Ухвала

від 18.04.2023 по справі 160/6486/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

18 квітня 2023 року Справа № 160/6486/23 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Калугіна Н.Є., перевіривши матеріали адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРІНРАЙЗ" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування № 3279980/37621179 від 26.10.2021 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 1 від 16.08.2021 року;

- зобов`язати ДПС здійснити реєстрацію в ЄРПН податкової накладної № 1 від 16.08.2021, виписаної ТОВ «Грінрайз», днем її фактичного подання.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.04.2023 позовну заяву - залишено без руху.

Надано позивачеві термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання:

- доказів на підтвердження отримання рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН № 51424/37621179/2 від 09.11.2021;

- заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом із наведенням інших причин в обґрунтування пропуску такого строку із наданням доказів поважності причин його пропуску;

- копії рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування № 3279980/37621179 від 26.10.2021, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 1 від 16.08.2021 року.

Позивачем 10.04.2023 з метою усунення недоліків позовної заяви надано до суду заяву на виконання вимог суду (вх. 4711/23ел від 10.04.2023) та заяву про поновлення строку для звернення до суду (вх. 4712/23ел від 10.04.2023).

Суд, дослідивши подані на усунення недоліків документи, виходить з наступного.

Відповідно до ст. 166 Кодексу адміністративного судочинства України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування, тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Частиною 1 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Отже, частиною 1 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України чітко встановлено, що письмова заява повинна містити, зокрема, відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Частинами 7 та 8 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Частиною 10 ст.44 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

Отже, зазначеною нормою чітко встановлено, що якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).

В порушення ч.10 ст.44 Кодексу адміністративного судочинства України, заяви, які надійшли від позивача до суду в електронній формі - не скріплені електронним цифровим підписом учасником справи (його представником).

Суд зазначає, що звернення до суду передбачає, зокрема, надання суду належних доказів дійсної волі учасника справи. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого волевиявлення.

Статтею 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" (далі - Закон №851-IV) визначено, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Відносини, пов`язані з використанням удосконалених та кваліфікованих електронних підписів, регулюються Законом України "Про електронні довірчі послуги". Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Згідно із ст. 12 Закону №851-IV, перевірка цілісності електронного документа проводиться шляхом перевірки електронного цифрового підпису.

Відповідно до абз. 1 ст. 7 Закону №851-IV, оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".

Закон України "Про електронні довірчі послуги" (далі - Закон №2155-VIII) визначає правові та організаційні засади надання електронних довірчих послуг, у тому числі транскордонних, права та обов`язки суб`єктів правових відносин у сфері електронних довірчих послуг, порядок здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг, а також правові та організаційні засади здійснення електронної ідентифікації. Метою цього Закону є врегулювання відносин у сферах надання електронних довірчих послуг та електронної ідентифікації.

Статтею 2 Закону №2155-VIII передбачено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між юридичними, фізичними особами, суб`єктами владних повноважень у процесі надання, отримання електронних довірчих послуг, процедури надання цих послуг, нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг, а також основні організаційно-правові засади електронної ідентифікації.

Законами України можуть встановлюватися особливості правового регулювання надання електронних довірчих послуг та електронної ідентифікації в певних сферах суспільних відносин.

Пунктом 8 частини 1 статті 1 Закону №2155-VIII визначено, що електронна ідентифікація - процедура використання ідентифікаційних даних особи в електронній формі, які однозначно визначають фізичну, юридичну особу або представника юридичної особи.

Частиною 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Суд зазначає, що заява на виконання вимог суду (вх. 4711/23ел від 10.04.2023) та заява про поновлення строку для звернення до суду (вх. 4712/23ел від 10.04.2023) подано в електронній формі через електронну пошту суду, проте, електронним підписом уповноваженого представника позивача не скріплено, а тому не можуть вважатись такими, що взагалі підписані позивачем (його представником).

Відповідно до ч. 2 ст. 167 КАС України, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Таким чином, відсутність підпису уповноваженої особи перешкоджає можливості надати оцінку вказаним процесуальним документам через відсутність підтвердження дійсного волевиявлення позивача, що позбавляє цей документ будь-якої юридичної сили, а тому вказані заяви підлягають поверненню без розгляду.

Враховуючи відсутність скріплення електронним цифровим підписом поданих на усунення недоліків позовної заяви документів, суд зазначає, що позивачем недоліки не усунуто, а позовна заява підлягає поверненню.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Частиною п`ятою статті 169 КАС України, встановлено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Згідно ч. 8 ст. 169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Таким чином, керуючись статтями 44, 167, 169, 293, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінрайз» на виконання вимог суду та заяву про поновлення строку для звернення до суду у справі № 160/6486/23 повернути без розгляду.

Позовну заяву - повернути позивачу.

Роз`яснити, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Є. Калугіна