Рішення

від 11.04.2023 по справі 755/9169/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.04.2023Справа № 755/9169/18

За позовом ОСОБА_1

до 1. Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дніпровська набережна 9А»

2. Дніпровська районна в місті Києві державна адміністрація

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1. Головне управління регіональної статистики

2. Державна податкова інспекція у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві

про визнання недійсним рішення установчих зборів, визнання недійсним статуту та скасування державної реєстрації Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку

Щодо розгляду заяви б/н від 16.01.2022 року "Про ухвалення додаткового рішення" Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дніпровська набережна 9А»

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Горенюк Т.О.

Представники учасників справи:

від позивача не з`явилися;

від відповідача-1 Герман Н.Д. (голова правління), Гнатуш Н.В. (адвокат);

від відповідача-2 та третіх осіб не з`явилися.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.01.2022 року у справі № 755/9169/18 в позові відмовлено повністю.

18.01.2022 року через відділ діловодства суду від Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дніпровська набережна 9А» надійшла заява б/н від 16.01.2022 року "Про ухвалення додаткового рішення", в якій заявник просить стягнути з Кононенка Олега Васильовича понесені ОСББ «Дніпровська набережна 9А» витрати на професійну правову (правничу) допомогу у розмірі 26 785,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2022 року призначено розгляд заяви б/н від 16.01.2022 року "Про ухвалення додаткового рішення" Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дніпровська набережна 9А» у справі № 755/9169/18 на 15.02.2022 року.

У зв`язку з перебуванням судді Коткова О.В. на лікарняному розгляд заяви б/н від 16.01.2022 року "Про ухвалення додаткового рішення", призначений на 15.02.2022 року не відбувся, ухвалою суду від 21.02.2022 року розгляд заяви призначено на 10.03.2022 року.

Судове засідання у даній справі, призначене на 10.03.2022 року не відбулося у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та введенням в Україні воєнного стану.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.2022 року розгляд заяви б/н від 16.01.2022 року "Про ухвалення додаткового рішення" Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дніпровська набережна 9А» у справі № 755/9169/18 відкладено та повідомлено учасників справи № 755/9169/18, що дата, час і місце судового засідання у цій справі будуть визначені судом після припинення воєнного стану в Україні, про що учасники справи будуть повідомлені додатково ухвалою суду.

З огляду на те, що на території міста Києва, де здійснює свою діяльність Господарський суд міста Києва, не ведуться активні бойові дії, враховуючи, що місцезнаходженням сторін у даній справі є місто Київ, з метою забезпечення конституційних прав учасників справи на судовий захист, безперервного здійснення правосуддя та дотримання розумності строків розгляду справ, суд призначив справу № 755/9169/18 до розгляду у судовому засіданні на 09.06.2022 року, про що учасників справи було повідомлено ухвалою суду від 19.05.2022 року.

В судовому засіданні 09.06.2022 року судом оголошено перерву до 28.06.2022 року.

09.06.2022 року на електронну пошту Господарського суду міста Києва надійшла ухвала Північного апеляційного господарського суду № 755/9169/18 від 06.06.2022 року про витребування матеріалів справи № 755/9169/18

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.06.2022 року зупинено провадження у справі № 755/9169/18 до перегляду Північним апеляційним господарським судом в апеляційному порядку рішення Господарського суду міста Києва від 11.01.2022 року у справі № 755/9169/18, матеріали справи № 755/9169/18 надіслано до Північного апеляційного господарського суду для розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 11.01.2022 року у справі № 755/9169/18.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 11.01.2022 у справі № 755/9169/18 залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 11.01.2022 року у справі № 755/9169/18 скасовано в частині відмови у задоволенні вимог про скасування державної реєстрації Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дніпровська набережна 9А", яка була проведена 08.11.2017 державним реєстратором Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації за № 106710220000037339, провадження у справі в цій частині закрито, в іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 11.01.2022 року у справі № 755/9169/18 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 23.02.2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2022 року у справі № 755/9169/18 - без змін.

21.03.2023 року матеріали справи були повернуті до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.03.2023 року розгляд заяви б/н від 16.01.2022 року "Про ухвалення додаткового рішення" Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дніпровська набережна 9А» у справі № 755/9169/18 призначено на 11.04.2023 року.

Оцінюючи наявні у матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що заява б/н від 16.01.2022 року "Про ухвалення додаткового рішення" Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дніпровська набережна 9А» підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Клопотання про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Отже, додаткове рішення - це засіб виправлення неповноти основного судового рішення. Через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі його скасувати чи змінити, проте, він має право виправити деякі його недоліки, зокрема неповноту. Неповнота судового рішення може полягати в невирішеності деяких питань, що стояли перед судом.

Відповідно до ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, у тому числі у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Разом з тим, чинне процесуальне законодавство також визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до частини третьої статті 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з частиною першою статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

За змістом частин першої та другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При цьому розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас за змістом частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень вказаних частин статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе саме на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Крім того, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 року у справі № 927/237/20).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четверті статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим, у частині п`ятій статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) пов`язаність цих витрат з розглядом справи; 2) обґрунтованість та пропорційність розміру таких витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, також визначені положеннями частин шостої, сьомої та дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення чинного законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись наведеними частинами статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Висновки, аналогічні наведеним вище, викладені в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19, а також у постанові Верховного Суду від 12.01.2023 року у справі № 910/8342/21.

При цьому відповідно до положень статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Частинами першою та другою статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру; погодинної оплати.

Наведені форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Верховний Суд звертається до правової позиції, зазначеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року у справі № 922/1964/21, у якій Велика Палата зробила наступні висновки.

За положенням частини другої статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Пункт 1 частини третьої цієї статті визначає верховенство права однією із основних засад (принципів) господарського судочинства.

У свою чергу, частина третя статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначає, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Оцінюючи зміст зазначених положень чинного законодавства, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).

Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.

Велика Палата Верховного Суду також зауважила, що частина третя статті 126 Господарського процесуального кодексу України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним.

Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.

Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України також не передбачено, що відповідна сторона зобов`язана доводити неспівмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката одразу за всіма пунктами з переліку, визначеного частиною четвертою вказаної статті.

Таким чином, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

У відзиві на позовну заяву ОСББ "Дніпровська набережна 9А" зазначило, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи складає 28 500,00 грн.: правова допомога полягає у наданні ОСББ "Дніпровська набережна 9А" правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, складанні документів правового характеру з метою представництва інтересів ОСББ "Дніпровська набережна 9А", забезпечення представництва ОСББ "Дніпровська набережна 9А" і т.п.

В судовому засіданні 11.01.2022 року до закінчення судових дебатів у справі представник ОСББ "Дніпровська набережна 9А" зробив заяву, що будуть подані документи на підтвердження понесених судових витрат.

До заяви ОСББ "Дніпровська набережна 9А" про ухвалення додаткового рішення додано такі докази: копію договору про надання правової (правничої) допомоги № 3 від 22.06.2019 року; копію додатку № 1 до договору; копію посвідчення адвоката; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 4477 від 26.04.2011 року; рахунки по договору про надання правової (правничої) допомоги № 3 від 22.06.2019 року (опис виконаних робіт та наданих послуг): № 5 від 07.06.2021 року на суму 4375,00 грн., № 6 від 07.06.2021 року на суму 1850,00 грн., № 9 від 30.07.2021 року на суму 4375,00 грн., № 10 від 30.07.2021 року на суму 3700,00 грн., № 11 від 26.11.2021 року на суму 3700,00 грн., № 12 від 30.11.2021 року на суму 1850,00 грн., № 13 від 29.11.2021 року на суму 4485,00 грн., № 14 від 29.12.2021 року на суму 2450,00 грн.; акт № 6 від 16.01.2022 року про прийняття-передачу наданих послуг до договору про надання правової (правничої) допомоги № 3 від 22.06.2019 року.

Відповідно до пункту 1.1. договору Адвокатське бюро "Наталії Гнатуш" (Бюро) приймає доручення ОСББ "Дніпровська набережна 9А" (Клієнт) та бере на себе зобов`язання надати клієнту правову (правничу) допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором та домовленістю сторін щодо захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та всі фактичні понесені Адвокатським бюро витрати у зв`язку з виконанням даного договору.

Згідно з пунктом 1.2. договору умови, вартість та порядок надання таких послуг Бюро визначаються сторонами у відповідних додатках до договору.

Пунктом 2.9. договору передбачено, що безпосереднє представництво інтересів клієнта від імені Бюро за цим договором здійснює адвокат Гнатуш Наталія Вікторівна.

У пункті 3.1. договору сторони погодили, що розмір гонорару, який клієнт сплачує Бюро за надану в межах цього договору правову допомогу, визначається сторонами на підставі додатку № 1, який є невід`ємною частиною цього договору. Додаток № 1 до даного договору набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін.

Оплата за даним договором здійснюється не пізніше 2-х робочих днів з моменту надіслання та отримання клієнтом рахунку Бюро (пункт 3.2. договору).

Відповідно до пункту 3.3. договору при розрахунку і визначенні розміру гонорару, вказаного у п. 3.1. даного договору, враховується час запланований представником Бюро.

Згідно з пунктом 3.9. договору за результатами надання правової допомоги складається акт, що підписується представниками кожної зі сторін. В акті вказується обсяг наданої Бюро правової допомоги і її вартість. Акт надсилається клієнту Бюро засобами електронної пошти.

У акті № 6 від 16.01.2022 року про прийняття-передачу наданих послуг до договору про надання правової (правничої) допомоги № 3 від 22.06.2019 року зазначено, що Бюро в період з 25 травня 2021 року по 16 січня 2022 року надало клієнту правову допомогу (юридичні послуги) відповідно до положень договору про надання правової (правничої) допомоги № 3 від 22.06.2019 року у справі № 755/9169/18, а клієнт прийняв наступну правову допомогу (юридичні послуги) та оплатив їх у відповідності до рахунків: № 6 від 07.06.2021 року; № 7 від 07.06.2021 року; № 9 від 30.07.2021 року; № 10 від 30.07.2021 року; № 11 від 26.11.2021 року; № 12 від 30.11.2021 року; № 13 від 29.11.2021 року; № 14 від 16.01.2022 року.

Зі змісту вказаного акта вбачається, що Бюро надані, а клієнтом прийняті наступні послуги: вивчення матеріалів справи, формування правової позиції та складання відзиву на позов (№ 755/9169/18); представництво в Господарському суді міста Києва; складання заперечень, заперечень на клопотання про витребування, клопотання про долучення документів із додатками. Загальна вартість послуг становить 26 785,00 грн.

Згідно з додатком № 1 до договору вартість представництва інтересів клієнта в господарських судах складає від 1750,00 грн. за день; підготовка і подання заяви по суті до суду: позовна заява, відзив, відповідь на відзив, заперечення складає від 2500,00 грн.; аналіз документів, вибір правової позиції від 3500,00 грн.

З врахуванням викладеного, суд зазначає, що ОСББ "Дніпровська набережна 9А" надало докази розміру судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розумінні пункту 1 частини 2 статті 126 та статті 129 Господарського процесуального кодексу України, які підтверджують обсяг наданих послуг і виконаних робіт та їх вартість, що мають бути сплачені.

У свою чергу, 14.02.2022 року через відділ діловодства суду від ОСОБА_1 надійшли заперечення на заяву ОСББ "Дніпровська набережна 9А" про ухвалення додаткового рішення, в яких позивач зазначив, що ОСББ "Дніпровська набережна 9А" не надано доказів оплати рахунків на користь Адвокатського бюро «Гнатуш Наталії», а Гнатуш Наталія Вікторівна не має статусу адвоката.

Доводи позивача про відсутність доказів оплати ОСББ "Дніпровська набережна 9А" рахунків судом відхиляються, оскільки витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Щодо наявності у ОСОБА_2 статусу адвоката.

Представництво інтересів ОСББ "Дніпровська набережна 9А" у даній справі здійснювалося адвокатом Гнатуш Наталією Вікторівною.

Судом встановлено, що право ОСОБА_2 на заняття адвокатською діяльністю підтверджується свідоцтвом № 4477 від 26.04.2011 року та посвідченням адвоката, виданим Київською міською кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури.

Суд звертає увагу, що станом на час складення ОСОБА_2 іспиту Київська міська кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури була зареєстрована як юридична особа і не визнана нелегітимним та неуповноваженим органом на видачу свідоцтв про складання кваліфікаційного іспиту адвокатами, тому підстави вважати цей документ недійсним, а КДКА нелегітимною були відсутні.

Суд констатує, що припинення права на заняття адвокатською діяльністю визначається виключно з підстав, наведених у статті 32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю або накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю.

Позаяк, ОСОБА_1 не довів суду наявність правових підстав для припинення права ОСОБА_2 на заняття адвокатською діяльністю на підставі статті 32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», та не надав суду доказів, які б підтверджували анулювання ОСОБА_2 свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю або накладення на неї дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю.

Натомість відсутність зазначеної особи у Єдиному реєстрі адвокатів України не спростовує наявність свідоцтва № 4477 від 26.04.2011 року.

За наслідками здійсненої оцінки розміру судових витрат, понесених ОСББ "Дніпровська набережна 9А" на правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції, через призму критеріїв, встановлених частиною четвертою статті 126 та частиною п`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, та враховуючи обсяг виконаних ОСОБА_2 робіт, суд вважає, що заявлений ОСББ "Дніпровська набережна 9А" до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу не є співмірним із предметом позову та виконаних адвокатом обсягом робіт (наданих послуг), стягнення адвокатських витрат у зазначеній заявником сумі не відповідає критеріям розумності, необхідності, співрозмірності, справедливості і становить надмірний тягар для ОСОБА_1 , у зв`язку з чим, суд дійшов висновку, що виходячи із загальних засад господарського законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, принципу співмірності та розумності судових витрат, враховуючи всі аспекти та складність справи, розмір витрат на професійну правничу допомогу, який підлягає відшкодуванню за представництво інтересів ОСББ "Дніпровська набережна 9А" складає 10 000,00 грн.

Керуючись ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Заяву б/н від 16.01.2022 року "Про ухвалення додаткового рішення" Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дніпровська набережна 9А» у справі № 755/9169/18 - задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Об`єднання співвласників багатоповерхового будинку "Дніпровська набережна 9А" (ідентифікаційний код 41716051, адреса: 02098, м. Київ, вул. Дніпровська набережна, 9-А) витрати на професійну правову (правничу) допомогу в розмірі 10 000,00 грн. (десять тисяч гривень).

3. В іншій частині заяви відмовити.

4. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне додаткове рішення складено 18.04.2023р.

Суддя О.В. Котков