СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua
Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 квітня 2023 року Справа № 480/7626/22
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Павлічек В.О., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Суми клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Полісан" про вирішення питання щодо витрат на правничу допомогу у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Полісан" до Хмельницької митниці Державної митної служби України про скасування рішення,-
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 30.03.2023 року задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Полісан" до Хмельницької митниці Державної митної служби України. Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів № UА400000/2022/000079/2 від 11.11.2022 р. Крім того, стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Полісан" за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької митниці Державної митної служби України суму судового збору в розмірі 6 204,58 грн.
03.04.2020 року через систему "Електронний суд" представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Полісан" подано клопотання про вирішення питання щодо витрат на правничу допомогу .
Оскільки рішення суду від 30.03.2023 року було ухвалено в письмовому порядку, ухвалою Сумського окружного адміністративного суду було призначено вищевказану заяву до розгляду у письмовому провадженні. Крім того даною ухвалою було встановлено Хмельницькій митниці Державної митної служби України п`ятиденний строк з дня вручення даної ухвали для надання письмових пояснень на заяву представника позивача про винесення додаткового рішення.
На виконання вимогу суду представником Хмельницької митниці Державної митної служби України подано до суду клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, в якому, враховуючи те, що Митниця є бюджетною організацією, а отже компенсація судових витрат здійснюватиметься за рахунок бюджетних коштів, які, окрім іншого, суттєво обмежені в умовах воєнного стану, просив зменшити розмір заявлених адвокатом Афанасьевою І.М. судових витрат на професійну правничу допомогу. Клопотання обгрунтовується тим, що у даній адміністративній справі 480/7626/22 сума можливих збитків Державного Бюджету складає 82 727,74 грн, тому заявлені до стягнення правничі витрати у розмірі 8 000,00 грн. є неспівмірними із ціною позову. Крім того у даному клопотання представник відповідача зазначив, що адміністративна справа №480/7626/22 розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. При цьому, акцентував увагу на те, що згідно Додаткової угоди № 19 Адвокат здійснює представництво інтересів клієнта у судах всіх інстанцій, в тому числі у Верховному Суді, тому зазначення у платіжній інструкції у призначенні платежу лише Додаткової угоди №19 без зазначення акт прийому-передачі від 15.03.2023 свідчить про те, що клієнт оплатив адвокату повністю або частково і інші послуги, які не вказані у акті прийому-передачі від 15.03.2023 (наприклад, як передплату за інші послуги Адвоката) (а.с. 22-26, т.2).
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши клопотання представника позивача про вирішення питання щодо витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Частиною 1 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, крім іншого, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При цьому, суд зауважує, що при розгляді судом питання про відшкодування витрат на правничу допомогу учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань і саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (саме така позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).
Суд зазначає, що представником відповідача було подано клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, в якому заперечує щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн. та зазначає, що послуги, надані адвокатом в ході розгляду справи № 480/7626/22, за своєю складністю є неспівмірними з розміром заявленого гонорару адвокату з урахуванням фактичних її обставин, предмету спору, змісту порушення, предмету доказування, аналізу наведених доказів, а також нормативна база, що регулює вказане питання фактично зосереджена в декількох статтях Митного кодексу України (розділ III Митного кодексу України), що не потребує великих затрат часу для Адвоката на підготовку процесуальних документів. (а.с. 22-26, т.2).
Водночас, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16.
З матеріалів справи судом встановлено, що на підтвердження понесених витрат на правову допомогу представником позивача надано договір про надання правової (правничої) допомоги від 29.01.2021 року № 2901-1 (далі по тексту - Договір), укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Полісан", в особі директора Омельченко Юлії Вікторівни та адвокатом Афанасьєвою Іриною Миколаївною (а.с. 51-53, т.1).
Відповідно до п. 4.1 Договору, сторони домовилися, що індивідуальна погодинна ставка адвоката становить 800грн./год., якщо інший розмір не встановлено у додатковій угоді до цього договору.
Пунктом 4.4 Договору передбачено, що сторони можуть погодити оплату послуг у фіксованому розмірі за обумовлений етап (обумовлену частину) послуг за договором, про що може бути зазначено у додатковій угоді (а.с. 52, т.1).
Отже зі змісту договору, суд вбачає, що сторони можуть погодити оплату послуг у фіксованому розмірі, за умови зазначення про це у додатковій угоді.
При цьому, як встановлено судом, позивач та адвокат уклали Додаткову угоду від 14.11.2022 року № 19 до Договору №2901-1 від 29.01.2021 про надання правової (правничої) допомоги, відповідно до п.1-2 якої, адвокат надає клієнту правничу допомогу щодо скасування рішення про коригування митної вартості і № UA400000/2022/000079/2 від 11.11.2022 р.
Обсяг надання правової допомоги за цією Додатковою угодою визначається представництвом інтересів клієнта у судах всіх інстанцій, в тому числі у Верховному Суді, а також підготовкою позовної заяви, додатків, формулювання та обґрунтування позиції клієнта у суді з використанням прав, передбачених п. 2.2. Договору, процесуальним законодавством України та підготовкою відповідних документів.
Вартість послуг адвоката за цим обсягом становить 8 000,00 грн. (а.с. 54, т.1).
Отже, зі змісту вказаної угоди, суд вбачає, що фіксована вартість послуг адвоката 8 000,00 грн. фактично визначається за представництво інтересів клієнта щодо оскарження рішення про коригування митної вартості і № UA400000/2022/000079/2 від 11.11.2022 р., у судах всіх трьох інстанцій, а не лише у суді першої інстанції.
На підтвердження понесених витрат на правову допомогу представником позивача також надано акт від 15.03.2023 року приймання-передачі наданих послуг згідно з договором про надання правової (правничої) допомоги від 29.01.2021 року № 2901-1, відповідно до п. 1-2 якого, адвокат відповідно до умов Договору про надання правової допомоги № 2901-1 від 29.01.2021 (надалі-«Договір») та відповідної Додаткової угоди №19 від 14.11.2022 р. надав, а клієнт прийняв послуги правової допомоги щодо скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UА400000/2022/000079/2 від 11.11,2022 р.
Вартість вищезазначених послуг встановлюється у розмірі 8000,00 (вісім тисяч гривень 00 копійок) гри. виходячи з наступного:
- вивчення матеріалів справи та підготовка позовної заяви - 7 годин;
- підготовка заяв, клопотань та інших процесуальних документів по справі -3 години.
Всього 10 робочих годин (а.с. 14, т.2).
Проте суд зазначає, що адміністративна справа №480/7626/22 в силу пункту 2 частини 6 статті 12 КАС України є справою незначної складності та дана справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. А отже, адвокатом не докладено надмірних та значних професійних зусиль та навичок для складання позовної заяви.
Щодо наданої копії платіжного доручення від 15.03.2023 року № 3467, відповідно до якого оплата витрат на правову допомогу по справі № 480/7626/22 складає 8 000,00 грн. (а.с. 15, т.2), суд зазначає наступне.
З даного платіжного доручення суд вбачає, що оплату витрат на правову допомогу було здійснено відповідно до додаткової угоди № 19 до Договору № 2901-1 від 29.01.2021 року, без ПДВ. Тобто, виходячи зі змісту п. 2 Додаткової угоди від 14.11.2022 року № 19, фактично позивачем було сплачено 8 000,00 грн. за представництво його інтересів у судах всіх трьох інстанцій, а не лише у суді першої інстанції.
При цьому, з матеріалів справи суд вбачає, що позовна заява підписана адвокатом Іриною Афанасьєвою, як представником позивача, згідно ордеру від 29.01.2021 року Серії СМ№2901-1 (а.с. 55, т.1). Крім того, ОСОБА_1 були завірені всі документи, що додані до позову. Також адвокатом Іриною Афанасьєвою була складена та подана до суду відповідь на відзив та пояснення. Зазначене свідчить про проведену адвокатом роботу.
Суд зазначає, що відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" від 5 липня 2012 року № 5076-VI, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Cуд також має враховувати чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес тощо.
Визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Аналогічна позиція суду викладена у постанові Верховного Суду від 17 серпня 2022 року по справі №580/3324/19.
Таким чином, суд вважає, що визначена адвокатом сума понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, за результатами розгляду справи №480/7626/22 є завищеною у контексті дослідження обсягу фактично наданих ним послуг із урахуванням складності справи та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг і витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.
Враховуючи заперечення відповідача щодо неспівмірності розміру судових витрат на правничу допомогу заявленим позовним вимогам, складність справи та обсяг наданих адвокатом послуг, а також враховуючи, що дана справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та фіксована вартість послуг адвоката 8 000,00 грн. визначається за представництво інтересів клієнта щодо оскарження рішення про коригування митної вартості і № UA400000/2022/000079/2 від 11.11.2022 р., у судах всіх трьох інстанцій, суд вважає, що витрати на правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн. є завищеними та підлягають стягненню з відповідача частково, в сумі 4 000,00 грн.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 252, 295 КАС України, суд, - В И Р І Ш И В:
Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Полісан" про вирішення питання щодо витрат на правничу допомогу задовольнити частково.
Ухвалити додаткове рішення, яким стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Полісан" (вул. Івана Піддубного, 25,м. Суми, Сумська область,40030, код ЄДРПОУ 32318370) за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької митниці Державної митної служби України (вул. Пілотська, 2, м. Хмельницький, 29010, код ЄДРПОУ 43997560) судові витрати на правничу допомогу в розмірі 4 000,00 грн. (чотири тисячі гривень 00 коп.).
В іншій частині заяви - відмовити.
Додаткове рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на додаткове рішення суду в тридцятиденний строк з дня складення повного тексту додаткового рішення.
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження, набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження, закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.О. Павлічек
Суд | Сумський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 18.04.2023 |
Оприлюднено | 20.04.2023 |
Номер документу | 110286381 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо визначення митної вартості товару |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні