Рішення

від 17.04.2023 по справі 320/5904/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2023 року № 320/5904/21

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у м. Києві адміністративний позов ОСОБА_1 до Реєстраційної служби Вишгородського районного управління юстиції про скасування рішення

В С Т А Н О В И В :

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Реєстраційної служби Вишгородського районного управління юстиції, в якому просить суд скасувати рішення державного реєстратора Князєвої І.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 11857846 від 24.03.2014, за результатом якого здійснено державну реєстрацію права власності з реєстраційним номер об`єкта нерухомого майна 320976732218, запис про право власності 5083595, дата державної реєстрації 19.03.2014.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач просить суд скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, за результатом якого, здійснено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, з урахуванням того, що реєстратором було допущено помилку, яка виразилась у повторному відкритті розділу у державному реєстрі, тому, виникла ситуація, за якої, земельна ділянка (1/2 належить позивачу, належить його сестрі) має два різних реєстраційних номери об`єкта нерухомого майна, що прямо суперечить нормам Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та позбавляє через помилку права позивача розпоряджатись належною йому на праві власності частиною земельної ділянки (продаж, дарування тощо).

У зв`язку з невідповідністю поданої позовної заяви вимогам процесуального законодавства, керуючись статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалою суду від 24.05.2021 позовна заява залишена без руху із наданням позивачеві строку для усунення її недоліків.

На виконання вимог вищевказаної ухвали позивач усунув недоліки у строк та у спосіб, що визначені в ній. Крім того, позивачем було подано заяву про поновлення строку звернення до суду, за результатом вивчення змісту якої, судом встановлено достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.06.2021 відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відзив на позовну заяву до суду від відповідача не надходив, з урахуванням чого, на підставі норм ч. 6 ст. 162 КАС України, суд вирішує спір на підставі наявних матеріалів.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначає про те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , на підставі нотаріально посвідченого договору дарування від 01.04.2010, належить земельна ділянка, розміром 0,2500 га, кадастровий номер: 3221882001:06:036:0188, що розташована на території АДРЕСА_1 .

08.10.2013 ОСОБА_3 зареєструвала за собою право приватної власності на 1/2 частини земельної ділянки, кадастровий номер: 3221882001:06:036:0188, що розташована на території АДРЕСА_1 , шляхом внесення відомостей про це до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (номер запису про право власності: 3023355).

Відомості про реєстрацію права власності було внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень державним реєстратором Реєстраційної служби Вишгородського районного управління юстиції у Київській області Овсієнко Людмилою Миколаївною.

Відповідно, державним реєстратором Овсієнко Л.М., на підставі заяви ОСОБА_3 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 3264246, прийнята 08.10.2013 року, було прийнято рішення № 7125359 від 23.10.2013 про проведення державної реєстрації права власності, присвоєння реєстраційного номеру об`єкту нерухомого майна з відкриттям розділу у Держаному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна.

Позивач зазначає, що при первинному внесенні в Державний реєстр речових прав відомостей про земельну ділянку з кадастровим номером: 3221882001:06:036:0188, що розташована на території АДРЕСА_1 їй було присвоєно реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 190304532218 та вже було відкрито розділ та реєстраційну справу, водночас у разі переходу права власності на об`єкт нерухомого майна або зміни відомостей про об`єкт нерухомого майна, його реєстраційний номер не змінюється. Скасований реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна не може бути присвоєний іншому об`єкту нерухомого майна. Інформація про скасовані реєстраційні номери зберігається у Державному реєстрі прав протягом усього часу існування цього реєстру.

Водночас, 19.03.2014, за заявою ОСОБА_3 , за ОСОБА_1 також здійснено реєстрацію права приватної власності на 1/2 частини земельної ділянки, кадастровий номер: 3221882001:06:036:0188, що розташована на території АДРЕСА_1 , шляхом внесення відомостей про це до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Відомості про реєстрацію права власності було внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень державним реєстратором Реєстраційної служби Вишгородського районного управління юстиції у Київській області Князевою Інною Володимирівною. Державним реєстратором Князевою І.В., на підставі заяви № 5884682 від 19.03.2014, було прийнято рішення про державну реєстрацію прав на їх обтяжень № 11857846 від 24.03.2014 року, відкрито повторно розділ у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційну справу, присвоєно новий реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна - земельній ділянці та відповідно зареєстровано право приватної власності ОСОБА_1 на 1/2 частини земельної ділянки, кадастровий номер: 3221882001:06:036:0188, що розташована на території АДРЕСА_1 .

Однак, як наголошує позивач, через помилки та неуважність державного реєстратора Князевої І.В., об`єкту нерухомого майна земельній ділянці, кадастровий номер: 3221882001:06:036:0188, що розташована на території АДРЕСА_1 повторно присвоєно реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 320976732218, повторно відкрито розділ у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційну справу на об`єкт нерухомого майна, тому, на даний час, земельна ділянка з кадастровим номером 3221882001:06:036:0188, має два різних реєстраційних номери об`єкта нерухомого майна: 190304532218 та 320976732218, що прямо суперечить нормам законодавства (ч. ч. 1, 2 ст. 11 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин) та п. п. 4,15-19 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що унеможливлює позивачу вчиняти правочини з належною та зареєстрованою за ним частиною земельної ділянки.

Наведене і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

При вирішенні даного спору, суд виходить з наступного.

Щодо підсудності даного спору адміністративному суду, слід врахувати, що предметом перевірки в цій справі, є виключно дотримання державним реєстратором встановленого законом порядку прийняття рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зокрема, правомірність здійснення держаної реєстрації права власності на 1/2 частину земельної ділянки з порушенням норм закону. Питання правомірності/неправомірності набуття права власності на об`єкт нерухомого майна, позивач перед судом не порушує та зазначає, що будь-який спір про право з приводу земельної ділянки з кадастровим номером: 3221882001:06:036:0188, що розташована на території АДРЕСА_1 , у даному випадку відсутній. Також, ОСОБА_3 (сесторою позивача, власником земельної ділянки) надано суду письмові пояснення, за якими, вбачається, що між ними, як власниками земельної ділянки, спір про право відсутній.

Відносини, пов`язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до норм пункту 1 частини першої статті 2 даного Закону, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», визначено, що державна реєстрація прав є обов`язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 11 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державний реєстр прав складається з розділів, які відкриваються на кожний об`єкт нерухомого майна під час проведення державної реєстрації права власності на нього.

Процедуру ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно визначено Порядком ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1141, в редакції, що діяв на момент виникнення спірних правовідносин (далі- Порядок).

Відповідно до пункту 4 Порядку, ведення Державного реєстру прав передбачає: 1) реєстрацію заяв (запитів) у базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру прав; 2) пошук відомостей у Державному реєстрі прав; 3) оформлення рішень, свідоцтв про право власності на нерухоме майно; 4) відкриття розділів Державного реєстру прав та/або внесення записів до нього; 5) внесення змін до записів Державного реєстру прав, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, скасування записів Державного реєстру прав; 6) надання інформації з Державного реєстру прав; 7) закриття розділів Державного реєстру прав.

Реєстрацію заяв (запитів) у базі даних про реєстрацію заяв і запитів проводить орган державної реєстрації прав, нотаріус як спеціальний суб`єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно (далі - нотаріус), шляхом внесення відомостей, зазначених в заяві (запиті), до такої бази даних.

Під час розгляду заяви (запиту) державний реєстратор здійснює пошук у Державному реєстрі прав відомостей про: нерухоме майно; право власності та суб`єкта цього права; інші речові права та суб`єкта цих прав; іпотеку та суб`єкта цього права (п. 10 Порядку).

Згідно з пунктами 15-19 Порядку, після здійснення пошуку у Державному реєстрі прав відомостей державний реєстратор розглядає заяву (запит) та оформляє відповідне рішення, якому присвоюється індексний номер, фіксується дата та час його формування.

На підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державний реєстратор відкриває розділ Державного реєстру прав та вносить записи до Державного реєстру прав.

У випадках, установлених законодавством, державний реєстратор на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень вносить записи до спеціального розділу Державного реєстру прав.

Розділ Державного реєстру прав відкривається державним реєстратором на кожний окремий об`єкт нерухомого майна, право власності на який заявлено вперше.

Розділ Державного реєстру прав складається з чотирьох частин, які містять відомості про: нерухоме майно; право власності та суб`єкта цього права; інші речові права та суб`єкта цих прав; обтяження прав на нерухоме майно та суб`єкта цих прав.

Після відкриття державним реєстратором розділу Державного реєстру прав та внесення до нього запису державний реєстратор присвоює об`єкту нерухомого майна реєстраційний номер.

Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна є ідентифікатором розділу Державного реєстру прав, відкритого державним реєстратором на такий об`єкт.

Після внесення державним реєстратором запису про речове право на нерухоме майно, обтяження такого права до Державного реєстру прав такому запису присвоюється номер, який є його ідентифікатором.

Дата і час державної реєстрації виникнення, переходу, припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, їх обтяжень, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна фіксуються автоматично та відповідають даті і часу реєстрації заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або заяви про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна у базі даних про реєстрацію заяв і запитів, відповідно до якої заявлено державну реєстрацію права власності та інших речових прав на нерухоме майно, їх обтяжень, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

Згідно зі статтею 11 цього Закону, державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення державної реєстрації прав забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Відповідно до змісту статті 20 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції що діяльна на момент виникнення спірних правовідносин), в Державному реєстрі прав на кожний об`єкт нерухомого майна, право власності на який заявлено вперше, за рішенням державного реєстратора відкривається відповідний розділ та реєстраційна справа.

За п. п. 17, 18 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 р. № 703 (в редакції, що була чинна на момент здійснення державної реєстрації), на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо об`єкта нерухомого майна, право власності на який заявлено вперше, державний реєстратор відкриває розділ у Державному реєстрі прав, реєстраційну справу та присвоює реєстраційний номер такому об`єкту. Державний реєстратор оформляє рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в одному примірнику. Державний реєстратор на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень вносить записи до Державного реєстру прав. Під час проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно, заявленого вперше, щодо якого у спеціальному розділі Державного реєстру прав містяться записи про речові права, обтяження таких прав, державний реєстратор переносить відповідні записи до розділу Державного реєстру прав, відкритого на такий об`єкт нерухомого майна.

З наведеного слідує, що при первинному внесенні в Державний реєстр речових прав відомостей про земельну ділянку з кадастровим номером: 3221882001:06:036:0188, що розташована на території АДРЕСА_1 , їй було правильно присвоєно реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 190304532218 та відкрито розділ та реєстраційну справу.

Водночас, відповідно до положень ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна є індивідуальний номер, який присвоюється кожному індивідуально визначеному об`єкту нерухомого майна при проведенні державної реєстрації права власності на нього вперше, не повторюється на всій території України і залишається незмінним протягом усього часу існування такого об`єкта.

У разі переходу права власності на об`єкт нерухомого майна або зміни відомостей про об`єкт нерухомого майна його реєстраційний номер не змінюється, крім випадків, передбачених статтею 14 цього Закону. Скасований реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна не може бути присвоєний іншому об`єкту нерухомого майна. Інформація про скасовані реєстраційні номери зберігається у Державному реєстрі прав протягом усього часу існування цього реєстру.

Судом досліджено, що 19.03.2014, за заявою ОСОБА_3 , за ОСОБА_1 також здійснено реєстрацію права приватної власності на 1/2 частини земельної ділянки, кадастровий номер: 3221882001:06:036:0188, що розташована на території АДРЕСА_1 , шляхом внесення відомостей про це до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відомості про реєстрацію права власності було внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень державним реєстратором Реєстраційної служби Вишгородського районного управління юстиції у Київській області Князевою Інною Володимирівною.

Державним реєстратором Князевою І.В., на підставі заяви № 5884682 від 19.03.2014, було прийнято рішення про державну реєстрацію прав на їх обтяжень № 11857846 від 24.03.2014 року, відкрито повторно розділ у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційну справу, присвоєно новий реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна - земельній ділянці та відповідно зареєстровано право приватної власності ОСОБА_1 на 1/2 частини земельної ділянки, кадастровий номер: 3221882001:06:036:0188, що розташована на території АДРЕСА_1 .

Здійснивши пошук розділів, 24.03.2014 державний реєстратор Князева І.В, отримала інформацію з Реєстру, в якому вже було відображено відкриття розділу на вказану земельну ділянку, що підтверджується інформацією, яка міститься в матеріалах реєстраційної справи та в прямому доступі.

Отже, виникла ситуація, за якої об`єкту нерухомого майна - земельній ділянці, кадастровий номер: 3221882001:06:036:0188, що розташована на території АДРЕСА_1 , державним реєстратором було повторно присвоєно реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 320976732218, повторно відкрито розділ у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційну справу на об`єкт нерухомого майна, що, не узгоджується з наведеними вище нормами Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Таким чином, на даний час, земельна ділянка з кадастровим номером 3221882001:06:036:0188, що розташована на території АДРЕСА_1 має два різних реєстраційних номери об`єкта нерухомого майна: 190304532218 та 320976732218, що прямо суперечить нормам законодавства (ч. ч. 1, 2 ст. 11 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин) та п. п. 4, 15-19 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1141, в редакції, що діяв на момент виникнення спірних правовідносин).

Крім того суд враховує, що чинним законодавством України не передбачено повторне відкриття розділу та реєстраційної справи на один і той самий об`єкт нерухомого майна, тому рішення державного реєстратора Князевої І.В. про реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на 1/2 частини земельної ділянки, кадастровий номер: 3221882001:06:036:0188, що розташована на території АДРЕСА_1 підлягає визнанню протиправним та скасуванню, що забезпечить відновлення прав позивача, адже перешкоджає позивачу розпоряджатись власним майном.

Відповідно до приписів ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Підсумовуючи, суд висновує, що прийняте державним реєстратором рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 11857846 від 24.03.2014 р., за результатом якого здійснено державну реєстрацію прав власності з реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна: 320976732218, запис про право власності: 5083595, дата державної реєстрації 19.03.2014 р., не відповідає вимогам Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень», оскільки при відкритті нового розділу державний реєстратор фактично присвоїв повторно реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна, який вже був присвоєний раніше, при проведенні первинної державної реєстрації права власності і, який має залишається незмінним протягом усього часу існування такого об`єкта.

Тож, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Натомість, відповідачем до суду не було надано доказів на підтвердження законності прийнято рішення, як і не було надано письмових пояснень щодо позовних вимог.

Згідно з приписами ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 ст. 77 КАС України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. За наслідком розгляду даного спору, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, знайшли своє підтвердження під час розгляду спору, а тому, підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові виграти, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 77, 78, 90, 139, 243, 248, 255, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Князєвої І.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 11857846 від 24.03.2014, за результатом якого здійснено державну реєстрацію права власності з реєстраційним номер об`єкта нерухомого майна 320976732218, запис про право власності 5083595, дата державної реєстрації 19.03.2014.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Реєстраційної служби Вишгородського районного управління юстиції на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

рішення виготовлене у повному обсязі та підписане 17.04.2023

Суддя Панченко Н.Д.