Рішення

від 03.04.2023 по справі 320/1900/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2023 року 320/1900/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Балаклицького А.І.,

при секретарі судового засідання - Бибі А.В.,

за участю:

представника позивача - Некрасова О.С,

представника відповідача - Шахрай К.В.,

розглянувши в м. Києві у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Аллен-Бізнес" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Приватне підприємство "Аллен-Бізнес" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.11.2022 №314900413.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем під час проведення камеральної перевірки встановлено неправомірне формування товариством податкового кредиту за червень 2022 року на суму 1439997,00 грн., оскільки контрагент позивача ТОВ "Швейна фабрика "Євроспецкомплект" зареєстрував податкові накладні в ЄРПН з порушенням строку реєстрації. На думку податкового органу, позивач має право формувати податковий кредит за податковими накладними, виписаними ТОВ "Швейна фабрика "Євроспецкомплект", лише у місяці їх реєстрації в ЄРПН.

Проте, позивач вказує, що платник податку може включити до складу податкового кредиту суму ПДВ на підставі податковоі накладної, оформленої у відповідності до вимог статті 201 Податкового кодексу України та заресстрованої в Єдиному ресстрі податкових накладних.

Так, позивач звертає увагу, що податкові накладні, виписані ТОВ "Швейна фабрика "Євроспецкомплект" в попередній період, зареєстровані в ЄРПН станом на дату подання звітної податкової декларації з ПДВ за червень 2022 року, а тому товариство діяло в межах норм чинного законодавства і жодним чином не допустило порушення норм Податкового кодексу України.

При цьому, позивач зауважив, що платникам податку тимчасово за податкові періоди лютий, березень, квітень, травень 2022 року за операціями з придбання товарів/послуг, за якими в Єдиному реєстрі податкових накладних постачальниками не зареєстровано податкові накладні та/або розрахунки коригування до них, дозволено включать до складу податкового кредиту звітного (податкового) періоду суми податку на додану вартість, сплачені (нарахованої у складі вартості придбаних товарів/послуг, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку за операціями з придбання товарів/послуг відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

У зв`язку з цим, позивач вважає, що він має право на формування податкового кредиту за податковими накладними, виписаними ТОВ "Швейна фабрика "Євроспецкомплект" в попередній період, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що за результатами проведеної камеральної перевірки було встановлено неправомірне формування позивачем податкового кредиту за червень 2022 року на суму 1439997,00 грн., оскільки податкові накладні були зареєстровані постачальником в ЄРПН з порушенням граничних термінів реєстрації.

При цьому, відповідач зазначив, що згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/ розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в ЄРПН накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

У зв`язку з цим, відповідач вважає висновки акту камеральної перевірки обґрунтованими, а прийняте податкове повідомлення-рішення - правомірним.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.02.2023 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче засідання на 06.03.2023.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.03.2023 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 22.03.2023.

22.03.2023 судове засідання знято з розгляду у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги. Наступне судове засідання призначено на 03.04.2023.

У судове засідання, призначене на 03.04.2023, з`явились представники сторін.

Присутній у судовому засідання представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, та просив скасувати спірне податкове повідомлення-рішення.

Присутній у судовому засіданні 03.04.2023 представник відповідача заперечував щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі та вказав на обставини, які на його думку свідчать про те, що ГУ ДПС у м. Києві під час прийняття оспорюваного рішення діяло в межах повноважень та з дотриманням вимог чинного законодавства.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Приватне підприємство "Аллен-Бізнес" зареєстроване в якості юридичної особи 19.01.2000 (ідентифікаційний код 30682460), що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

У жовтні 2022 року Головним управлінням ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість ПП "Аллен-Бізнес" за червень 2022 року.

За результатами проведеної перевірки Головним управлінням ДПС у м. Києві складено акт від 04.10.2022 №29120/ж5/26-15-04-13-03/30682460, згідно висновків якого встановлено, що ПП "Аллен-Бізнес" в порушення вимог п. 198.6 ст. 198 ПК України в декларації з ПДВ за червень 2022 року неправомірно сформовано податковий кредит на суму 1439997грн., оскільки податкові накладні зареєстровані постачальником в ЄРПН з порушенням граничних термінів реєстрації.

На підставі висновків акта камеральної перевірки від 04.10.2022 №29120/ж5/26-15-04-13-03/30682460 Головним управлінням ДПС у м. Києві було прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.11.2022 №314900413, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 1583997,00 грн., з яких 1439997,00 грн. - податкове зобов`язання та 144000,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем вказаного рішення, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.07.2022 ПП "Аллен-Бізнес" подано до контролюючого органу звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2022 року, що підтверджується квитанцією №1.

Згідно з рядком 10.1 даної декларації дозволений податковий кредит складає 3854357 грн.

Вказані дані були внесені ПП "Аллен-Бізнес" на підставі даних податкових накладних постачальників.

Як вбачається з реєстру виданих та отриманих податкових накладних ПП "Аллен-Бізнес" за червень 2022 року, сума податку на додану вартість за відповідними податковими накладними за ставкою 20% склала 3854357 грн.

Вказаний розмір вирахуваний ПП "Аллен-Бізнес" з розрахунку зареєстрованих постачальниками податкових накладних попередніх періодів.

Так, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема щодо порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

За приписами пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно з п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник ПДВ має право зменшити подaткове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (підпункт "а").

У відповідності до п. 198.2 та п. 198.3 ст. 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

При цьому в абзаці 4 вказаного пункту статті 198 ПК України міститься правило про те, що у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Норми статті 201 ПК України, до яких відсилають правила пункту 198.6 статті 198 цього Кодексу, регулюють відносини, пов`язані з оформленням і легітимацією податкової накладної.

У цій нормі містяться обов`язкові правила щодо форми та порядку заповнення податкових накладних, недотримання яких тягне визнання податкової накладної недійсною; визначено правову природу цього документа, підстави, порядок, умови його складання i надання; встановлено права й обов`язки учасників податкових відносин, пов`язані із складанням, наданням та реєстрацією податкової накладної; передбачено наслідки недотримання обов`язкових вимог щодо форми, змісту та інших дій зі складання, надання та реєстрації податкових накладних.

Так, у пункті 201.1 статті 201 ПК України зазначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, платник податку може включити до складу податкового кредиту суму ПДВ на підставі податкової накладної, оформленої у відповідності до вимог статті 201 ПК України та зареєстрованої в ЄРПН.

Відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України (норми підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX застосовуються починаючи з 27 травня 2022 року) у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо:

реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року;

строків сплати грошових зобов`язань, визначених контролюючими органами, граничний строк сплати яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до 1 червня 2022 року, за умови їх сплати не пізніше 1 серпня 2022 року.

Згідно з п. 69.1-1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України платники податку на додану вартість зобов`язані забезпечити у строки, встановлені підпунктом 69.1 цього пункту, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у підпункті 69.1 цього пункту, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно розміщеного на офіційному сайті ДПС України Інформаційного листа №3/2022: Закон України від 12 травня 2022 року №2260-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" цей лист має інформаційний характер та не є індивідуальною податковою консультацією, оскільки не базується на особливостях фактичних обставин операцій конкретного платника податку. Інформаційний лист ґрунтується на положеннях чинного законодавства України та практики його застосування, які можуть змінитися в майбутньому.

В інформаційному листі №3/2022 йдеться про окремі особливості подання податкової звітності, сплати податкових зобов`язань з податку на прибуток підприємств та ПДВ, формування податкового кредиту, у зв`язку із змінами, які запроваджені Законом України від 12 травня 2022 року №2260-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану".

На запитання "ЗА ЯКІ ПОДАТКОВІ ПЕРІОДИ ФОРМУЄТЬСЯ ПОДАТКОВИЙ КРЕДИТ (ДАЛІ - ПК) НА ПІДСТАВІ ПЕРВИННИХ ДОКУМЕНТІВ (З ЯКОГО ПЕРІОДУ ПК ФОРМУЄТЬСЯ ВИКЛЮЧНО НА ПІДСТАВІ ПОДАТКОВИХ НАКЛАДНИХ / РОЗРАХУНКІВ КОРИГУВАННЯ (ДАЛІ ПН/РК), ЗАРЕЄСТРОВАНИХ В ЄДИНОМУ РЕЄСТРІ ПОДАТКОВИХ НАКЛАДНИХ (ДАЛІ ЄРПН))?" надано відповідь:

Згідно з пунктом 32 прим. 2 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу за операціями з придбання товарів/послуг, за якими в ЄРПН постачальниками не зареєстровано податкові накладні та/або розрахунки коригування до них, платники податку можуть сформувати ПК за податкові періоди лютий, березень, квітень, травень 2022 року виходячи з сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у складі вартості придбаних товарів/ послуг, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку за операціями з придбання товарів/послуг відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року №996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - первинні (розрахункові) документи).

У подальшому такий ПК підлягає підтвердженню зареєстрованими в ЄРПН ПН/РК(А). ПК, починаючи зі звітного періоду червня 2022 року, формується виключно на підставі ПН/РК, зареєстрованих в ЄРПН.

На запитання "ЧИ ПОТРІБНО ЗМІНЮВАТИ ПЕРІОД ФОРМУВАННЯ ПК ЗА ОПЕРАЦІЯМИ З ПРИДБАННЯ ТОВАРІВ/ПОСЛУГ У ЛЮТОМУ-ТРАВНІ 2022 РОКУ, ЯКЩО ПН, СКЛАДЕНА ЗА ОПЕРАЦІЯМИ З ЇХ ПОСТАЧАННЯ, ЗАРЕЄСТРОВАНА В ЄРПН У ЧЕРВНІ АБО ЛИПНІ (ДО 15 ЛИПНЯ)?" надано відповідь:

Кодекс встановлює окремий термін реєстрації ПН/РК, складених за операціями з постачання товарів/послуг, що були здійснені у лютому-травні 2022 року, а тому у разі своєчасної реєстрації ПН/РК за такими операціями (в терміни, визначені підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу для різних ситуацій) період формування ПК не змінюється.

На запитання "ЧИ ПОТРІБНО ЗМІНЮВАТИ ПЕРІОД ФОРМУВАННЯ ПК ЗА ОПЕРАЦІЯМИ З ПРИДБАННЯ ТОВАРІВ/ПОСЛУГ У ЛЮТОМУ-ТРАВНІ 2022 РОКУ, ЯКЩО ПН, СКЛАДЕНА ЗА ОПЕРАЦІЯМИ З ЇХ ПОСТАЧАННЯ, ЗАРЕЄСТРОВАНА В ЄРПН 15 ЛИПНЯ 2022 РОКУ І ПІЗНІШЕ?" надано відповідь:

Якщо ПН, складена за операціями з постачання товарів/послуг, що були здійснені у лютому-травні 2022 року, і яка підтверджує ПК, сформований на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, зареєстрована в ЄРПН після 15 липня 2022 року, при цьому постачальник має можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки, покупець втрачає право на формування податкового кредиту за такими операціями до дати реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

У такому випадку ПК, сформований на підставі первинних (розрахункових) документів, має бути виключений з декларації звітного періоду, в якому була здійснена операція з придбання товарів/послуг (лютий-травень 2022 року), шляхом подання уточнюючого розрахунку до декларації за відповідний звітний період. У звітному періоді, в якому відбулася реєстрація таких ПН/РК в ЄРПН, платник податку покупець має право на включення сум податку, зазначених в цих ПН/РК, до складу податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Аналізуючи нормативні акти, які регламентують спірні правовідносини, зокрема, строки реєстрації податкових накладних, визначені ПК України, та коли дозволяється формувати ПК на підставі не зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних за період лютий-травень 2022 року, суд вважає, що в даному випадку позивач правомірно на підставі первинних документів сформував ПК за звітний період червень 2022 року на підставі податкових накладних від 09.05.2022 №901 на суму ПДВ в розмірі 399520,80 грн., від 20.05.2022 №2001 на суму ПДВ в розмірі 223195,80 грн., від 18.05.2022 №1801 на суму ПДВ в розмірі 404057,12 грн., від 11.05.2022 №1101 на суму ПДВ в розмірі 413223,20 грн., виданих ТОВ "Швейна фабрика "Євроспецкомплект" та зареєстрованих продавцем в ЄРПН.

Як вбачається з квитанцій №2 всі вказані податкові накладні були виписані в попередній період та були зареєстровані станом на дату подання звітної податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2022 року.

Отже, враховуючи вищезазначене, суд вважає, що у даному випадку позивачем не порушено вимог ПК України та правомірно сформовано податковий кредит за червень 2022 року на підставі податкових накладних, виданих ТОВ "Швейна фабрика "Євроспецкомплект" та зареєстрованих продавцем в ЄРПН.

Окрім того, суд вважає зазначити наступне.

В даному випадку контрагенти-постачальники можливо порушили норми податкового законодавства та не зареєстрували вчасно податкові накладні в ЄРПН, проте відповідно до численної практики, в тому числі Європейського Суду з прав людини, неприпустимо притягувати до відповідальності одного суб`єкта господарювання за неправомірні дії іншого.

Так, в пункту 71 рішення у справі "Булвес" АД проти Болгарії" (2009 рік, заява №3991/03/) Європейський Суд з прав людини дійшов такого висновку: "….Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов`язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом з пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності".

Вищенаведений висновок Європейського Суду з прав людини повторно підтвердив у рішенні по справі "Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії", пунктом 23 якого зазначено, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов`язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, як зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника ( ОСОБА_1 ) це не мало б.

Отже, Європейський Суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника податку, яка відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визначаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб`єкта права до юридичної відповідальності за діяння, щ обуло вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Слід зазначити, що пунктом 112.8 статті 112 ПК України передбачено обставини, що звільняють платника від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи.

Зокрема, зазначено такі обставини, які звільняють платника від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень:

- сплив строків давності застосування штрафів за вчинення податкового правопорушення;

- вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, яка діяла у відповідності до індивідуальної податкової консультації, наданої такому платнику податків у паперовій або електронній формі, за умови, що така консультація зареєстрована в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій, або до узагальнюючої податкової консультації та/або до висновку об`єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норми права, від якого в подальшому було відступлено;

- вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, яка діяла у відповідності до правових висновків Верховного Суду, викладених у рішенні за результатами розгляду зразкової справи, які в подальшому було змінено за наслідками перегляду Великою Палатою Верховного Суду;

- вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок незаконних рішень, дій або бездіяльності контролюючих органів;

- вчинення діяння (дії або бездіяльності) з вини банку, органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, установи - учасника платіжної системи, еквайрія (щодо податкових правопорушень, передбачених статтями 124 і 125-1 цього Кодексу);

- вчинення діяння (дії або бездіяльності) з вини оператора поштового зв`язку, інформація про якого міститься в Єдиному державному реєстрі операторів поштового зв`язку, за умови виконання обов`язку, визначеного абзацом другим пункту 49.6 статті 49 цього Кодексу;

- вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок виявлення в роботі електронного кабінету технічної та/або методологічної помилки чи технічного збою в роботі електронного кабінету і визнання такої помилки/збою технічним адміністратором та/або методологом електронного кабінету або згідно з повідомленням на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, або підтвердження її/його існування рішенням суду, якщо порушення були зумовлені виключно технічною та/або методологічною помилкою чи технічним збоєм у роботі електронного кабінету;

- вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору).

При цьому ненарахування штрафів та/або пені за порушення, що були зумовлені виключно технічною та/або методологічною помилкою чи технічним збоєм у роботі електронного кабінету, закріплюється (реалізується) у програмному забезпеченні, яке застосовується для автоматичного розрахунку штрафів та/або пені за порушення податкового законодавства.

Водночас, пунктом 112.1 статті 112 ПК України встановлено, що особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з п. 112.7 ст. 112 ПК України у разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків.

Порядок доведення обставин, за яких особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинене податкове правопорушення, в межах судового провадження визначається процесуальним законодавством.

Усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи.

Листом від 28.02.2022 №2024/02.0/7.1 ТПП України засвідчило форсмажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні".

Враховуючи це, ТПП України підтвердило, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Таким чином, оскільки контрагент позивача через настання форс-мажорних обставин не встиг своєчасно зареєструвати податкові накладні, вказане було вчинено із запізненням і одразу після реєстрації відображено ПП "Аллен-Бізнес" у звітній податковій декларації з ПДВ за червень 2022 року.

Отже, згідно пунктів 112.1, 112.7, 112.8 статті 112 ПК України ПП "Аллен-Бізнес" не може бути притягнуто до відповідальності з огляду на відсутність порушення, відсутності вини та наявності форс-мажорних обставин.

Окремо, суд звертає увагу на те, що відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні".

За приписами п.п.75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

У даному випадку, контролюючим органом проведена камеральна перевірка саме даних, задекларованих у податковій звітності платника податків.

В ході камеральної перевірки контролюючим органом встановлено формування податкового кредиту (рядок 10.1) на підставі податкових накладних, зареєстрованих з порушенням граничних термінів реєстрації на загальну суму 1439997 грн.

При цьому абзац сьомий пункту 201.10 статті 201 ПК України передбачає, що виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Описані вище висновки Верховного Суду відображені також в постанові від 20.01.2021 у справі №824/62/16-а.

Крім цього, Верховний Суд дійшов висновків, що прийняті за результатами таких камеральних перевірок податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню, оскільки контролюючим органом допущено суттєві порушенні при призначенні виду перевірки, адже спірні рішення повинні були бути результатом іншого виду перевірки, а саме документальної відповідно до вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України.

Зокрема, в постанові від 24.06.2020 у справі №640/18801/18 Верховний Суд зазначив, що при збільшенні позивачу спірним податковим повідомленням-рішенням суми грошового зобов`язання відповідачем порушено спосіб реалізації владних управлінських функцій. Суд зазначає, що виявлення розбіжностей під час співставлення даних, що містяться у податкових деклараціях платника податків та даних Єдиного реєстру податкових накладних не доводять склад податкового правопорушення, яке за своєю суттю може бути встановлене на підставі дослідження первинних документів податкового та бухгалтерського обліку. Достовірність, повнота нарахування та сплата, зокрема податку на додану вартість є предметом документальної перевірки відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України.

Зазначене доводить протиправність податкового повідомлення-рішення внаслідок недоведеності складу податкового правопорушення та порушення способу встановлення останнього, покладеного в основу прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 15 травня 2018 року (справа №804/6286/17), від 1 жовтня 2018 року (справа №821/1648/17), від 29 серпня 2019 року (справа 808/818/15).

Верховний Суд в постанові від 10.04.2018 у справі № 826/13195/16 дійшов наступного висновку:

Фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності подання платником податкової звітності, візуальну перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування).

Аналіз достовірності сформованих платником показників податкової звітності під час камеральної перевірки не здійснюється.

Водночас, своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати податків може бути перевірена контролюючим органом в разі здійснення документальних перевірок в порядку, передбаченому статтями 77, 78 Податкового кодексу України.

Таким чином, оскільки відповідно до п.п.75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України достовірність, повнота нарахування та сплати, в тому числі податку на додану вартість, є предметом документальної перевірки, а не камеральної перевірки, при збільшенні позивачу оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість та зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість контролюючим органом порушено спосіб реалізації владних управлінських функцій.

У зв`язку з цим, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.11.2022 №314900413.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На виконання цих вимог відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду належних і достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак не довів правомірності свого рішення.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

При вирішенні даної справи суд враховує, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).

На переконання суду, питання, які можуть вплинути на результат розгляду даної справи, судом було розглянуто та надано їм оцінку у повній мірі.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання адміністративного позову сплачено судовий збір у розмірі 23759,96 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 27.12.2022 №47 грн. Доказів понесення інших витрат суду не надано.

Відтак, зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 23759,96 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у м. Києві.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 10.11.2022 №314900413.

Стягнути на користь Приватного підприємства "Аллен-Бізнес" (ідентифікаційний код 30682460) судовий збір у сумі 23759 (двадцять три тисячі сімсот п`ятдесят дев`ять) грн. 96 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код 44116011).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Балаклицький А. І.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 12 квітня 2023 р.