Рішення

від 18.04.2023 по справі 904/362/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.04.2023м. ДніпроСправа № 904/362/23за позовом Приватного акціонерного товариства «Комбінат «Придніпровський», м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю «КЬЮ.ЕФ.ЕМ.КЕЙТЕРІНГ», Дніпропетровська область, смт. Слобожанське

про стягнення заборгованості у розмірі 25805,31 грн

Суддя Золотарьова Я.С.

Без участі представників сторін.

ПРОЦЕДУРА

Приватне акціонерне товариство «Комбінат «Придніпровський» звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «КЬЮ.ЕФ.ЕМ.КЕЙТЕРІНГ» і просить суд стягнути заборгованість у розмірі 25 805,31 грн, з яких: 12 119,44 грн - основний борг, 4 382,82 грн - пеня, 6 059,72 грн штраф, 316,75 грн - 3% річних, 2 926,58 грн - інфляційні втрати та судовий збір.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Представник відповідача 22.02.2023 подав відзив на позов.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан.

Судова система не припиняє працювати, але значна кількість повітряних тривог, відключення електроенергії, відсутність фінансування на поштові відправлення, призводить до збільшення часу розгляду судових справ.

Судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно частини 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

У пункті 3 постанови № 11 від 17.10.2014 пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення" визначено, що розумним, зокрема вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс Проти Греції" від 05.02.2004).

При цьому, згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема складність справи та поведінка заявників.

Так, у справі "Хосце проти Нідерландів" 1998 суд вирішив, що тривалість у 8,5 років є розумною у контексті ст. 6 Конвенції, у зв`язку зі складністю справи, а у справі "Чірікоста і Віола проти Італії", 15-річний строк розгляду визнано Європейським судом з прав людини виправданим, у зв`язку з поведінкою заявників.

З огляду на викладене, з метою дотримання принципів господарського судочинства, суд розглянув справу в межах розумного строку.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України, суд прийняв рішення по справі у нарадчій кімнаті.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

Позивач вказує на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки продукції № 313 від 23.06.2021. Позивачем поставлено товар відповідачу на загальну суму 12 119,44 грн, який останній не оплатив.

Позивачем за неналежне виконання відповідачем договору нараховано інфляційні втрати у розмірі 2 926,58 грн, 3% річних у розмірі 316,75 грн, пеню у розмірі 4 382,82 грн та штраф у розмірі 6 059,72 грн.

Позиція відповідача

Відповідач не погоджується зі здійсненим позивачем розрахунком пені, інфляційних втрат та 3% річних, вказує, що позивачем невірно обрано період нарахування.

Відповідач зазначає, що позивачем невірно розраховано періоди нарахування пені, інфляційного збільшення та 3% річних.

Також відповідач не погоджується з нарахованим позивачем штрафом у розмірі у розмірі 6 059, 72 грн, який складає 50% від вартості неоплаченого товару, відповідно до п. 7.2.1 договору.

Відповідач просить суд зменшити заявлену до стягнення пеню до 2 162,65 грн, інфляційні втрати до 2 852,28 грн, 3 % річних до 315,06 грн, у задоволенні штрафу просить відмовити.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

Між Приватним акціонерним товариством "Комбінат "Придніпровський" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кью.ЕФ.ЕМ.Кейтерінг" (покупець) було укладено договір поставки продукції № 313 від 23.06.2021 (арк.с.10).

Відповідно до пункту 1.1 договору, постачальник продукції зобов`язується виготовити та поставити, а покупець прийняти та оплатити на умовах цього договору продукцію ТМ «Любимчик», яка використовується їм для подальшої реалізації.

Згідно пункту 1.2 договору кількість, найменування, асортимент продукції, що постачається постачальником, ціна визначається в специфікації (додаток № 1), яка є невід`ємною частиною даного договору та в товарно-транспортних накладних (надалі - ТТН).

На виконання умов договору, позивачем поставлено товар на загальну суму 12 519,36 грн, що підтверджується підписаними обома сторонами та скріпленими їх печатками товарно-транспортними накладними:

- № П724031 від 23.02.2022 про поставку товару на суму 1 043,28 грн з ПДВ;

- № П721657 від 21.02.2022 про поставку товару на суму 1 043,28 грн з ПДВ;

- № П719824 від 18.02.2022 про поставку товару на суму 1 391,04 грн з ПДВ;

- № П718368 від 16.02.2022 про поставку товару на суму 1 043,28 грн з ПДВ;

- № П716366 від 14.02.2022 про поставку товару на суму 1 043,28 грн з ПДВ;

- № П714555 від 11.02.2022 про поставку товару на суму 1 391,04 грн з ПДВ;

- № П713015 від 09.02.2022 про поставку товару на суму 1 043,28 грн з ПДВ;

- № П711004 від 07.02.2022 про поставку товару на суму 1 043,28 грн з ПДВ;

- № П709171 від 04.02.2022 про поставку товару на суму 1 391,04 грн з ПДВ;

- № П707672 від 02.02.2022 про поставку товару на суму 1 043,28 грн з ПДВ;

- № П705682 від 31.01.2022 про поставку товару на суму 1 043,28 грн з ПДВ (арк.16-26).

Відповідно до пункту 6.1 договору, розрахунки за поставлену продукцію здійснюються шляхом відстрочки платежу строком на 21 календарний день у безготівковій або готівковій формі (відповідно до чинного законодавства) згідно рахунку. Інший термін і порядок оплати продукції може бути передбачено в додатковій угоді до даного договору. Покупець в платіжному дорученні обов`язково вказує номер та дату договору поставки.

Між Приватним акціонерним товариством "Комбінат "Придніпровський" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кью.ЕФ.ЕМ.Кейтерінг" (покупець) було укладено додаткову угоду від 31.12.2021 до договору поставки продукції № 313 від 23.06.2021 (арк.с.15).

Пунктом 1 додаткової угоди сторони дійшли згоди викласти пункт 6.1 договору у такій редакції:

« 6.1 Розрахунки за поставлену продукцію проводяться в безготівковій формі з відстрочкою платежу 21 календарний день з дати відвантаження продукції згідно товарно-транспортної накладної. Інший термін і порядок оплати продукції може бути передбачений у додатковій угоді до цього договору.».

Пунктом 6.2 договору встановлено, що датою оплати за цим договором вважається дата надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Зобов`язання покупця з оплати, передбачене цим договором, визнається сторонами виконаним у частині суми, зарахованої на поточний банківський рахунок постачальника.

Розрахунки за поставлену продукцію проводяться за цінами, зазначеними у специфікації (пункт 6.5. договору).

Позивач вказує, що з урахуванням знижки заборгованість відповідача перед позивачем становить 12 119,44 грн.

На час прийняття рішення, доказів оплати поставленого товару у повному обсязі сторонами до матеріалів справи не надано.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Згідно частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

З огляду на наявний в матеріалах справи договір, між сторонами склались правовідносини поставки товару.

Щодо суми основного боргу

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Умовами договору передбачено строки, розмір та порядок оплати поставленого товару. Відповідно до пункту 6.1 договору строк оплати поставленого товару є таким, що настав, а саме за за товарно-транспортними накладними:

- № П724031 від 23.02.2022 про поставку товару на суму 1 043,28 грн з ПДВ 16.03.2022;

- № П721657 від 21.02.2022 про поставку товару на суму 1 043,28 грн з ПДВ 14.03.2022;

- № П719824 від 18.02.2022 про поставку товару на суму 1 391,04 грн з ПДВ 11.03.2022;

- № П718368 від 16.02.2022 про поставку товару на суму 1 043,28 грн з ПДВ 09.03.2022;

- № П716366 від 14.02.2022 про поставку товару на суму 1 043,28 грн з ПДВ 07.03.2022;

- № П714555 від 11.02.2022 про поставку товару на суму 1 391,04 грн з ПДВ 04.03.2022;

- № П713015 від 09.02.2022 про поставку товару на суму 1 043,28 грн з ПДВ 02.03.2022;

- № П711004 від 07.02.2022 про поставку товару на суму 1 043,28 грн з ПДВ 28.02.2022;

- № П709171 від 04.02.2022 про поставку товару на суму 1 391,04 грн з ПДВ 25.02.2022;

- № П707672 від 02.02.2022 про поставку товару на суму 1 043,28 грн з ПДВ 23.02.2022;

- № П705682 від 31.01.2022 про поставку товару на суму 1 043,28 грн з ПДВ - 21.02.2022.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Станом на час розгляду справи доказів сплати заборгованості у повному розмірі від представників сторін не надійшло.

Перевіривши розрахунок наданий позивачем, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 12 119,44 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо суми пені та штрафу

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У випадку прострочення покупцем оплати за продукцію у встановлений договором термін, постачальник має право нарахувати покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день такого прострочення. Розрахунок пені починається із дня, наступного за граничним днем строку оплати послуг, зазначеного в цьому договорі, по день оплати включно. Моментом оплати вартості послуг вважається день зарахування коштів на поточний рахунок виконавця (пункт 7.2. договору).

Пунктом 7.2.1 договору передбачено, у разі порушення покупцем строку оплати товару більш ніж на 15 календарних днів покупець сплачує постачальнику крім пені, передбаченої п. 7.2. цього договору, додатковий штраф у розмірі 50 % від вартості товару.

У зв`язку з несвоєчасною оплатою відповідачем вартості поставленої продукції позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача пені в розмірі 4 382,82 грн за період з 16.03.2022 по 16.01.2023.

Суд перевіривши розрахунок пені, зазначає що він є невірним, оскільки позивачем при проведенні розрахунку не вірно визначено дату з якої має нараховуватися пеня, а саме:

- № П724031 від 23.02.2022 про поставку товару на суму 1 043,28 грн з ПДВ строк виконання зобов`язання - 16.03.2022, відповідно прострочення з 17.03.2022;

- № П721657 від 21.02.2022 про поставку товару на суму 1 043,28 грн з ПДВ строк виконання зобов`язання 14.03.2022, відповідно прострочення з 15.03.2022;

- № П719824 від 18.02.2022 про поставку товару на суму 1 391,04 грн з ПДВ строк виконання зобов`язання 11.03.2022, відповідно прострочення з 12.03.2022;

- № П718368 від 16.02.2022 про поставку товару на суму 1 043,28 грн з ПДВ строк виконання зобов`язання 09.03.2022, відповідно прострочення з 10.03.2022;

- № П716366 від 14.02.2022 про поставку товару на суму 1 043,28 грн з ПДВ строк виконання зобов`язання 07.03.2022, відповідно прострочення з 08.03.2022;

- № П714555 від 11.02.2022 про поставку товару на суму 1 391,04 грн з ПДВ строк виконання зобов`язання 04.03.2022, відповідно прострочення з 05.03.2022;

- № П713015 від 09.02.2022 про поставку товару на суму 1 043,28 грн з ПДВ строк виконання зобов`язання 02.03.2022, відповідно прострочення з 03.03.2022;

- № П711004 від 07.02.2022 про поставку товару на суму 1 043,28 грн з ПДВ строк виконання зобов`язання 28.02.2022, відповідно прострочення з 29.02.2022;

- № П709171 від 04.02.2022 про поставку товару на суму 1 391,04 грн з ПДВ строк виконання зобов`язання 25.02.2022, відповідно прострочення з 26.02.2022;

- № П707672 від 02.02.2022 про поставку товару на суму 1 043,28 грн з ПДВ строк виконання зобов`язання 23.02.2022, відповідно прострочення з 24.02.2022;

- № П705682 від 31.01.2022 про поставку товару на суму 1 043,28 грн з ПДВ строк виконання зобов`язання - 21.02.2022, відповідно прострочення з 22.02.2022.

Відповідно до п. 7.12 договору, сторони встановили, що до вимог про стягнення штрафних санкцій (штрафів, пені) за цим договором застосовується позовна давність в 3 (три) роки. Нарахування пені здійснюється протягом усього періоду прострочення платежу, незалежно від його тривалості.

Відтак, на підставі п. 7.12 договору, суд відхиляє доводи відповідача щодо припинення нарахування пені після 6 місяців.

Здійснивши перерахунок, судом встановлено, що сума пені становить 4 378,23 грн.

Відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру пені.

Згідно з частиною 1 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Відтак, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.

Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня) надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити майновий стан сторін, співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, а також чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Суд відзначає, що вказане питання вирішується судом з урахуванням приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відтак, вирішення питання про зменшення пені та розмір, до якого він підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Аналогічний висновок щодо можливості зменшення розміру заявленої до стягнення пені, що є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд, викладений також у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 917/1068/17, від 22.01.2019 у справі № 908/868/18, від 13.05.2019 у справі № 904/4071/18, від 22.04.2019 у справі № 925/1549/17, від 30.05.2019 у справі № 916/2268/18, від 04.06.2019 у справі № 904/3551/18.

В аспекті права на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд звертає увагу на наступні обставини та вважає за необхідне використати надане національним законодавством України право суду на зменшення розміру штрафних санкцій.

Відтак, суд, ухвалюючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про можливість зменшити розмір пені на 50 % для забезпечення балансу інтересів сторін та стягнути з відповідача пеню у розмірі 2 189,12 грн.

Також, позивачем було нараховано відповідачу штраф у розмірі 6 059,72 грн.

Суд перевіривши розрахунок штрафу, зазначає що він є правильним.

Водночас, відповідач просить відмовити позивачу в частині вимоги про стягнення з відповідача штрафу, посилаючись на те, що розмір штрафу надмірно великий порівняно з іншими збитками.

Тому, приймаючи до уваги час прострочення, надаючи оцінку наданим доказам у їх сукупності, суд дійшов висновку про можливість зменшити розмір штрафу на 50% до 3 029, 86 грн, скориставшись правом, наданим нормою частини 3 статті 551 ЦК України

Щодо суми 3% річних та інфляційних втрат

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суму заборгованості за поставлену продукцію покупець зобов`язаний сплатити з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних у розумінні ч. 2. ст. 625 Цивільного кодексу України (пункт 7.3. договору).

Позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 316,75 грн за період з 22.02.2022 по 16.01.2023 та інфляційні втрати у розмірі 2 926,58 грн за період березень 2022 січень 2023.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, доходить висновку, що позовні вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Перевіривши здійснені позивачем нарахування 3% річних, суд встановив, що розрахунок 3% річних є невірним. При нарахуванні 3 % річних оскільки позивачем не вірно визначено дату з якої має нараховуватися 3% річних, а саме:

- № П724031 від 23.02.2022 про поставку товару на суму 1 043,28 грн з ПДВ строк виконання зобов`язання - 16.03.2022, відповідно прострочення з 17.03.2022;

- № П721657 від 21.02.2022 про поставку товару на суму 1 043,28 грн з ПДВ строк виконання зобов`язання 14.03.2022, відповідно прострочення з 15.03.2022;

- № П719824 від 18.02.2022 про поставку товару на суму 1 391,04 грн з ПДВ строк виконання зобов`язання 11.03.2022, відповідно прострочення з 12.03.2022;

- № П718368 від 16.02.2022 про поставку товару на суму 1 043,28 грн з ПДВ строк виконання зобов`язання 09.03.2022, відповідно прострочення з 10.03.2022;

- № П716366 від 14.02.2022 про поставку товару на суму 1 043,28 грн з ПДВ строк виконання зобов`язання 07.03.2022, відповідно прострочення з 08.03.2022;

- № П714555 від 11.02.2022 про поставку товару на суму 1 391,04 грн з ПДВ строк виконання зобов`язання 04.03.2022, відповідно прострочення з 05.03.2022;

- № П713015 від 09.02.2022 про поставку товару на суму 1 043,28 грн з ПДВ строк виконання зобов`язання 02.03.2022, відповідно прострочення з 03.03.2022;

- № П711004 від 07.02.2022 про поставку товару на суму 1 043,28 грн з ПДВ строк виконання зобов`язання 28.02.2022, відповідно прострочення з 29.02.2022;

- № П709171 від 04.02.2022 про поставку товару на суму 1 391,04 грн з ПДВ строк виконання зобов`язання 25.02.2022, відповідно прострочення з 26.02.2022;

- № П707672 від 02.02.2022 про поставку товару на суму 1 043,28 грн з ПДВ строк виконання зобов`язання 23.02.2022, відповідно прострочення з 24.02.2022;

- № П705682 від 31.01.2022 про поставку товару на суму 1 043,28 грн з ПДВ строк виконання зобов`язання - 21.02.2022, відповідно прострочення з 22.02.2022.

Здійснивши перерахунок, судом встановлено, що сума 3% річних, яка підлягає задоволенню становить 316,06 грн.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Згідно пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому суд враховує, що судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на сторону без урахування зменшення цих сум.

Тому судовий збір у розмірі 2 683, 45 грн слід покласти на відповідача.

Керуючись статями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Товариства з обмеженою відповідальністю "Кью.ЕФ.ЕМ.Кейтерінг" (52005, Дніпропетровська область, смт. Слобожанське, вул. Василя Сухомлинського, буд. 48А, ідентифікаційний код 43143814) на користь Приватного акціонерного товариства "Комбінат "Придніпровський" (49051, м. Дніпро, вул. Журналістів, 15, ідентифікаційний код 01528186) суму основного боргу в розмірі 12 119, 44 грн, пеню у розмірі 2 189,12 грн, штраф у розмірі 3 926, 58 грн, 3 % річних у розмірі 316, 06 грн, інфляційні втрати в розмірі 2 926, 58 грн та судовий збір у розмірі 2 683, 45 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Центрального апеляційного господарського суду.

Суддя Я.С. Золотарьова