Постанова

від 18.04.2023 по справі 916/665/22

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2023 рокум. ОдесаСправа № 916/665/22Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Савицького Я.Ф.,

суддів: Принцевської Н.М.,

Разюк Г.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ДОЛФІ-Україна

на рішення Господарського суду Одеської області

від 07 липня 2022 року (повний текст складено 07.07.2022)

по справі № 916/665/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ДОЛФІ-УКРАЇНА

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ЛТД ФЕНИКС ГРУПП

про: стягнення 67 343,90 грн.,-

суддя суду першої інстанції: Лічман Л.В.

час та місце винесення рішення: 07.07.2022, м. Одеса, проспект Шевченка, 29, Господарський суд Одеської області

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2022 Товариство з обмеженою відповідальністю ,,ДОЛФІ-УКРАЇНА (далі також позивач, ТОВ ,,ДОЛФІ-УКРАЇНА) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю ,,ЛТД ФЕНИКС ГРУПП (далі також відповідач, ТОВ ,,ЛТД ФЕНИКС ГРУПП) про стягнення заборгованості в розмірі 67 343,90 грн., з яких: 61 707,38 грн. сума основного боргу, 5 636,52 грн. - 30% річних. Крім того, позивач просив стягнути з ТОВ ,,ЛТД ФЕНИКС ГРУПП витрати по оплаті судового збору у розмірі 2 481,00 грн., витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12 000,00 грн. та 3 000,00 грн. в якості відшкодування гонорару успіху.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 07.07.2022 у справі №916/665/22 позовні вимоги ТОВ ДОЛФІ-УКРАЇНА задоволено частково; стягнуто з ТОВ ЛТД ФЕНИКС ГРУПП на користь позивача 61 413,41 грн. основного боргу, 5 604,63 грн. - 30% річних та 2 469,00 грн. судового збору. В решті позову відмовлено.

У вказаному рішенні суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог. Зокрема, суд встановив наявність заборгованості відповідача за поставлений йому товар.

Водночас, задовольняючи позовні вимоги частково, місцевий господарський суд виходив з того, що позивач двічі включив до основного боргу вартість товару, поставленого за видатковою накладною від 02.09.2021 №УЦ676037 на суму 293,97 грн., що стало підставою для зменшення заявленої суми основного боргу до стягнення.

Крім цього, зазначивши про обґрунтованість вимог стосовно стягнення з відповідача 30% річних, суд першої інстанції, перевіривши наданий ТОВ ДОЛФІ-УКРАЇНА розрахунок останніх, зазначив, що у зв`язку зі зменшенням суми основного боргу, ТОВ ,,ЛТД ФЕНИКС ГРУПП має сплатити 5 604,63 грн. в якості 30% річних замість 5 636,52 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю ДОЛФІ-УКРАЇНА звернулось безпосередньо до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Одеської області від 07.07.2022 у справі №916/665/22 скасувати в частині відшкодування судових витрат та прийняти нове рішення у цій частині про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ЛТД ФЕНИКС ГРУПП на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ДОЛФІ-УКРАЇНА» витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 12 000 грн. та витрати по оплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 3 721,50 грн.

Позивач вважає, що оскаржуване рішення у частині стягнення витрат на правову допомогу винесено з порушенням норм матеріального права та посилається на те, що у своєму рішенні від 07.07.2022 суд першої інстанції не навів жодного мотиву щодо відмови у частині відшкодування правових витрат та не описав правові підстави для ухвалення такого рішення.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.08.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю ДОЛФІ-УКРАЇНА на рішення Господарського суду Одеської області від 07.07.2022 у справі №916/665/22. Крім того, відповідно до даної ухвали, розгляд справи здійснюється у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

ТОВ ЛТД ФЕНИКС ГРУПП відзиву на апеляційну скаргу до суду не надав.

Відповідно до ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Апеляційний суд зазначає, що з метою повного, об`єктивного та всебічного розгляду апеляційної скарги, враховуючи обставини, пов`язані зі запровадженням в Україні воєнного стану та у зв`язку із перебуванням головуючого судді Савицького Я.Ф. у відпустці з 07.03.2023 по 17.04.2023, а також з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю ДОЛФІ-Україна на рішення Господарського суду Одеської області від 07.07.2022 у справі № 916/665/22 розглядається поза межами строку, встановленого статтею 273 Господарського процесуального кодексу України, у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій і вирішення справи з метою забезпечення належного судового захисту.

Згідно зі ст. 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені оскаржуваного рішення, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступних висновків.

Як вбачається з апеляційної скарги, доводи останньої зводяться лише до того, що судом першої інстанції, при винесенні оскаржуваного рішення, не було стягнуто з відповідача витрати на професійну правничу допомогу, що розцінено позивачем як відмову у такому стягненні, яке на думку ТОВ ДОЛФІ-УКРАЇНА, було включено до складу позовних вимог.

Проте, судова колегія зазначає, що позовна вимога - це прохання позивача до суду, яке відповідає предмету позову.

Так, відповідно до ст. 161 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Згідно зі ст. 162 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; правові підстави позову. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Отже, позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

З матеріалів даної справи вбачається, що предметом позову останньої є визначена ТОВ ДОЛФІ-УКРАЇНА майнова вимога про стягнення 67 343,90 грн.

Водночас, апеляційна колегія зазначає, що звертаючись до суду, кожен має право на професійну правничу допомогу, для надання якої в Україні діє адвокатура (ст.ст. 59, 131 Конституції України).

Згідно зі ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокати отримують за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту, гонорар.

За приписами ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 1 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Отже, судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи (аналогічний висновок міститься у п. 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №242/4741/16-ц).

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (ст. 123 Господарського процесуального кодексу України).

Приписами ч. 9 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у позовній заяві може бути заявлено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Враховуючи вказане, витрати на професійну правничу допомогу не входять до складу предмету позову, а тому не відносяться до позовних вимог.

Апеляційна колегія наголошує, що з огляду на матеріали справи вбачається, що судом першої інстанції розглянуто по суті позовні вимоги ТОВ ДОЛФІ-УКРАЇНА, про що винесено відповідне рішення від 07.07.2022 у даній справі.

При цьому, як свідчать матеріали справи, позивачу в межах судової справи №916/665/22 надавалась професійна правнича допомога, загальна вартість якої складає 12 000,00 грн.

Однак, зміст рішення Господарського суду Одеської області від 07.07.2022 у даній справі свідчить, що судом не було розглянуто процесуальне питання щодо витрат на професійну правничу допомогу, яке було заявлено позивачем під час розгляду справи по суті (у позовній заяві), у відповідності до ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Водночас, не здійснення судом такого розподілу не є підставою для скасування оскаржуваного рішення, з огляду на приписи ст. 244 Господарського процесуального кодексу України.

Так, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Додаткове рішення суду - це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов`язані з порушенням вимог його повноти. Додаткове рішення суду ухвалюється тоді, коли суд не вирішив усі заявлені вимоги у справі або не розв`язав окремі процесуальні питання. Суд не вправі під виглядом додаткового рішення змінити зміст рішення або розв`язати нові питання, що не досліджувалися при судовому розгляді. Додаткове рішення є засобом саме для виправлення неповноти основного судового рішення і через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі його скасовувати чи змінити, проте він має право виправити деякі його недоліки, зокрема неповноту, а неповнота судового рішення може полягати у невирішеності деяких питань, що стояли перед судом (зазначені правові висновки викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №910/19565/17 і від 17.06.2020 у справі №904/12170/16).

При цьому, відповідно до ч. 2 п. 3 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

Таким чином, з огляду на приписи ст.ст. 233, 244 Господарського процесуального кодексу України та враховуючи заявлення ТОВ ДОЛФІ-УКРАЇНА під час подання позову вимоги про стягнення з ТОВ ЛТД ФЕНИКС ГРУПП витрат на правничу допомогу та надання доказів на підтвердження їх понесення, місцевий господарський суд, який не вирішив це питання у рішенні по суті спору, має право ухвалити додаткове рішення з цього питання як за заявою позивача, так і з власної ініціативи, незалежно від звернення ТОВ ДОЛФІ-УКРАЇНА із заявою з цього приводу після ухвалення рішення по суті.

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у даному випадку, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що оскаржуване має бути залишено без змін; підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні, оскільки вимоги ТОВ ДОЛФІ-УКРАЇНА про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу повинні бути розглянути за загальною процедурою для прийняття додаткового рішення.

Водночас, враховуючи усі фактичні обставини справи, встановлені апеляційним судом, доводи апелянта не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на вирішення спору по суті у даній справі.

Керуючись ст. ст. 233, 244, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

Рішення Господарського суду Одеської області від 07.07.2022 у справі №916/665/22 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Матеріали справи №916/665/22 повернути до Господарського суду Одеської області.

Постанова відповідно до вимог ст. 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Савицький Я.Ф.

Суддя Принцевська Н.М.

Суддя Разюк Г.П.