Рішення

від 17.04.2023 по справі 910/1398/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.04.2023Справа № 910/1398/23Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київгазтрейд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сакура-Про" про стягнення 352 448,88 грн,

без виклику представників сторін (без проведення судового засідання),

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У лютому 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Київгазтрейд" (далі - Підприємство) звернулося до Господарського суду міста Києва з вказаним позовом, посилаючись на те, що згідно умов укладеного 31 грудня 2021 року між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сакура-Про" (далі - Товариство) договору постачання природного газу (для непобутових споживачів) № 211739/Т позивач у період з січня 2022 року по травень 2022 року передав останньому природний газ на загальну суму 482 938,57 грн. Оскільки відповідач оплату отриманого товару провів лише частково на суму 233 909,17 грн (з урахуванням переплати за іншим правочином), заборгувавши таким чином 249 029,40 грн, позивач, посилаючись на статті 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статтю 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), просив суд стягнути з Товариства вищезазначену суму боргу, а також 5 953,73 грн трьох процентів річних, 37 715,59 грн інфляційних втрат та 59 750,16 грн пені, нарахованих у зв`язку з несвоєчасним проведенням розрахунків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30 січня 2023 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення її недоліків.

8 лютого 2023 року на електронну адресу суду позивач на виконання вимог вказаної ухвали подав документи для усунення недоліків позовної заяви.

У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю суддя Павленко Є.В. у період з 8 лютого 2023 року по 14 лютого 2023 року перебував на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15 лютого 2023 року вищенаведену позовну заяву Підприємства прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/1398/23 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику сторін (без проведення судового засідання).

Крім того, цією ухвалою відповідачу було визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, у порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини 4 статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 11 статті 242 ГПК України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі, судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

За змістом статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

В силу положень статті 10 наведеного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи та про його право подати відзив на позовну заяву, копія ухвали суду від 15 лютого 2023 року про відкриття провадження у справі № 910/1398/23 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме: 02099, місто Київ, вулиця Бориспільська, будинок 9, корпус 61.

Вказана ухвала була вручена відповідачу 26 серпня 2022 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0105493891878.

Згідно з пунктом 3 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Проте відповідач у визначений судом строк відзив на позовну заяву не подав, будь-яких заяв чи клопотань по суті спору на адресу суду не направив.

Положеннями частини 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Приймаючи до уваги те, що Товариство належним чином було повідомлене про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність у матеріалах справи достатньої кількості документів для розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про її розгляд за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

31 грудня 2021 року між Товариством та Підприємством було укладено договір постачання природного газу (для непобутових споживачів) № 211739/Т, за умовами якого позивач зобов`язався поставити (передати) природний газ відповідачу, а останній - прийняти та своєчасно сплатити постачальнику вартість вказаного газу в розмірі, строки та порядку, що визначені цією угодою (пункт 1.1. зазначеного правочину).

Даний договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками цих суб`єктів господарювання.

Для цілей даного правочину введено наступні терміни: розрахунковий період - газова доба (D) та/або газовий місяць (М), що складається з газових діб (D), щодо якої (якого) сторонами визначаються прогнози відбору споживання природного газу та фактичне споживання природного газу по споживачу і здійснюються розрахунки між Товариством та Підприємством; газова доба (D) - це період часу з 05:00 всесвітньо координованого часу (далі - UTC) (з 07:00 за київським часом) дня до 05:00 UTC (до 07:00 за київським часом) наступного дня для зимового періоду та з 04:00 UTC (з 07:00 за київським часом) дня до 04:00 UTC (до 07:00 за київським часом) наступного дня для літнього періоду; газова доба (D+1) - це газова доба, наступна за газовою добою (D); газова доба (D-1) - це газова доба, що передує газовій добі (D); газовий місяць (М) - це газовий місяць, у якому здійснюється постачання природного газу. Газовий місяць розпочинається з першої газової доби поточного місяця і триває до початку першої газової доби наступного місяця; газовий місяць (М+1) - це газовий місяць, наступний за газовим місяцем (М); газовий місяць (М-1) - це газовий місяць, що передує газовому місяцю (М).

Згідно з умовами пунктів 3.4., 3.5. цієї угоди за одиницю виміру об`єму газу при його обліку приймається один кубічний метр (куб.м), приведений до стандартних умов: температура газу (t) = 20 градусів за Цельсієм, тиск газу (Р) = 760 мм ртутного стовпчика (101,325 кПа). Об`єм переданого (спожитого) газу за розрахунковий період, визначається на межі балансової належності між оператором ГРМ та споживачем на підставі даних комерційних вузлів обліку (лічильників газу), визначених в заяві-приєднанні до договору розподілу природного газу, укладеного між оператором ГРМ та Товариством з урахуванням процедур, передбачених Кодексом газорозподільних систем.

Фактичний об`єм поставленого у розрахунковому періоді газу підтверджується підписаним між Підприємством та Товариством актом приймання-передачі газу, що складається на підставі даних оператора ГРМ (пункт 3.6. договору).

Згідно з пунктом 4.4. цього правочину остаточна вартість фактично спожитого обсягу природного газу впродовж газового місяця (М) складається із суми скорегованих, відповідно до пунктів 4.2., 4.3., 8.2., 8.3 договору, планових вартостей спожитих протягом газової доби (D) обсягів природного газу в газовому місяці (М):

В остаточна = В добового обсягу (1) + В добового обсягу (2) + ... + В добового обсягу (n), де: В остаточна - це остаточна вартість фактично спожитого обсягу природного газу впродовж газового місяця (М), грн з ПДВ 20 %; В добового обсягу - це остаточна вартість фактично спожитого обсягу природного газу впродовж відповідної газової доби (D) газової місяця (М), розрахована згідно зі пунктами 4.2., 4.3., 8.2., 8.3. договору, грн з ПДВ 20 %; (1), (2).... - це календарні дати усіх діб газового місяця (М), у яких відбувалося споживання газу за цим договором; (n) - це останній календарний день відповідного газового місяця (М).

За умовами пункту 4.5. даної угоди остаточна ціна за 1 000 куб.м фактично спожитого обсягу природного газу протягом газового місяця (М) визначається наступним чином: Ц остаточна = В остаточна / V фактичний, де: Ц остаточна - це остаточна ціна за 1 000 куб.м у конкретному газовому місяці, грн з ПДВ 20%; В остаточна - це остаточна вартість природного газу, визначена відповідно до пункту 4.4. договору, грн з ПДВ 20%; V фактичний - це фактичний обсяг газу, спожитий Товариством у відповідному газовому місяці, відповідно до даних інформаційної платформи оператора ГТС станом на 9 число газового місяця (М+1).

Згідно з пунктом 4.8. зазначеного правочину остаточні розрахунки за фактичний об`єм (обсяг) спожитого природного газу в газовому місяці (М) здійснюються відповідачем за остаточною вартістю та остаточною ціною, які визначені пунктами 4.4., 4.5. договору, у строк до 15 числа (включно) газового місяця (М+1).

Сума, яка була сплачена Товариством понад вартість фактично отриманого газу у відповідному місяці поставки газу, зараховується Підприємством як авансовий платіж на наступний розрахунковий місяць або перераховується на банківський рахунок відповідача протягом 6 календарних місяців з дати отримання письмової вимоги останнього (пункт 4.9. спірної угоди).

Датою оплати є дата зарахування коштів на рахунок позивача (пункт 4.9. договору).

Відповідно до пункту 4.11. вказаного правочину, у разі виникнення заборгованості Товариства перед Підприємством, останнє має право грошові кошти, отримані від споживача за газ в поточному розрахунковому періоді, зарахувати в рахунок погашення існуючої заборгованості відповідача за цією угодою відповідно до календарної черговості її виникнення.

За умовами пункту 11.1. договору він набуває чинності з дати його укладення та діє в частині постачання природного газу - до 31 грудня 2022 року, а в частині грошових зобов`язань - до їх повного виконання. Умови цього договору застосовуються до відносини між сторонами, які виникли з 1 січня 2022 року на підставі частини 3 статті 631 ЦК України).

Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (пункт 11.2. зазначеної угоди).

Судом встановлено, що в період з січня 2022 року по травень 2022 року Підприємство поставило Товариству 8 067,00 куб.м природного газу загальною вартістю 482 938,57 грн, що підтверджується актами прийому-передачі природного газу: від 31 січня 2022 року № 0ТБИ-000745, обсягом 3 366,00 куб.м на суму 233 312,05 грн (за січень 2022 року), від 28 лютого 2022 року № 0ТБИ-002186, обсягом 2 533,00 куб.м на суму 141 107,74 грн (за лютий 2022 року), від 31 березня 2022 року № 0ТБИ-002316, обсягом 2 162,00 куб.м на суму 108 238,10 грн (за березень 2022 року), від 30 квітня 2022 року № 0ТБИ-002778 обсягом 4,00 куб.м на суму 196,66 грн (за квітень 2022 року), від 31 травня 2022 року № 0ТБИ-003149, обсягом 2,00 куб.м на суму 84,02 грн (за травень 2022 року). Вказані акти, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи, підписані повноважними представниками сторін і скріплені печатками зазначених юридичних осіб.

Судом також встановлено, що вищенаведені акти прийому-передачі природного газу не містять жодних заперечень щодо кількості та/або якості переданого товару. Будь-які докази, які б свідчили про наявність зауважень чи заперечень відповідача щодо поставленого позивачем товару, матеріали справи не містять.

Відповідно до довідки Акціонерного товариства "Банк "Кліринговий Дім" від 18 січня 2023 року № 02-01/01/177 Товариство 18 січня 2022 року та 31 січня 2022 року здійснило оплату за договором по 60 000,00 грн (всього 120 000,00 грн).

Разом із цим, листом від 18 січня 2022 року № 4 відповідач просив позивача переплату за договором від 25 жовтня 2019 року № 211739/Т у розмірі 113 909,17 грн зарахувати в рахунок оплати за спірним договором.

У своєму позові Підприємство визнало факт оплати природного газу, переданого за договором від 31 грудня 2021 року № 211739/Т, на загальну суму 120 000,00 грн та зарахувало переплату за договором від 25 жовтня 2019 року № 211739/Т у розмірі 113 909,17 грн у рахунок погашення заборгованості за даним договором.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За статтею 601 ЦК України зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи те, що сума основного боргу відповідача за вказаним договором у розмірі 249 029,40 грн (482 938,57 грн - 120 000,00 грн - 113 909,17 грн) підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і Товариство на момент прийняття рішення не надало документів, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимоги Підприємства до відповідача про стягнення зазначеної суми. Відтак, позов у цій частині підлягає задоволенню.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за вказаним договором, позивач також просив суд стягнути з відповідача 5 953,73 трьох процентів річних, з яких: 3 533,94 грн - нараховані за період з 16 березня 2022 року по 16 січня 2023 року на суму боргу в розмірі 140 510,62 грн, 2 419,79 грн - нараховані за період з 18 квітня 2022 року по 16 січня 2023 року на суму боргу в розмірі 108 238,10 грн; а також 37 715,59 грн інфляційних втрат, нарахованих на відповідні суми боргу згідно з наданим розрахунком.

За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки заявлені Підприємством до стягнення розміри трьох процентів річних та інфляційних втрат є арифметично вірним, відповідають вимогам чинного законодавства та положенням договору і не перевищують розраховані судом суми, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача вказаних сум компенсаційних виплат також підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача 59 750,16 грн пені, з яких: 33 684,05 грн - пеня, нарахована за період з 16 березня 2022 року по 16 вересня 2022 року на суму боргу в розмірі 140 510,62 грн, 26 066,11 грн - пеня, нарахована за період з 18 квітня 2022 року по 18 жовтня 2022 року на суму боргу в розмірі 108 238,10 грн.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (частина 1 статті 550 ЦК України).

Частиною 1 статті 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі.

Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" (далі - Закон) передбачено, що цей закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань. Суб`єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності.

Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до пункту 8.6. договору в разі порушення Товариством строків розрахунків за природний газ, встановлених цим договором, останнє сплачує на користь Підприємства (крім суми заборгованості) пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу та нараховується до дати остаточного погашення заборгованості.

За розрахунком суду, обґрунтований розмір пені складає 49 674,93 грн, з яких: 26 485,29 грн - пеня, нарахована за період з 16 березня 2022 року по 16 вересня 2022 року на суму боргу в розмірі 140 510,62 грн, 23 189,64 грн - пеня, нарахована за період з 18 квітня 2022 року по 18 жовтня 2022 року на суму боргу в розмірі 108 238,10 грн.

Таким чином, позовна вимога про стягнення заявленої пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 49 674,93 грн. У задоволенні вимоги щодо стягнення 10 075,23 грн вказаної штрафної санкції слід відмовити.

За змістом статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин позов Підприємства підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сакура-Про" (02099, місто Київ, вулиця Бориспільська, будинок 9, корпус 61; ідентифікаційний код 39898053) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київгазтрейд" (03124, місто Київ, вулиця Миколи Василенка, будинок 5; ідентифікаційний код 42394311) 249 029 (двісті сорок дев`ять тисяч двадцять дев`ять) грн 40 коп. основного боргу, 5 953 (п`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят три) грн 73 коп. трьох процентів річних, 37 715 (тридцять сім тисяч сімсот п`ятнадцять) грн 59 коп. інфляційних втрат, 49 674 (сорок дев`ять тисяч шістсот сімдесят чотири) грн 93 коп. пені та 5 135 (п`ять тисяч сто тридцять п`ять) грн 60 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 17 квітня 2023 року.

СуддяЄ.В. Павленко