Рішення

від 18.04.2023 по справі 910/1100/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.04.2023Справа №910/1100/23

Суддя Господарського суду міста Києва Бойко Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільний дім Атлант"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертехсклад"

про стягнення 20 000,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Автомобільний дім Атлант" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертехсклад" про стягнення 20 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Автомобільний дім Атлант" вказує, що ним 22.10.2022 були виконані роботи з ремонту належного Товариству з обмеженою відповідальністю "Інтертехсклад" автомобіля Volkswagen Touran, державний номерний знак НОМЕР_1 , вартістю 23 925,81 грн., в той час як відповідачем було частково оплачено виконані роботи, у зв`язку з чим в останнього виник борг перед позивачем у розмірі 20 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.01.2023 відкрито провадження у справі №910/1100/23; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання); визначено сторонам строки на подання заяв по суті спору.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Вказана ухвала суду від 25.01.2023 була надіслана відповідачу 27.01.2023 на адресу, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (03115, м. Київ, вул. Святошинська, буд. 6, кв. 32), рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали.

Однак поштове відправлення №0105493600792 не було вручене відповідачу та було повернуте до суду 10.02.2023 у зв`язку з тим, що адресат відсутній за вказаною адресою, що підтверджується довідкою відділення поштового зв`язку від 07.02.2023 на відповідному конверті.

Згідно пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, керуючись приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку, що днем вручення відповідачу ухвали суду від 25.01.2023 є 07.02.2023 (дата проставлення на довідці відділення поштового зв`язку відмітки щодо причини повернення поштового відправлення, направленого відповідачу на адресу місцезнаходження).

Статтею 113 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

За приписами ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Пунктом 4 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 25.01.2023 у справі №910/1100/23 встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Інтертехсклад" строк на подання відзиву з долученими до нього доказами та з доказами його направлення позивачу - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.

Частиною 1 статті 116 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок

Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтертехсклад" повинне було подати відзив на позов у строк до 22.02.2023 включно.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений судом у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористався.

Будь-яких інших заяв, клопотань, пояснень від сторін до суду не надходило.

За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.

22.10.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтертехсклад", як замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автомобільний дім Атлант" було складено та підписано акт виконаних робіт №Н4471458, у відповідності до якого Товариством з обмеженою відповідальністю "Автомобільний дім Атлант" було виконано роботи з ремонту автомобіля Volkswagen Touran, номер кузова НОМЕР_2 , державний номерний знак НОМЕР_1 , загальною вартістю 23 925,81 грн.

22.12.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "Автомобільний дім Атлант" направило Товариству з обмеженою відповідальністю "Інтертехсклад" претензію вих. №2212/2022-02 від 22.12.2022, в якій вимагало здійснити оплату виконаних робіт з технічного обслуговування та ремонту автомобіля з державним номерним знаком НОМЕР_1 на суму 23 925,81 грн., що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 22.12.2022 та накладною відділення поштового зв`язку №0312610487817.

17.01.2023 Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтертехсклад" було перераховано Товариству з обмеженою відповідальністю "Автомобільний дім Атлант" кошти у розмірі 3 925,81 грн. в якості оплати ТО автомобіля НОМЕР_1 згідно рахунка №С4471458-1 від 22.10.2022.

Спір у справі виник у зв`язку з твердженнями позивача про наявність у відповідача боргу у розмірі 20 000,00 грн. з оплати виконаних Товариством з обмеженою відповідальністю "Автомобільний дім Атлант" послуг з технічного обслуговування автомобіля Volkswagen Touran, номер кузова НОМЕР_2 , державний номерний знак НОМЕР_1 .

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду (ч. 5 ст. 11 Цивільного кодексу України).

За приписами частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 638 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

У частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України зазначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

За приписами ч. 1 ст. 641 Цивільного кодексу України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Згідно з ч. 1 ст. 642 Цивільного кодексу України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Суд зазначає, що поняття повнота та безумовність оферти є одночасно необхідними, а існування одночасно двох названих умов до акцепту є достатнім для того, що констатувати, що відповідь на оферту є такою, що дає змогу зробити висновок про згоду акцептанта з офертою та з її умовами. Неповнота та небезумовність відповіді на пропозицію укласти договір не є акцептом, тобто є умовами для констатації факту відмови акцептанта від пропозиції, а з іншого боку неповнота та не безумовність відхиляють початкову оферту. Іншими словами неповнота та не безумовність акцепту є умовами припинення оферти.

Так, у акті виконаних робіт №Н4471458 від 22.10.2022 сторони було визначено реквізити сторін, об`єкт щодо якого підлягають виконанню роботи (автомобіль Volkswagen Touran, номер кузова НОМЕР_2 , державний номерний знак НОМЕР_1 ); перелік робіт які підлягають виконання та перелік матеріалів, які підлягають використанню при виконанні таких робіт (запасні частини), їх вартість.

Даний акт був підписаний представниками сторін та скріплений печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертехсклад", яке в свою чергу здійснило часткову оплату виконаних за даним актом робіт (17.01.2023).

Відтак суд дійшов висновку, що між сторонами було укладено у спрощений спосіб договір.

Позивач у позовній заяві вказує, що укладений сторонами у спрощений спосіб договір є договором про надання послуг та посилається на ст.ст. 692, 903 Цивільного кодексу України, однак суд не погоджується із такими твердженнями Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільний дім Атлант" з огляду на наступне.

Згідно статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором

Договір про надання послуг характеризується особливим об`єктом, який, по-перше, має нематеріальний характер, а по-друге, нероздільно пов`язаний з особистістю послугонадавача. Тобто, у зобов`язаннях про надання послуг результат діяльності виконавця немає матеріального змісту, як це має місце при виконанні роботи, а полягає у самому процесі надання послуги.

Згідно з договором про надання послуг важливим є не сам результат, а дії, які до нього призвели. З урахуванням наведених особливостей слід зазначати, що стаття 177 Цивільного кодексу України серед переліку об`єктів цивільних прав розглядає послугу як самостійний об`єкт, при цьому її характерною особливістю, на відміну від результатів робіт, є те, що послуга споживається замовником у процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності виконавцем. Тобто характерною ознакою послуги є відсутність результату майнового характеру, невіддільність від джерела або від одержувача та синхронність надання й одержання послуги.

Для кваліфікації послуги головним є предметний критерій: предметом договору про надання послуг є процес надання послуги, що не передбачає досягнення матеріалізованого результату, але не виключає можливість його наявності. Якщо внаслідок надання послуги й створюється матеріальний результат, то він не є окремим, віддільним від послуги як нематеріального блага, об`єктом цивільних прав, через що відповідний результат не є обігоздатним сам по собі. Близька за змістом правова позиція міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.01.2022 зі справи №761/16124/15-ц, а також у постанові Верховного Суду від 05.12.2022 у справі №914/2654/20.

Натомість, відповідно ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Необхідність виконання певних робіт для ремонту (покращення характеристик) об`єкта на замовлення та за завданням одержувача є притаманною рисою підряду та дозволяє відрізнити такий правочин від правочину про надання послуг.

Судом встановлено, що сторонами було погоджено виконання позивачем переліку робіт, внаслідок яких об`єкт (автомобіль) набував нові якісні характеристики (внаслідок заміни старих деталей).

Таким чином, між сторонами склалися правовідносини підряду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.06.2021 у справі №904/5726/19 зазначила, що "у процесуальному законодавстві діє принцип "jura novit curia" ("суд знає закони"), який полягає в тому, що: 1) суд знає право; 2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін; 3) суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (da mihi factum, dabo tibi jus). Активна роль суду в цивільному процесі проявляється, зокрема, у самостійній кваліфікації судом правової природи відносин між позивачем та відповідачем, виборі і застосуванні до спірних правовідносин відповідних норм права, повного і всебічного з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, при вирішенні спору суд в межах своїх процесуальних функціональних повноважень та в межах позовних вимог встановлює зміст (правову природу, права та обов`язки ін.) правовідносин сторін, які випливають із встановлених обставин, та визначає правову норму, яка підлягає застосуванню до цих правовідносин. Законодавець указує саме на "норму права", що є значно конкретизованим, аніж закон. Більше того, з огляду на положення Господарського процесуального кодлексу України така функціональність суду носить імперативний характер. Підсумки такої процесуальної діяльності суду знаходять своє відображення в судовому рішенні, зокрема у його мотивувальній й резолютивній частинах.

Отже, обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, та визначати, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, покладено саме на суд, що є складовою класичного принципу jura novit curia".

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.03.2023 у справі №916/1932/20, від 29.03.2023 у справі №922/1320/21 та від 14.03.2023 у справі №910/16969/20.

Відтак невірна кваліфікація позивачем спірних правовідносин не є підставою для відмови у задоволенні позову, а суд в даному рішенні самостійно визначить, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Частинами 1 та 2 статті 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 839 Цивільного кодексу України).

Актом виконаних робіт №Н4471458 від 22.10.2022 підтверджується виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Автомобільний дім Атлант" ремонтних робіт в автомобілі Volkswagen Touran, номер кузова НОМЕР_2 , державний номерний знак НОМЕР_1 , вартістю 11 242,80 грн. з ПДВ, а також перелік використаних під час такого ремонту матеріалів та запасних частин вартістю 12 683,01 грн. з ПДВ, та відповідно прийняття таких робіт Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтертехсклад", оскільки вказаний акт підписаний уповноваженими представниками та скріплений печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертехсклад" без жодних зауважень.

Таким чином, суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджується виконання позивачем ремонтних робіт у спірному автомобілі загальною вартістю 23 925,81 грн. згідно акту №Н4471458 від 22.10.2022.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 статті 854 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Позивачем не надано доказів погодження сторонами сплати замовником попередньої оплати та/або погодження строку оплати виконаних підрядних робіт, в той час як приписи ст. 692 Цивільного кодексу України (на які посилається Товариство з обмеженою відповідальністю "Автомобільний дім Атлант" у позовній заяві) не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, оскільки встановлюють строк оплати товару (у разі його непогодження сторонами у договорі купівлі-продажу) у правовідносинах купівлі-продажу, в той час як в даній справі між сторонами склались правовідносини підряду.

Відтак до спірних правовідносин підлягають застосуванню приписи ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, у відповідності до яких якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Матеріали справи (опис вкладення у цінний лист від 22.12.2022 та накладна відділення поштового зв`язку №0312610487817) свідчать, що позивач звернувся до відповідача з вимогою, в якій вимагав оплатити виконанні в автомобілі Volkswagen Touran, державний номерний знак НОМЕР_1 , ремонтні роботи вартістю 23 925,81 грн. з ПДВ.

За інформацією із пошукової системи відстеження поштових відправлень Акціонерного товариства "Укрпошта" поштове відправлення №0312610487817 не було вручене Товариству з обмеженою відповідальністю "Інтертехсклад" та 06.01.2023 було повернуто відділенням поштового зв`язку відправнику за закінченням терміну зберігання.

Неотримання Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтертехсклад" претензії (вимоги) позивача, у зв`язку з чим остання повернулась Товариству з обмеженою відповідальністю "Автомобільний дім Атлант" з поміткою у довідці відділення поштового зв`язку "за закінченням встановленого терміну зберігання" є наслідками волевої поведінки Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертехсклад" у формі бездіяльності щодо її належного отримання, а тому не може слугувати підставою для висновку про ненастання у відповідача обов`язку з оплати виконаних робіт.

Тому суд вважає, що 7-денний строк на оплату виконаних позивачем підрядних робіт, почав свій перебіг з дати повернення відділенням поштового зв`язку за адресою місцезнаходження відповідача відповідного листа за зворотною адресою, тобто, з 06.01.2023.

За приписами статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Таким чином, у відповідності до приписів частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України відповідач повинен був оплатити виконані позивачем підрядні роботи до 13.01.2023 включно.

17.01.2023 Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтертехсклад" було перераховано Товариству з обмеженою відповідальністю "Автомобільний дім Атлант" кошти у розмірі 3 925,81 грн. в якості оплати ТО автомобіля НОМЕР_1 згідно рахунка №С4471458-1 від 22.10.2022 (посилання на який міститься в акті виконаних робіт №Н4471458 від 22.10.2022), що підтверджується довідкою АТ "Перший Український Міжнародний Банк" вих. №КІЕ-07.8/368 від 18.01.2023.

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ст. 193 Господарського кодексу України).

Зазначене також кореспондується з нормами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Доказів оплати Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтертехсклад" виконаних Товариством з обмеженою відповідальністю "Автомобільний дім Атлант" робіт в іншій частині - на суму 20 000,00 грн. (23 925,81 грн. загальної вартості робіт - 3 925,81 грн. часткової оплати) станом на дату розгляду даної справи відповідачем суду не надано.

Частиною 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено обов`язок сторін довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З огляду на приписи ст.ст. 13, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку, що відповідачем було прострочено виконання своїх грошових зобов`язань з оплати виконаних позивачем робіт та станом на дату розгляду даної справи у Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертехсклад" наявний перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Автомобільний дім Атлант" борг у розмірі 20 000,00 грн.

Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільний дім Атлант" підлягають задоволенню повністю, а з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертехсклад" підлягає стягненню борг у розмірі 20 000,00 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача, у зв`язку з задоволенням позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 13, 74, 129, 130, 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільний дім Атлант" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертехсклад" (03115, м. Київ, вул. Святошинська, буд. 6, кв. 32; ідентифікаційний код 36941493) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільний дім Атлант" (02098, м. Київ, вул. Дніпровська Набережна, буд. 16; ідентифікаційний код 41310873) борг у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп. Видати наказ.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У відповідності до положень ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складено 18.04.2023.

Суддя Р.В. Бойко