Рішення

від 17.04.2023 по справі 910/1201/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.04.2023Справа № 910/1201/23За позовом Акціонерного товариства «Райффайзен Банк»

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОПЕНЕРДЖІ»

2) ОСОБА_1

про стягнення 497 234, 42 грн,

Суддя Я.А.Карабань

Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОПЕНЕРДЖІ» (надалі - відповідач-1), 2) ОСОБА_1 (надалі - відповідач-2) про стягнення суми грошових коштів у розмірі 497 234,42 грн, з яких: 466 621,87 грн основний борг та 30 612,55 грн заборгованість за відсотками.

Позовні вимоги, посиланням на ст. 526, 527, 530, 554, 610, 1054 Цивільного кодексу України, обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем-1 своїх зобов`язань за договором про надання овердрафту №015/3187/1372964 від 31.01.2022, а відповідачем-2 своїх обов`язків поручителя за договором поруки №015/3187/1372964/П від 31.01.2022.

Також оскільки одним з відповідачів у справі є фізична особа, тому суд відповідно до ст. 176 ГПК України до відкриття провадження у справі звертався з запитом про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача-2.

07.02.2023 до суду надійшла відповідь від органу реєстрації щодо місця реєстрації відповідача-2 за адресою зазначеною в позові.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.02.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в справі № 910/1201/23, визнано справу малозначною та її розгляд постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

Відповідачі в строк, встановлений ч. 1 ст. 251 Господарського процесуального кодексу України, не подали до суду відзив на позов, тобто не скористались наданими їм процесуальними правами, передбаченим ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Як убачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням відповідача-1 є: 03680, місто Київ, вулиця Миколи Василенка, будинок 7, офіс 314.

Ухвала Господарського суду міста Києва від 13.02.2023 направлялась судом на зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на адресу відповідача-1 та на адресу місця реєстрації відповідача-2 проте, конверти повернулись з відміткою: "за закінченим терміном зберігання".

Відповідно до вимог частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з пунктами 3, 4, 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 року (надалі - Правила), і які регулюють відносини між ними.

Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю. Рекомендовані поштові картки, листи та бандеролі з позначкою "Вручити особисто", рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка" приймаються для пересилання лише з рекомендованим повідомленням про їх вручення (пункти 11, 17 Правил).

Пунктом 99 Правил визначено, що рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначкою Судова повістка), рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об`єкта поштового зв`язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім`ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.

Рекомендовані поштові відправлення з позначкою Судова повістка, адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку адресат відсутній за вказаною адресою, яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду (п. 992 Правил).

Відповідно до пунктів 116, 117 Правил у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Системний аналіз статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил свідчить, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічна позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17, від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19 та від 19.12.2022 у справі № 910/1730/22).

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 902/1025/19 Верховний Суд звернув увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Враховуючи викладене вище, судом було вжито усіх належних заходів, щодо повідомлення відповідачів про розгляд справи, відтак, останні вважаються повідомленими про розгляд справи належним чином.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами ч. 1 ст. 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений в праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Суд зазначає, що відповідачі не були позбавлені права та можливості ознайомитись з процесуальними документами в справі №910/1201/23 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

За відсутності відзивів від відповідачів суд вирішує справу за наявними матеріалами на підставі ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Беручи до уваги вище наведене та відсутність будь-яких клопотань сторін, у яких останні заперечували проти розгляду даної справи по суті, а також зважаючи на наявність в матеріалах справи всіх документів та доказів, необхідних для повного, всебічного та об`єктивного її розгляду і вирішення цього спору, суд дійшов висновку про можливість вирішення по суті наведеної справи, призначеної до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання) за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України в разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

31.01.2022 між позивачем (кредитор) та відповідачем-1 (позичальник) укладено договір про надання овердрафту № 015/3187/1372964 (далі - договір), відповідно до п. 1.1. якого кредитор на умовах договору надає позичальнику протягом строку доступності овердрафту можливість використання овердрафту в межах поточного ліміту.

Відповідно до визначення термінів, що міститься в договорі овердрафт - це форма кредитування позичальника шляхом здійснення платежів (переказів) з поточного рахунку в межах поточного ліміту в разі відсутності (недостатності) грошових коштів на поточному рахунку, внаслідок чого за поточним рахунком виникає дебетове сальдо.

Максимальний строк безперервного дебетового сальдо - максимально дозволений строк безперервного дебетового сальдо на поточному рахунку, тривалістю 180 календарних днів, але не більше дати закінчення строку овердрафту.

Позичальник зобов`язується використовувати овердрафт за цільовим призначенням, вказаним в п. 1.9. договору, з дотриманням вимог законодавства України, погасити овердрафт/кредитну заборгованість, сплатити проценти за користування овердрафтом/кредитною заборгованістю та комісії, а також виконати інші зобов`язання, визначені договором, у строки, передбачені договором, але не пізніше дати закінчення строку овердрафту (п. 1.2. договору).

Згідно із пунктами 1.3. 1.4. договору максимальний ліміт за договором складає 1 500 000, 00 грн, у межах якого встановлюється поточний ліміт. На дату укладення договору поточний ліміт складає 500 000, 00 грн. Поточний ліміт за договором не може перевищувати 70% від середньомісячних надходжень за останні три календарних місяці на всі поточні рахунки позичальника, відкриті у кредитора. При цьому розрахунок середньомісячних надходжень здійснюється відповідно до п. 2.4. договору. В подальшому поточний ліміт встановлюється та визначається відповідно до статті 2 договору.

Пунктом 1.6. договору узгоджено, що з моменту виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку, кредитор вважається таким, що надав позичальнику овердрафт. Дебетове сальдо, зафіксоване на поточному рахунку на кінець кожного календарного дня, або сума кредитної заборгованості є заборгованістю позичальника за овердрафтом.

Згідно із пунктами 1.7. та 1.8. договору строк овердрафту: з дати виконання позичальником умов, передбачених п. 2. договору по дату закінчення строку овердрафту (включно). Строк доступності овердрафту: з дати початку строку овердрафту, визначеного згідно п. 1.6. договору, по дату закінчення строку доступності овердрафту (включно).

У відповідності до п. 1.9. договору цільовим використанням овердрафту за договором є поповнення обігових коштів, фінансування ведення фінансово-господарської діяльності та поточних та/або не передбачуваних витрат позичальника. Позичальник не має права використовувати кошти овердрафту на інші цілі. За рахунок овердрафту не можуть здійснюватися операції з примусового стягнення коштів з примусового стягнення коштів з поточного рахунку позичальника.

Згідно із п. 2.1. договору поточний ліміт встановлюється після виконання таких обов`язкових умов: сплати комісії передбаченої пунктом 4.9. договору; укладення та належне виконання договорів забезпечення та набрання чинності договорами страхування (полісами) на користь кредитора, як вигодо набувача, відповідно до статті 3 договору; відсутність обставин дефолту.

Виконання зобов`язань позичальника, що виникають (у т.ч. виникнуть у майбутньому) за договором, забезпечується порукою, відповідно до договору поруки, що повинен бути укладений одразу після укладення договору, між кредитором і поручителем відповідачем-2 (п. 3.1.1. кредитного договору).

Відповідно о п. 4.1. договору проценти за користування овердрафтом розраховуються на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 14, 45 % річних.

З дати скасування максимального ліміту та поточного ліміту з будь-яких підстав, зазначених в пунктах 8.2. та 8.3. (крім підпункту 8.3.4.) договору, проценти за користування кредитною заборгованістю розраховуються на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 40 % річних (п. 4.2. договору).

У пункту 4.3. договору сторонами погоджено, що нарахування процентів здійснюється виходячи з зазначених у договорах розмірів процентних ставок, щоденно на фактичну заборгованість позичальника за овердрафтом/кредитною заборгованістю протягом всього строку наявності безперервного дебетового сальдо/кредитної заборгованості.

Пунктом 5.1. договору встановлено, що протягом строку овердрафту позичальник зобов`язаний здійснювати погашення овердрафту не пізніше останнього дня максимального строку безперервного дебетового сальдо та не пізніше дати закінчення строку овердрафту, в залежності від того, яка дата настане раніше. Якщо останній календарний день максимального строку безперервного дебетового сальдо є банківським днем, то для погашення такого дебетового сальдо позичальника має забезпечити наявність грошових коштів на поточному рахунку на кінець останнього банківського дня, що передує останньому календарному дню максимального строку безперервного дебетового сальдо. Якщо дата закінчення строку овердрафту не є банківським днем, то для погашення овердрафту позичальника зобов`язаний забезпечити наявність грошових коштів на поточному рахунку для погашення дебетового сальдо процентів та інших платежів, на кінець останнього банківського дня, що передує даті закінчення строку овердрафту.

Також 31.01.2022 між позивачем (далі - кредитор) та відповідачем-2 (далі - поручитель) укладено договір поруки № 015/3187/1372964/П (далі - договір поруки), за відповідно до п.1.1. якого поручитель зобов`язується відповідати перед кредитором солідарно з позичальником за виконання забезпечених зобов`язань, у тому числі тих, що виникнуть у майбутньому, які випливають з умов основного договору. Порукою за цим договором забезпечується виконання забезпечених зобов`язань у повному обсязі, включаючи, але не обмежуючись, сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків та сплату нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України сум тощо.

Поручитель відповідає перед кредитором за виконання забезпечених зобов`язань у тому ж обсязі, що і позичальник, у порядку та строки, визначені основним договором, у тому числі, при виникненні підстав для дострокового повного/часткового виконання забезпечених зобов`язань (п. 1.2. договору поруки).

Відповідно до п. 2.1. договору поруки у випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) позичальником всіх або окремих забезпечених зобов`язань кредитор набуває права вимоги від поручителя виконання ним як солідарним боржником забезпечених зобов`язань та сплати заборгованості за забезпеченими зобов`язаннями, а поручитель - зобов`язаний виконати вимоги кредитора щодо виконання забезпечених зобов`язань та сплатити заборгованість за забезпеченими зобов`язаннями.

Згідно з п. 2.2. договору поруки поручитель зобов`язується здійснити виконання забезпечених зобов`язань протягом 10 календарних днів з дати відправлення кредитором відповідної вимоги та в обсязі, зазначеному в такій вимозі (далі - вимога). Єдиною підставою для визначення кредитором у вимозі розміру забезпечених зобов`язань, що підлягають виконанню поручителем, є дані аналітичного обліку та рахунки, що ведуться установою кредитора для визначення грошових зобов`язань позичальником перед кредитором за основним договором. Вимога кредитора є єдиним та достатнім доказом настання підстав для виконання поручителем забезпечених зобов`язань у розмірі, визначеному кредитором у вимозі. Кредитор має право направляти вимоги поручителю будь-яку кількість разів до повного виконання забезпечених зобов`язань.

Цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і скріплення печаткою кредитора. Строк поруки, що встановлена договором, за кожним забезпеченим зобов`язанням становить 5 років від дня закінчення строку/настання терміну виконання відповідного забезпеченого зобов`язання. Порука для відповідного забезпеченого зобов`язання не припиняється після закінчення цього строку в разі, якщо кредитор у межах цього строку пред`явив вимогу до поручителя. Сторони погодили, що строк поруки для забезпечених зобов`язань, виконання яких здійснюється частинами, обчислюється окремо по кожній його частині починаючи від дня закінчення строку/настання терміну виконання відповідної частини такого забезпеченого зобов`язання (п. п. 6.1., 6.2. договору поруки).

02.11.2022 позивачем на адреси відповідачів направлено вимоги про виконання грошових зобов`язань за кредитним договором за вих. № 114/5-К-264249 від 31.10.2022 та за вих. № 114/5-К-264251 від 31.10.2022, які отримані 08.12.2022 відповідачем-1 та 09.12.2022 відповідачем-2 відповідно.

Як убачається з матеріалів справи, позивач свої зобов`язання за зазначеним вище договором виконав, надавши відповідачу-1 кредитний ліміт у сумі 500 000, 00 грн, однак, відповідач-1 свої зобов`язання по погашенню кредиту в повному обсязі не виконав, грошові кошти згідно умов договору не повернув, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість в розмірі 466 621, 87 грн, що підтверджується випискою по рахунку за період з 20.07.2022 по 21.07.2022.

Позивач звернувся до суду з даним позовом, у зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за договором, так як на поточному рахунку відповідача-1 рахується заборгованість у розмірі 497 234,42 грн, яка складається зі 466 621, 87 грн заборгованості по тілу кредиту за період з 21.07.2022 по 31.10.2022 та 30 612, 55 грн заборгованості по процентам за період з 21.05.2022 по 31.10.2022.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до листа Національного банку України від 31.10.2001 р. N 12-111/1355-6569 «Роз`яснення щодо відображення в бухгалтерському обліку кредитів «овердрафт» відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків України» овердрафт - це короткостроковий кредит, що надається надійному клієнту понад його залишок на поточному рахунку в цьому банку в межах заздалегідь обумовленої суми шляхом дебетування його рахунка. При цьому утворюється дебетове сальдо. Овердрафт оформлюється договором, в якому зазначається ліміт овердрафту, умови його використання, відсотки за ним, а також відповідальність за несвоєчасне повернення. Відсотки за овердрафтом нараховуються на дебетовий залишок за рахунком за заздалегідь визначеною процентною ставкою. Враховуючи особливості надання кредиту "овердрафт", який надається лише надійним клієнтам банку, у разі порушення строків сплати основного боргу або процентів за овердрафтом банк має віднести заборгованість за овердрафтом на відповідні рахунки короткострокових кредитів.

Проценти за овердрафтом нараховуються згідно з договором за овердрафтом та обліковою політикою банку, але не рідше одного разу на місяць. Порядок сплати процентів визначається договором і здійснюється з поточного рахунка клієнта. У разі прострочення сплати процентів за овердрафтом, відповідна сума нарахованих процентів переноситься на рахунок прострочених нарахованих доходів.

У разі прострочення строку погашення основної суми боргу за овердрафтом, залишок за овердрафтом переноситься на рахунок простроченої заборгованості за наданими кредитами.

Згідно з ст. 1069 Цивільного кодексу України якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов`язки сторін, пов`язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір плати за використання клієнтом коштів банку, яке не встановлене договором, не може перевищувати подвійну облікову ставку Національного банку України.

За своєю правовою природою договір овердрафту є кредитним договором, оскільки при наданні овердрафту кредитується рахунок позичальника.

Частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 5.1. договору встановлено, що протягом строку овердрафту позичальник зобов`язаний здійснювати погашення овердрафту не пізніше останнього дня максимального строку безперервного дебетового сальдо та не пізніше дати закінчення строку овердрафту, в залежності від того, яка дата настане раніше. Якщо останній календарний день максимального строку безперервного дебетового сальдо є банківським днем, то для погашення такого дебетового сальдо позичальника має забезпечити наявність грошових коштів на поточному рахунку на кінець останнього банківського дня, що передує останньому календарному дню максимального строку безперервного дебетового сальдо. Якщо дата закінчення строку овердрафту не є банківським днем, то для погашення овердрафту позичальника зобов`язаний забезпечити наявність грошових коштів на поточному рахунку для погашення дебетового сальдо процентів та інших платежів, на кінець останнього банківського дня, що передує даті закінчення строку овердрафту.

Максимальний строк безперервного дебетового сальдо - максимально дозволений строк безперервного дебетового сальдо на поточному рахунку, тривалістю 180 календарних днів, але не більше дати закінчення строку овердрафту.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач виконав свої договірні зобов`язання, надавши відповідачу кредитні кошти в розмірі 466 621, 87 грн, що підтверджується випискою по рахунку за період з 20.07.2022 по 21.07.2022 та розрахунком заборгованості за договором від 31.10.2022.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

02.11.2022 позивачем на адреси відповідачів направлено вимоги про виконання грошових зобов`язань за кредитним договором за вих. № 114/5-К-264249 від 31.10.2022 та за вих. № 114/5-К-264251 від 31.10.2022, які отримані 08.12.2022 відповідачем-1 та 09.12.2022 відповідачем-2 відповідно.

Судом встановлено, що відповідачем-1 порушено договірні зобов`язання в частині повернення кредитних коштів встановленого в п. 5.1. договору строку, а саме максимально строку безперервного дебетового сальдо (180 днів), внаслідок чого в відповідача-1 виникла заборгованість по тілу кредиту за період з 21.07.2022 по 31.10.2022 в розмірі 466 621, 87 грн, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідачів за період з 21.05.2022 по 31.10.2022 заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 30 612, 55 грн.

Відповідно до п. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Частиною першою статті 1048 Цивільного кодексу України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно о п. 4.1. договору проценти за користування овердрафтом розраховуються на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 14, 45 % річних.

З дати скасування максимального ліміту та поточного ліміту з будь-яких підстав, зазначених в пунктах 8.2. та 8.3. (крім підпункту 8.3.4.) договору, проценти за користування кредитною заборгованістю розраховуються на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 40 % річних (п. 4.2. договору).

У пункту 4.3. договору сторонами погоджено, що нарахування процентів здійснюється виходячи з зазначених у договорах розмірів процентних ставок, щоденно на фактичну заборгованість позичальника за овердрафтом/кредитною заборгованістю протягом всього строку наявності безперервного дебетового сальдо/кредитної заборгованості.

Перевіривши розрахунок, наданий позивачем, нарахованих процентів за період з 21.05.2022 по 31.10.2022 за користування кредитом у розмірі 30 612, 55 грн, суд визнає його обґрунтованим та арифметично вірним, а тому позовні вимоги в частині стягнення 30 612, 55 грн процентів за користування кредитом є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ч. 1 ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Відповідно ч. 2 ст. 553 Цивільного кодексу України порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до статті 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Враховуючи зазначене вище, факт наявності у відповідача-1 заборгованості за кредитним договором за кредитом у розмірі 466 621, 87 грн та 30 612, 55 грн заборгованості по процентам за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором, документально підтверджений, позичальником та поручителем не спростований та враховуючи, що в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між позивачем та відповідачем-2 укладено договір поруки, позовні вимоги в цій частині визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на вищенаведені норми, враховуючи доведення позивачем своїх позовних вимог, а відповідачами не представлення суду більш вірогідних доказів, ніж ті, які надані позивачем, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог та про солідарне стягнення з відповідачів на користь позивача 466 621, 87 грн заборгованості по тілу кредиту та 30 612, 55 грн заборгованості по процентам.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог покладаються на відповідачів в рівних частинах.

При цьому, згідно з абз. 3 п. 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21 лютого 2013 року N 7 у разі коли позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

На підставі викладеного та керуючись ст. 86, 129, 232-234, 240, 250-252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Солідарно стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОПЕНЕРДЖІ» (03680, місто Київ, вулиця Миколи Василенка, будинок 7, офіс 314, ідентифікаційний код 40823688) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» (01011, місто Київ, вулиця Генерала Алмазова, будинок 4а, ідентифікаційний код 14305909) 466 621 (чотириста шістдесят шість тисяч шістсот двадцять одну) грн 87 коп. заборгованості по тілу кредиту та 30 612 (тридцять тисяч шістсот дванадцять) грн 55 коп. заборгованість по процентам.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОПЕНЕРДЖІ» (03680, місто Київ, вулиця Миколи Василенка, будинок 7, офіс 314, ідентифікаційний код 40823688) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» (01011, місто Київ, вулиця Генерала Алмазова, будинок 4а, ідентифікаційний код 14305909) 3 729 (три тисячі сімсот двадцять дев`ять) грн 26 коп. судового збору, з кожного.

4. Після набрання рішенням суду законної сили видати наказ.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст. 254, 256, 257 ГПК України.

Суддя Я.А.Карабань