Рішення

від 04.04.2023 по справі 916/66/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" квітня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/66/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.

при секретарі судового засідання: Степанюк А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро" (51000, Дніпропетровська обл., Царичанський р-н, смт Царичанка, вул. Царичанська, буд. 168, код ЄДРПОУ 36710304)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Синевір" (73000, Херсонська обл., м. Херсон, Військовий проїзд, буд. 6, код ЄДРПОУ 33014738)

про стягнення 453530,40 грн., -

за участю представників сторін: не з`явились

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Синевір" про стягнення 453530,40 грн. вартості товару.

Позовні вимоги ТОВ "Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро" обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором про перевезення вантажу автомобільним транспортом №24/04-17 від 24.04.2017, внаслідок чого позивачу завдано шкоду у розмірі 453530,40 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.01.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження; призначено судове засідання на 16.02.2023 о 10:45.

31.01.2023 за вх.№3140/23 до суду від позивача надійшло клопотання про поновлення процесуального строку на подання доказів та додаткові документи, яке судом у протокольні формі задоволено та залучено подані документи до матеріалів справи.

16.02.2023 за вх.№5056/23 до суду від позивача надійшли оригінали доданих до позовної заяви документів для огляду, які супровідним листом від 12.04.2023 повернуті позивачу.

У судовому засіданні 16.02.2023 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 202 ГПК України про відкладення судового засідання на 15.03.2023 об 11:30. Судове засідання 15.03.2023 об 11:30 не відбулось у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одеса та Одеській області повітряної тривоги та зміщенням графіку проведення судових засідань. Ухвалою суду від 21.03.2023 судове засідання призначено на 04.04.2023 о 12:15.

У судове засідання 04.04.2023 позивач не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлений.

У судові засідання відповідач не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Судом були вжиті всі можливі заходи належного повідомлення відповідача про розгляд судом господарської справи, час та місце судових засідань. Суд виходить з того, що учасники справи в господарському процесі мають вчиняти належні дії щодо ефективного використання належних їм процесуальних прав та виконання належних обов`язків, а господарський суд, повідомляючи учасників справи шляхом надсилання поштових повідомлень за офіційними, відомими суду, адресами зі свого боку забезпечує їм належні процесуальні гарантії на участь у розгляді справи.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Водночас, Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" воєнний стан в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 18 квітня 2022 року №259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 12 серпня 2022 року №573/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 7 листопада 2022 року №757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 7 листопада 2022 року №757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 6 лютого 2023 року №58/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.

Справа №916/66/23 розглядалась судом в період оголошеного на всій території України воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України та оголошеного загальнодержавного карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Жодних заяв та/або клопотань, пов`язаних з неможливістю вчинення якихось процесуальних дій у зв`язку з воєнним станом та оголошеним загальнодержавним карантином, про намір вчинити такі дії до суду від сторін не надійшло.

Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надійшов, з огляду на що суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами в порядку ч.9 ст. 165 ГПК України.

У відповідності до вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 04.04.2023 оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Між тим, повний текст рішення складено 14.04.2023 у зв`язку з наслідками введенням в м. Одесі екстрених відключень електроенергії через масовані атаки країни-агресора, обстріл об`єктів критичної інфраструктури, тривалу відсутність електроенергії у суді, нестабільність в роботі системи діловодства.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:

24.04.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро" (замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Синевір" (перевізник, відповідач) укладений договір перевезення вантажу автомобільним транспортом №24/04-17, предметом якого є виконання або організація виконання перевізником за винагороду та за рахунок замовника обумовлених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Відповідно до п.1.2 договору вид та найменування вантажу замовника зазначається у заявках, які є невід`ємною частиною цієї договору.

Згідно з п.2.2 договору замовник інформує перевізника про умови перевезення шляхом подання заявки на кожне окреме перевезення чи групу перевезень. Заявка є невід`ємною частиною цього договору.

У відповідності до п.2.3 договору замовник надсилає перевізнику заявку, в якій зазначається така інформація: маршрут та умови перевезення; необхідний тип рухомого складу (тип напівпричепа, вага); детальна адреса місця завантаження та відправлення вантажу; детальна адреса місця розвантаження та призначення вантажу; дату та час подачі транспортного засобу під завантаження, а також кінцеву дату та час доставки вантажу до місця вивантаження; адреса відправника та одержувача вантажу із зазначенням контактних телефонів та відповідальних осіб.

За п.п. 2.4, 2.5 договору заявка є виконаною належним чином, якщо вона направлена письмово (у тому числі і за допомогою факсимільного зв`язку) або електронною поштою з подальшою її передачею на паперовому носії. Заявка повинна бути виконана на фірмовому бланку замовника, підписана уповноваженою особою та завірена круглою печаткою. Перевізник письмово, факсимільним або електронним зв`язком підтверджує отримання заявки та повідомляє Замовнику про свою згоду на перевезення.

Згідно з п.п. 3.2.1, 3.2.2, 3.2.4, 3.2.5 договору перевізник зобов`язується використовувати транспортні засоби виключно у відповідності до заявки та виключно під товар замовника. Перевізник у максимально короткий термін письмово підтверджує заявку замовника. Не пізніше одного робочого дня, до дати завантаження, перевізник повідомляє замовнику номери рухомого складу, спрямованого під завантаження. Перевізник виконує перевезення вантажів чітко дотримуючись умов, погоджених у заявці та за запитом інформує замовника про місцезнаходження транспортного засобу, який перевозить вантаж протягом 20 хвилин з моменту отримання такого запиту. Перевізник зобов`язується забезпечити доставку вантажу в строки, зазначені в заявці, перевізник на протязі 30 хвилин з моменту наступу небажаних обставин інформує замовника про всі випадки вимушеної затримки транспортних засобів у дорозі, аваріях та інших непередбачуваних обставинах, що є перешкодою своєчасної доставки вантажу. Термін доставки вантажу може бути збільшений, якщо затримка виникла не з вини перевізника, за умови надання всіх необхідних документів, що підтверджують зумовленість затримки, що виникла, а також за умови виконання всіх зобов`язань за цим договором.

За п.4.3 договору підставою для оплати є комплект оригіналів документів (рахунок на оплату, акт виконаних робіт, транспортна накладна з підтвердженням замовника про отримання товару, а також видаткові накладні, повернуті замовнику та інші документи за взаємною домовленістю сторін), виставлені замовнику перевізником.

Відповідно до п.п. 5.1, 5.2 договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України. За невиконання умов п.п. 3.2.2, 4.3 перевізник несе повну відповідальність перед замовником.

У відповідності до п.5.5 договору у разі повної або часткової загибелі або пошкодження вантажу перевізник несе відповідальність за правилами, передбаченими п.2 ст. 924 Цивільного кодексу України, тобто розмірі фактично завданої шкоди.

Згідно з п.п. 6.1-6.4 договору сторони не несуть відповідальності за повне або часткове невиконання будь-якого зі своїх зобов`язань за цим договором, якщо таке невиконання стало наслідком настання таких форс-мажорних обставин як повінь, пожежа, землетрус, зсув або інші стихійні лиха, війна, воєнні дії або збройні конфлікти, злочинні дії третіх осіб, епідемії, епізоотії, страйки, ембарго, а також акти державних органів, що виникли після укладання цього договору та стали перешкодою до виконання сторонами своїх обов`язків за цим договором. Якщо будь-яка з вищезгаданих обставин вплинула на виконання зобов`язань у строки, той термін відповідно переноситься на час дії відповідних обов`язків. Сторони зобов`язані негайно (не пізніше 10 днів) у письмовій формі сповістити іншу сторону про настання форс-мажорних обставин, про ймовірний термін їх дії та про їх зупинення. Настання форс-мажорних обставин має бути підтверджено компетентними органами або організацією країни, де вони настали. Якщо зазначені обставини будуть тривати більше 6 місяців, то кожна із сторін має право розірвати цей договір, при цьому жодна із сторін не вимагатиме від іншої сторони відшкодування збитків.

Відповідно до п.п. 7.1, 7.2 договору у разі виникнення спорів сторони намагатимуться врегулювати їх шляхом переговорів із обов`язковим поданням претензії. Якщо згоди не буде досягнуто зазначеними шляхами, то суперечка розглядається у Господарському суді Дніпропетровської області.

За п.п. 8.1, 8.5 договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2017, але в будь-якому випадку до повного виконання зобов`язань за цим договором. Якщо за 30 календарних днів до закінчення строку дії цього договору пропозицій щодо його розірвання не надійде, то договір автоматично вважається продовженим на кожний наступний календарний рік.

В матеріалах справи наявні видаткові накладні на поставку Товариством з обмеженою відповідальністю "Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро" своїм контрагентам товарів:

- видаткова накладна №3884 від 23.02.2022 на суму 8297,28 грн.;

- видаткова накладна №3891 від 23.02.2022 на суму 8297,28 грн.;

- видаткова накладна №3893 від 23.02.2022 на суму 108543,12 грн.;

- видаткова накладна №3892 від 23.02.2022 на суму 9938,16 грн.;

- видаткова накладна №3899 від 23.02.2022 на суму 6657,12 грн.;

- видаткова накладна №3900 від 23.02.2022 на суму 2817,36 грн.;

- видаткова накладна №3902 від 23.02.2022 на суму 158840,40 грн.;

- видаткова накладна №3932 від 24.02.2022 на суму 139469,64 грн.;

- видаткова накладна №3933 від 24.02.2022 на суму 10670,04 грн.

23.02.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро" (замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Синевір" (виконавець, відповідач) підписано заявку на перевезення вантажу №23022022/3, відповідно до якої замовник доручає, а виконавець бере на себе обов`язок здійснити перевезення (організувати перевезення) наступного вантажу на наступних умовах, зокрема:

- маршрут перевезення: Царичанка-Суми; адреса завантаження: смт Царичанка, вул. Царичанська, 168; дата та час завантаження: 23.02.2022; дата та час розвантаження: з 24.02.2022; адреса розвантаження: згідно ТТН;

- виконавець зобов`язується своєчасно доставити надані замовником вантажі до пункту призначення в обумовлений сторонами місце й строк та видати їх уповноваженій на одержання вантажу особі - вантажоодержувачу (п.3 заявки);

- вантаж вважається прийнятим виконавцем до перевезення після завантаження його на транспортний засіб перевізника; факт прийняття виконавцем вантажу до перевезення підтверджується підписом перевізника водія у відповідній графі товарно-транспортної накладної (п.7 заявки);

- вантаж вважається таким, що переданий вантажоодержувачу, перевезення таким, що здійснене, з моменту підписання уповноваженим представником вантажоодержувача товаропровідних документів (п.8 заявки);

- виконавець несе повну майнову відповідальність незалежно від його вини за пошкодження, знищення, викрадення або втрату прийнятого до перевезення вантажу до моменту передачі його вантажоодержувача; у разі пошкодження, знищення, викрадення або втрати вантажу виконавець компенсує замовнику повну вартість пошкодженого, знищеного, викраденого або втраченого вантажу.

23.02.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро" (замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Синевір" (виконавець, відповідач) підписано заявку на перевезення вантажу №23022022/2, відповідно до якої замовник доручає, а виконавець бере на себе обов`язок здійснити перевезення (організувати перевезення) наступного вантажу на наступних умовах, зокрема:

- маршрут перевезення: Царичанка-Маріуполь; адреса завантаження: смт Царичанка, вул. Царичанська, 168; дата та час завантаження: 23.02.2022; дата та час розвантаження: з 24.02.2022; адреса розвантаження: згідно ТТН;

- виконавець зобов`язується своєчасно доставити надані замовником вантажі до пункту призначення в обумовлений сторонами місце й строк та видати їх уповноваженій на одержання вантажу особі - вантажоодержувачу (п.3 заявки);

- вантаж вважається прийнятим виконавцем до перевезення після завантаження його на транспортний засіб перевізника; факт прийняття виконавцем вантажу до перевезення підтверджується підписом перевізника водія у відповідній графі товарно-транспортної накладної (п.7 заявки);

- вантаж вважається таким, що переданий вантажоодержувачу, перевезення таким, що здійснене, з моменту підписання уповноваженим представником вантажоодержувача товаропровідних документів (п.8 заявки);

- виконавець несе повну майнову відповідальність незалежно від його вини за пошкодження, знищення, викрадення або втрату прийнятого до перевезення вантажу до моменту передачі його вантажоодержувача; у разі пошкодження, знищення, викрадення або втрати вантажу виконавець компенсує замовнику повну вартість пошкодженого, знищеного, викраденого або втраченого вантажу.

24.02.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро" (замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Синевір" (виконавець, відповідач) підписано заявку на перевезення вантажу №24022022/7, відповідно до якої замовник доручає, а виконавець бере на себе обов`язок здійснити перевезення (організувати перевезення) наступного вантажу на наступних умовах, зокрема:

- маршрут перевезення: Царичанка-Дніпро Омега; адреса завантаження: смт Царичанка, вул. Царичанська, 168; дата та час завантаження: 24.02.2022; дата та час розвантаження: 24.02.2022; адреса розвантаження: згідно ТТН;

- виконавець зобов`язується своєчасно доставити надані замовником вантажі до пункту призначення в обумовлений сторонами місце й строк та видати їх уповноваженій на одержання вантажу особі - вантажоодержувачу (п.3 заявки);

- вантаж вважається прийнятим виконавцем до перевезення після завантаження його на транспортний засіб перевізника; факт прийняття виконавцем вантажу до перевезення підтверджується підписом перевізника водія у відповідній графі товарно-транспортної накладної (п.7 заявки);

- вантаж вважається таким, що переданий вантажоодержувачу, перевезення таким, що здійснене, з моменту підписання уповноваженим представником вантажоодержувача товаропровідних документів (п.8 заявки);

- виконавець несе повну майнову відповідальність незалежно від його вини за пошкодження, знищення, викрадення або втрату прийнятого до перевезення вантажу до моменту передачі його вантажоодержувача; у разі пошкодження, знищення, викрадення або втрати вантажу виконавець компенсує замовнику повну вартість пошкодженого, знищеного, викраденого або втраченого вантажу.

В матеріалах справи наявні підписані з обох сторін товарно-транспортні накладні із визначенням відповідних супровідних документах на вантаж, а саме:

- товарно-транспортна накладна №Р3884 від 23.02.2023 (видатковий документ №Р3884 від 23.02.2022);

- товарно-транспортна накладна №Р3891 від 23.02.2023 (видатковий документ №Р3891 від 23.02.2022);

- товарно-транспортна накладна №Р3893 від 23.02.2023 (видатковий документ №Р3893 від 23.02.2022);

- товарно-транспортна накладна №Р3892 від 23.02.2023 (видатковий документ №Р3892 від 23.02.2022);

- товарно-транспортна накладна №Р3899 від 23.02.2023 (видатковий документ №Р3899 від 23.02.2022);

- товарно-транспортна накладна №Р3900 від 23.02.2023 (видатковий документ №Р3900 від 23.02.2022);

- товарно-транспортна накладна №Р3902 від 23.02.2023 (видатковий документ №Р3902 від 23.02.2022);

- товарно-транспортна накладна №Р3932 від 24.02.2023 (видатковий документ №Р3932 від 24.02.2022);

- товарно-транспортна накладна №Р3933 від 24.02.2023 (видатковий документ №Р3933 від 24.02.2022).

12.03.2022 засобами електронного зв`язку відповідачем з електронної адреси - sinevir0404@ukr.net було направлено позивачу лист повідомлення про форс-мажорні обставини в Україні у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. До вказаного електронного листа був підкріплений лист ТОВ "Синевір" за вих.№92 від 28.02.2022, в якому викладені наступні обставини:

- між ТОВ "Синевір" та ТОВ "АБК Дніпро" укладено договір перевезення вантажів №24/04-17 від 24.04.2017;

- відповідно до п.6.1 договору сторони не несуть відповідальності за повне або часткове невиконання будь-якого зі своїх зобов`язань по даному договору, якщо таке невиконання стало наслідком настання форс-мажорних обставин, які виникли після підписання даного договору та стали перешкодою для виконання сторонами своїх зобов`язань по даному договору;

- 28.02.2022 Торгово-промислова палата України засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб; враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням / обов`язком, виконання яких (-го) настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких (-го) стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Також в матеріалах справи наявні нотаріально засвідчені пояснення начальника відділу транспорту ТОВ "Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро" Цурікової Катерини Вікторівни стосовно спірних обставин по даній справі.

Неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором перевезення вантажу автомобільним транспортом №24/04-17 від 24.04.2017 в частині доставки ввіреного йому вантажу стало підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом про стягнення з відповідача 453530,40 грн. вартості товару.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про повне задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003).

В Україні основоположним принципом судочинства згідно Конституції України та Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є принцип верховенства права.

Як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004, верховенство права - це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Суд зазначає, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, тоді як підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відповідно до ч.1 ст. 30 ГПК України спори, що виникають з договору перевезення, у разі, коли одним з відповідачів є перевізник, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням перевізника.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 визначено, що підсудність справ визначається за предметними і територіальними ознаками. Виняток з цього правила становить виключна підсудність справ. Можливості визначення підсудності справи самими сторонами у договорі названим Кодексом не передбачено.

Відповідачем у даній справі є Товариство з обмеженою відповідальністю "Синевір" та відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходження відповідача є: Херсонська обл., м. Херсон, Військовий проїзд, буд. 6.

Розпорядженням Голови Верховного Суду від 18.03.2022 №11/0/9-22 змінено територіальну підсудність судових справ, зокрема, Господарського суду Херсонської області на Господарський суд Одеської області.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги положення ст. 30 ГПК України, господарський суд виходить з того, що вирішуючи питання стосовно підсудності даної справи, суд дійшов висновку, що дана справа підсудна Господарському суду Одеської області, з урахуванням розпорядження Голови Верховного Суду від 18.03.2022 №11/0/9-22.

Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ст. 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно з ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.

За ч.ч. с, 2 ст. 919 ЦК України перевізник зобов`язаний доставити вантаж, пасажира, багаж, пошту до пункту призначення у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків - у розумний строк. Вантаж, не виданий одержувачеві на його вимогу протягом тридцяти днів після спливу строку його доставки, якщо більш тривалий строк не встановлений договором, транспортними кодексами (статутами), вважається втраченим.

У відповідності до ст. 920 ЦК України у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

За ч.1 ст. 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

За вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

За ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

У відповідності до ч.1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо), якщо інше не встановлено законом.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність наступного юридичного складу: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. При цьому, необхідно встановити, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки. Тобто, протиправна дія є причиною, а шкода - наслідком протиправної дії. Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов`язку з відшкодування збитків.

У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні було введено воєнний стан.

Відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно з ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, 12.03.2022 засобами електронного зв`язку відповідачем з електронної адреси - sinevir0404@ukr.net було направлено позивачу лист повідомлення про форс-мажорні обставини в Україні у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. До вказаного електронного листа був підкріплений лист ТОВ "Синевір" за вих.№92 від 28.02.2022.

При цьому, господарський суд враховує висновки, викладені в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.01.2022 у справі №904/3886/21, а саме: "Форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона, яка посилається на конкретні обставини, повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом. Наявність форс-мажорних обставин засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами відповідно до статей 14, 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" шляхом видачі сертифіката".

Проаналізувавши наявні матеріали справи, господарський судо не вбачає підстав для застосування до спірних правовідносин умов форс-мажорних обставин та звільнення відповідача від обов`язку відшкодувати збитки у вигляді вартості недоставленого перевізником майна.

Господарський суд зазначає, що виходячи з наявних матеріалах справи відповідачем на виконання умов договору перевезення та відповідних заявок було прийнято для перевезення вантаж позивача, що підтверджується підписаними відповідачем товарно-транспортними накладними. Так, відповідно до вказаних товарно-транспортних накладних та видаткових накладних, загальна вартість переданого товару склала 453530,40 грн.

Господарський суд вказує, що в матеріалах справи відсутні докази (підписані уповноваженим представником вантажоодержувачів товаропровідних документів) про передання перевізником (відповідачем) вантажоодержувачам прийнятого вантажу, що свідчить про не здійснення відповідачем обов`язку по передачі вантажу вантажоодержувачам. Матеріали справи не містять доказів місцезнаходження прийнятого відповідачем вантажу та/або повернення його на адресу позивача

Проаналізувавши наявні матеріали справи, умови укладеного договору, заявок на перевезення вантажу, господарський суд зазначає, що з урахуванням сукупності обставин, приймаючи до уваги наявні докази, які підтверджують прийняття відповідачем до перевезення відповідного вантажу на загальну суму 453530,40 грн., господарський суд дійшов висновку, що відповідач внаслідок порушення умов договору та заявок на перевезення завдав позивачу збитків на загальну суму 453530,40 грн., складові завдання збитків позивачем доведені та відповідачем належним чином не спростовані, а тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро" про стягнення з відповідача 453530,40 грн. є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Іншого відповідачем не доведено.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір у справі покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро" задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Синевір" (73000, Херсонська обл., м. Херсон, Військовий проїзд, буд. 6, код ЄДРПОУ 33014738) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро" (51000, Дніпропетровська обл., Царичанський р-н, смт Царичанка, вул. Царичанська, буд. 168, код ЄДРПОУ 36710304) 453530 /чотириста п`ятдесят три тисячі п`ятсот тридцять/ грн. 40 коп. вартості товару та 6802 /шість тисяч вісімсот дві/ грн. 96 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повний текст рішення складено 14 квітня 2023 р.

Суддя Ю.С. Бездоля