Рішення

від 17.04.2023 по справі 910/8594/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.04.2023Справа № 910/8594/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "УКРТРАНСАКАД" (вул. Святослава Хороброго 44, кім. 33, 34, 35, 36, 37, 38, Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 32406215)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЮЗТРАНСПРОЕКТ" (вул. Братиславська, 14-б, Київ, 02156, код ЄДРПОУ 32914141)

про стягнення 74 783, 55 грн,

Без повідомлення (виклику) представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "УКРТРАНСАКАД" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЮЗТРАНСПРОЕКТ" (далі - відповідач) про стягнення 74 783, 55 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором №90/2 від 20.12.2020 в частині повної та своєчасної оплати виконаних робіт, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 57 804, 84 грн, а також обов`язок сплатити на користь позивача 2 522, 82 грн 3% річних та 14 455, 89 грн інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.09.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №910/8594/22 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини 4 статті 120 цього Кодексу.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 08.09.2022 надсилалась відповідачу на адресу, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: вул. Братиславська, 14-б, Київ, 02156, проте конверт був повернутий на адресу суду із зазначенням причини повернення "адресат відсутній за вказаною адресою".

Частиною 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Сам лише факт неотримання заявником кореспонденції, якою суд з додержанням вимог процесуального закону надіслав ухвалу про повідомлення про розгляд справи за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу.

Суд також звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому, отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

Відповідно до частини 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, суд належним чином виконав свій обов`язок щодо повідомлення відповідача про розгляд справи.

У відповідності до вимог статей 165, 251 Господарського процесуального кодексу України, відповідачу був встановлений строк для подання відзиву на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Втім відповідач, у визначений судом строк, не подав ні відзиву на позовну заяву, ні клопотання про продовження строку на його подання.

Приписами ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

20.12.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "СОЮЗТРАНСПРОЕКТ" (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "УКРТРАНСАКАД" (далі - підрядник) укладено договір на виконання робіт обстеження мосту №90/2 (далі - договір), за умовами п. 1.1. якого замовник доручає, а підрядник зобов`язується надати послуги: Розроблення проектної документації на капітальний ремонт автомобільної дороги загального користування державного значення Р-81 Казанка - Снігурівка - Антонівка - /Р-47/ на ділянці км 30+000 - км 63+906, Миколаївська область. - ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник": 71322000-1 Послуги з інженерного проектування в галузі цивільного будівництва - ГБН Г.1-218-182:2011 "Ремонт автомобільних робіт загального користування. Види ремонтів та перелік робіт". Обстеження мосту, (надалі - роботи), а замовник зобов`язується прийняти належним чином виконані роботи та оплатити їх в порядку та на умовах, визначених даним договором.

Відповідно до п. 1.3., 1.4. договору склад і обсяг робіт за цим договором, якщо інше не визначається відповідно до кошторисів та/або договірних цін, які сторони складають та підтісують протягом строку дії цього договору; згідно технічного завдання (додаток №1 до договору). Підрядник зобов`язується виконати роботи, власними силами та засобами, у строки та на умовах визначених в договорі у відповідності із завданням замовника, в межах земельної ділянки, які позначені на топографічній зйомці масштабом 1:500, яка передається замовником підряднику, у відповідності із чинним законодавством України, в тому числі державними будівельними нормами та правилами.

Результатом виконання робіт по даному договору є технічний звіт по обстеженню споруди по об`єкту, визначеному в п. 1.1. даного договору (п. 1.5. договору).

Загальна вартість робіт на момент укладення договору, складає 57 804, 84 грн, у тому числі ПЛВ 20% - 9 634, 14 грн. (п. 2.1. договору).

Оплата виконаних робіт за цим договором здійснюється замовником на підставі підписаних сторонами актів здачі-приймання виконаних робіт у міру їх готовності (п. 2.2. договору).

Згідно умов п. 4.1. договору по закінченню виконання робіт підрядник передає замовнику по акту приймання-передачі технічної документації "Технічний звіт по обстеженню споруди по об`єкту; Розроблення проектної документації на капітальний ремонт автомобільної дороги загального користування державного значення Р-81 Казанка - Снігурівка - Антонівка - /Р- 47/ на ділянці км 30+000 - км 63+906, Миколаївська область. - ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник": 71322000-1 Послуги з інженерного проектування в галузі цивільного будівництва - ГБН Г.1-218-182:2011 "Ремонт автомобільних робіт загального користування. Види ремонтів та перелік робіт". Обстеження мосту, в двох примірниках та акт здачі-приймання виконаних робіт (далі - акт) в двох примірниках.

Приймання - передача виконаних підрядником робіт підтверджується підписанням сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт (п. 4.2. договору).

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до остаточного виконання прийнятих сторонами за цим договором зобов`язань (п. 9.1. договору).

Додадком №1 до договору сторони погодили технічне завдання - обстеження технічного стану мосту в складі проектної документації "Капітальний ремонт автомобільної дороги загального користування державного значення Р-81 Казанка - Снігурівка - Антонівка - /Р-47/ на ділянці км 30+000 - 63+906, Миколаївська область", який складений уповноваженим представником підрядника та затверджений директором замовника.

На виконання умов договору позивачем виконано роботи по договору та передано Технічний звіт із обстеження мосту на км 62 + 572 у кількості 5 (п`яти) примірників, а відповідачем прийнято вказані роботи на суму 57 804, 84 грн, про що свідчить акт здачі-приймання виконаних робіт №1 від 16.03.2021.

Вказаний акт підписаний уповноваженими представниками сторін без зауважень та скріплений печатками.

Про належне виконання позивачем своїх зобов`язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов договору.

Позаяк, відповідач свої зобов`язання з оплати виконаних і прийнятих робіт не виконав, утворилась заборгованість у розмірі 57 804, 84 грн.

Позивач звертався до відповідача з претензією по договору про виконання робіт №90/2 від 20.12.2022 р. вих. № 099 від 15.08.2022, де просив терміново сплатити існуючу заборгованість та нараховані штрафні санкції.

Вказана претензія залишена без відповіді і задоволення, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статей 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання, в силу вимог статей 526, 525 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься і у ст.193 Господарського кодексу України.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду, а відповідно до частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 ст. 837 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Положенням ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, враховуючи належне виконання позивачем робіт по договору, здачу робіт 16.03.2021, з урахуванням положень ст. 530, 854 Цивільного кодексу України та умов договору, строк виконання відповідачем грошового зобов`язання з оплати виконаних робіт за договором на момент розгляду справи настав.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідач свого зобов`язання в частині повної та своєчасної оплати виконаних робіт за договором не виконав.

Тоді як, частина 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Порушенням зобов`язання, у відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, факт виконання робіт, визначених умовами договору №90/2 від 20.12.2020, та факт порушення відповідачем своїх зобов`язань в частині повної та своєчасної оплати виконаних робіт, підтверджений матеріалами справи та не спростований відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог в частині стягнення основного боргу.

Окрім цього, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 2 522, 82 грн за період з 17.03.2021 по 16.08.2022 та 14 455, 89 грн за період з квітня 2021 року по серпень 2022 року.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду №910/12604/18 від 01.10.2019).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку, що такий є арифметично невірним, оскільки позивачем невірно визначено кількість днів прострочення у заявленому періоді.

Таким чином, за розрахунком суду, стягненню з відповідача підлягає 3% річних в сумі 2 461, 06 грн, в іншій частині цих позовних вимог позивачу належить відмовити.

В той же час, за результатами перевірки розрахунку інфляційних втрат, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в цій частині у заявленому позивачем розмірі, оскільки він є арифметично вірним та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач не надав суду жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги, або свідчили про відсутність у нього обов`язку щодо сплати заявленої заборгованості.

За таких обставин, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 86, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "УКРТРАНСАКАД" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЮЗТРАНСПРОЕКТ" (вул. Братиславська, 14-б, Київ, 02156, код ЄДРПОУ 32914141) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "УКРТРАНСАКАД" (вул. Святослава Хороброго 44, кім. 33, 34, 35, 36, 37, 38, Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 32406215) суму основного боргу у розмірі 57 804 (п`ятдесят сім тисяч вісімсот чотири) грн, 84 коп., 3% річних у розмірі 2 461 (дві тисячі чотириста шістдесят одна) грн 06 коп, інфляційні втрати у розмірі 14 455 (чотирнадцять тисяч чотириста п`ятдесят п`ять) грн 89 коп. та витрати зі сплати судового збору у сумі 2 478 (дві тисячі чотириста сімдесят вісім) грн 95 коп.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 17.04.2023

Суддя Наталія ЯГІЧЕВА