Постанова

від 04.04.2023 по справі 914/1148/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2023 року

м. Київ

cправа № 914/1148/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В.,

за участю секретаря судового засідання Кравчук О.І.

та представників:

прокурор: Голуб Є.В.

позивача: не з`явився

відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Фірма "Львів-Петроль"

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.11.2022

та рішення Господарського суду Львівської області від 23.02.2022

у справі № 914/1148/19

за позовом Приватного акціонерного товариства "Фірма "Львів-Петроль"

до Жовтанецької сільської ради Кам`янка - Бузького району Львівської області

за участю Львівської обласної прокуратури

про визнання незаконними та скасування рішень сільської ради, визнання договору оренди землі поновленим, а додаткової угоди укладеної

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство "Фірма "Львів-Петроль" (далі - ПрАТ "Фірма "Львів-Петроль", позивач) звернулось до суду з позовом до Жовтанецької сільської ради Кам`янка-Бузького району Львівської області (далі -Рада, відповідач) про:

- визнання незаконним та скасування рішень Ради від 16.11.2018 № 18, від 20.04.2018 №21 «Про включення земельної ділянки до переліку ділянок для підготовки лоту для продажу права оренди цієї ділянки на земельних торгах у формі аукціону та виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж даної ділянки в натурі (на місцевості)»; від 14.09.2018 № 21 «Про внесення змін та доповнень до рішення від 20.04.2018 № 21»; від 08.02.2019 № 9 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки та продажу права оренди на земельних торгах у формі аукціону»;

- визнання договору оренди землі від 31.01.2008 поновленим, а додаткову угоду до договору оренди землі укладеною в запропонованій позивачем редакції.

Позов обґрунтований тим, що позивач виконав вимоги статті 33 Закону України «Про оренду землі» (тут і надалі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) щодо процедури поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах, натомість відповідач не виконав своїх обов`язків щодо своєчасного надсилання орендарю прийнятого ним рішення у відповідь на звернення орендаря. Натомість всупереч умов договору оренди та положень законодавства відповідач в односторонньому порядку припинив з 31.01.2018 дію договору оренди землі від 31.01.2008, строк дії якого спливав лише 19.11.2018, чим порушив право оренди позивача.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 23.02.2022, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 24.05.2021, позов задоволено повністю.

Постановою Верховного Суду від 14.09.2021 рішення судів попередніх інстанцій скасовані, справу направлено на новий розгляд до місцевого господарського суду.

За результатом нового розгляду рішенням Господарського суду Львівської області від 23.02.2022 (суддя Долінська О.З.), залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 17.11.2022 (колегія суддів: Гриців В.М. - головуючий, Зварич О.В., Малех І.Б.), у позові відмовлено повністю.

Судами встановлено, що 31.01.2008 між Радою (орендодавець) і ПрАТ "Фірма "Львів-Петроль" (орендар) укладено договір оренди землі (далі - договір оренди), за умовами якого орендодавець на підставі рішення Ради № 11 від 24.01.2008 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 0,45 га для будівництва та обслуговування автозаправної станції (АЗС), яка розташована у с. Колоденці Жовтанецької сільської ради Кам`янка-Бузького району Львівської області (ліворуч автодороги Львів-Луцьк) (далі - земельна ділянка). Державна реєстрація договору оренди проведена 19.11.2008.

Договір укладено на 10 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п. 5 договору).

Земельна ділянка передається в оренду для будівництва АЗС (п. 11 договору).

Рада листом від 23.01.2018 №111 повідомила позивача, що впродовж 10 років орендарем земельної ділянки не збудовано АЗС, тому орендодавець не має намірів поновлювати договір оренди.

20.04.2018 Рада ухвалила рішення №21, згідно з яким припинила з 31.01.2018 договір оренди та включила земельну ділянку до переліку земельних ділянок для продажу права оренди на земельних торгах у формі аукціону.

Рішенням від 14.09.2018 № 21 Рада внесла зміни у пункт 2 та 3 резолютивної частини рішення, зокрема: включила земельну ділянку до переліку земельних ділянок для підготовки Лотів для продажу права оренди земельних ділянок на земельних торгах у формі аукціону; надала дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки.

Позивач листом від 17.10.2018 за №65 повідомив відповідача про намір поновити договір оренди на 10 років, долучивши до листа проект додаткової угоди про поновлення договору оренди.

У відповідь на звернення позивача Рада листом від 23.10.2018 №1697 повідомила про відмову у поновленні договору оренди.

У подальшому Рада рішенням від 16.11.2018 №18 відмовила ПрАТ «Фірма «Львів-Петроль» у поновленні договору оренди. Рішення мотивовано тим, що впродовж строку договору оренди будівництво АЗС на орендованій земельній ділянці не було проведене, що свідчить про невиконання орендарем умов договору оренди в частині використання земельної ділянки.

08.02.2019 Рада прийняла рішення №9, яким затвердила технічну документацію із поділу земельної ділянки на три земельні ділянки.

Суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідач своєчасно у порядку, встановленому статтею 33 Закону України «Про оренду землі» (у тому числі у відповідь на звернення позивача), повідомив позивача про своє рішення про відмову від продовження дії договору оренди з підстав невикористання орендарем упродовж строку дії договору оренди земельної ділянки за цільовим призначенням - для будівництва АЗС. Отже, наявність обґрунтованих заперечень орендодавця проти поновлення договору оренди має наслідком припинення переважного права орендаря на поновлення договору на новий строк.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, позивач звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову.

Скаржник мотивує подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

За доводами позивача судом апеляційної інстанції не враховано: висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19, згідно з яким конструкція статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачала можливість поновлення договору оренди землі у порядку реалізації переважного права на укладення цього договору на новий строк; висновок Верховного Суду в постанові від 29.01.2019 у справі № 922/1032/18, №922/703/18 щодо важливості дотримання орендодавцем місячного строку для направлення орендарю повідомлення про прийняте ним рішення, внаслідок чого суд не дослідив підстави для відмови орендодавця у поновленні договору на новий строк, а лише формально дослідив форму такої відмови.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.03.2023 відкрито провадження за касаційною скаргою з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України та, зокрема, надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 27.03.2023.

До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 20.03.2023 від прокурора надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому останній просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін, як законні та обґрунтовані.

Також 27.03.2023 Рада надіслала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вважає рішення судів попередніх інстанцій законними та обгрунтованими, просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Заслухавши доповідь головуючого судді, заслухавши пояснення прокурора, переглянувши в касаційному порядку оскаржувані судові рішення, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

Правові підстави реалізації переважного права орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк визначені статтею 33 Закону України «Про оренду землі», згідно з частиною шостою якої у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Як неодноразово зазначала Велика Палата Верховного Суду, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує його обов`язки за цим договором; він повідомив орендодавця в установлені законом строки про намір поновити договірні відносини на новий строк; до листа-повідомлення додав проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі; продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець упродовж місяця після закінчення строку договору оренди землі письмово не повідомив орендаря про заперечення у поновленні цього договору (постанови від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц, від 22.09.2020 у справах № 313/350/16-ц, № 159/5756/18, від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19).

Також Велика Палата Верховного Суду у пункті 38.2 постанови від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19 (на яку посилається скаржник у касаційній скарзі) дійшла висновку про те, що порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі у відповідь на вчасно відправлений орендарем лист-повідомлення про поновлення цього договору з проєктом відповідної додаткової угоди дає орендареві, який добросовісно продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, підстави розраховувати на поновлення такого договору в силу частини 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі». Інакше кажучи, у такому разі відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як його мовчазну згоду на поновлення цього договору на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені у ньому раніше.

Позивач у позовній заяві посилається на виникнення у нього права на поновлення договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах, оскільки він дотримався встановленої статтею 33 Закону України "Про оренду землі" процедури поновлення договору, звернувся до відповідача з відповідним повідомленням та проектом додаткової угоди, тоді як відповідач своєчасно не висловив заперечень проти поновлення договору та у місячний строк не повідомив позивача про прийняте ним рішення.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач 17.10.2018 звернувся до відповідача з метою поновити договір оренди на той самий строк і на тих самих умовах, долучивши до звернення проект додаткової угоди. Однак орендодавець у адресованих орендарю листах № 111 від 23.01.2018, №1697 від 23.10.2018 та у рішенні від 16.11.2018 № 18, тобто як до, так і у місячний строк після звернення орендаря, однозначно вказував на відсутність його волевиявлення на поновлення договору оренди на новий строк з підстав неналежного виконання орендарем умов договору в частині використання земельної ділянки за призначенням.

Отже, за встановленої судами обставини очевидної відсутності волевиявлення орендодавця на поновлення договору оренди з підстав неналежного виконання орендарем умов договору, Верховний Суд погоджується з висновками судів про те, що переважне право орендаря на поновлення договору припинилося, а договір вважається припиненим з наступного дня після закінчення строку його дії.

За таких обставин висновки судів попередніх інстанцій не суперечать, а навпаки відповідають правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду у постанові від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19, а отже доводи касаційної скарги в цій частині є безпідставними.

Верховний Суд також відхиляє посилання скаржника на висновки Верховного Суду у справах № 922/1032/18, №922/703/18, у яких підтримуючи висновки судів про визнання укладеної додаткової угоди про поновлення договору оренди на той самий строк і на тих самих умовах, суд касаційної інстанції виходив з інших встановлених фактичних обставин цих справ, а саме відсутності доказів надсилання орендодавцем на адресу орендаря листа-повідомлення про прийняте ним рішення.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

За змістом частини 1 статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, не підтвердилися, не спростовують висновків господарських судів, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку, передбаченому статтею 129 ГПК України, покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Фірма "Львів-Петроль" залишити без задоволення.

Постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.11.2022 та рішення Господарського Львівської області від 23.02.2022 у справі № 914/1148/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Могил С.К.

Судді: Волковицька Н.О.

Случ О.В.