Рішення

від 17.04.2023 по справі 420/15484/22

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 420/15484/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Харченко Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом Комунальної установи Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ до Південного офісу Держаудитслужби Державної аудиторської служби України про визнання протиправним висновку та скасування вимоги,-

ВСТАНОВИВ:

Комунальна установа Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд ( з урахуванням уточнень від 15.11.2022 року вхід. № 35433/22) визнати протиправними дії Південного офісу Держаудитслужби щодо не залучення кваліфікованих спеціалістів - експертів для визначення норм витрат та витрат Холодного пластику Сигнакул ХП 11-25 білого кольору, а також щодо використання методики розрахунку витрат Холодного пластику Сигнакул ХП 11-25 білого кольору, яка не відповідає COY 42.1-37641918-095:2012; визнати протиправним та скасувати пункт VI Стор. 12, 13, 14, 15 (Викладено в акті) висновку на зауваження (заперечення) до акта перевірки закупівель комунальної установи Спеціалізований монтажно-експлуатаційний пiдроздiл Одеської міської ради від 19.09.2022 № 06-13/17 надісланого 30.09.2022 за № 151506-14/2833-2022; скасувати вимогу щодо усунення виявлених порушень від 03.10.2022 № 151506-14/2860-2022 Південного офісу Держаудитслужби Державної Аудиторської служби.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що у спірній вимозі наголошено, що перевіркою правильності розрахунків норм витрат холодного пластику «Сигнакул ХП 11-25», включених до прямих витрат при виконанні послуг нанесення горизонтальної дорожньої розмітки двокомпонентним пластиком холодного нанесення, завищено вартість виконаних послуг (з ремонту) на загальну суму 626 137,71 грн. З цих підстав Південний офіс Держаудитслужби вимагає: забезпечити відшкодування витрат, заподіяних внаслідок безпідставного завищення вартості виконаних послуг (з ремонту) на загальну суму 626 137,71 грн. Однак, КУ «СМЕП» ОМР вважає, що проведений Південним офісом Держаудитслужби перерахунок витрат Холодного пластику «Сигнакул ХП 11-25» здійснено з порушенням нормативно-правових актів та Державних стандартів України, у зв`язку із чим у пункті VI Стор. 12, 13, 14, 15 (викладено в акті) Висновку зроблений невірний висновок стосовно понаднормового включення до прямих витрат вартості Холодного пластику «Сигнакул ХП 11-25» у загальній кількості 4,4730512 тони, або в грошовому еквіваленті - 626 137,71 гривні та в подальшому на підставі пункту VI. Стор. 12, 13, 14, 15 (Викладено в акті) Висновку видано Вимогу щодо забезпечення відшкодування витрат, відомості в якій розраховані з порушенням норм та Державних стандартів України.

Відповідач Південний офіс Держаудитслужби Державної аудиторської служби України з позовними вимогами не погоджується, та вважає їх необґрунтованими, з підстав, викладених у письмовому відзиві на адміністративний позов (від 02.03.2023 р. вхід. №ЕП/6909/23), наголошуючи, що на підставі пункту 1 частини 1 статті 8, пункту 7 статті 10, частини 2 статті 15 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», абзацу 2 підпункту 7 пункту 4 Положення про Південний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Державної аудиторської служби України від 02.06.2016 № 23, пункту 27 Порядку проведення перевірок закупівель Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2013 р. № 631, та пунктів 46, 49, 50, 52 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року № 550, Південний офіс Держаудитслужби вимагає: забезпечити відшкодування на користь КУ «СМЕП» втрат, заподіяних внаслідок безпідставного завищення вартості виконаних послуг (з ремонту) відповідно до норм статей 216-229 Господарського кодексу України та статей 610-625 Цивільного кодексу України на загальну суму 626 137,71 грн. Відповідач стверджує, що вимога Південного офісу Держаудитслужби від 03.10.2022 № 151506-14/2860-2022 щодо усунення виявлених порушень, виставлена Комунальній установі «Спеціалізованй монтажно-експлуатаційний підрозділ» Одеської міської ради, є цілком логічною, доцільною та правомірною, з огляду на те що Південний офіс Держаудитслужби при здійснення своїх повноважень при проведенні ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Комунальної установи Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ, діяв згідно чинного законодавства та правомірно висунув об`єкту контролю вимогу про усунення порушень законодавства.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2022 року позовну заяву Комунальної установи Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ до Південного офісу Держаудитслужби Державної аудиторської служби України про визнання протиправним висновку та скасування вимоги, - повернуто позивачеві.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2023 року апеляційну скаргу Комунальної установи Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ задоволено, Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 15.11.2022 року про повернення позовної заяви скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2023 року прийнято адміністративну справу №420/15484/22 до свого провадження. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 17.03.2023 року закрито провадження у справі № 420/15484/22 за позовом Комунальної установи Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ, в частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування пункту VI Стор. 12, 13, 14, 15 (Викладеного в акті) висновку на зауваження (заперечення) до акта перевірки закупівель комунальної установи «Спеціалізований монтажно-експлуатаційний пiдроздiл» Одеської міської ради від 19.09.2022 № 06-13/17 надісланого 30.09.2022 за № 151506-14/2833-2022.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.

Як встановлено судом, та вбачається з матеріалів справи, у період з 25.08.2022 року по 13.09.2022 року посадовими особами Південного офісу Держаудитслужби, відповідно до підпункту 1 пункту 4 Порядку проведення перевірок закупівель Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2013 року № 631, на підставі направлень на проведення контрольного заходу від 22.08.2022 № 258 та № 257, головним державним аудитором відділу контролю у галузі ЖКГ, інфраструктури та зв`язку Південного офісу Держаудитслужби Сечином Є.Д. (14 р. д.) та головним державним фінансовим інспектором цього ж відділу Булдаковою І.Д. (14 р. д.), - проведено перевірку закупівель комунальної установи «Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ» Одеської міської ради при плануванні, проведенні закупівель, укладанні договорів про закупівлю та їх виконанні за номерами ID: UA-2022-06-16-003101-a, UA-2022-05-16-004046-a, UA-2022-05-23-004678-a, UA-2022-06-07-000674-a, UA-2022-06-08-004159-a, UA-2022-04-13-000580-a, UA-2022-05-30-003925-a, UA-2022-05-26-003143-a.

За результатами вказаної перевірки Південним офісом Держаудитслужби складено Акт № 06-13/17 від 19.09.2022 року, відповідно до висновків котрого, зазначено, що перевіркою встановлено завищення вартості виконаних Послуг (з ремонту) з нанесення розмітки на загальну суму 626 137,71 грн., а також укладання договорів на закупівлю товарів та послуг без проведення процедур закупівель, визначених Законом 922, загальною ціною договорів 10 092 064,06 гривень.

03 жовтня 2022 року Південним офісом Держаудитслужби винесено Вимогу про усунення виявлених порушень № 151506-14/2860-2022, якою зобов`язано Комунальну установу Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ забезпечити відшкодування на користь КУ «СМЕП» втрат, заподіяних внаслідок безпідставного завищення вартості виконаних послуг (з ремонту), відповідно до норм статей 216-229 Господарського кодексу України та статей 610-625 Цивільного кодексу України на загальну суму 626 137,71 гривні.

Дослідивши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок у їх сукупності, суд доходить до висновку, що даний позов не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Так, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні регламентовано Законом України від 26.01.1993 № 2939-XII Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні.

Згідно ч. 1, 2 ст. 2 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Згідно п. 7, 10, 13 ч. 1 ст. 10 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні органу державного фінансового контролю надається право, зокрема, пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; вертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 ЗУ Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що контролюються.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 № 868 Про утворення Державної аудиторської служби України, яка набрала чинності 03.11.2015, утворено Державну аудиторську службу України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів, реорганізувавши Державну фінансову інспекцію шляхом перетворення.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (далі - Положення № 43), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Пунктом 7 Положення № 43 визначено, що Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Згідно пп. 4 п. 4 Положення № 43 Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює контроль за: цільовим, ефективним використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів; досягненням економії бюджетних коштів і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів; цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів (позик), отриманих під державні (місцеві) гарантії; достовірністю визначення потреби в бюджетних коштах під час складання планових бюджетних показників та відповідністю взятих розпорядниками бюджетних коштів бюджетних зобов`язань відповідним бюджетним асигнуванням, паспорту бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу в бюджетному процесі); відповідністю взятих розпорядниками бюджетних коштів довгострокових зобов`язань за енергосервісом затвердженим в установленому порядку умовам закупівлі енергосервісу; дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів; дотриманням законодавства про закупівлі; веденням бухгалтерського обліку, а також складенням фінансової і бюджетної звітності, паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання (у разі застосування програмно-цільового методу в бюджетному процесі), кошторисів та інших документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету; станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності; виконанням функцій з управління об`єктами державної власності; станом внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту у розпорядників бюджетних коштів, станом внутрішнього контролю в інших підконтрольних установах; усуненням виявлених недоліків і порушень; реалізацією інвестиційних проектів; законним та ефективним використанням публічних коштів та інших активів для використання (впровадження) інформаційних технологій (систем, процесів, ресурсів).

Відповідно до пп. пп. 9 п. 4 Положення № 43 Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.

Згідно пп. 16, 23 п. 6 Положення № 43 Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право, зокрема, пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; у разі виявлення збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір в установленому законодавством порядку.

Процедуру проведення інспектування в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і у суб`єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували в період, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), а на підставі рішення суду - в інших суб`єктів господарювання визначає Порядок проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 р. № 550.

Відповідно до п. 45, 46 Порядку № 550 у міру виявлення ревізією порушень законодавства посадові особи органу державного фінансового контролю, не чекаючи закінчення ревізії, мають право усно рекомендувати керівникам об`єкта контролю невідкладно вжити заходів для їх усунення та запобігання у подальшому. Якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом державного фінансового контролю у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об`єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування. Про усунення виявлених ревізією фактів порушення законодавства цей об`єкт контролю у строк, визначений вимогою про їх усунення, повинен інформувати відповідний орган державного фінансового контролю з поданням завірених копій первинних, розпорядчих та інших документів, що підтверджують усунення порушень.

Згідно п. 50 Порядку № 550 за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав органи державного фінансового контролю вживають заходів для забезпечення: притягнення до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущенні порушень працівників об`єктів контролю; порушення перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства; звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства; застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства.

З аналізу вищевикладеного слідує, що орган державного фінансового контролю наділений повноваженнями здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред`являти обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень; при виявленні збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства є обов`язковою до виконання; що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення органу фінансового контролю до суду з відповідним позовом.

Тобто, орган фінансового контролю має право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов`язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства, не пов`язаних із стягненням виявлених в ході перевірки збитків.

Водночас, збитки щодо наявності яких зроблено висновок Держаудитслужбою, стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю. Наявність збитків, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає позов про відшкодування збитків, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.

Зазначена правова позиція узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, неодноразово висловленою, зокрема, у постановах від 07.10.2014 року по справі № 21-368а14, від 14.10.2014 року по справі № 21-453а14, від 18.11.2014 року по справі № 21-461а14, від 20.01.2015 року по справі № 21-601а14, від 27.01.2015 року по справі № 21-436а14, від 10.02.2015 року по справі № 21-632а14, від 15.04.2014 року по справах № 21-40а14, № 21-63а14, від 13.05.2014 року по справі № 21-89а14, від 29.05.2017 року по справі № 826/6304/16, від 23.02.2016року по справі № 818/1857/14.

Подібні висновки щодо застосування наведених норм права викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018 року по справі № 820/3534/16 та у постановах Верховного Суду від 27.11.2019 року по справі № 1440/1820/18, від 10.12.2019 року по справі № 808/6509/13-а, від 23.12.2019 року по справі № 815/4341/14, від 07.02.2020 року по справі № 803/634/17, від 14.02.2020 року по справі № 825/3661/15-а, від 28.02.2020 року по справі № 808/4044/17, від 28.02.2020 року по справі № 2040/6542/18, від 18.03.2020 року по справі № 826/14169/17, від 18.03.2020 року по справі № П/811/140/17, від 31.03.2020 року по справі № 817/650/18, від 02.04.2020 року по справі № 820/3534/16, від 30.11.2020 року по справі № 804/4463/17.

Згідно з ч. 5, 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, вимога є обов`язковою до виконання в частині усунення допущених порушень законодавства, але за її допомогою неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки, хоча у вимозі може бути заявлено про наявність виявлених збитків, завданих державі чи об`єкту контролю. Такі збитки відшкодовуються в добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем заявлено вимоги про скасування вимоги щодо усунення виявлених порушень від 03.10.2022 № 151506-14/2860-2022 Південного офісу Держаудитслужби Державної Аудиторської служби.

При цьому, суд зазначає, що даною вимогою від 03.10.2022 № 151506-14/2860-2022 визначено забезпечити відшкодування на користь КУ «СМЕП» втрат, заподіяних внаслідок безпідставного завищення вартості виконаних послуг (з ремонту), відповідно до норм статей 216-229 Господарського кодексу України та статей 610-625 Цивільного кодексу України на загальну суму 626 137,71 гривні.

Також вимогою від 03.10.2022 № 151506-14/2860-2022 Південного офісу Держаудитслужби Державної Аудиторської служби зазначено про наявність фінансових порушень, що призвели до втрат у загальній сумі 626,14 тис. гривень, та зобов`язано позивача вчинити дії, спрямовані на усунення відповідного порушення відповідно до вимог діючого законодавства.

Тобто, зі змісту оскаржуваної вимоги вбачається, що її метою є спонукання позивача до добровільного відшкодування у визначений строк виявлених збитків.

Спірна вимога контролюючого органу є індивідуально-правовим актом, спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства.

Таким чином, звернення з даним позовом про визнання протиправною та скасування вимоги, яка за своїм змістом спрямована на відшкодування збитків, є неналежним способом захисту порушеного права, доводи щодо суті порушень не можуть бути перевірені в межах предмета доказування в межах даної справи.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом в постанові від 17 вересня 2020 року по справі № 420/1304/19 (№ К/9901/36602/19).

Щодо доводів позивача про незгоду із наявністю збитків, а також з їх розміром, про що йдеться в оскаржуваній вимозі, суд вказує, що наявність чи відсутність складу фінансових правопорушень, обґрунтованість і правомірність виявлених збитків, завданих місцевому бюджету, або ж безпосередньо об`єкту контролю, може бути предметом окремого позову органу державного фінансового контролю про їх стягнення.

Відтак, збитки, щодо наявності яких зроблено висновок Держаудитслужбою, стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю. Наявність збитків, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає позов про відшкодування збитків, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі №820/3534/16.

У справі, що розглядається, Держаудитслужба пред`явила до підконтрольної установи вимогу про усунення порушень законодавства, виявлених під час ревізії. При цьому, у своїх вимогах вона вказує на виявлені збитки, їх розмір та зобов`язання Комунальної установи Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ вжити заходів щодо усунення виявлених порушень. За таких підстав, суд доходить висновку, що позовні вимоги Комунальної установи Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ про визнання протиправними дії Південного офісу Держаудитслужби щодо не залучення кваліфікованих спеціалістів - експертів для визначення норм витрат та витрат Холодного пластику Сигнакул ХП 11-25 білого кольору, а також щодо використання методики розрахунку витрат Холодного пластику Сигнакул ХП 11-25 білого кольору, яка не відповідає COY 42.1-37641918-095:2012, та скасування вимоги щодо усунення виявлених порушень від 03.10.2022 № 151506-14/2860-2022 Південного офісу Держаудитслужби Державної Аудиторської служби, не є обґрунтованими, а отже задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Отже, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Комунальної установи Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ до Південного офісу Держаудитслужби Державної аудиторської служби України про визнання протиправними дій та скасування вимоги не є правомірними, та відповідно не підлягають задоволенню, з вищеокреслених підстав.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Комунальної установи Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ про визнання протиправними дій Південного офісу Держаудитслужби щодо не залучення кваліфікованих спеціалістів - експертів для визначення норм витрат та витрат Холодного пластику Сигнакул ХП 11-25 білого кольору, а також щодо використання методики розрахунку витрат Холодного пластику Сигнакул ХП 11-25 білого кольору, яка не відповідає COY 42.1-37641918-095:2012, та скасування вимоги щодо усунення виявлених порушень від 03.10.2022 № 151506-14/2860-2022 Південного офісу Держаудитслужби Державної Аудиторської служби, - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст.293, 295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст.255 КАС України.

Суддя Ю.В. Харченко