Постанова

від 18.04.2023 по справі 916/2053/21

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2023 рокум. ОдесаСправа № 916/2053/21Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Савицького Я.Ф.,

суддів: Колоколова С.І.,

Ярош А.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО

на рішення Господарського суду Одеської області

від 04 листопада 2021 року (повний текст складено 08.11.2021)

по справі № 916/2053/21

за позовом Приватного акціонерного товариства УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО

до відповідача Приватного акціонерного товариства ДУНАЙСУДНОРЕМОНТ

про: стягнення 94 381, 33 грн., -

суддя суду першої інстанції: Смелянець Г.Є.час та місце винесення рішення: 04.11.2021, м. Одеса, проспект Шевченка, 29, Господарський суд Одеської області

В С Т А Н О В И В:

У липні 2021 Приватне акціонерне товариство УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО (далі також позивач, ПрАТ УДП) звернулось до Господарського суду Одеської області із позовною заявою до Приватного акціонерного товариства ДУНАЙСУДНОРЕМОНТ (далі також відповідач, ПрАТ ДУНАЙСУДНОРЕМОНТ) про стягнення заборгованості у загальному розмірі 94 381, 33 грн., з яких 79 558, 80 грн. сума основної заборгованості, 4 654, 37 грн. 3 % річних, 10 168, 16 грн. сума інфляційних втрат, а також витрат по сплаті судового збору у розмірі 2 270,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі листа-заявки ПрАТ ДУНАЙСУДНОРЕМОНТ від 06.06.2019 за вих.№431 щодо проведення водолазного огляду 07.06.2019 з подальшим ремонтом рейкового шляху елінгу, ПрАТ УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО були виконані замовлені відповідачем роботи з обстеження і ремонту доріжок №1 та №2, що підтверджено відповідними актами виконаних робіт (наданих послуг). У зв`язку з цим, позивачем у даній справі виставлені ПрАТ ДУНАЙСУДНОРЕМОНТ рахунки: №77 ТС від 29.07.2019 на суму 65 676 грн. та №84 ТС від 05.08.2019 на суму 13 882, 80 грн. Оскільки ПрАТ ДУНАЙСУДНОРЕМОНТ не сплатило заборгованість у загальному розмірі 79 558, 80 грн., позивач нарахував відповідачу 3% у розмірі 4 654, 37 грн., інфляційні у розмірі 10 168, 16 грн. та звернувся з даним позовом до суду.

В процесі розгляду справи відповідачем було надано до суду першої інстанції заяву про закриття провадження в частині стягнення 79 558, 80 грн.

ПрАТ УДП заперечувало проти задоволення вказаної заяви.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 04.11.2021 у справі №916/2053/21 (суддя Смелянець Г.Є.) позов Приватного акціонерного товариства УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства ДУНАЙСУДНОРЕМОНТ на користь позивача 3% річних в розмірі 3 864,60 грн., інфляційні втрати в розмірі 9 102,63 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 194,51 грн. В решті позову відмовлено. Закрито провадження в частині позовних вимог Приватного акціонерного товариства УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО про стягнення з Приватного акціонерного товариства ДУНАЙСУДНОРЕМОНТ основного боргу в розмірі 79 558, 80 грн.

Місцевий господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог, оскільки матеріалами справи підтверджено факт надання позивачем відповідних послуг (водолазних робіт) відповідачу, внаслідок чого у останнього виник обов`язок з оплати цих послуг на суму 79 558, 80 грн. Проте, доказів оплати водолазних робіт з боку відповідача до суду не надано, відсутності боргу жодним чином не спростовано.

Водночас, частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про припинення зобов`язання відповідача щодо сплати позивачу боргу в розмірі 79 558, 80 грн. на підставі здійснення відповідачем зарахування зустрічних однорідних вимог в погашення основної заборгованості у розмірі 79 558, 80 грн., про що свідчить відповідна заява ПрАТ ДУНАЙСУДНОРЕМОНТ за вих. №419 від 25.10.2021, яка надіслана ПрАТ УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО 26.10.2021. При цьому, судом було встановлено, що на момент вчинення відповідачем зарахування зустрічних однорідних вимог в сумі 79 558, 80 грн., позивач мав заборгованість перед відповідачем у розмірі 291 726,00 грн. У зв`язку з цим, в частині позовних вимог щодо стягнення з ПрАТ ДУНАЙСУДНОРЕМОНТ основного боргу в розмірі 79 558, 80 грн., місцевий господарський суд закрив провадження у справі №916/2053/21.

Крім того, перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд встановив невідповідність цих розрахунків обставинам справи щодо строку прострочення виконання відповідачем зобов`язань щодо оплати виконаних позивачем робіт. Тому, здійснивши самостійно відповідні розрахунки, суд першої інстанції дійшов висновку, що розмір 3% річних становить 3 864, 60 грн. (за період з 29.11.2019 по 12.07.2021), а інфляційних втрат - 9 102, 63 грн. Вказане стало підставою також для часткового задоволення позовних вимог в частині заявлених до стягнення сум 3% річних та інфляційних втрат.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Приватне акціонерне товариства УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 04.11.2021 у справі №916/2053/21 в частині відмови в задоволені позовних про стягнення основного боргу в розмірі 79 558,80 грн. і закриття провадження в цій частині та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги в оскаржуваній частині задовольнити у повному обсязі.

Зокрема, в обґрунтування апеляційної скарги ПрАТ УДП посилається на те, що суд першої інстанції неправильно визнав обґрунтованою та доведеною обставину наявності заборгованості позивача перед відповідачем у розмірі 291 726,00 грн.

Так, апелянт вказує, що у матеріалах справи наявні документи на підтвердження завершення ремонту т/х «Механик Синилов» за Договором та приймання даного судна із ремонту. Однак, ПрАТ ДУНАЙСУДНОРЕМОНТ було затримано судно т/х «Механик Синилов» до погашення заборгованості з ремонту, що підтверджується листом відповідача за вих.№756 від 12.11.2019 (мається у матеріалах справи). Разом з цим, умовами Договору не було передбачено як право ПрАТ ДУНАЙСУДНОРЕМОНТ на утримання судна в акваторії свого заводу до погашення заборгованості по ремонту судна, так і не передбачено для замовника такої послуги як "використання причальної стінки" з визначенням грошової вартості таких послуг. Отже, нарахування будь-яких послуг та зобов`язань з їх сплати, за період навмисного затримання судна після ремонту є безпідставними.

Також, апелянт вважає, що надані відповідачем на підтвердження наявності боргу у позивача виконавчий кошторис стоянки судна в акваторії ПрАТ ДУНАЙСУДНОРЕМОНТ з 18.11.2019 по 18.02.2020 та акт №004 від 18.02.2020 виконаних робіт по стоянці в період з 18.11.2019 по 18.02.2020 т/х «Механик Синилов» не можуть бути належними доказами факту надання, послуг по стоянці судна т/х «Механик Синилов», а також не підтверджують розмір зобов`язання позивача, оскільки вказані документи не відповідають встановленим законодавством вимогам до первинного документу. Отже, апелянт переконаний, що вищезазначені відповідачем документи не можуть братись судом до уваги при винесенні рішення по суті спору.

Крім того, посилаючись на приписи ст. 601 Цивільного кодексу України, ПрАТ УДП наполягає на тому, що зарахування зустрічних однорідних вимог згідно заяви відповідача є незаконним, оскільки ПрАТ УДП заперечує проти заяви відповідача про зарахування зустрічних позивних вимог, а добровільне зарахування є можливим лише у разі відсутності між сторонами спору щодо наявності підстав і розміру цих нарахувань, тобто для здійснення зарахування зустрічних вимог є безспірність останніх.

У даному контексті апелянт звертає увагу колегії суддів на те, що ним подано до господарського суду позовну заяву про визнання недійсним одностороннього правочину у вигляді заяви ПрАТ ДУНАЙСУДНОРЕМОНТ про зарахування зустрічних однорідних вимог від 25.10.2021 за вих. №419.

Водночас, з посиланням на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 10.04.2019 у справі №456//647/18, від 13.05.2020 у справі №686/20582/19-ц, від 09.09.2020 у справі №750/1658/20, ПрАТ УДП зауважує, що місцевим господарським судом неправильно застосовані положення ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, оскільки на момент подачі позовної заяви між сторонами існував предмет спору та існує по теперішній час, а тому, закриття провадження в частині основного боргу є передчасним та безпідставним.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.12.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО на рішення Господарського суду Одеської області від 04.11.2021 у справі №916/2053/21. Також, вказаною ухвалою визначено розглянути справу №916/205321 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

31.12.2021 від Приватного акціонерного товариства ДУНАЙСУДНОРЕМОНТ до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач не погоджується з доводами останньої та просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, оскільки вважає, що рішення Господарського суду Одеської області від 04.11.2021 у справі №916/2053/21 є законним та обґрунтованим, винесеним з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.02.2022, зокрема, зупинено апеляційне провадження у справі №916/2053/21 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №916/61/22.

01.11.2022 апеляційне провадження у справі №916/2053/21 поновлено відповідною ухвалою суду.

Апеляційний суд зазначає, що з метою повного, об`єктивного та всебічного розгляду апеляційної скарги, враховуючи обставини, пов`язані зі запровадженням в Україні воєнного стану та у зв`язку із перебуванням головуючого судді Савицького Я.Ф. у відпустці з 07.03.2023 по 17.04.2023, а також з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО на рішення Господарського суду Одеської області від 04.11.2021 у справі №916/2053/21 розглядається поза межами строку, встановленого статтею 273 Господарського процесуального кодексу України, у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій і вирішення справи з метою забезпечення належного судового захисту.

Згідно зі ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи та вимоги апеляційної скарги, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як свідчать матеріали справи, 06.06.2019 ПрАТ ДУНАЙСУДНОРЕМОНТ звернулось до ПрАТ УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО із письмовою листом-заявкою за вих.№431 щодо проведення водолазного огляду 07.06.2019 з подальшим ремонтом рейкового шляху елінгу з гарантованою оплатою.

11.06.2019 та 18.06.2019 ПрАТ УДП видані наряд-завдання на виконання водолазних робіт з обстеження і ремонту доріжки сліпу №1, обстеження доріжок №1 і №2 ПрАТ ДУНАЙСУДНОРЕМОНТ.

Вищевказані роботи були виконані у період з 11.06.2019 по 18.07.2019 представниками водолазної станції т/х Мистраль ПрАТ УДП та водолазами Генов С.Д. та Шевченко А.В., що підтверджується актом виконаних робіт (наданих послуг) за підписами капітана т/х Мистраль, водолазів та представника ПрАТ ДУНАЙСУДНОРЕМОНТ (а.с.12).

Для оплати виконаних робіт ПрАТ УДП було виставлено ПрАТ «ДУНАЙСУДНОРЕМОНТ рахунок-фактура №77 ТС від 29.07.2019 на загальну суму 65 676,00 грн. (з ПДВ) (а.с.15).

29.07.2019 між сторонами підписано Акт виконаних робіт (наданих послуг) згідно з листом-заявкою №431 від 06.06.2019 та виставленим рахунком №77 ТС від 29.07.2019 на загальну суму 65 676,00 грн. (а.с.16).

Крім того, 07.08.20219 ПрАТ УДП видано наряд-завдання на виконання водолазних робіт на сліпі ПрАТ ДУНАЙСУДНОРЕМОНТ на доріжці № 1 заміна болтів.

01.08.2019 між сторонами складено та підписано Акт на виконання водолазних робіт, в якому зафіксовано проведення водолазами Генов С.Д. та ОСОБА_1 водолазних робіт по заміні болтів, якій підписаний уповноваженими представниками (а.с.18).

05.08.2019 ПрАТ УДП було виставлено ПрАТ ДУНАЙСУДНОРЕМОНТ рахунок-фактура №84 ТС на загальну суму 13 882, 80 грн. (з ПДВ)

Також, 05.08.2019 сторонами підписано Акт виконаних робіт (наданих послуг) згідно з листом-заявкою №431 від 06.06.2019 та виставленим рахунком №84 ТС від 05.08.2019 на загальну суму 13 882, 80 грн. (а.с. 20).

Виконання вищенаведених робіт також відображено у податкових накладних №253 від 29.07.2019 та №22 від 05.08.2019, що містяться у матеріалах справи (а.с.61-64).

З огляду на матеріали справи вбачається, що 18.11.2019 позивач звернувся до відповідача із листом, в якому повідомив, що станом на 18.11.2019 останнім не сплачені платежі за виконані ПрАТ «УДП» водолазні роботи та просив погасити заборгованість у сумі 79 558, 80 грн.

У відповідь ПрАТ ДУНАЙСУДНОРЕМОНТ своїм листом від 21.11.2019 за вих. №784 просив надати оригінали документів, а саме: заявку №431, договір на виконання робіт та виконавчий кошторис робіт.

18.11.2020 ПрАТ УДП знов направило відповідачу лист за №ТС/П-727 з проханням терміново погасити заборгованість у сумі 79 558, 80 грн.

Вказаний лист одержано ПрАТ ДУНАЙСУДНОРЕМОНТ 26.11.2020, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 24).

Однак, вищенаведені вимоги позивача залишились без відповіді.

У зв`язку з несплатою заборгованості у розмірі 79 558, 80 грн. ПрАТ «УДП» нарахувало відповідачу 3% у розмірі 4 654, 37 грн., інфляційні у розмірі 10 168, 16 грн. та звернулось з відповідним позовом до господарського суду.

Вказані вище обставини та факт несплати за отримані послуги з боку ПрАТ ДУНАЙСУДНОРЕМОНТ не заперечуються.

Водночас, при розгляді справи в суді першої інстанції відповідач надав до суду заяву про закриття провадження в частині стягнення з ПрАТ ДУНАЙСУДНОРЕМОНТ боргу в сумі 79 558,80 грн., у зв`язку із відсутністю предмету спору, оскілки 26.10.2021 відповідач надіслав позивачу заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог, в якій на підставі ст. 601 Цивільного кодексу України просив вважати зарахованими 79 558,80 грн.

При цьому, у вказаній заяві відповідач послався на укладений між ПрАТ УДП та ПрАТ ДУНАЙСУДНОРЕМОНТ Договір на виконання ремонтних робіт т/х Механик Синилов від 26.06.2019 №394 ТС, у межах якого сторонами 12.11.2019 було підписано акт виконаних робіт №003 на загальну суму 2 742 000,53 грн.

Однак, після приймання робіт, судно т/х Механик Синилов залишилось в акваторії ПрАТ ДУНАЙСУДНОРЕМОНТ, споживаючи при цьому послугу з використання в період з 18.11.2019 по 18.02.2020 причальної стінки ПрАТ ДУНАЙСУДНОРЕМОНТ, що стало підставою для складення останнім акту №004 від 18.02.2020 виконаних робіт по стоянці в період з 18.11.2019 по 18.02.2020 т/х Механик Синилов на суму 291 726,00 грн. крім того, відповідачем були складені виконавчий кошторис стоянки т/х Механик Синилов в акваторії ПрАТ ДУНАЙСУДНОРЕМОНТ з 18.11.2019 по 18.02.2020 та рахунок на оплату №12 від 18.02.2020. Вказані документи 16.07.2020 були направлені із супровідним листом ПрАТ ДУНАЙСУДНОРЕМОНТ від 14.07.2020 №351 на адресу ПрАТ УДП, які отримані останнім 17.07.2020, що підтверджується інформацією з сайту Укрпошта щодо відстеження поштових відправлень.

Враховуючи вказане, ПрАТ ДУНАЙСУДНОРЕМОНТ зазначає, що відповідно до ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України ПрАТ УДП зобов`язаний був сплатити дані рахунки в строк до 24.07.2019, проте цього не здійснив.

Тому, 26.10.2021 ПрАТ ДУНАЙСУДНОРЕМОНТ направив ПрАТ УДП заяву про зарахування зустрічних однорідних від 25.10.2021 за вих. №419, в якій просив вважати зарахованими 79 558,80 грн. як зустрічні однорідні вимоги, в погашення заборгованості ПрАТ УДП перед відповідачем.

ПрАТ ДУНАЙСУДНОРЕМОНТ зазначає, що із зарахуванням суми 79 558,80 грн., борг ПрАТ УДП перед відповідачем становить 212 167,20 грн.

До вказаної заяви ПрАТ ДУНАЙСУДНОРЕМОНТ надало суду документи, з яких вбачається наступне.

26.06.2019 між ПрАТ УДП (замовник) та ПрАТ ДУНАЙСУДНОРЕМОНТ (виконавець) було укладено Договір на виконання ремонтних робіт №394 ТС, згідно умов п.1.1. якого замовник передає, а виконавець приймає на себе зобов`язання з виконання робіт по ремонту т/х Механик Синилов на території заводу виконавця.

Також, відповідно до умов цього Договору виконавець зобов`язується виконати ремонт відповідно до ремонтної відомості, яка є Додатком №1 до цього Договору, а замовник повинен прийняти та оплатити роботу, виконану виконавцем згідно з цим Договором і, у разі виявлення допущених у роботі відхилень від Договору або невідповідностей, заявити про них виконавцю;

Пунктом 1.2. Договору передбачено, що якщо в процесі ремонту на вимогу Регістра судноплавства України з`явиться необхідність у виконанні додаткових робіт, не передбачених ремонтною відомістю, то обсяг додаткових робіт повинен бути погоджений замовником з виконавцем і оформлений відповідним доповненням до Договору.

Згідно п. 2.1.1. Договору, вартість ремонту становить 2 544 500 грн. В ціну вартості робіт включаються також витрати, пов`язані з перебуванням судна на заводі виконавця, буксируванням, докуванням суден, приймально-здавальними випробуваннями, включаючи інші витрати і збори; витрати, пов`язані із забезпеченням збереження судна, отриманням експортної чи іншої ліцензії та прийманням судна РСУ.

За вимогами п. 2.1.2 витрати, пов`язані з перебуванням судна на заводі виконавця (вартість електроенергії, води, інші витрати, в разі їх виникнення, не пов`язані з виконанням ремонтних робіт) оплачуються замовником окремо згідно з виставленими рахунками виконавця.

Пунктом 2.2. Договору встановлено, зокрема, що остаточний розрахунок, за вирахуванням сплачених замовником платежів, здійснюється протягом 3 (трьох) банківських днів з дня отримання замовником від виконавця оригіналу належним чином оформленого рахунку та за умови наявності підписаних сторонами актів здачі приймання наданих послуг, Виконавчої ремонтної відомості (які видаються замовнику в день підписання акту приймання судна з ремонту). Виконавець надає належним чином оформлені наступні документи: рахунки виконавця, Акт приймання судна в ремонт, Акт приймання виконаних робіт, Акт приймання судна з ремонту, Виконавчу ремонтну відомість із зазначенням ціни по кожній позиції, Акти дефекацій, карти вимірів, Акти ВТК по виконаним роботам.

Умовами п. 3.2. Договору передбачено, що після виконання всього комплексу ремонтних робіт по судну, виконання всіх необхідних випробувань і усунення виявлених в ході випробувань дефектів і недоліків, оформлюється акт приймання виконаних робіт.

Додатком №1 до Договору сторони погодили попередню ремонтну відомість т/х Механик Синилов на загальну суму 2 544 500 грн.

Зазначені Договір та Додаток №1 до нього підписано сторонами та скріплено їх печатками без зауважень.

Спірних питань стосовно виконання вказаного Договору на суму 2 742 000,53 грн. між сторонами не наводиться.

Разом з цим, у матеріалах даної справи наявні:

- акт №004 від 18.02.2020 виконаних робіт по стоянці в період з 18.11.2019 по 18.02.2020 т/х Механик Санилов на загальну вартість 291 726 грн., який підписаний лише з боку ПрАТ ДУНАЙСУДНОРЕМОНТ (а.с.135);

- рахунок на оплату №12 від 18.02.2020 на загальну суму 291 726 грн. (а.с. 137);

- лист відповідача за вих. №351 від 14.07.2020, яким на адресу ПрАТ УДП надіслано оригінали документів задля проведення останнім оплати отриманих послуг стоянки т/х Механик Санилов в період з 18.11.2019 по 18.02.2020 (а.с. 130).

В свою чергу, ПрАТ УДП заперечував проти наявності заборгованості перед ПрАТ ДУНАЙСУДНОРЕМОНТ у розмірі 291 726 грн., оскільки договором №394 ТС від 26.06.2019 не передбачено послуг з використання причальної стінки.

Так, у матеріалах справи міститься лист позивача від 31.07.2020 №ЮС-721, відповідно до якого вищенаведені акт №004 від 18.02.2020, рахунок на оплату №12 від 18.02.2020 на загальну суму 291 726 грн., виконавчий кошторис стоянки т/х Механик Синилов в акваторії ПрАТ ДУНАЙСУДНОРЕМОНТ з 18.11.2019 по 18.02.2020 тощо повернути відповідачу без розгляду.

Крім того, у листі від 31.07.2020 №ЮС-721 позивач заперечив щодо здійснених відповідачем нарахувань з підстави того, що умовами Договору на виконання ремонтних робіт від 26.06.2019 №394 не передбачено правових підстав для утримання ПрАТ ДУНАЙСУДНОРЕМОНТ судна в акваторії заводу до погашення заборгованості по ремонту судна.

Беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені додаткового рішення, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступних висновків.

Як вбачається з апеляційної скарги, ПрАТ УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО оскаржує рішення суду першої інстанції у даній справі лише в частині закриття провадження щодо стягнення суми основного боргу в розмірі 79 558,80 грн. та, відповідно, відмови у стягненні вказаної суми. Тому апеляційний суд переглядає справу №916/2053/21 лише в даній частині.

Задовольняючи заяву ПрАТ ДУНАЙСУДНОРЕМОНТ про закриття провадження в частині стягнення з ПрАТ ДУНАЙСУДНОРЕМОНТ боргу в сумі 79 558,80 грн., у зв`язку із відсутністю предмету спору, суд першої інстанції, з посиланням на наявні у матеріалах справи документи, виходив з того, що ПрАТ УДП мало заборгованість перед відповідачем у розмірі 291 726,00 грн., на підставі чого останній надіслав позивачу заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог від 25.10.2021 за вих. №419 стосовно зарахування 79 558,80 грн. в погашення заборгованості ПрАТ УДП перед відповідачем.

Також, місцевий господарський суд вказав, що у даному випадку відповідне зарахування не заборонено вимогами ст. 602 Цивільного кодексу України та відхилив заперечення ПрАТ УДП на заяву відповідача про зарахування зустрічних вимог, пославшись на численні висновки Верховного Суду, викладені при розгляді аналогічних питань та, звернувши увагу на постанову Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 22.01.2021 у справі №910/11116/19, вказав, що наявність заперечень однієї сторони щодо зарахування не є перешкодою для зарахування зустрічних однорідних вимог за заявою іншої сторони, відмова цієї сторони від прийняття заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог і проведення такого зарахування не має юридичного значення (п. 51 Постанови). Наявність на момент зарахування іншого спору (спорів) в суді за позовом кредитора до боржника про стягнення суми заборгованості за зобов`язанням не спростовує висновок про безспірність заборгованості цього боржника (п. 50 Постанови).

Разом з тим, як зазначалось вище, законність правочину, ураховуючи який суд першої інстанції у даній справі дійшов висновку про наявність зарахування зустрічних однорідних вимог у розмірі 79 558,80 грн. в погашення заборгованості ПрАТ УДП перед відповідачем, розглядалась в межах справи №916/61/22 за позовом ПрАТ УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО до ПрАТ ДУНАЙСУДНОРЕМОНТ про визнання недійсним одностороннього правочину у вигляді заяви ПрАТ ДУНАЙСУДНОРЕМОНТ про зарахування зустрічних однорідних вимог від 25.10.2021 за вих. №419, до вирішення якої зупинялось апеляційне провадження у даній справі 916/2053/21.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 14.07.2022 у справі №916/61/22 у задоволенні позовних вимог ПрАТ УДП про визнання недійсним одностороннього правочину відмовлено у повному обсязі.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.10.2022 було скасовано рішення Господарського суду Одеської області від 14.07.2022 у справі №916/61/22 та визнано недійсним односторонній правочин ПрАТ ДУНАЙСУДНОРЕМОНТ» у вигляді заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог від 25.10.2021 за вих. №419.

Приймаючи вказану постанову, апеляційний суд встановив відсутність безспірності вимог, зарахування яких оформлене заявою ПрАТ ДУНАЙСУДНОРЕМОНТ» від 25.10.2021 №419 про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог у розмірі 79 558,80 грн. з огляду на відповідні заперечення ПрАТ УДП стосовно наявності у нього заборгованості перед відповідачем за надані послуги в період навмисного затримання судна; звернення ПрАТ ДУНАЙСУДНОРЕМОНТ» до господарського суду з позовною заявою про стягнення вказаних коштів (ухвалою суду від 14.05.2020 у справі №916/562/20 позов ПрАТ ДУНАЙСУДНОРЕМОНТ було залишено без розгляду з підстав неявки представника останнього в засідання суду); повернення ПрАТ УДП отримані від відповідача виконавчий кошторис, акт виконаних робіт №004 по стоянці судна за період з 18.11.2019 по 18.02.2020, рахунок на оплату від 18.02.2020 №12; непогодження та не підписання цих документів уповноваженою особою ПрАТ УДП, оскільки останній вважає такі документи такими, що не породжують для нього жодних правових наслідків, бо це не передбачено умовами Договору про виконання ремонтних робіт.

В межах розгляду справи №916/61/22 судом апеляційної інстанції на підставі дослідження відповідних документів, які наявні і у матеріалах даної справи - №916/2053/2, було встановлено, що сторони не передбачили в Договорі про виконання ремонтних робіт можливість притримання судна відповідачем до погашення боргу позивачем, а тому лист відповідача від 12.11.2019 №756 не може бути визнаний належним доказом вимоги останнього про сплату боргу. Також, апеляційна колегія дійшла висновку, що не може вважатися належним доказом направлення позивачу вимоги рахунок від 18.02.2020, оскільки відсутній підписаний між сторонами акт виконаних робіт і узгодженні сторонами інші документи, які за умовами укладеного сторонами Договору повинні існувати до моменту виставлення рахунку. Крім того, суд звернув увагу на те, що відсутні докази узгодження сторонами питання оплати додаткових робіт з притримання судна шляхом укладення додаткових угод.

Також, апеляційний суд звернув увагу на посилання місцевим господарським судом на правову позицію Об`єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду викладену у постанові від 22.01.2021 у справі №910/11116/19, яка на думку суду першої інстанції, є правозастосовною і у даній справі - №916/2053/21.

Так, апеляційна колегія зауважила, що суд першої інстанції не встановив в повному обсязі обставин, що були визначені позивачем в якості підстави позову і, застосувавши судову практику Верховного Суду, не звернув уваги на те, що і в постанові від 22.01.2021 у справі №910/11116/19 також було визначено, що безспірність вимог, які зараховуються, а саме: відсутність між сторонами спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов`язань, є важливою умовою для зарахування вимог.

При цьому, апеляційна колегія підкреслила, що дійсно, просте заперечення наявності боргу не є підставою в подібних правовідносинах для вирішення питання дійсності заяви, але обставини наявності в кожному конкретному випадку у обох сторін грошових зобов`язань один перед одним обов`язково повинні досліджуватися судом при вирішенні, чи є проведений залік зустрічних однорідних вимог правомірним, оскільки при відсутності боргу з однієї сторони неможливо проведення такого заліку і направлена заява в такому випадку не може бути дійсною за своєю правовою суттю.

З огляду на вказане, суд апеляційної інстанції в постанові у справі №916/61/22 зазначив що ПрАТ ДУНАЙСУДНОРЕМОНТ» не довів відсутність безспірності однорідних зустрічних вимог, про зарахування яких була подана заява, водночас наявні обставини, які свідчать про те, що вимога про сплату особою ПрАТ УДП на користь ПрАТ ДУНАЙСУДНОРЕМОНТ» боргу на суму 291 726,00 грн. має бути підставою для звернення відповідача до суду, оскільки між сторонами існує спір щодо взагалі наявності такого боргу за Договором, який був укладений між сторонами і зарахування в даному випадку повинно було відбуватися після встановлення рішенням суду факту наявності такого боргу позивача перед відповідачем.

Постанова Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.10.2022 у справі №916/61/22 у Верховному Суді не оскаржувалась та набрала законної сили 04.10.2022.

Згідно з частиною 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За змістом наведеної норми преюдицію утворюють лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта, а важливою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в рішенні господарського суду, є суб`єктний склад спору. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Апеляційна колегія зазначає, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Брумареску проти Румунії" №28342/95, пункт 61, ECHR 1999-VII).

Таким чином, у розумінні положень частини 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України однією із цілей цієї норми законодавець визначив, у тому числі, уникнення можливості різних висновків і тлумачень щодо наявних між сторонами обставин і правовідносин, що не відповідатиме принципу юридичної визначеності.

Отже, правило про преюдицію спрямовано не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив у законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження та оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного суду від 28.01.2020 у справі №909/181/19, від 31.01.2020 у справі №916/2724/18, від 21.01.2020 у справі №911/3883/16, від 16.01.2020 у справі №910/11470/18 та ін.

З огляду на зазначене, апеляційна колегія вказує, що у судовому рішенні від 04.10.2022 у справі №916/61/22, яке набрало законної сили, встановлений факт недійсності одностороннього правочину ПрАТ ДУНАЙСУДНОРЕМОНТ» у вигляді заяви відповідача про зарахування зустрічних однорідних вимог від 25.10.2021 за вих. №419, у зв`язку з чим відповідні вимоги відповідача є передчасними, обставина наявності заборгованості позивача перед відповідачем у розмірі 291 726,00 грн. не є доведеною і цей факт не підлягає сумніву та має значення у даній справі.

Таким чином, враховуючи межи доводів апеляційної скарги позивача, судова колегія Південно-західного апеляційного господарського суду зазначає, що відповідні аргументи ПрАТ УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО, викладені в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду рішення Господарського суду Одеської області від 04.11.2021 у справі №916/2053/21

Апеляційна колегія погоджується з доводами апелянта, що місцевий господарський суд при розгляді справи даної справи №916/2053/21 належним чином не дослідив докази, наявні у матеріалах справи, які є аналогічними доказам, що досліджувались у справі №916/61/22, у зв`язку з чим дійшов помилкового та передчасного висновку про те, що позивач мав заборгованість перед відповідачем у розмірі 291 726,00 грн., а зарахування зустрічних однорідних вимог в погашення основної заборгованості у розмірі 79 558, 80 грн. відбулось згідно із заявою ПрАТ ДУНАЙСУДНОРЕМОНТ за вих. №419 від 25.10.2021, відхиливши заперечення ПрАТ УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО проти відповідного зарахування.

Відтак, враховуючи, що матеріалами справи підтверджується виникнення у відповідача у даній справі обов`язку з оплати виконаних позивачем водолазних робіт у сумі 79 558, 80 грн. та з огляду на відсутність доказів щодо підтвердження сплати вказаних коштів ПрАТ ДУНАЙСУДНОРЕМОНТ, колегія суддів зазначає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 79 558, 80 грн. є доведеними та підлягають задоволенню.

Щодо доводів апелянта про те, що закриття провадження у справі №916/2053/21 в частині основного боргу є передчасним та безпідставним.

Як вбачається з оскаржуваного рішення, суд першої інстанції закрив провадження у даній справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 79 558, 80 грн. на підставі п. 2 ч.1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі - це одна з форм закінчення розгляду справи без винесення рішення суду, у зв`язку з виявленням після відкриття провадження обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Предмет позову розуміють як певну матеріально - правову вимогу позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Поняття "юридичного спору" має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття "спір про право" (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття "спору про право" має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з правовим висновком, висловленим Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.06.2019 у справі №13/51-04 (п.4.14), прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання. Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Такий висновок викладено також у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20.09.2021 у справі №638/3792/20.

Крім того, у вказаній постанові було конкретизовано попередні висновки касаційного суду, сформульовані у постановах Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №456/647/18, від 13.05.2020 у справі №686/20582/19, від 09.09.2020 у справі №750/1658/20 (на які посилається апелянт у даній справі) так, що закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 Цивільного процесуального кодексу України можливе, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення.

При цьому, судова колегія звертає увагу на те, що п. 2 ч. 1 ст. 255 Цивільного процесуального кодексу України текстуально відповідає п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України. Тому відповідні норми процесуального права мають застосовуватися судом однаково.

Така правова позиція наведена в постанові Верховного Суду від 12.07.2022 у справі №909/1036/21.

Отже, закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України можливе, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення. При цьому, між сторонами з цього приводу не залишилося неврегульованих питань.

Проте, у даному випадку станом на час звернення із позовом ПрАТ УДП предмет спору був наявний, на час прийняття оскаржуваного рішення позивач заперечував про відсутність останнього, що свідчить про відсутність підстав для закриття провадження у відповідній частині позову на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з відсутністю предмета спору, як про те помилково зазначив суд першої інстанції.

З огляду на вищевикладене, судова колегія погоджується з доводами апелянта, що висновок господарського суду першої інстанції про закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України є передчасним.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно зі ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (ст. 277 Господарського процесуального кодексу України).

На підставі викладеного, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду зазначає, що місцевим господарським судом при винесенні оскаржуваного рішення не з`ясовано обставин, що мають значення для справи, а тому допущено порушення норм процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга ПрАТ УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Одеської області від 04.11.2021 у справі №916/2053/21 в оскаржуваній частині скасуванню, з прийняттям нового рішення у цієї частині про задоволення позовних вимог про стягнення основного боргу в розмірі 79 558,80 грн.

Оскільки апеляційну скаргу задоволено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються у даному випадку на відповідача - ПрАТ ДУНАЙСУДНОРЕМОНТ.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 277, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО задовольнити.

Рішення Господарського суду Одеської області від 04.11.2021 у справі №916/2053/21 скасувати частково, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

« 1. Позов Приватного акціонерного товариства УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО до Приватного акціонерного товариства ДУНАЙСУДНОРЕМОНТ про стягнення 94 381, 33 грн. задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства ДУНАЙСУДНОРЕМОНТ (68640, Одеська область, Ізмаїльський район, смт. Суворове, вул. Бесарабська, буд. 1, код ЄДРПОУ: 35855645) на користь Приватного акціонерного товариства УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Пароходна, буд.28, код ЄДРПОУ: 01125821) 79 558, 80 грн. основної заборгованості, 3 864,60 грн. 3% річних, 9 102,63 грн. інфляційних втрат

3.В решті позовних вимог відмовити.»

Стягнути з Приватного акціонерного товариства ДУНАЙСУДНОРЕМОНТ (68640, Одеська область, Ізмаїльський район, смт. Суворове, вул. Бесарабська, буд. 1, код ЄДРПОУ: 35855645) на користь Приватного акціонерного товариства УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Пароходна, буд.28, код ЄДРПОУ: 01125821) 3 405,00 грн. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити Господарському суду Одеської області на виконання даної постанови видати відповідні накази.

Матеріали справи №916/2053/21 повернути до Господарського суду Одеської області.

Постанова відповідно до вимог ст. 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддяСавицький Я.Ф.

СуддяКолоколов С.І.

СуддяЯрош А.І.