Ухвала

від 18.04.2023 по справі 420/4483/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/4483/23

У Х В А Л А

18 квітня 2023 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши клопотання позивача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження по справі за позовом Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (54020, м. Миколаїв, вул. 8 Березня, 107, код ЄДРПОУ 43315529) до Громадської організації «ЯРОШ «Україна» ПОНАД УСЕ» (65121, м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 31-Б, кв.9, код ЄДРПОУ 43395536), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Управління Служби безпеки України в Одеській області (65045, м. Одеса, вул. Єврейська, 43, код ЄДРПОУ 20001645) про заборону громадського об`єднання та припинення випуску видання

В С Т А Н О В И В :

До Одеського окружного адміністративного суду 06 березня 2023 року надійшла позовна заява Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції до Громадської організації «ЯРОШ «Україна» ПОНАД УСЕ», в якій позивач просить суд:

1. Заборонити (примусово розпустити) Громадську організацію «ЯРОШ «Україна» ПОНАД УСЕ»;

2. Припинити випуск видання Друкованого засобу масової інформації журнал «ЯРОШ» (свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації Серія ОД №2029-899Р);

2. Спрямувати майно, кошти та інші активи Громадської організації «ЯРОШ «Україна» ПОНАД УСЕ» до державного бюджету.

Позовні вимоги Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Одеса) обґрунтовує тим, що Служба безпеки України повідомила Міністерство юстиції України про наявність в діяльності громадської організації «ЯРОШ «Україна» ПОНАД УСЕ» ознак дій, спрямованих на створення загрози національному суверенітету, територіальній цілісності та національній безпеці України, оскільки діяльність вказаної організації носить антиукраїнський характер. Інформація Служби безпеки України була спрямована до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) листом від 30.12.2022 № 65/5/Т/10-3348 для вжиття відповідних заходів. Так, згідно наданої інформації та документів, керівник Громадської організації «ЯРОШ «Україна» ПОНАД УСЕ» ОСОБА_1 веде активну проросійську діяльність. Фактично під прикриттям діяльності громадської організації та ЗМІ журнал «Ярош» виправдовує агресію російської федерації проти України. Отримана Управлінням служби безпеки України в Одеській області інформація свідчить про створення реальної загрози національним інтересам, національній безпеці, суверенітету і територіальній цілісності України з боку окремого проросійського громадського об`єднання, діяльність якого з 2019 року має ознаки антиукраїнської. Наявні дані свідчать, що спецслужбами та збройними силами російської федерації активно використовуються вітчизняні громадські об`єднання проросійської спрямованості для закріплення та зміцнення позицій ворога на тимчасово окупованих територіях України. Таким чином, діяльність даної громадської організації мас явно виражений антиукраїнський характер, спрямована на підрив національного суверенітету та територіальної цілісності України, а також дана діяльність має на меті допомогу російській федерації у здійсненні військової агресії проти України.

Ухвалою судді від 09.03.2023 позовну заяву Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі з призначенням її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (ст.262 КАС України).

18.04.2023 суд ухвалив відзив громадській організації «ЯРОШ «Україна» ПОНАД УСЕ» від 13.04.2023 (вх.№11673/23) - повернути без розгляду.

13 квітня 2023 року до суду надійшла заява (вх.№11674/23) голови Громадської організації «ЯРОШ «Україна» ПОНАД УСЕ» - Павла Яроша про розгляд справи за правилами загального позовного провадження з викликом сторін у судове засідання. Подану заяву заявник обґрунтовує тим, що справа є складною.

Дослідивши вказану заяву, суд приходить до наступного.

Одним із основних засад (принципів) адміністративного судочинства є офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

Згідно ч.1 ст.12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Відповідно до ч.5 ст.12 КАС України умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Згідно з ч.ч. 1-3, 6 ст. 12 КАС України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до 1-3 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною 4 статті 12 КАС України встановлено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років».

За загальним правилом, будь-яка справа може розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження, окрім тих, які обов`язково повинні розглядатися за правилами загального позовного провадження (їх визначено частиною четвертою статті 12, частиною четвертою статті 257 КАС України).

Суд зазначає, що спір у даній справі не відноситься до справ, які згідно ч. 4 ст. 12 КАС України розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження.

Як зазначено в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2019 року у справі №9901/279/19, згідно із пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) однією з істотних гарантій справедливого судового розгляду є публічний судовий розгляд.

Практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany» («Аксен проти Німеччини»), заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі «Varela Assalino v. Portugal» («Варела Ассаліно проти Португалії»), заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Суд зазначає, що бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які можуть бути висловлені нею у відзиві на позов чи запереченнях на відповідь на відзив (за умови його подання), не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.

Ця справа не належить до категорії тих, які мають розглядатись виключно за правилами загального позовного провадження у значенні згаданих статей, а отже, вона може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.

Отже, враховуючи предмет розгляду, характер спірних правовідносин та правові позиції сторін, суд приходить до висновку про відсутність необхідності розглядати справу за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання.

В той же час, суд зазначає, що відповідно до п.3 ч.3 ст.44 КАС України учасники справи мають право: подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Тобто, у разі необхідності, учасники справи мають право викласти свої пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб у письмовому вигляді, які будуть враховані судом при прийнятті рішення.

Керуючись ст.ст. 248, 256, 257, 260, 262 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника Громадської організації «ЯРОШ «Україна» ПОНАД УСЕ» - Павла Яроша, від 13.04.2023 про розгляд справи у судовому засіданні за правилами загального позовного провадження відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання її суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Олена СКУПІНСЬКА