обставин справи вбачається, що Обслуговуючий кооператив садівничого товариства "ОДРАДОВЕ" вже понад 6 років здійснює свою діяльність, яка спрямована на задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів кооперативу, належне утримання та використання спільного майна (об`єктів інфраструктури), забезпечення і захист членів кооперативу (пункт 2.1 статуту відповідача, копія якого наявна у матеріалах справи), а тому визнання недійсним рішення установчих зборів відповідача, яке фактично нівелює юридичну підставу його створення, буде здійснене без урахування принципу пропорційності справедливої рівноваги (балансу) між інтересами всіх членів кооперативу, які тривалий час реалізують свої права на участь в управлінні справами вказаного кооперативу, виконують свої обов`язки зі сплати внесків (інших платежів), та інтересами позивачки.

Частиною першою статті 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В силу частини першої статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, в господарському процесі є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 14 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас у матеріалах справи відсутні та позивачкою до місцевого господарського суду не подано жодного належного у розумінні приписів статті 76 Господарського процесуального кодексу України доказу на підтвердження невизнання Обслуговуючим кооперативом садівничим товариством "ОДРАДОВЕ" прав ОСОБА_1 як члена даного кооперативу, натомість зміст оскаржуваного рішення установчих зборів, навпаки, свідчить про сприяння позивачці у реалізації її прав, оскільки останню було обрано до складу ревізійної комісії кооперативу.

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України). Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними.

Принцип добросовісності передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав. Дії учасників цивільних та корпоративних відносин мають відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб.

Зазначений принцип лежить в основі доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).

Поведінка є такою, що суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, якщо вона не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона правовідносин розумно покладалася на ці заяви чи попередню поведінку.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції зауважує на суперечливості власної правової позиції позивачки, оскільки оскаржуваним рішенням установчих зборів ОСОБА_1 за її згодою було обрано до складу ревізійної комісії (про даний "незручний" для обґрунтування позовних вимог факт позивачка при викладенні позову вирішила не зазначати), і лише через 4 роки після цього, а саме: у 2021 році у позивачки, як вказано у позові, виникли певні сумніви щодо процедури скликання та проведення відповідних установчих зборів, при цьому які конкретно обставини стали підставою для таких сумнівів після значного строку існування юридичної особи та виконання позивачкою повноважень члена органу цієї юридичної особи ОСОБА_1 не вказано, що знову ж таки свідчить про нелегітимну мету звернення з позовом у цій справі у вигляді наміру припинення відповідача як юридичної особи.

За таких обставин, апеляційний господарський суд зазначає, що ні установчі збори, ні існування юридичної особи Обслуговуючого кооперативу садівничого товариства "ОДРАДОВЕ" не порушує прав або правомірних інтересів позивачки на управління цим кооперативом, при цьому ОСОБА_1 , вказуючи у позовній заяві на порушення своїх прав при створенні відповідача, фактично обґрунтовує свій інтерес у припиненні існування цієї юридичної особи шляхом скасування юридичної підстави її створення, у зв`язку з чим правові підстави для задоволення позовної вимоги про визнання недійсним та скасування рішення установчих зборів відсутні, що безпідставно залишилось поза увагою суду першої інстанції, який фактично взагалі не досліджував питання: на що саме спрямований позов у цій справі.

Крім того, сама по собі незгода члена кооперативу з рішенням установчих зборів, у тому числі, якщо воно стосується його особи, але не порушує його прав/законних інтересів, не означає безумовної незаконності відповідного рішення, тим більше, що у разі незгоди з прийнятими на цих зборах рішеннями щодо обрання персонального складу органів кооперативу, окремими положеннями статуту тощо позивачка не позбавлена права у встановленому законом порядку у будь-який час ініціювати питання щодо скликання загальних зборів Обслуговуючого кооперативу садівничого товариства "ОДРАДОВЕ", на вирішення яких поставити необхідні для розгляду питання.

Таким чином, з огляду на те, що вимога позивачки про визнання недійсним та скасування рішення установчих зборів спрямована на скасування юридичної підстави створення Обслуговуючого кооперативу садівничого товариства "ОДРАДОВЕ", тобто на припинення останнього у спосіб, який не відповідає законодавству, а не на захист прав та охоронюваних законом інтересів ОСОБА_1 , Південно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову в цій частині.

Стосовно позовної вимоги про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів уповноважених представників членів Обслуговуючого кооперативу садівничого товариства "ОДРАДОВЕ" від 21.05.2017 колегія суддів зазначає, що особа не може оскаржити будь-яке рішення загальних зборів чи іншого органу юридичної особи лише через наявність в нього статусу учасника такої юридичної особи без обґрунтування, чим саме вказане рішення порушує його права.

Аналогічний висновок Верховного Суду викладено в постанові від 15.06.2022 у справі №916/700/21.

Звертаючись з позовом, позивачка навела посилання на низку норм законодавчих актів, у тому числі щодо прав члена кооперативу, однак жодним чином не обґрунтувала при цьому, які конкретно її права було порушено вищенаведеним рішенням, яким лише внесено зміни і доповнення до статуту Обслуговуючого кооперативу садівничого товариства "ОДРАДОВЕ" в частині ознак неприбутковості організації з метою його приведення у відповідність до вимог чинного законодавства (зокрема, Податкового кодексу України).

Суд апеляційної інстанції вбачає, що позивачка, не конкретизуючи у позові наявності її порушених прав вищенаведеним рішенням загальних зборів, по суті висловила незгоду з останнім, проте, як вже зазначалося вище, сама по собі незгода члена кооперативу з таким рішенням, якщо воно не порушує його прав/законних інтересів, не означає автоматичної незаконності відповідного рішення.

Відсутність порушеного права у позивачки зумовлює прийняття рішення про відмову у задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин, чого місцевим господарським судом безпідставно не було враховано під час ухвалення оскаржуваного судового рішення.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також беручи до уваги недоведеність ОСОБА_1 факту порушення оспорюваним рішенням загальних зборів уповноважених представників членів Обслуговуючого кооперативу садівничого товариства "ОДРАДОВЕ" її прав та законних інтересів, оскільки позивачка хоча і посилається на наявність певних порушень, допущених під час скликання та проведення цих зборів, однак при цьому не обґрунтовує, яким чином визнання недійсним вищенаведеного рішення загальних зборів призведе до відновлення її прав та яких саме, Південно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним та скасування вищенаведеного рішення загальних зборів.

Щодо викладеної в апеляційній скарзі заяви відповідача про пропуск ОСОБА_1 позовної давності при зверненні до суду з позовом у цій справі, то колегією суддів враховується, що, оскільки рішення по суті спору ухвалюється судом першої інстанції, а на стадії апеляційного провадження здійснюється лише перевірка законності й обґрунтованості рішення суду відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, то заява про застосування позовної давності може бути розглянута апеляційним судом лише якщо вона подана під час розгляду справи в суді першої інстанції.

Саме такий сталий правовий висновок Верховного Суду викладено в постановах від 24.09.2020 у справі №15/143-б та від 30.04.2020 у справі №5023/5847/11.

Колегія суддів вбачає, що представник Обслуговуючого кооперативу садівничого товариства "ОДРАДОВЕ" адвокат Максимець О.Б. звертався до місцевого господарського суду з заявами про надання матеріалів справи для ознайомлення і направлення електронних копій матеріалів справи б/н від 21.02.2022 (вх.№4882/22 від 21.02.2022) та про відкладення справи б/н від 12.05.2022 (вх.№7849/22 від 12.05.2022).

Повноваження вищенаведеного адвоката на представництво інтересів відповідача в Господарському суді Одеської області підтверджуються наявним у матеріалах справи ордером серії ВН№1128950 від 21.02.2022, в якому зазначено про відсутність обмежень у повноваженнях адвоката. Між тим відповідач своїм правом на подання заяви про застосування до позовних вимог ОСОБА_1 строку позовної давності не скористався.

Отже, беручи до уваги те, що в силу частини четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, враховуючи не подання Обслуговуючим кооперативом садівничим товариством "ОДРАДОВЕ" вищенаведеної заяви щодо позовної давності під час розгляду цієї справи в місцевому господарському суді, вказана заява про застосування наслідків спливу строку позовної давності, викладена скаржником безпосередньо в апеляційній скарзі, Південно-західним апеляційним господарським судом залишається без розгляду.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

За умовами статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Отже, рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення Господарського суду Одеської області від 30.11.2022 у справі №916/3026/21 не відповідає вказаним вище вимогам у зв`язку з нез`ясуванням обставин, що мають значення для справи, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви та за подання апеляційної скарги покладаються на позивачку.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу садівничого товариства "ОДРАДОВЕ" задовольнити.

Рішення Господарського суду Одеської області від 30.11.2022 у справі №916/3026/21 скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу садівничого товариства "ОДРАДОВЕ" відмовити.

Витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви та за подання апеляційної скарги покласти на ОСОБА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Обслуговуючого кооперативу садівничого товариства "ОДРАДОВЕ" 6810 грн витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити Господарському суду Одеської області видати відповідний наказ з зазначенням всіх необхідних реквізитів.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 17.04.2023.

Головуючий суддяС.В. Таран

СуддяК.В. Богатир

СуддяЛ.В. Поліщук