Рішення

від 05.04.2023 по справі 910/13887/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.04.2023Справа № 910/13887/22

За позовомКомунального підприємства «Вишгородтепломережа» Вишгородської міської радидоТовариства з обмеженою відповідальністю «Укрсм-Груп»простягнення 572318,70 грн, Суддя Смирнова Ю.М.

Секретар судового засідання Негеля Ю.М.

Представники учасників справи:

від позивача Пироженко А.О.від відповідачане з`явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство «Вишгородтепломережа» Вишгородської міської ради звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрсм-Груп» про стягнення 572318,70 грн, з яких 315763,42 грн основного боргу, 58848,65 грн пені, 34563,44 грн 3% річних та 163143,19 грн інфляційних втрат.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору ТП №23761 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.03.2018 в частині своєчасної оплати поставленої позивачем теплової енергії .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2022 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №910/13887/22, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання у справі призначено на 25.01.2023; встановлено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.

У підготовчому засіданні 25.01.2023 оголошувалася перерва до 22.02.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.01.2023 повідомлено відповідача про оголошення перерви у підготовчому засіданні до 22.02.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.02.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 05.04.2023.

05.04.2023 до початку підготовчого засідання від позивача для долучення до матеріалів справи надійшла довідка про актуальний стан заборгованості відповідача.

Представник позивача у судове засідання з`явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач представників у судове засідання не направив, відзив на позов не надав.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Нормами ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України передбачено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до єдиного державного реєстру.

За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи, ухвали суду у справі №910/13887/22 були направлені судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (01001, місто Київ, вулиця Михайла Грушевського, будинок 10). Іншої адреси відповідача суду повідомлено не було.

Проте поштові відправлення, якими відповідачу направлялися ухвали суд у даній справі, не були вручені під час доставки, причина невручення - «за закінченням терміну зберігання».

Суд зазначає, що відповідач є юридичною особою, на яку відповідно до положень ст. 4, ч. 1, п. 10 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» покладено обов`язок зазначати достовірні дані щодо місця розташування юридичної особи, та які відповідно до положень ст. 10 зазначеного Закону вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України «Про поштовий зв`язок» та Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270.

Таким чином суд у встановленому законодавством порядку вчинив необхідні дії для належного повідомлення відповідача про розгляд справи Господарським судом міста Києва.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 07.06.2022 у справі №910/4430/21.

За приписами ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.03.2018 між Вишгородським районним комунальним підприємством «Вишгородтепломережа» (найменування якого було змінено на Комунальне підприємство «Вишгородтепломережа» Вишгородської міської ради; постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрсм-Груп» (споживач) було укладено договір ТП №23761 на постачання теплової енергії у гарячій воді (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник, який одночасно являється виробником, транспортувальником та постачальником теплової енергії зобов`язується надавати споживачеві теплову енергію у гарячій воді, а споживач зобов`язується своєчасно оплачувати теплову енергію за встановленими тарифами, у строки та на умовах, передбачених цим договором.

Згідно з п. 2.1 Договору теплова енергія постачається споживачу у вигляді гарячої води в обсягах та за тарифом згідно з додатком 1 до цього договору та при виконанні вимог п. 4.2.1, п. 4.2.2 цього договору.

Адреса, об`єм, опалювальна площа та теплове навантаження об`єктів споживача вказані в додатку 3 до цього договору (п. 2.5 Договору).

У додатку 3 до Договору сторони погодили, що теплова енергія постачається за адресою: м.Вишгород, вул. Набережна, 8-Д; опалювальна площа 5515,5 кв.м.

Відповідно до п.п. 7.1, 7.2 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць; нарахування за спожиту теплову енергію проводиться постачальником, у разі наявності приладів обліку теплової енергії, за фактично використану теплову енергію згідно показників приладів обліку, у разі відсутності (виходу з ладу) приладів обліку теплової енергії - розрахунковим способом згідно п. 6.6 цього договору.

Згідно з п. 7.4 Договору оплата за теплову енергію здійснюється споживачем виключно грошовими коштами шляхом перерахування їх на розрахунковий рахунок постачальника згідно рахунку на оплату та акту виконаних робіт.

Пунктом 7.5 Договору встановлено, що остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію здійснюється до 20 числа місяця наступного за звітним (розрахунковим).

У відповідності до п. 7.6 Договору обов`язок отримати рахунок та акт виконаних робіт для оплати покладається на споживача.

За змістом п. 7.7 Договору, за наявності боргу у споживача за даним договором постачальник має право зарахувати кошти, що надійшли від споживача, як погашення заборгованості за теплову енергію, поставлену в минулі періоди, незалежно від вказаного в платіжному дорученні призначення платежу.

Відповідно до п.п. 11.1, 11.4 Договору цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 28.02.2019 і поширює свою дію на правовідносини сторін, що виникли з початку фактичного постачання теплової енергії споживачу; договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде заявлено однією із сторін.

За правовою природою укладений між сторонами Договір є договором енергопостачання.

У відповідності до ч.1 ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору у період з березня 2018 року по березень 2019 року включно позивач поставив відповідачу теплову енергію у гарячій воді на загальну суму 346964,09 грн.

Проте, в порушення умов Договору та наведених вище вимог законодавства відповідач своїх зобов`язань з оплати спожитої теплової енергії належним чином не виконував, внаслідок чого в останнього перед позивачем утворилася заборгованість.

При цьому 08.01.2019 між сторонами укладено договір №3 від 08.01.2019 про реструктуризацію заборгованості, за умовами якого позивач надав відповідачу розстрочку з 08.01.2019 до 08.01.2020 у погашенні заборгованості за спожиту теплову енергію, що утворилася станом на 01.12.2018 на суму 128636,26 грн.

Однак, як свідчать матеріали справи, відповідачем здійснено лише часткову оплату спожитої у спірному періоді теплової енергії - на суму 31200,67 грн.

Таким чином, станом на момент розгляду справи у відповідача перед позивачем існує заборгованість за Договором у сумі 315763,42 грн.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрсм-Груп» заперечень проти позову не наведено, обставин, повідомлених позивачем не спростовано, доказів погашення заборгованості в добровільному порядку не надано.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 315763,42 грн є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім основного боргу, за прострочення виконання грошового зобов`язання позивач просить стягнути з відповідача 58848,65 грн пені, 34563,44 грн 3% річних та 163143,19 грн інфляційних втрат.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки судом встановлено факт прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання з оплати поставленої позивачем теплової енергії, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 34563,44 грн та інфляційних втрат у розмірі 163143,19 грн підлягають задоволенню за розрахунком позивача, перевіреним судом.

Щодо вимог про стягнення з відповідача пені, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст.230 Господарського кодексу України).

У відповідності до норм ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Отже, якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов`язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Зважаючи на те, що Договір ТП №23761 від 01.03.2018, не містить умов щодо нарахування пені за несвоєчасну оплату споживачем поставленої теплової енергії (розмір та базу нарахування пені), та у зв`язку з відсутністю спеціального законодавчого акту, яким би встановлювались розмір та база нарахування пені у відповідних правовідносинах, підстави для нарахування пені за прострочення грошового зобов`язання з оплати поставленої теплової енергії в даному випадку відсутні.

З огляду на викладене, у задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 58848,65 грн суд відмовляє.

Враховуючи викладене, позов підлягає частковому задоволенню.

У відповідності до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 238-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрсм - Груп» (Україна, 01001, місто Київ, вулиця Михайла Грушевського, будинок 10, ідентифікаційний код 36019571) на користь Комунального підприємства «Вишгородтепломережа» Вишгородської міської ради (Україна, 07301, Київська обл., Вишгородський р-н, місто Вишгород, вулиця Кургузова, будинок 3-В, ідентифікаційний код 13713569) заборгованість у розмірі 315763 (триста п`ятнадцять тисяч сімсот шістдесят три) грн 42 коп., 3% річних у розмірі 34563 (тридцять чотири тисячі п`ятсот шістдесят три) грн 44 коп., інфляційні втрати у розмірі 163143 (сто шістдесят три тисячі сто сорок три) грн 19 коп. та судовий збір у розмірі 7702 (сім тисяч сімсот дві) грн 05 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 18.04.2023

Суддя Ю.М. Смирнова