Постанова

від 13.04.2023 по справі 906/1175/18

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2023 року Справа № 906/1175/18

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Петухов М.Г. , суддя Мельник О.В.

секретар судового засідання Ткач Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Фізичної особи - підприємця Антонюк Антоніни Олексіївни та Товариства з додатковою відповідальністю "Кортекс" на рішення Господарського суду Житомирської області від 01.12.2022 у справі №906/1175/18 (суддя Маріщенко Л.О., повний текст рішення складено 26.12.2022)

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Кортекс"

до Фізичної особи - підприємця Антонюк Антоніни Олексіївни

про усунення перешкод в користуванні земельними ділянками на підставі договорів сервітуту

за участю представників сторін:

позивача - Бродицький М.А.;

відповідача - Кузьмін Д.Л.;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з додатковою відповідальністю "Кортекс" (далі - позивач, ТДВ "Кортекс") звернулося до Господарського суду Житомирської області із позовом до Фізичної особи - підприємця Антонюк Антоніни Олексіївни (далі - відповідач, ФОП Антонюк А.О.) (із врахуванням заяв про збільшення та зменшення розміру позовних вимог) про:

- визнання протиправними дій ФОП Антонюк А.О. щодо порушення умов договорів земельного сервітуту від 08.11.2011 та від 28.11.2006;

- зобов`язання ФОП Антонюк А.О. усунути перешкоди в користуванні ТДВ "Кортекс" частиною земельної ділянки з кадастровим номером 1822510100:01:016:0289, яка розташована за адресою: м. Коростишів, вул. Героїв Небесної Сотні, 56, шляхом покладання обов`язку:

- демонтувати металеві ворота, які перешкоджають вільному користуванню проїздом по частині земельної ділянки з кадастровим номером 1822510100:01:016:0289, відносно якої встановлено земельний сервітут від 28.11.2006 в місячний строк з дня набрання рішенням суду законної сили;

- демонтувати чотири споруди, які розміщенні на частині земельної ділянки №1822510100:01:016:0289, відносно якої встановлено земельний сервітут від 28.11.2006 в місячний строк з дня набрання рішенням суду законної сили;

- зобов`язати ФОП Антонюк А.О. усунути перешкоди в користуванні ТДВ "Кортекс" частиною земельної ділянки з кадастровим номером 1822510100:01:016:0237, яка розташована за адресою: м. Коростишів, вул. Київська, 68, шляхом покладення обов`язку:

- демонтувати всі незаконно побудовані та розміщені споруди на сервітутній частині земельної ділянки з кадастровим номером 1822510100:01.016:0237, а саме: металеву споруду, площею близько 21,45 кв. м (на сервітуті - 16,4 кв.м), приямок, площею 2 кв.м, схованку, площею 1,1 кв.м, душову кабіну, площею 1,43 кв.м, металевий шкаф, площею 2,2 кв.м, двоповерхову добудову, площею 3,08 кв.м, сходи, площею 5,5 кв.м, квітник, площею 10 кв.м, металеву шафу, площею 0,44 кв.м, які перешкоджають доступу до інженерних мереж ТДВ "Кортекс" - водогону, каналізації, електромереж та вільному проходу по земельній ділянці з кадастровим номером 1822510100:01:016:0237, відносно якої встановлено земельний сервітут від 08.11.2011, в місячний строк з дня набрання рішенням суду законної сили.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договорів сервітуту від 08.11.2011 та від 28.11.2006, чим порушуються права ТДВ "Кортекс" та користувачів сусідніх земельних ділянок, які орендують нерухоме майно у позивача та потребують проїзду до власних виробничих територій.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 01.12.2022 у справі № 906/1175/18 позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії ФОП Антонюк А.О. щодо порушення умов договорів земельного сервітуту від 08.11.2011 та від 28.11.2006.

Зобов`язано ФОП Антонюк А.О. усунути перешкоди в користуванні ТДВ "Кортекс" частиною земельної ділянки з кадастровим номером 1822510100:01:016:0289, яка розташована за адресою: м. Коростишів, вул. Героїв Небесної Сотні, 56, шляхом покладення обов`язку:

- демонтувати металеві ворота, які перешкоджають вільному користуванню проїздом по частині земельної ділянки з кадастровим номером 1822510100:01:016:0289, відносно якої встановлено земельний сервітут від 28.11.2006, в місячний строк з дня набрання рішенням суду законної сили;

- демонтувати чотири споруди, які розміщенні на частині земельної ділянки з кадастровим номером 1822510100:01:016:0289, відносно якої встановлено земельний сервітут від 28.11.2006, в місячний строк з дня набрання рішенням суду законної сили.

Зобов`язано ФОП Антонюк А.О. усунути перешкоди в користуванні ТДВ "Кортекс" частиною земельної ділянки з кадастровим номером 1822510100:01:016:0237, яка розташована за адресою: м. Коростишів, вул. Київська, 68, шляхом покладення обов`язку:

- демонтувати всі незаконно побудовані та розміщені споруди на сервітутній частині земельної ділянки з кадастровим номером 1822510100:01.016:0237, а саме: металеву споруду, площею близько 21,45 кв.м (на сервітуті - 16,4 кв.м), приямок, площею 2 кв.м, схованку, площею 1,1 кв.м, душову кабіну, площею 1,43 кв.м, металевий шкаф, площею 2,2 кв.м, двоповерхову добудову, площею 3,08 кв.м, сходи, площею 5,5 кв.м, квітник, площею 10 кв.м, металеву шафу, площею 0,44 кв.м, які перешкоджають доступу до інженерних мереж ТДВ "Кортекс" - водогону, каналізації, електромереж та вільному проходу по земельній ділянці з кадастровим номером 1822510100:01:016:0237, відносно якої встановлено земельний сервітут від 08.11.2011, в місячний строк з дня набрання рішенням суду законної сили.

В решті позову судом першої інстанції відмовлено та здійснено розподіл судових витрат.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ФОП Антонюк А.О. звернулася до суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове рішення про відмову в позові.

Доводи апеляційної скарги зводяться до наступних аргументів:

- огородження земельної ділянки та встановлення воріт є волевиявленням власника щодо розпорядження власним майном та проявом дбайливого ставлення до свого майна. Встановлення огорожі та воріт здійснено з об`єктивних причин для охорони своєї власності, а не для обмеження права позивача користуватись сервітутом;

- права та інтереси позивача можна було б захистити шляхом зобов`язання відповідача (апелянта) надати ключі від замку на воротах, без їхнього демонтажу, і таким чином права та інтереси позивача були б захищені у найменш обтяжливий спосіб для відповідача (апелянта), але такий спосіб захисту не був заявлений позивачем;

- позивач не довів, що металеві ворота, тимчасові споруди, металева шафа, душова кабіна, прибудова, схованок, сходи та інші об`єкти дійсно перешкоджають йому використовувати земельний сервітут;

- договір на встановлення сервітуту від 28.11.2006 є юридично незначущим, оскільки не створює правових наслідків сервітуту;

- в даному випадку договір сервітуту від 28.11.2006 має дефект сторони, адже не було волі власника земельної ділянки (Коростишівської міської ради), а підписання зазначеного договору з боку відповідача (апелянта) не могло мати наслідком виникнення відповідного права земельного сервітуту, оскільки вона на той час не мала достатнього обсягу прав для укладення договору сервітуту.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ТДВ "Кортекс" звернулося до суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог. Прийняти рішення у повній відповідності із заявленими позовними вимогами та із урахуванням фактичних судових витрат.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції не прийняв до розгляду заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог та розглянув дану справу без їх врахування, що призвело до прийняття рішення не у відповідності із заявленими позовними вимогами та без урахуванням фактичних судових витрат.

Листом від 17.01.2023 витребувано матеріали справи № 906/1175/18 з Господарського суду Житомирської області.

27.01.2023 до суду надійшли матеріали справи.

Ухвалами Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.02.2023 та від 13.02.2023 у справі № 906/1175/18 відкрито провадження та призначено розгляд справи на 01.03.2023 о 15:30 год.

У зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді - члена колегії Петухова М.Г. судове засідання 01.03.2023 об 15:30 год. не відбулося.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.03.2023 розгляд справи призначено на 29.03.2023 об 15:00 год.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.03.2023 розгляд справи відкладено на 13.04.2023 о 14:30 год.

ТДВ "Кортекс" надіслало до суду відзив на апеляційну скаргу ФОП Антонюк А.О. на рішення Господарського суду Житомирської області від 01.12.2022 у справі № 906/1175/18, в якому просить суд відмовити в її задоволенні, а рішення суду залишити без змін. Позивач зазначає, що дії відповідача, які вона допустила починаючи з 2018 по відношенню до ТДВ "Кортекс", односторонньо порушивши умови договорів на встановлення земельного сервітуту від 28.11.2006 та від 08.11.2011, не відповідають вимогам ст. ст. 13, ч. 3 ст. 16, ст. 319 ЦК України, так як завдають суттєвої шкоди правам, свободам ТДВ "Кортекс".

Позивач вважає, що думка скаржника, що встановлення воріт є волевиявленням власника щодо розпорядження власним майном та проявом дбайливого ставлення до свого майна не відповідає умовам саме діючого договору на встановлення земельного сервітуту від 28.11.2006, принципам добросусідства та поваги до інтересів іншої сторони договору, якою є ТДВ "Кортекс".

Також позивач просить звернути увагу суду, що пропозиції, які висловлені скаржником в апеляційній скарзі та в додатку до апеляційної скарги (щодо врегулювання спору) не були заявлені відповідачем в ході розгляду справи в суді першої інстанції, хоча ніщо не перешкоджало йому в цьому, а отже, в даному випадку, вони не повинні прийматися та розглядатися в суді апеляційної інстанції в силу ч. 3 ст. 269 ГПК України.

Окрім того, ФОП Антонюк А.О. створила своїми односторонніми діями довготривалі конфліктні ситуації (і не тільки по даній судовій справі, а й по інших), а вже потім, як наслідок своїх фактичних дій, намагалась в судовому порядку узаконити їх, на протиправність чого суди вже звертали увагу.

Також сам факт самовільного, непогодженого з ТДВ "Кортекс", як із стороною договору, встановлення вищезазначених споруд є фактом порушення умов договору і не потребує ніяких доведень з боку позивача.

ФОП Антонюк А.О. надіслала до суду заяву про закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, оскільки металева споруда, площею близько 21,45 кв.м (на сервітуті - 16,4 кв.м), приямок, площею 2 кв.м., схованка, площею 1,1 кв.м., душова кабіна, площею 1,43 кв.м., металевий шкаф, площею 2,2 кв.м., квітник, площею 10 кв.м., металева шафа, площею 0,44 кв.м., які позивач просив демонтувати, відсутні на сервітутній частині земельної ділянки, що підтверджується актом № 247, складеним за результатами обстеження сервітутної частини земельної ділянки з кадастровим номером 1822510100:01:016:0237, вул. Київська, 68А.

ТДВ "Кортекс" надіслало до суду клопотання про продовження провадження у справі. В клопотання зазначає, що у відповідності із ст. 269 ГПК України, заява відповідача про закриття провадження у справі не підлягає розгляду судом. Також позивач вказує, що предмет спору, у відповідності із позовом ТДВ "Кортекс" у справі, продовжує існувати. Відповідно, ТДВ "Кортекс" категорично заперечує проти закриття провадження у справі в будь-якій її частині.

Розглянувши заяву ФОП Антонюк А.О. про закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, суд зазначає наступне.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Предмет спору - це об`єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстава позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Підставу позову становлять фактична й правова підстава. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача.

Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача. Правильне встановлення підстави позову визначає межі доказування, є гарантією прав відповідача на захист проти позову.

Господарський суд звертає увагу на те, що суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Тобто предметом позову у даній справі є вимоги позивача до відповідача про визнання протиправними дій відповідача щодо порушення умов договорів земельного сервітуту та зобов`язання відповідача усунути перешкоди в користуванні позивачем частинами земельних ділянок, шляхом покладання обов`язку згідно вимог прохальної частини позовної заяви (заяв про збільшення, зменшення позовних вимог).

Колегія суддів зазначає, що актом актом № 247, складеним за результатами обстеження сервітутної частини земельної ділянки з кадастровим номером 1822510100:01:016:0237, вул. Київська, 68А, не підтверджується обставин відсутності предмету спору.

Отже, враховуючи викладене, а також те, що предмет спору існує, колегія суддів дійшла висновку, що провадження у справі не може бути закрите з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Також суд звертає увагу на те, що в разі, якщо предмет спору припинив своє існування після відкриття провадження у справі провадження у справі не може бути закрите з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, оскільки з наведеної правової підстави вбачається, що вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні).

В судових засіданнях 29.03.2023 та 13.04.2023 представник відповідача підтримав доводи своєї апеляційної скарги, просить її задоволити; заперечив доводи апеляційної скарги позивача.

Представник позивача в судовому засіданні 13.04.2023 підтримав доводи своєї апеляційної скарги, просить її задоволити; заперечив доводи апеляційної скарги відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, заслухавши представників сторін, зазначає наступне.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, ТДВ "Кортекс" є правонаступником виробництва, заснованого 1830 року, протягом тривалого часу здійснює господарську діяльність на виробничій території в м. Коростишів по вул. Герої Небесної Сотні, 56, яка на даний час має загальну площу 1,3499 га, та де розміщені земельні ділянки, належні ТДВ "Кортекс" з кадастровими номерами: 1822510100:01:016:0244, 1822510100:01:016:0386, 1822510100:01:016:0387, 1822510100:01:016:0388, 1822510100:01:016:0389, 1822510100:01:016:0390, 1822510100:01:016:0391.

ТДВ "Кортекс" є власником земельної ділянки та приміщення за адресою: м. Коростишів, вул. Київська, 68, земельна ділянка з кадастровим номером 1822510100:01:016:0278, площею 1,1602 га.

На даний час на території в м. Коростишів по вул. Героїв Небесної Сотні, 56 та по вул. Київська, 68 функціонують й інші суб`єкти господарювання.

Для забезпечення доступу до наявних місць здійснення господарської діяльності, при продажу земельних ділянок товариством укладалися договори земельного сервітуту, які давали правову можливість проїзду та проходу по території всім зацікавленим особам.

Позивач зазначив, що тривалий час доступ до земельних ділянок в м. Коростишів по вул. Героїв Небесної Сотні, 56, належних нині на праві власності чотирьом суб`єктам господарювання та чотирьом орендарям, проходив через належну ТДВ "Кортекс" земельну ділянку з кадастровим номером 1822510100:01:016:0244, до якої, в свою чергу, існує дорога (бувший внутрішньо фабричний проїзд) з вулиці Героїв Небесної Сотні, яка знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 1822510100:01:016:0289, яка належить ФОП Антонюк А.О. та земельній ділянці з кадастровим номером 1822510100:01:016:0249, яка належить ТОВ "Інженерно-технічний центр "Елтех".

Також позивач вказує, що через земельні ділянки кадастровий номер 1822510100:01:016:0289 та 1822510100:01:016:0249 існує прохід та проїзд і до суміжної земельної ділянки з кадастровим номером 1822510100:01:016:0386, належної ТДВ "Кортекс", необхідний для виконання завдань, які стоять перед підприємством. Згадана дорога (проїзд), розташована на 2 ділянках, забезпечена чинними договорами сервітуту, зокрема - і договором сервітуту з ФОП Антонюк А.О. і є найоптимальнішим проїздом для доступу до ділянок ТДВ "Кортекс" та інших користувачів.

Відповідно до договору купівлі-продажу приміщення від 11.10.2004 ВАТ Коростишівська прядильно-ткацька фабрика "Кортекс" (правонаступник - ТДВ "Кортекс") передала у власність ФОП Антонюк А.О. нежиле приміщення - відстійник з хлоратором по вул. К. Маркса, 56, у м. Коростишів.

Згідно з додатками до вказаного договору сторони погодили, що продавець передає покупцю разом з придбаним майном земельні ділянки розміром 163 м2 та 3000 м2.

Пунктами 3 договорів, що є додатками до договору купівлі-продажу приміщення від 11.10.2004, встановлено, що у зв`язку із проходженням по території, що передається, інженерних комунікацій, а саме кабельних ліній фабрики та Коростишівського РЕМ, автомобільного проїзду та каналізаційної мережі, на дані об`єкти поширюється сервітут, який сторони домовляються відобразити в кадастровому плані. Без письмової згоди фабрики "Кортекс" ніяких реконструкцій, будівництва та інших дій на площі, на якій діють умови сервітуту, покупець не має права робити. Термін дії п.3 складає 5 років і може бути скоригованим або продовженим за згодою сторін.

ТДВ "Кортекс" 20.07.2006 надано письмову згоду на відчуження на користь ФОП Антонюк А.О. земельної ділянки орієнтовною площею 0,1312 м2 за адресою: м. Коростишів, вул. К. Маркса 56 у зв`язку з придбанням нерухомості.

Між ВАТ Коростишівська прядильно-ткацька фабрика "Кортекс" та ФОП Антонюк А.О. 28.11.2006 підписано договір на встановлення земельного сервітуту, за умовами якого ВАТ Коростишівська прядильно-ткацька фабрика "Кортекс" встановлює земельний сервітут на земельну ділянку ФОП Антонюк А.О., в тому числі: сервітут на проїзд загальною площею 0,0215 га на використання даної земельної ділянки для проїзду до доріг загального користування, та сервітут на проходження мережі РЕМ та ВАТ "Коростишівська прядильно-ткацька фабрика "Кортекс" загальною площею 0,0208 за адресою: м. Коростишів, вул. К. Маркса 56. План земельного сервітуту є невід`ємним додатком даного договору.

Відповідно до п. 2.1 договору від 28.11.2006 цей договір є безстроковим і вступає в силу з моменту його підписання.

Пунктом 2.2 договору про встановлення земельного сервітуту погоджено, що ФОП Антонюк А.О. в межах дії сервітуту забороняється: розпочинати будівництво будинків та споруд; проведення земельних робіт без погодження з ВАТ "Коростишівська прядильно-ткацька фабрика "Кортекс"; влаштовування звалищ.

ФОП Антонюк А.О. зобов`язана виконувати в повному обсязі всі умови договору, не втручатись у господарську діяльність ВАТ "Коростишівська прядильно-ткацька фабрика "Кортекс" (пункт 6 договору від 28.11.2006).

Зміна умов договору та його припинення до закінчення терміну його дії можливе за письмовою згодою сторін. Дострокове розірвання договору в односторонньому порядку можливе тільки за рішенням суду. За порушення умов договору сторони несуть відповідальність у відповідності з діючим законодавством України (пункт 2.7 договору від 28.11.2006).

Договір підписано представниками сторін та скріплено їх печатками.

14.12.2006 рішенням Коростишівської міської ради № 146 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, серед іншого, ФОП Антонюк А.О. на земельну ділянку площею 1312 м2, що розташована по вул. К. Маркса, 56 в межах м. Коростишева для реконструкції будівлі відстійника під електроцех (землі комерційного призначення); вилучено земельну ділянку несільськогосподарського призначення та віднесено її до земель комунальної власності площею 3669 м2 із землекористування ВАТ "Коростишівська прядильно-ткацька фабрика "Кортекс"; передано в користування на умовах оренди за рахунок земель комунальної власності земельну ділянку несільськогосподарського призначення площею 1312 м2 по вул. К. Маркса, 56 в межах м. Коростишева ПП для реконструкції будівлі відстійника під електроцех (землі комерційного призначення) строком на 5 (п`ять) років.

Між Коростишівською міською радою та ФОП Антонюк А.О. 18.04.2007 укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до пункту 1 якого, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку комерційного призначення, для реконструкції будівлі відстійника під електроцех за адресою: м.Коростишів, Житомирської області, вул. К. Маркса, 56. Пунктом 2 вказаного договору сторони передбачили, що в оренду передається земельна ділянка - землі несільськогосподарського призначення, загальною площею 1312 м2.

26.04.2012 між Коростишівською міською радою та Фізичною особою-підприємцем Антонюк А.О. було укладено договір оренди земельної ділянки №153. Відповідно до пункту 1 договору №153 орендодавець, Коростишівська міська рада, на підставі рішення вісімнадцятої сесії міської ради шостого скликання "Про поновлення договору оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення" від 25.04.2012 № 332 надає, а орендар ФОП Антонюк Антоніна Олексіївна приймає в строкове платне користування на умовах оренди земельну ділянку для реконструкції будівлі відстійника під електроцех за адресою: м. Коростишів, вул. К. Маркса, 56.

Пунктом 2 договору № 153 сторони погодили, що в оренду передається земельна ділянка - землі несільськогосподарського призначення, площею 0,1312 га, кадастровий номер 18225101100:01:009:0198.

В подальшому між Коростишівською міською радою та ФОП Антонюк А.О. 26.07.2012 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, відповідно до пункту 1.1 якого продавець (Коростишівська міська рада) на підставі рішення Коростишівської міської ради двадцятої сесії шостого скликання від 10.07.2012 № 381 "Про продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення" зобов`язується передати у власність шляхом викупу покупцю (ФОП Антонюк А.О.) земельну ділянку несільськогосподарського призначення площею 0,1312 га, кадастровий номер 1822510100:01:009:0198, що розташована в м. Коростишеві Житомирської області, вул. Карла Маркса, 56, для реконструкції будівлі відстійника під електроцех, відповідно до плану земельної ділянки.

В пункті 1.2 договору від 26.07.2012 сторонами встановлено, що згідно з витягом з Поземельної книги про земельну ділянку № ВТ-00170004992012, виданого Управлінням Держкомзему у Коростишівському районі Житомирської області 23.07.2012, у використанні даної земельної ділянки зареєстровано 13.03.2012 за № 58 Відділом регіонального розвитку містобудування та архітектури райдержадміністрації на підставі рішення Коростишівської міської ради від 14.12.2006 за № 146 обмеження (обтяження) на земельну ділянку площею 0,0215 га використання земельної ділянки для прокладання і ремонту лінійних інженерних споруд.

Відповідно до пункту 3.5.4 договору від 26.07.2012, сторони домовилися дотримуватись обтяжень та сервітутів, якщо такі накладені на земельну ділянку, яка є предметом цього договору. При зміні власника на придбану за цим договором земельну ділянку покупець зобов`язаний покласти всі обтяження та сервітути за цим договором на нового власника.

11.12.2012 ФОП Антонюк А.О. отримано Державний акт на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1822510100:01:016:0289 (спірній ділянці присвоєно новий кадастровий номер) площею 0,1312 га.

У Поземельній книзі Відділу Держземагентства у Коростишівському районі Житомирської області відносно земельної ділянки з кадастровим номером 1822510100010160289 міститься запис від 29.10.2013 № 004 про встановлення обмеження у використанні земельної ділянки на підставі документа від 28.11.2006, щодо права прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв`язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій (площа, на яку поширюється сервітут 0,0209 га) та щодо права проїзду на транспортному засобі по наявному шляху (площа, на яку поширюється сервітут, 0,0215), при цьому зазначено дату державної реєстрації обмеження 28.11.2006

Договір сервітуту від 28.11.2006 не розірваний, не змінений, не визнаний недійсним та продовжує свою чинність і по даний час.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 07.10.2020 у справі № 906/432/19, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.01.2021 та постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 16.03.2021, відмовлено у задоволенні позову про визнання недійсним договору на встановлення земельного сервітуту від 28.11.2006.

30.10.2008 між ВАТ "Коростишівська прядильно-ткацька фабрика "Кортекс" та ОСОБА_1 (покупець) укладено договір купівлі-продажу частини приміщення, а саме: приміщення головного корпусу (літ. "Б": приміщення 1-17 пл. 51.8 кв. м., 1-18 пл. 5,1кв.м., 1-19 пл. 8,1 кв. м., 1-20 пл. 3,4 кв. м., 1-21 пл. 10,5 кв. м., 1-22 пл. 6,2 кв. м., 1-23 пл.3,6 кв. м., 1-25 пл. 1,1 кв. м., 1-26 пл. 1,2 кв. м., 1-27 пл. 1,4 кв. м., загальною площею 92,4 кв.м.), що розташовані по вул . Більшовицькій, 68, у місті Коростишеві, Житомирської області.

Відповідно до угоди про виділення майна в натурі від 30.10.2008 у зв`язку із досягнутою домовленістю, співвласники зазначеного приміщення, вирішили, що виділяють Антонюк А.О. в натуральній формі приміщення з будівлі головного корпусу (літ. "Б", а саме: приміщення 1-17 пл. 51,8 кв. м., 1-18 пл. 5,1 кв.м., 1-19 пл. 8,1 кв. м., 1-20 пл. 3,4 кв. м., 1-21 пл. 10,5 кв. м., 1-22 пл. 6,2 кв. м., 1-23 пл.3,6 кв. м., 1-25 пл. 1,1 кв. м., 1-26 пл. 1,2 кв. м., 1-27 пл. 1,4 кв. м., загальною площею 92,4 кв.м).

У подальшому 08.11.2011 між ПАТ "Коростишівське підприємство "Кортекс" і ФОП Антонюк А. О. укладено договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, за умовами якого ПАТ "Коростишівське підприємство "Кортекс" передає у власність (продає), а ФОП Антонюк А. О. приймає у власність (купує, а також сплачує ціну згідно з умовами цього договору) нежитлові приміщення у будівлі літ. Б, а саме: приміщення 1-16, площею 31,9 кв.м., 1-24, площею 6,60 кв.м., 1-28, площею 1,20 кв. м., 1-29, площею 1,20 частину приміщення головного корпусу, що позначене літ. Б, загальною площею 40,90 кв. м., розташоване по вул. Більшовицька, буд. 68 в м. Коростишів.

У зазначеному договорі купівліпродажу сторони визначили, що на підставі положень статей 183, 319, 364, 367 ЦК України відповідно до технічної характеристики об`єкту, вказані приміщення виділяються та становлять окремий об`єкт нерухомого майна без зміни цільового призначення приміщень та без встановлення спільної часткової власності.

За умовами пункту 2 договору купівліпродажу нежитлових приміщень сторони погодили, що приміщення розташовані на земельній ділянці, площею 0,0333 га, кадастровий номер 1822510100:01:016:0237, що продається разом з приміщеннями.

10.11.2011 згідно з додатком до договору від 08.11.2011 № 7111 сторони підписали акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін (акт розмежування електричних мереж та електроприймаючих приладів, що перебувають на праві власності чи у користуванні на іншій законній підставі та експлуатаційної відповідальності, за змістом якого межа експлуатаційної відповідальності за цим актом була встановлена в ЩР № 1 (північно-східна сторона будівлі по вул. Більшовицькій, 68) і покладена на ПАТ "Коростишівське підприємство "Кортекс".

08.11.2011 між ПАТ "Коростишівське підприємство "Кортекс" та ФОП Антонюк А.О. укладено договір, за умовами якого предметом цього договору є купівляпродаж земельної ділянки, площею 0,0333 га, з кадастровим номером 1822510100:01:016:0237, з цільовим призначенням: землі промисловості, що знаходиться за адресою: м. Коростишів, Житомирської області, вулиця Більшовицька. На зазначеній земельній ділянці знаходяться нежитлові приміщення, що належать продавцю на праві власності та продаються ним покупцеві за окремим договором. Згідно договору від 08.11.2011, що посвідчений приватним нотаріусом Коростишівського районного нотаріального округу Владикою І.В. про встановлення земельного сервітуту, встановлено обмеження щодо вказаної ділянки розташованої по вул. Більшовицькій, 68 у м. Коростишів, Житомирської області.

09.11.2011 між сторонами підписано акт прийомупередачі основних засобів.

08.11.2011 між ПАТ "Коростишівське підприємство "Кортекс" та ФОП Антонюк А.О. укладено договір на встановлення земельного сервітуту за умовами якого, ПАТ "Коростишівське підприємство "Кортекс" встановлює земельний сервітут на земельній ділянці ФОП Антонюк А. О., а саме: сервітут на прохід, загальною площею 0,0096 га, на використання цієї земельної ділянки для проходу до доріг загального користування, та сервітут на проходження інженерних мереж ПАТ Коростишівське підприємство "Кортекс", що за адресою: м. Коростишів, Житомирської області, вул. Більшовицька, 68, згідно плану земельного сервітуту, що є невід`ємною частиною цього договору.

За змістом пункту 1 розділу 2 спірного договору, цей договір є безстроковим і вступає в силу з моменту його підписання.

У пункті 2 розділу 2 спірного договору сторони визначили, що в межах дії сервітуту Антонюк А. О. забороняється: розпочинати будівництво будинків і споруд без письмового узгодження з ПАТ "Коростишівське підприємство "Кортекс"; проведення земельних робіт без погодження з ПАТ Коростишівське підприємство "Кортекс"; влаштування звалищ.

За умовами пункту 6 розділу 2 спірного договору ФОП Антонюк А.О. зобов`язалася: виконувати в повному обсязі всі умови договору; не втручатись в господарську діяльність ПАТ Коростишівське підприємство "Кортекс".

У пункті 8 спірного договору сторони погодили, що зміна умов договору можлива за письмовою згодою сторін. Дострокове розірвання договору в односторонньому порядку можливе тільки за рішенням суду. За порушення умов договору сторони несуть відповідальність за діючим законодавством України.

Договір посвідчено приватним нотаріусом Коростишівського районного нотаріального округу, зареєстровано в реєстрі за № 7116. Договір зареєстровано в Коростишівському районному земельному відділі, про що в книзі записів державної реєстрації зроблено запис від 03.02.2012.

Договір сервітуту від 08.11.2011 не розірваний, не змінений, не визнаний недійсним та продовжує свою чинність і по даний час.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 24.10.2019, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.02.2020 та постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 26.05.2020 у справі № 906/656/19, відмовлено у задоволенні позову про визнання договору на встановлення земельного сервітуту від 08.11.2011 припиненим, припинення дії земельного сервітуту, скасування держаної реєстрації земельного сервітуту, зобов`язання усунути перешкоди та вчинити дії.

Також позивач наголошував, що з квітня 2018 на ділянці ФОП Антонюк А.О. з кадастровим номером 1822510100:01:016:0289 зі сторони межуючої ділянки, належній ТДВ "Кортекс" з кадастровим номером 1822510100:01:016:0244, відповідачем без погодження з ТДВ "Кортекс", всупереч чинного договору сервітуту, було змонтовано металеві каркасні ворота, які перекривають проїзд до вулиці Героїв Небесної Сотні через дану та сусідню земельні ділянки. На воротах було розміщено оголошення про обмеження в користуванні проїздом у певний час та вантажним транспортом.

Водночас, за словами позивача на ділянці ФОП Антонюк А.О. з кадастровим номером 1822510100:01:016:0289, яка межує із тротуаром по вул. Героїв Небесної Сотні, без погодження з ТДВ "Кортекс", всупереч чинного договору сервітуту, було встановлено чотири металеві споруди (магазини, офіс та ін.) та залізобетонний паркан.

Одночасно, за адресою виробничих приміщень ТДВ "Кортекс" та нерухомого майна ФОП Антонюк А.О. по вул. Київська, 68, на частині земельної ділянки з кадастровим номером 1822510100:01:016:0237, обмеженої сервітутом згідно договору від 08.11.2011, ФОП Антонюк А.О., без погодження з ТДВ "Кортекс", було змонтовано металевий вагончик, який унеможливлює рух і вільний доступ від ділянки ТДВ "Кортекс" до доріг загального користування та інженерних мереж підприємства (водогону, каналізації, електромережі)

Крім того, на сервітутній частині земельної ділянки з кадастровим номером 1822510100:01:016:0237, ФОП Антонюк А.О. всупереч умовам договору добудувала і розмістила на ній кілька споруд та конструкцій, зокрема: приямок площею 2 кв. м, схованку площею 1,1 кв. м, душову кабіну площею 1,43 кв. м, металевий шкаф площею 2,2 кв. м, двоповерхову добудову площею 3,08 кв. м, сходи площею 5,5 кв. м, квітник площею 10 кв. м, металеву шафу площею 0,44 кв. м, які перешкоджають доступу до інженерних мереж ТДВ "Кортекс" - водогону, каналізації, електромереж та вільному проходу по земельній ділянці.

Позивач листами неодноразово повідомляв відповідача про порушення його прав (чинення перешкод) як користувача земельних сервітутів (т. 1 а. с. 48, 51, 52, 54-58, 60-65).

Також позивач звертався із листом до органу місцевої влади щодо вжиття заходів до ФОП Антонюк, а саме розірвання укладеного Коростишівською міською радою з ФОП Антонюк А.О. 26.07.2012 договору купівлі-продажу земельної ділянки від 26.07.2012, на який отримав відповідь про розгляд звернення на комісії по земельних спорах та рекомендацією врегулювати спірне питання на принципах добросусідства, а у разі недосягнення згоди звернутися до суду (т. 1, а. с. 68-70,72).

Актом депутата Коростишівської міської ради Рудченка Ю.В. від 17.09.2018 № 1818 засвідчено наявність металевих конструкцій (воріт), яка виключає можливість проїзду по наявному шляху до майнових об`єктів ТДВ "Кортекс" через земельну ділянку, належну ФОП Антонюк А.О. (т. 1, а. с. 76); актом депутата Коростишівської міської ради Рудченка Ю.В. від 08.10.2018 № 2121 за наслідками обстеження встановлено наявність перешкод в можливості вільного користування ТДВ "Кортекс" правом прокладання і ремонту лінійних інженерних споруд по земельній ділянці з кадастровим номером 1822510100:01:016:0289, яка суміжна з вулицею Героїв Небесної Сотні, 52 у зв`язку із розміщення на її частині, обтяженій договором сервітуту, чотирьох споруд - двох магазинів, офісу, тощо (т. 1, а. с. 78-79); актом депутата Коростишівської міської ради Грабовського О.В. № 2498 від 09.11.2018 засвідчено наявність тимчасової споруди на земельній ділянці ФОП Антонюк А.О., яка обтяжена договором сервітуту в м. Коростишів по вул. Київській, 68 (т. 1, а. с. 80).

Відповідно до листа Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Житомирській області від 03.09.2018 № 31-21/23-521 за результатами виїзду на місце (м. Коростишів, вул. Героїв Небесної Сотні, 56) було встановлено, що на земельній ділянці ФОП Антонюк А.О. на місці встановлення земельного сервітуту, на проходження електричних мереж встановлені металеві споруди, які порушують охоронну зону абонентських КЛ-10кВ ТДВ "Кортекс", що є порушенням п. 5 Правил охорони електричних мереж, затверджених постановою КМУ від 04.03.1997 № 209 (т. 1, а. с. 81).

Позивач, вважаючи, що такі протиправні дії відповідача порушують умови договорів сервітуту, його права на користування проїздом та впливають на його господарську діяльність, а тому останній звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи оцінку обставинам у справі в їх сукупності колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Поняття, зміст та підстави встановлення і припинення земельного сервітуту визначені Главою 32 ЦК України та Главою 16 ЗК України.

Пунктом 2 частини першої статті 395 ЦК України встановлено, що речовими правами на чуже майно є право користування (сервітуту).

Приписами статті 401 наведеного Кодексу передбачено, що право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом (ч.1).

Статтею 402 вказаного Кодексу визначено, що сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду (ч.1). Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки. Земельний сервітут підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно (ч.2). У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту (ч.3).

Згідно статті 403 зазначеного Кодексу сервітут визначає обсяг прав щодо користування особою чужим майном (ч.1). Сервітут може бути встановлений на певний строк або без визначення строку (ч.2).

Відповідно до статті 404 наведеного Кодексу право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв`язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо (ч.1). Особа має право вимагати від власника (володільця) сусідньої земельної ділянки, а в разі необхідності - від власника (володільця) іншої земельної ділянки надання земельного сервітуту (ч.2).

Статтею 98 Земельного кодексу України встановлено, що право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки чи іншої заінтересованої особи на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками) (ч.1). Земельні сервітути можуть бути постійними і строковими. Строк дії земельного сервітуту, що встановлюється договором між особою, яка вимагає його встановлення, та землекористувачем, не може бути більшим за строк, на який така земельна ділянка передана у користування землекористувачу (ч.2). Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений (ч.4).

Пунктами "а" та "б" частини першої статті 99 наведеного Кодексу передбачено, що власники або землекористувачі земельних ділянок чи інші заінтересовані особи можуть вимагати встановлення таких земельних сервітутів: право проходу та право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху.

Приписами статті 100 вказаного Кодексу визначено, що сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду (ч.1). Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (землекористувачем) земельної ділянки (ч.2).

Таким чином, положення наведеного законодавства передбачають можливість а не обов`язок встановлення земельного сервітуту, та вимагає такого встановлення заходів щодо встановлення сервітуту в добровільному порядку. У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту.

У відповідності до вимог частини шостої статті 21 Закону України "Про Державний земельний кадастр" відомості про межі частини земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту, вносяться до Державного земельного кадастру на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту.

Аналізуючи дані норми, колегія суддів зазначає, що метою встановлення земельного сервітуту на певний строк чи без зазначення строку є задоволення потреб власника або землекористувача земельної ділянки у ефективному її використанні. Однією із основних ознак сервітуту, який підлягає встановленню за рішенням суду, є неможливість задоволення такої потреби землекористувача у будь-який інший спосіб у ситуації, коли власник і потенційний сервітуарій не можуть досягнути згоди щодо встановлення сервітуту або способу його здійснення, плати тощо.

Позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню незалежно від того, на своїй чи на чужій земельній ділянці або іншому об`єкті нерухомості відповідач вчиняє дії (бездіяльність), що порушують право позивача.

Як встановлено апеляційним судом, договором на встановлення земельного сервітуту від 28.11.2006, укладеним між ВАТ Коростишівська прядильно-ткацька фабрика "Кортекс" та ФОП Антонюк А.О. передбачено, що позивач встановлює земельний сервітут на земельну ділянку ФОП Антонюк А.О., в тому числі: сервітут на проїзд загальною площею 0,0215 га на використання даної земельної ділянки для проїзду до доріг загального користування, та сервітут на проходження мережі РЕМ та ВАТ "Коростишівська прядильно-ткацька фабрика "Кортекс" загальною площею 0,0208 за адресою м. Коростишів, вул. К. Маркса 56.

Даний договір є безстроковим і вступає в силу з моменту його підписання (п. 2.1 договору).

Пунктом 2.2 договору сторонами погоджено, що ФОП Антонюк А.О. в межах дії сервітуту забороняється: розпочинати будівництво будинків та споруд; проведення земельних робіт без погодження з ВАТ "Коростишівська прядильно-ткацька фабрика "Кортекс".

Також договором на встановлення земельного сервітуту від 08.11.2011, укладеним між ПАТ "Коростишівське підприємство "Кортекс" та ФОП Антонюк А.О. передбачено, що позивач встановлює земельний сервітут на земельній ділянці ФОП Антонюк А. О., а саме: сервітут на прохід, загальною площею 0,0096 га, на використання цієї земельної ділянки для проходу до доріг загального користування, та сервітут на проходження інженерних мереж ПАТ Коростишівське підприємство "Кортекс", що за адресою: м. Коростишів, Житомирської області, вул. Більшовицька, 68.

Даний договір є безстроковим і вступає в силу з моменту його підписання (п. 1 розділу 2 договору).

У пункті 2 розділу 2 спірного договору сторони визначили, що в межах дії сервітуту Антонюк А. О. забороняється: розпочинати будівництво будинків і споруд без письмового узгодження з ПАТ "Коростишівське підприємство "Кортекс"; проведення земельних робіт без погодження з ПАТ Коростишівське підприємство "Кортекс".

Суд приймає до уваги, що у травні 2019 ФОП Антонюк А.О. звернулася з позовом до ТДВ "Кортекс" та ГУ Держгеокадастру у Житомирській області, зокрема, про визнання недійсним договору на встановлення земельного сервітуту від 28.11.2006.

Позовні вимоги були мотивовані тим, що на момент укладення оспорюваного договору позивач не була власником спірної земельної ділянки, а отже в силу імперативних вимог ст. 100 ЗК України (у редакції, чинній на час укладення договору) не мала повноважень на встановлення земельного сервітуту ТДВ "Кортекс" і у подальшому такий договір не був зареєстрований у порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно. Отже, право земельного сервітуту у ТДВ "Кортекс" не виникло, а спірний договір підлягає визнанню недійсним відповідно до ч. 1, 2 ст. 203 та ст. 215 ЦК України.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 07.10.2020 у справі № 906/432/19, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.01.2021 та постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 16.03.2021, відмовлено у задоволенні позову про визнання недійсним договору на встановлення земельного сервітуту від 28.11.2006.

Суди при розгляді справи № 906/432/19 дійшли висновку, що вимоги про визнання недійсним договору на встановлення земельного сервітуту від 28.11.2006 є законними та обґрунтованими, оскільки ним доведені підстави його недійсності. Водночас, ТДВ "Кортекс" було подано до суду заяву про застосування позовної давності до вказаних вимог, і у зв`язку з пропуском позивачем позовної давності суди дійшли висновку про застосування наслідків спливу такого строку і відмовили позивачеві в задоволенні його вимог.

Також у липні 2019 року ФОП Антонюк А. О. звернулася із позовом до ТДВ "Кортекс", в якому просила:

- визнати припиненим договір на встановлення земельного сервітуту, укладений 08.11.2011 між Публічним акціонерним товариством "Коростишівське підприємство "Кортекс" (далі - ПАТ "Коростишівське підприємство "Кортекс"), правонаступником якого є ТДВ "Кортекс", і ФОП Антонюк А. О., реєстровий номер 7116 (далі - спірний договір);

- припинити дію земельного сервітуту на прохід загальною площею 0,0096 га, на використання цієї земельної ділянки для проходу до доріг загального користування, та сервітут на проходження інженерних мереж ТДВ "Кортекс", установлений на підставі спірного договору щодо земельної ділянки, кадастровий номер 1822510100:01:016:0237, цільове призначення - землі промисловості, розташованої за адресою: Житомирської обл., м. Коростишів, вул. Київська (колишня Більшовицька), буд. 68;

- скасувати державну реєстрацію земельного сервітуту на прохід загальною площею 0,0096 га, на використання земельної ділянки для проходу до доріг загального користування, та сервітут на проходження інженерних мереж ТДВ "Кортекс", установлений щодо земельної ділянки, кадастровий номер 1822510100:01:016:0237, цільове призначення - землі промисловості, розташованої за адресою: Житомирської обл., м. Коростишів, вул. Київська (колишня Більшовицька), буд. 68;

- зобов`язати ТДВ "Кортекс", усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, кадастровий номер 1822510100:01:016:0237, цільове призначення - землі промисловості, розташованої за адресою: Житомирська обл., м. Коростишів, вул. Київська (колишня Більшовицька), буд. 68;

- зобов`язати ТДВ "Кортекс" демонтувати частину електромережі, що живить розподільчий щит № 1, і розподільчий щит ЩР-1, розміщені на земельній ділянці, кадастровий номер 1822510100:01:016:0237, по вул. Київській, буд. 68-А у м. Коростишеві.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що із часу встановлення земельного сервітуту ТДВ "Кортекс" самостійно перекрило доступ до доріг загального користування, встановивши металеву загорожу між земельними ділянками - власною та належною ФОП Антонюк А. О. (суміжною), а також додатково заблокувало прохід до земельної ділянки позивачки шиферними блоками. ФОП Антонюк А. О. також наголошує, що за час дії земельного сервітуту вона здійснила реконструкцію власних інженерних мереж у такий спосіб, щоб мережі із водопостачання, каналізації, газопостачання та електрифікації не залежали від мереж, належних відповідачеві. Крім цього, позивачка акцентує, що на обтяженій сервітутом частині земельної ділянки, що належить ФОП Антонюк А. О., немає інженерних мереж, які належать ТДВ "Кортекс", окрім кабельної лінії, що живить розподільчий щит № 1, і самого щита, який відповідач попередньо погодився перенести за власні кошти і власними силами позивачки на належну відповідачеві суміжну ділянку, кадастровий номер 1822510100:01:016:0278. ФОП Антонюк А. О. також зазначає, що на час звернення із позовом у цій справі розпочато підготовчі роботи для будівництва магазину непродовольчих товарів на земельній ділянці, кадастровий номер 1822510100:01:016:0132. Позивачка вважає, що наявність земельного сервітуту унеможливлює початок будівництва та перешкоджає підприємницькій діяльності ФОП Антонюк А. О.

Отже, на думку ФОП Антонюк А. О., на час звернення до суду з позовом у цій справі наявність чинного земельного сервітуту не є необхідною (відсутня), тому спірний договір належить визнати припиненим, припинити дію сервітуту та скасувати державну реєстрацію земельного сервітуту.

Крім цього, позивачка із посиланням на положення статей 316, 317, 321, 391 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), вважаючи, що підстави для встановлення земельного сервітуту станом на час звернення до суду з позовом у цій справі припинилися, заявила вимогу про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном, а саме земельною ділянкою, кадастровий номер 1822510100:01:016:0237, шляхом зобов`язання відповідача демонтувати належну йому частину електромережі, що живить розподільчий щит № 1, і розподільчий щит ЩР-1, розміщені на земельній ділянці, кадастровий номер 1822510100:01:016:0237.

Так, рішенням Господарського суду Житомирської області від 24.10.2019, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.02.2020 та постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 26.05.2020 у справі №906/656/19, відмовлено у задоволенні позову про визнання договору на встановлення земельного сервітуту від 08.11.2011 припиненим, припинення дії земельного сервітуту, скасування держаної реєстрації земельного сервітуту, зобов`язання усунути перешкоди та вчинити дії.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції встановив обставини того, що договори на встановлення земельного сервітуту від 28.11.2006 та від 08.11.2011 чинні, в судовому порядку не визнанні недійсними та не припиняли свою дію, а тому в силу ст. 11 ЦК України є підставами виникнення цивільних прав та обов`язків.

Матеріалами справи підтверджується та дані обставини не заперечуються відповідачем, що на ділянці ФОП Антонюк А.О. кадастровий номер 1822510100:01:016:0289 зі сторони межуючої ділянки, належній ТДВ "Кортекс" кадастровий номер 1822510100:01:016:0244, без погодження із ТДВ "Кортекс", всупереч договору сервітуту, відповідачем було змонтовано металеві каркасні ворота, які перекривають проїзд до вулиці Героїв Небесної Сотні через дану та сусідню земельні ділянки. Ворота зачинаються на замок, можливість скористатися проїздом відсутні.

Водночас, апеляційним судом встановлено, що не спростовано відповідачем, на ділянці ФОП Антонюк А.О. кадастровий номер 1822510100:01:016:0289, яка межує з тротуаром по вул. Героїв Небесної Сотні, без погодження із ТДВ "Кортекс", всупереч договору сервітуту, було встановлено чотири металеві споруди (магазини, офіс та ін.) та залізобетонний паркан.

Також апеляційним судом встановлено, що не спростовано відповідачем, за адресою виробничих приміщень ТДВ "Кортекс" та нерухомого майна ФОП Антонюк А.О. по вул. Київська, 68, на частині земельної ділянки кадастровий номер 1822510100:01:016:0237, обмеженої сервітутом, відповідач без погодження із ТДВ "Кортекс", всупереч договору сервітуту, було змонтовано металевий вагончик, який унеможливлює рух і вільний доступ від ділянки ТДВ "Кортекс" до доріг загального користування та інженерних мереж підприємства (водогону, каналізації, електромережі) було змонтовано металевий вагончик, який унеможливлює рух і вільний доступ від ділянки ТДВ "Кортекс" до доріг загального користування та інженерних мереж підприємства (водогону, каналізації, електромережі).

Крім того, на сервітутній частині земельної ділянки із кадастровим номером 1822510100:01:016:0237, відповідач, всупереч умовам договору сервітуту, добудувала і розмістила на ній кілька споруд та конструкцій, зокрема: приямок площею 2 кв. м, схованку площею 1,1 кв.м, душову кабіну площею 1, 43 кв. м, металевий шкаф площею 2,2 кв. м, двоповерхову добудову площею 3,08 кв. м, сходи площею 5,5 кв. м, квітник площею 10 кв. м, металеву шафу площею 0,44 кв.м, які перешкоджають доступу до інженерних мереж ТДВ "Кортекс", зокрема водогону, каналізації, електромереж та вільному проходу по земельній ділянці.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що дії відповідача, які виражаються у встановленні металевих воріт та споруд на частині земельної ділянки, відносно якої встановлений земельний сервітут згідно договорів від 28.11.2006 та від 08.11.2011 є протиправними, а тому позовні вимоги про визнання дій щодо порушення умов вказаних договорів - протиправних, обґрунтовані.

Також, з огляду на встановлені вище судом обставини, підставними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню є вимоги позивача щодо зобов`язання позивача усунути перешкоди в користуванні частиною земельної ділянки з кадастровим номером 1822510100:01:016:0289, шляхом покладення обов`язку на відповідача:

- демонтувати металеві ворота, які перешкоджають вільному користуванню проїздом по частині земельної ділянки з кадастровим номером 1822510100:01:016:0289, відносно якої встановлено земельний сервітут за договором від 28.11.2006;

- демонтувати чотири споруди, які розміщенні на частині земельної ділянки з кадастровим номером 1822510100:01:016:0289, відносно якої встановлено земельний сервітут за договором від 28.11.2006;

- демонтувати всі незаконно побудовані та розміщені споруди на сервітутній частині земельної ділянки з кадастровим номером 1822510100:01.016:0237, а саме: металеву споруду площею близько 21,45 кв. м (на сервітуті - 16,4 кв. м), приямок площею 2 кв. м, схованку площею 1,1 кв. м, душову кабіну площею 1,43 кв. м, металевий шкаф площею 2,2 кв. м, двоповерхову добудову площею 3,08 кв. м, сходи площею 5,5 кв. м, квітник площею 10 кв. м, металеву шафу, площею 0,44 кв. м.

При цьому судом враховується, що перелічені вище об`єкти (ворота, споруди) перешкоджають доступу до інженерних мереж ТДВ "Кортекс" - водогону, каналізації, електромереж та вільному проходу по земельній ділянці кадастровий номер 1822510100:01:016:0237, відносно якої встановлено земельний сервітут згідно договору від 08.11.2011.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі про те, що встановлення воріт є волевиявленням власника щодо розпорядження власним майном та проявом дбайливого ставлення до свого майна, не відповідає умовам договору від 28.11.2006, принципам добросусідства та поваги до інтересів іншої сторони договору, якою є ТДВ "Кортекс".

Також пропозиції, які висловлені скаржником в апеляційній скарзі (щодо врегулювання спору) не заявлялися відповідачем в ході розгляду справи в суді першої інстанції, заперечуються позивачем під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, та вказані доводи не можуть бути підставою для скасування рішення суду з огляду на обґрунтованість заявлених позивачем вимог.

Разом з тим, надаючи оцінку доводами апеляційної скарги позивача, суд апеляційної інстанції зазначає, що ТОВ "Кортекс" при розгляді, до закінчення підготовчого засідання (28.03.2022), подано до суду першої інстанції заяву від 18.03.2022 № 17, в якій позивач, на підставі ст. 46 ГПК України, просив суд вилучити із тексту попередніх позовних вимог, що були зазначені в заяві від 09.06.2020 № 68, вимогу щодо заборони ФОП Антонюк А.О. встановлювати в подальшому будь-які обмеження у вільному користуванні ТДВ "Кортекс" та суб`єктам господарювання, які мають господарські відносини з ТДВ "Кортекс", частинами земельних ділянок з кадастровими номерами 1822510100:01:016:0237, 1822510100:01:016:0289, відносно яких встановлено земельний сервітут від 28.11.2006 та від 08.11.2011. Решту позовних вимог залишити без змін (т. 5, а. с. 127-131).

Також відповідно до заяв від 08.06.2022, від 14.06.2022 та від 26.10.2022, ТОВ "Кортекс" просило суд першої інстанції вважати позовні вимоги, відповідно до заяви від 18.03.2022 № 17, в якій він на підставі ст. 46 ГПК України, просив суд вилучити частину позовних вимог.

Разом з тим, суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні щодо позовних вимог про заборону відповідачу встановлювати в подальшому будь-які обмеження у вільному користуванні позивачем частиною земельної ділянки кадастровий номер 1822510100:01:016:0289 та 1822510100:01:016:0237 та суб`єктам господарювання, які мають господарські відносини з позивачем, відносно яких встановлено земельні сервітути від 28.11.2006 та від 08.11.2011, вказав на їх безпідставність та відмовив в їх задоволенні.

Надаючи правову оцінку заяві позивача, в якій він, на підставі ст. 46 ГПК України, просив суд вилучити частину позовних вимог (т. 5, а. с. 127-131), колегія суддів вказує, що за приписами ст. 162 ГПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Отже, позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмета і підстави позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Статтею 46 ГПК України визначено процесуальні права та обов`язки сторін.

Частиною другою даної статті закріплено, що крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу: 1) позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу; 2) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; 3) відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Частиною 3 ст. 46 ГПК України передбачено, що до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Із системного аналізу наведених норм убачається, що позивач відповідно до норм ГПК України наділений правом змінити предмет або підставу. При цьому слід зважати, що чинний ГПК України має на меті забезпечити своєчасний розгляд справ і правову визначеність, унеможливити зловживання процесуальними правами та підвищити ефективність судочинства в цілому, для чого встановлено чіткий порядок та присічні строки вчинення процесуальних дій.

Апеляційний господарський суд приймає до уваги те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, об`єднання позовних вимог, відмову від позову (від частини позовних вимог) чи зміну предмета або підстав позову.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Якщо в заяві позивача йдеться про збільшення розміру немайнових вимог (наприклад, про визнання недійсним ще одного акта крім того, стосовно якого відповідну вимогу вже заявлено), то фактично також йдеться про подання іншого позову.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що заява позивача, в якій він, на підставі ст. 46 ГПК України, просив суд вилучити частину позовних вимог (т. 5, а. с. 127-131) не є зменшенням розміру позовних вимог, а фактично є завою про відмову від частини позовних вимог.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Згідно ч. 5 ст. 191 ГПК України суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Відмова позивача від позову - це одностороннє вільне волевиявлення позивача, спрямоване на відмову від судового захисту своєї вимоги і на закриття порушеного позивачем процесу.

Слід звернути увагу, що відмова позивача від позову - це вияв принципу диспозитивності. Підставою для обмеження відповідного права встановлення судом обставини порушення інтересів осіб, яких представляє відповідний заявник, такою відмовою. Дії є такими, що суперечать інтересам особи, якщо внаслідок цих дій для сторони настають невигідні майнові чи особисті наслідки.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Дослідивши матеріали справи, судом апеляційної інстанції встановлено, що заява позивача (т. 5, а. с. 127-131) підписана уповноваженою особою - директором ТОВ "Кортекс" - Бродецьким М.А.

Апеляційним господарським судом не встановлено обставин того, що відмова позивача від частини позову порушує будь-чиїх прав та обов`язків, наслідки закриття провадження позивачу відомі та зрозумілі, відповідач будь-яких заперечень проти заяви позивача не надав.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки заява позивача (т. 5, а.с. 127-131) подана із додержання вимог ст. 46 ГПК України, тому наявні підстави для прийняття вказаної відмови позивача від частини позовних вимог та, відповідно, закриття провадження у даній справі в цій частині вимог на підставі п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв`язку із відмовою позивача від позову та прийняття її судом.

Місцевий господарський суд, ухвалюючи оскаржуване судове рішення в частині позовних вимог від яких позивач фактично відмовився, припустився процесуального порушення та розглянув їх (вимоги) по суті, відмовивши в позові, а тому рішення суду в цій частині підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про закриття провадження у даній справі в цій частині вимог. А відтак, доводи апеляційної скарги позивача підлягають частковому задоволенню.

Суд зазначає, що ч. 4 ст. 231 ГПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

В силу ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

У разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Беручи до уваги наведені приписи правових норм, поверненню з державного бюджету на користь його платника - ТДВ "Кортекс" підлягає 50 % судового збору (1762 грн), що сплачений за подання двох вимог немайнового характеру, від яких позивач відмовився та дану відмову в частини позовних вимог судом було прийнято.

Щодо судових витрат, які понесені позивачем при розгляді справи в суді першої інстанції, то суд апеляційної інстанції зазначає, що судом першої та апеляційної інстанцій, за результатом розгляду справи, фактично було задоволено п`ять вимог позивача немайнового характеру.

Суд вказує, що правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір підлягає сплаті в 1 розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Позивач звернувся до суду із даним позовом в грудні 2018, що підтверджується відміткою суду на першому аркуші позовної заяви (т. 1, а. с. 4). Законом України "Про Державний бюджет на 2018" передбачено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 1 762 грн. За подання позову до суду першої інстанції позивачем сплачено судовий збір в загальному розмірі 12 334 грн, як за сім вимог немайнового характеру.

З огляду на викладене, за розгляд позовної заяви у даній справі із відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 8 810 грн, тобто пропорційно розміру задоволених позовних вимог у відповідності до ст. 129 ГПК України, про що обґрунтовано зазначено судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні суду, а тому рішення суду в цій частині не підлягає зміні чи скасуванню.

В свою чергу, суд апеляційної інстанції вважає, що за розгляд апеляційної скарги у даній справі із відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 5 286 грн, тобто 150 % від двох вимог немайнового характеру (1762 грн * 2), в задоволенні яких судом першої інстанції було відмовлено та за наслідками перегляду справи судом в цій частині рішення першої інстанції було скасовано, а апеляційна скарга позивача задоволена.

Також оцінивши заявлені до стягнення витрати на правничу допомогу, суд першої інстанції вірно встановив, що сума даних витрат в суді першої інстанції в розмірі 12 159, 80 грн є співмірною із предметом позову, наданими адвокатом послугами, часом, витраченим адвокатом на надання послуг, обсягом таких послуг. Відповідач заперечень щодо суми витрат на професійну правничу допомогу до суду першої інстанції не подав, а відтак місцевий господарський суду дійшов обґрунтованого висновку, що витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12 159, 80 грн підлягають покладенню на відповідача.

Також суд звертає увагу позивача, що в силу п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог абовнесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. А відтак, позивач не позбавлений права звернутися до суду із відповідним клопотанням про повернення надмірно сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду.

Суд зазначає, що в рішенні ЄСПЛ "Кузнєцов та інші проти Росії" від 11.01.2007 р., аналізуючи право особи на справедливий розгляд її справи відповідно до статті 6 Конвенції, зазначено, що обов`язок національних судів щодо викладу мотивів своїх рішень полягає не тільки у зазначенні підстав, на яких такі рішення ґрунтуються, але й у демонстрації справедливого та однакового підходу до заслуховування сторін.

ЄСПЛ у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. ЄСПЛ зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення ЄСПЛ у справі "Трофимчук проти України").

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині (п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга ФОП Антонюк А.О. не підлягає задоволенню, а апеляційну скаргу ТДВ "Кортекс" необхідно задоволити частково, а рішення Господарського суду Житомирської області від 01.12.2022 у справі №906/1175/18 скасувати в частині відмови в задоволенні позову, виклавши резолютивну частину рішення суду в редакції даної постанови.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 277, 281-284 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Антонюк Антоніни Олексіївни залишити без задоволення.

2. Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Кортекс" задоволити частково.

3. Рішення Господарського суду Житомирської області від 01.12.2022 у справі №906/1175/18 скасувати в частині відмови в задоволенні позову.

Викласти резолютивну частину рішення суду в наступній редакції:

"1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Фізичної особи - підприємця Антонюк Антоніни Олексіївни ( АДРЕСА_1 , ід. код НОМЕР_1 ) щодо порушення умов договору земельного сервітуту від 08.11.2011.

3. Визнати протиправними дії Фізичної особи - підприємця Антонюк Антоніни Олексіївни ( АДРЕСА_1 , ід. код НОМЕР_1 ) щодо порушення умов договору земельного сервітуту від 28.11.2006.

4. Зобов`язати Фізичну особу - підприємця Антонюк Антоніну Олексіївну ( АДРЕСА_1 , ід. код НОМЕР_1 ) усунути перешкоди в користуванні Товариству з додатковою відповідальністю "Кортекс" (12504, Житомирська область, м. Коростишів, вул. Київська, 68, код ЄДРПОУ 00306503) частиною земельної ділянки № 1822510100:01:016:0289, яка розташована за адресою: м.Коростишів, вул. Героїв Небесної Сотні, 56, шляхом покладення обов`язку:

- демонтувати металеві ворота, які перешкоджають вільному користуванню проїздом по частині земельної ділянки №1822510100:01:016:0289, відносно якої встановлено земельний сервітут від 28.11.2006, в місячний строк з дня набрання рішенням суду законної сили;

- демонтувати чотири споруди, які розміщенні на частині земельної ділянки 1822510100:01:016:0289, відносно якої встановлено земельний сервітут від 28.11.2006, в місячний строк з дня набрання рішенням суду законної сили.

5. Зобов`язати Фізичну особу - підприємця Антонюк Антоніну Олексіївну ( АДРЕСА_1 , ід. код НОМЕР_1 ) усунути перешкоди в користуванні Товариством з додатковою відповідальністю "Кортекс" (12504, Житомирська область, м. Коростишів, вул. Київська, 68, код ЄДРПОУ 00306503) частиною земельної ділянки № 1822510100:01:016:0237, яка розташована за адресою: м. Коростишів, вул. Київська, 68, шляхом покладення обов`язку:

- демонтувати всі незаконно побудовані та розміщені споруди на сервітутній частині земельної ділянки з кадастровим номером 1822510100:01.016:0237, а саме: металеву споруду, площею близько 21,45 кв.м (на сервітуті - 16,4 кв.м), приямок, площею 2 кв.м, схованку, площею 1,1 кв.м, душову кабіну, площею 1,43 кв.м, металевий шкаф, площею 2,2 кв.м, двоповерхову добудову, площею 3,08 кв.м, сходи, площею 5,5 кв.м, квітник, площею 10 кв.м, металеву шафу, площею 0,44 кв.м, які перешкоджають доступу до інженерних мереж ТДВ "Кортекс" - водогону, каналізації, електромереж та вільному проходу по земельній ділянці №1822510100:01:016:0237, відносно якої встановлено земельний сервітут від 08.11.2011, в місячний строк з дня набрання рішенням суду законної сили.

Прийняти заяву Товариства з додатковою відповідальністю "Кортекс" про відмову від позовних вимог про заборону Фізичній особі - підприємцю Антонюк Антоніні Олексіївні встановлювати в подальшому будь-які обмеження у вільному користуванні позивачем частиною земельної ділянки № 1822510100:01:016:0289 та № 1822510100:01:016:0237 та суб`єктам господарювання, які мають господарські відносини з позивачем, відносно яких встановлено земельні сервітути від 28.11.2006 та від 08.11.2011.

Закрити провадження у справі № 906/1175/18 в цій частині позовних вимог на підставі п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

6. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Антонюк Антоніни Олексіївни ( АДРЕСА_1 , ід. код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Кортекс" (12504, Житомирська область, м. Коростишів, вул. Київська, 68, код ЄДРПОУ 00306503) 12 159,80 грн витрат на правничу допомогу.

7. Стягнути Фізичної особи - підприємця Антонюк Антоніни Олексіївни ( АДРЕСА_1 , ід. код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Кортекс" (12504, Житомирська область, м. Коростишів, вул. Київська, 68, код ЄДРПОУ 00306503) - 8 810 грн судового збору за розгляд позовної заяви.

8. Повернути Товариству з додатковою відповідальністю "Кортекс" (12504, Житомирська область, м. Коростишів, вул. Київська, 68, код ЄДРПОУ 00306503) з Державного бюджету України 1 762 грн судового збору за подання позовної заяви".

4. Стягнути Фізичної особи - підприємця Антонюк Антоніни Олексіївни ( АДРЕСА_1 , ід. код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Кортекс" (12504, Житомирська область, м. Коростишів, вул. Київська, 68, код ЄДРПОУ 00306503) - 5 286 грн судового збору за розгляд апеляційної скарги.

5. Доручити видачу судових наказів Господарському суду Житомирської області

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду, відповідно до ст. ст. 287-291 ГПК України.

7. Справу повернути до Господарського суду Житомирської області.

Повний текст постанови складений 18 квітня 2023

Головуючий суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Петухов М.Г.

Суддя Мельник О.В.