Рішення

від 12.04.2023 по справі 914/3286/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.04.2023 Справа № 914/3286/22

Господарський суд Львівської області у складі судді Долінської О.З., за участю секретаря судового засідання Муравець О.М.,

розглянувши матеріали справи за позовом: Львівського міського комунального підприємства Львівводоканал, м. Львів

до відповідача: Житлово-будівельного кооперативу № 102, м. Львів

про: встановлення постійного безоплатного сервітуту

Представники сторін:

від позивача: Локатир Ю.В. представник згідно повноважень, які містяться в матеріалах справи

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області поступила позовна заява Львівського міського комунального підприємства Львівводоканал до відповідача: Житлово-будівельного кооперативу № 102 про встановлення постійного безоплатного сервітуту.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.12.2022 р., справу № 914/3286/22 розподілено для розгляду судді Долінській О.З.

Вирішуючи питання про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, судом встановлено наявність підстав для залишення її без руху.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 27.12.2022 р., позовну заяву Львівського міського комунального підприємства Львівводоканал до відповідача: Житлово-будівельного кооперативу № 102 про встановлення постійного безоплатного сервітуту залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині цієї ухвали, а саме: 10 днів з дня вручення цієї ухвали про залишення позовної заяви без руху.

09.01.2023 року, позивачем, на виконання вимог ухвали суду від 27.12.2022 р., направлено на адресу суду заяву про усунення недоліків з додатками, яка зареєстрована відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх. № 537/23 від 10.01.2023 р.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 16.01.2023 р., прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Судом постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 15.02.2023 р.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 15.02.2023 р., підготовче засідання призначено на 15.03.2023 р.

Ухвалою Господарського суду Львівської області 15.03.2023 р., закрито підготовче провадження та призначено справу № 914/3286/22 до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 12.04.2023 р.

12.04.2023 р. представник позивача в судове засідання з розгляду справи по суті з`явився, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та поясненнях, наданих в судових засіданнях.

12.04.2023 р. представник відповідача в судове засідання з розгляду справи по суті не з`явився, вимог ухвали суду від 16.01.2023 р. не виконав, письмового відзиву на адресу суду не подав, хоча належно був повідомлений про час, дату та місце судового засідання (докази містяться в матеріалах справи).

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до частин третьої та сьомої статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Ухвали суду у даній справі скеровувались відповідачу за адресою: 79053, м. Львів, вул. Наукова, 96, тобто за його місцезнаходженням, зазначеним у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який міститься в матеріалах справи.

Так, відповідно до відстеження з офіційного веб-сайту ПАТ Укрпошта, щодо результатів пошуку поштового відправлення за номером штрихового кодового ідентифікатора № 7901414803922, ухвалу Господарського суду Львівської області від 15.02.2023 р., відповідачем отримано 21.02.2023 р.(докази містяться в матеріалах справи).

Згідно відстеження з офіційного веб-сайту ПАТ Укрпошта, щодо результатів пошуку поштового відправлення за номером штрихового кодового ідентифікатора № 7901414834801, ухвалу Господарського суду Львівської області від 15.03.2023 р. про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 914/3286/22 до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 12.04.2023 р., відповідачем отримано 23.03.2023 р.(докази містяться в матеріалах справи).

Відтак, відповідач обізнаний про розгляд справи № 914/3286/22 в Господарському суді Львівської області.

З огляду на вказане вище, відповідач повідомлявся завчасно та належним чином про час, дату та місце розгляду справи, проте своїми процесуальними правами відповідач не скористався, явки представника в судове засідання не забезпечив, причин неявки не повідомив, відзиву не подав.

Таким чином, в розумінні ст. ст. 120, 122, 242 ГПК України, відповідач повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

Заяв про зміну відповідачем місцезнаходження на адресу суду не поступало.

При цьому, суд враховує, що у разі, якщо ухвалу про відкриття провадження у справі було надіслано за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Крім того, процесуальні документи щодо розгляду спору у даній справі, офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, та знаходяться у вільному доступі.

З огляду на викладене, суд встановив, що з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк, для подання сторонами своїх доводів, заперечень, відзиву, доказів тощо, у зв`язку з чим, суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.

За змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі (Постанова Верховного Суду від 11.12.18р. у справі № 921/6/18.).

Згідно ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Беручи до уваги те, що відповідач, будучи належним чином повідомлений про день, час і місце розгляду даної справи, що підтверджується наявними у справі доказами, не скористався своїм правом на подання відзиву, не заперечив у визначеному Законом порядку проти розгляду справи за його відсутності, справа розглядається за наявними матеріалами, у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 43 ГПК України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Враховуючи вищенаведене, судом, згідно вимог ГПК України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів.

Враховуючи те, що норми ст.81 ГПК України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом учасників справи подавати докази, а п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції у справі.

Отже, судом було забезпечено принцип змагальності сторін, рівність сторін, що полягає у наданні їм однакових можливостей для реалізації ними своїх процесуальних прав, з огляду на сплив строків для подання доказів, з метою дотримання прав позивача на своєчасне вирішення спору.

В силу приписів ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Одним із основних принципів (засад) господарського судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи.

Крім того, суд враховує, що пунктом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справ упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейського суду з прав людини у справах проти України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суд з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України).

Водночас, необґрунтоване відкладення розгляду справи призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що може призвести до порушення положень ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

Враховуючи те, що подані сторонами у цій справі докази, дозволяють суду встановити та оцінити конкретні обставини (факти), які мають суттєве значення для вирішення цього спору, а отже, розглянути та вирішити спір по суті й здійснити розподіл судових витрат у цій справі, що в свою чергу, вказує на можливість виконання завдань господарського судочинства та з урахуванням необхідності дотримання розумних строків розгляду справи і те, що явка повноважного представника відповідача не визнавалась судом обов`язковою ухвалами суду у даній справі, суд вважає, що в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення у справі № 914/3286/22.

В судовому засіданні 12.04.2023 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позиція позивача.

Позовні вимоги позивача обгрунтовані тим, що з метою здійснення оснащення багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 вузлами комерційного обліку, позивачем був виготовлений робочий проект встановлення приладів обліку води на вводах у багатоповерхові житлові будинки м. Львова. Позивач зазначає, що на виконання вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 6 червня 2018 р. № 444 «Про порядок інформування оператором зовнішніх інженерних мереж власників (співвласників) будівлі про намір встановлення вузла комерційного обліку», позивачем здійснено наступні заходи, а саме: на сайті ЛМКП "Львівводоканал" розміщено повідомлення про намір встановлення вузла комерційного обліку в будинку відповідача; на дошці оголошень будинку відповідача розміщено повідомлення про намір встановити вузол комерційного обліку; усім мешканцям будинку АДРЕСА_1 , в їхніх рахунках-повідомленнях про оплату послуг водопостачання і водовідведення зазначено інформацію про намір ЛМКП "Львівводоканал" встановити вузол комерційного обліку в їхньому будинку.

Позивач вказує на те, що 22 червня 2022 року представники позивач прибули для встановлення вузла комерційного обліку води в підвальному приміщенні будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Однак, відповідач не допустив позивача до приміщення, про що складено Акт від 22 червня 2022р. про недопущення до будівлі (підвального приміщення житлового будинку) та відмову від встановлення вузла комерційного з постачання питної води. Акт від 22 червня 2022р., відповідачем в особі Голови ЖБК -102 Дрогобицьким О. С., підписано.

05.08.22р. ЛМКП «Львівводоканал» додатково звернувся з листом (вих. № ДВ-9018) до відповідача про необхідність забезпечити доступ представників ЛМКП «Львівводоканал» до внутрішньобудинкової мережі водопостачання для встановлення вузла комерційного обліку холодної води. Відповіді від відповідача, позивачем не отримано. Такі дії відповідача, на думку позивача, проявилися у свідомій відмові та перешкоджанні у наданні доступу до будівлі для встановлення вузла комерційного обліку води, що і слугувало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом. На підставі наведеного, позивач просить суд прийняти рішення про встановлення Львівському міському комунальному підприємству Львівводоканал постійного безоплатного сервітуту щодо нежитлового підвального приміщення в будинку № 96 по вул. Наукова у місті Львові, для оснащення будівлі вузлом комерційного обліку питної води та обслуговування такого вузла обліку. Судові витрати зі сплати судового збору, позивач просить покласти на відповідача.

Позиція відповідача.

В судові засідання з розгляду даної справи відповідач явки свого представника не забезпечив, вимог ухвали суду від 16.01.2023 р. не виконав, письмового відзиву на адресу суду не подав, хоча належно був повідомлений про час, дату та місце судового засідання (докази містяться в матеріалах справи).

Ухвали суду у даній справі скеровувались відповідачу за адресою: 79053, м. Львів, вул. Наукова, 96, тобто за його місцезнаходженням, зазначеним у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який міститься в матеріалах справи.

Так, ухвала Господарського суду Львівської області від 16.01.2023 р. про відкриття провадження у даній справі, повернута на адресу суду з відміткою Укрпошти "За закінченням терміну зберігання" (міститься в матеріалах справи).

Відповідно до відстеження з офіційного веб-сайту ПАТ Укрпошта, щодо результатів пошуку поштового відправлення за номером штрихового кодового ідентифікатора № 7901414803922, ухвалу Господарського суду Львівської області від 15.02.2023 р., відповідачем отримано 21.02.2023 р.(докази містяться в матеріалах справи).

Також згідно відстеження з офіційного веб-сайту ПАТ Укрпошта, щодо результатів пошуку поштового відправлення за номером штрихового кодового ідентифікатора № 7901414834801, ухвалу Господарського суду Львівської області від 15.03.2023 р. про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 914/3286/22 до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 12.04.2023 р., відповідачем отримано 23.03.2023 р.(докази містяться в матеріалах справи).

Відтак, відповідач обізнаний про розгляд справи № 914/3286/22 в Господарському суді Львівської області.

Таким чином, відповідач повідомлявся судом завчасно та належним чином про дату, час і місце розгляду даної справи, в розумінні ст.ст. 120, 122, 242 ГПК України.

Однак, відповідач у визначеному законом порядку не заперечив проти позову, не скористався своїми процесуальними правами, визначеними ГПК України, як відповідач у справі.

Крім того, явка учасників справи не визнавалась судом обов`язковою, як вбачається із ухвал Господарського суду Львівської області, що постановлені у даній справі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані суду докази, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, заслухавши пояснення представника позивача, здійснивши огляд документів, суд встановив наступне.

Львівським міським комунальним підприємством Львівводоканал був виготовлений робочий проект встановлення приладів обліку води на вводах у багатоповерхові житлові будинки м. Львова, Франківський район, ж/б на самообслуговуванні, Кн. 46.8. з метою здійснення оснащення багатоквартирного будинку № 96 по вул. Наукова у місті Львові вузлами комерційного обліку. Копія вказаного робочого проекту долучена позивачем до матеріалів справи.

На виконання вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 6 червня 2018 № 444 «Про затвердження Порядку інформування оператором зовнішніх інженерних мереж власників (співвласників) будівлі про намір встановлення вузла комерційного обліку», позивачем були здійснені наступні заходи, а саме: на сайті ЛМКП "Львівводоканал" розміщено повідомлення про намір встановлення вузла комерційного обліку в будинку відповідача; на дошці оголошень будинку відповідача розміщено повідомлення про намір встановити вузол комерційного обліку; усім мешканцям будинку № 96, в їхніх рахунках-повідомленнях про оплату послуг водопостачання і водовідведення зазначено інформацію про намір ЛМКП Львівводоканал встановити вузол комерційного обліку в їхньому будинку.

22 червня 2022 представники позивача прибули для встановлення вузла комерційного обліку води в підвальному приміщенні будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач не допустив позивача до приміщення, про що складено Акт від 22 червня 2022 року про відмову у доступі до нежитлових приміщень житлового будинку для оснащення будинку вузлом(ами) комерційного обліку. Акт підписано відповідачем в особі Голови ЖБК -102 Дрогобицьким О. С. та долучено такий позивачем до матеріалів справи.

05.08.22 ЛМКП Львівводоканал додатково звернувся з листом за вих. № ДВ-9016 до відповідача про необхідність забезпечити доступ представників ЛМКП Львівводоканал до внутрішньо будинкової мережі водопостачання для встановлення вузла комерційного обліку холодної води. Відповіді від відповідача позивач не отримав.

Такі дії відповідача, на думку позивача, проявилися у свідомій відмові та перешкоджанні у наданні доступу до будівлі для встановлення вузла комерційного обліку води, що і слугувало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Оцінка суду.

Львівське міське комунальне підприємство Львівводоканал є підприємством у сфері водопостачання та водовідведення.

Відповідно до положень Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань Житлово-комунального господарства України від 27.06.2008р. № 190 (надалі - Правила користування) ЛМКП "Львівводоканал", як виконавець послуги з централізованого водопостачання / централізованого водовідведення, обслуговує вуличні, квартальні та дворові мережі водопостачання та водовідведення, споруди і обладнання, а також технологічні прилади й пристрої на них, які перебувають у нього на балансі або на які є відповідний договір на обслуговування зі споживачем.

Згідно зі статтею 23 Закону України Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення, підприємства питного водопостачання та централізованого водовідведення мають право, зокрема, здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків та споруд, забезпечувати встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку питної води відповідно до Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання.

Відповідно до статті 3 Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання, оснащення будівель вузлами комерційного обліку та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку, здійснюється відповідно до проектної документації з дотриманням будівельних норм і правил у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства. Таке оснащення та відповідна проектна документація не потребують видачі технічних умов та інших вимог до встановлення вузла комерційного обліку, погодження з державними органами, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими особами, операторами зовнішніх інженерних мереж, виконавцями комунальних послуг. Місце встановлення вузла комерційного обліку визначається, відповідно до будівельних норм і правил.

Абзацом 4 ч. 3 ст. 3 Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання, передбачено, що у разі, якщо власник (співвласники) будівлі не дає згоди або створює перешкоди для встановлений вузла комерційного обліку в місцях вводу зовнішніх інженерних мереж у будівлю, оператор зовнішніх інженерних мереж, до яких приєднана (приєднується) будівля, може вимагати встановлення судом сервітуту щодо частини будівлі, в/на якій обладнується вузол комерційного обліку, для встановлення та обслуговування такого вузла обліку.

Згідно з пунктом 13 Порядку оснащення будівель вузлами комерційного обліку та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку (надалі - Порядок), затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 09.08.2018 № 206, вузлами комерційного обліку обладнуються усі вводи зовнішніх інженерних мереж у житлових та нежитлових будівлях. Вузол комерційного обліку встановлюється на стороні споживача на межі майнової належності у точці приєднання (вводу) до зовнішніх інженерних мереж відповідних внутрішньобудинкових інженерних систем будівлі, а в разі неможливості встановлення - в іншому місці, якомога ближче до точки приєднання.

Постановою Кабінету Міністрів України від 6 червня 2018 р. № 444 затверджено «Порядок інформування оператором зовнішніх інженерних мереж власників (співвласників) будівлі про намір встановлення вузла комерційного обліку» (надалі Порядок).

У п.п. 3, 4 Порядку зазначено, що Оператор зовнішніх інженерних мереж не менш як за два місяці до встановлення вузла комерційного обліку, повідомляє власникам (співвласникам) будівлі про намір встановити такий вузол за формою згідно з додатком (далі - повідомлення). Повідомлення доводиться до відома власників (співвласників) будівлі шляхом розміщення: на офіційному веб-сайті оператора зовнішніх інженерних мереж, а у разі відсутності такого веб-сайту - на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування; у загальнодоступному місці на інформаційних стендах у під`їздах будівлі.

Оператор забезпечує доведення до відома власників (співвласників) будівлі інформації про намір встановити вузол комерційного обліку шляхом повідомлення на паперовому носії кожного власника (співвласника) будівлі протягом тридцяти днів, з дня розміщення повідомлення на офіційному веб-сайті оператора зовнішніх інженерних мереж, а у разі відсутності такого веб-сайту - на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та у загальнодоступному місці на інформаційних стендах у під`їздах будівлі.

Згідно п.п. 5, 6 Порядку, днем отримання повідомлення власниками (співвласниками) будівлі, є дата розміщення повідомлення на офіційному веб-сайті оператора зовнішніх інженерних мереж, а у разі відсутності такого веб-сайту - на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування. У разі відсутності веб-сайту у оператора зовнішніх інженерних мереж та органу місцевого самоврядування, днем отримання повідомлення, є дата розміщення повідомлення у загальнодоступному місці на інформаційних стендах у під`їздах будівлі. Власники (співвласники) будівлі протягом двох місяців з дня отримання повідомлення мають право повідомити оператору зовнішніх інженерних мереж (за своїм вибором) про: згоду на встановлення вузла (вузлів) комерційного обліку на запропонованих оператором зовнішніх інженерних мереж умовах; намір погодити з оператором зовнішніх інженерних мереж відмінні від запропонованих умови встановлення вузла (вузлів) комерційного обліку; намір самостійно обладнати будівлю вузлом (вузлами) комерційного обліку в установленому законодавством порядку.

Спори, які виникають між оператором зовнішніх інженерних мереж та власниками (співвласниками) будівлі щодо наміру встановлення вузла комерційного обліку, вирішуються у судовому порядку (п. 7 Порядку).

На виконання вимог Порядку інформування оператором зовнішніх інженерних мереж власників (співвласників) будівлі про намір встановлення вузла комерційного обліку, позивачем були здійснені наступні заходи, а саме: на сайті ЛМКП "Львівводоканал" розміщено повідомлення про намір встановлення вузла комерційного обліку в будинку відповідача; на дошці оголошень будинку відповідача розміщено повідомлення про намір встановити вузол комерційного обліку; усім мешканцям будинку № 96, в їхніх рахунках-повідомленнях про оплату послуг водопостачання і водовідведення вказано інформацію про намір ЛМКП Львівводоканал встановити вузол комерційного обліку в їхньому будинку (докази містяться в матеріалах справи).

Судом встановлено, що відповідач не допустив позивача до приміщення для встановлення вузла комерційного обліку води в підвальному приміщенні будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується актом від 22 червня 2022 року про відмову у доступі до нежитлових приміщень житлового будинку для оснащення будинку вузлом(ами) комерційного обліку. Акт підписано відповідачем, в особі Голови ЖБК -102 Дрогобицьким О. С.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 395 ЦК України визначено, що речовими правами на чуже майно є право користування (сервітут).

Відповідно до ч. 1 ст. 401 ЦК України, право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

Частиною 1 ст. 402 ЦК України унормовано, що сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду.

У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови, спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту (ч. 3 ст. 402 ЦК України).

Згідно ч. ч. 1, 2, 5 ст. 403 ЦК України, сервітут визначає обсяг прав щодо користування особою чужим майном. Сервітут може бути встановлений на певний строк або без визначення строку. Сервітут не позбавляє власника майна, щодо якого він встановлений, права володіння, користування та розпоряджання цим майном.

Аналіз норм чинного законодавства свідчить, що метою сервітуту є задоволення потреб зацікавленої особи для ефективного використання належного їй майна; умовою встановлення сервітуту є неможливість задовольнити такі потреби в інший спосіб.

Речове право у вигляді сервітуту дає змогу власникові повною мірою реалізувати надані йому правомочності щодо належного цій особі майна і забезпечити його ефективне використання, а також передбачає право на задоволення немайнових інтересів інших осіб, речове право яких на чужу річ не пов`язано зі здійсненням майнових прав.

Отже, однією з основних ознак сервітуту, який має бути встановлено за рішенням суду, є неможливість задоволення інтересів особи у будь-який інший спосіб у ситуації, коли власник і потенційний сервітуарій не можуть досягти згоди щодо встановлення сервітуту або способу його здійснення, плати тощо. Умовою встановлення сервітуту у такий спосіб є те, що позивач має довести у суді, що нормальне функціонування його господарства чи задоволення його інтересів при використанні свого майна неможливе без встановлення сервітуту.

Статтею 391 ЦК України визначено, що власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

У даній справі судом встановлено, що встановлення зазначеного сервітуту не нанесе збитків відповідачу і не є обтяжливим для нього, а задоволення вимог позивача, що спрямовані на виконання приписів Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання, за наявності заперечень відповідача, є неможливим в інший спосіб. Крім цього, встановлення судом сервітуту щодо частини будівлі, в якій обладнується вузол комерційного обліку, передбачене приписами вказаного Закону.

Підсумовуючи наведене, заявлені позовні вимоги є правомірними та підлягають задоволенню в повному обсязі, зважаючи на перешкоди, які чиняться відповідачем для надання доступу до будівлі і встановлення вузла комерційного обліку холодної води.

Судові витрати.

Щодо стягнення судових витрат, то сплачений позивачем судовий збір покладається на відповідача відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 43, 46, 74, ст. ст. 76-79, 86, 120, 122, 123, 129, ч. 9 ст. 165, ч.2 ст. 178, п. 1 ч. 3 ст. 202, ст.ст. 236-241, 242, 327 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Встановити Львівському міському комунальному підприємству Львівводоканал (79017, м. Львів, вул. Зелена, 64; код ЄДРПОУ №03348471) постійний безоплатний сервітут щодо нежитлового підвального приміщення в будинку АДРЕСА_1 , для оснащення будівлі вузлом комерційного обліку питної води та обслуговування такого вузла обліку.

3. Стягнути з відповідача: Житлово-будівельного кооперативу № 102 (79053, м. Львів, вул. Наукова, 96; код ЄДРПОУ №20855519) на користь позивача: Львівського міського комунального підприємства Львівводоканал (79017, м. Львів, вул. Зелена, 64; код ЄДРПОУ №03348471) 2 481,00 грн. понесених витрат на сплату судового збору.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 327 ГПК України.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено 18.04.2023 р.

Суддя Долінська О.З.