Рішення

від 17.04.2023 по справі 580/3510/22

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2023 року справа № 580/3510/22

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Паламаря П.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом акціонерного товариства «Вітаміни» до Черкаської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

У Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов акціонерного товариства Вітаміни (далі позивач) до Черкаської митниці Державної митної служби України (далі відповідач), в якому позивач просить визнати протиправними та скасувати:

-рішення про визначення митної вартості товарів від 15.02.2022 №902000/2022/000005/2;

-картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 15.02.2022 №UA902080/2022/000038.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що при здійсненні декларування ввезеного на митну територію України товару - лікарського засобу Ібупрофен у формі порошку, відповідач не прийняв до уваги митну вартість, зазначену в декларації та визначеною за умовами контракту та визначив митну вартість за методом визначення вартості щодо ідентичних товарів.

Зазначає, що під час митного оформлення товару відповідач направив позивачу повідомлення від 15.02.2022 № 1, відповідно до якого надані декларантом документи не містили усіх складових митної вартості, що унеможливлювало пересвідчитися у відповідності заявленої митної вартості умовам контракту, та, як наслідок, першому методу визначення митної вартості (за умовами контракту). Позивач надав відповідачу пояснення та додаткові документи, які у повній мірі доводили митну вартість, зазначену у митній декларації. 15.02.2022 відповідач направив позивачу повідомлення від 15.02.2022 № 2, в якому були відсутні попередні посилання на наявні недоліки, що свідчить, на думку позивача, про те, що відповідач прийняв та врахував надані позивачем документи як належні. При цьому, в якості підстав для неврахування митної вартості, визначеної позивачем, були зазначені інші недоліки, а саме: надана банківська виписка не завірена уповноваженою особою банку; надана заявка на організацію перевезення не містить номера коносамента або номера контейнера.

Однак, вказує позивач, банківську виписку позивач отримав у електронній формі, що відповідає сучасним звичаям ділового обороту та правилам, встановленим НБУ. Фінансові операції АТ «Вітаміни», а також обмін документами через систему клієнт-банк АТ «ІНГ Банк Україна» проходить з застосуванням системи електронних підписів, як з боку банківської установи так і з боку товариства. Як вбачається з самої форми наданого платіжного доручення, в ній прямо зазначено, що вона не вимагає відтиску печатки та підпису. Крім цього, факт оплати чи неоплата товару не може вплинути на числові значення митної вартості.

Щодо відсутності номера коносамента або контейнера у замовленні на перевезення, позивач зазначив, що як вбачається з наданого відповідачу Мультимодального транспортного документу GLUHODSK 2100146 перевезення здійснювалося з оформленням саме зазначеного документа, а не коносамента від 30.11.2021.

У зв`язку з тим, що відповідач здійснив коригування митної вартості, зазначеної позивачем, він відмовив у митному оформлення товару за митною декларацією МД № UA902080/2022/800817 від 14.02.2022. Оскільки карта відмови у прийнятті митної декларації від 15.02.2022 року № 902080/2022/000038 носить похідний характер від рішення по коригуванням митної вартості, та обґрунтована тими ж підставами, що й рішення про коригування митної вартості, така карта відмови, як вказує позивач, підлягає скасування з тих же підстав, що й рішення про коригування митної вартості.

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Гарань С. М. ухвалою від 30.08.2022 відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач проти позову заперечив, 09.09.2022 надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що в порядку здійснення митного контролю встановлено, що надані декларантом документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів містять розбіжності та не містять усіх відомостей щодо складових митної вартості. На повідомлення митного органу 15.02.2022 декларант до митниці надав лист №85/07, заявку від 15.11.2021 №DSV031121 на організацію перевезення та експедирування вантажів до договору №SC/AF-008220 від 05.12.2017, договір про транспортно-експедиторське обслуговування від 06.01.2016 №SC-3972, договір на перевезення вантажів від 20.10.2015№2 092 256, експортна декларація країни відправлення від 15.11.2021 №5997188, проформу інвойс від 15.10.2021 №Р.І/21-22/417, лист виробника від 15.02.2022 №б/н. Вказує, що здійснив контроль правильності визначення митної вартості товару з урахуванням документів, наданих до митного оформлення до 15.02.2022, за результатом якого встановив, що декларантом документально не підтверджено заявлену митну вартість товару та її складові, й надані до митного оформлення документи містять розбіжності та невідповідності, а саме: надана виписка від 28.10.2021 №205 (платіжне доручення) не завірено уповноваженою особою (відсутні відмітки банку, що його видав); надана заявка від 05.11.2021 №DSV031121 на організацію перевезення та експедирування вантажів до договору №SC/AF-008220 від 05.12.2017 не можливо ідентифікувати з поставкою задекларованої партії товару, оскільки в зазначеній заявці відсутні ідентифікаційні відомості щодо номера коносаменту чи номера контейнера, в якому безпосередньо здійснено перевезення задекларованої партії товару.

При цьому, в ході проведення консультації встановлено, що у митниці та у декларанта наявна інформація про вартість ідентичних товарів на рівні 21,30 дол. США/кг. У результаті консультації заявлену митну вартість товару скориговано за методом визначення митної вартості щодо ідентичних товарів, відповідно до норм статті 59 Митного кодексу України. При коригуванні за основу взято митну вартість ідентичного товару ввезено в тій же кількості та на тих же комерційних умовах, що й оцінювані товари та оформлені у митному відношенні за митною декларацією від 25.11.2020 №UА100670/2020/107256 з урахуванням витрат на транспортування оцінюваних товарів на підставі довідки про вартість перевезення до митного кордону України ТОВ «ДСВ Логістик» від 25.01.2022 №SIEV0007761 (взято вартість товару 20 дол. США/кг відповідно до інвойсу від 17.08.2020 №IOLCP/20-21/0414 та транспортні витрати відповідно до довідки ТОВ «ДСВ Логістик» від 25.01.2022 №SIEV0007761 у сумі 109708,71 грн).

У зв`язку з чим просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Паламар П. Г. ухвалою від 17.03.2023 прийняв до свого провадження справу №580/3510/22.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд встановив таке.

17.01.2018 між публічним акціонерним товариством «Вітаміни», в подальшому перейменованого в акціонерне товариство «Вітаміни» (позивач у справі), та компанією «IOL Сhemicals and Pharmaceuticals Limited» (Індія) був укладений контракт № IOL/VIT-001.2018, відповідно до п. 2.1 якого предметом цього Контракту є продаж Продавцем і закупка Покупцем фармацевтичної субстанції (далі товар) згідно з специфікаціями до цього Контракту.

Відповідно до п. 3.1 Контракту ціна товару указана в Специфікації № 1 і всіх інших подальших доданих до цього Контракту.

Позивач 14.02.2022 подав до підрозділу митного оформлення Черкаської митниці митну декларацію типу ІМ-40-ДЕ № UA902080/2022/800817 (далі МД), за якою в митний режим імпорту задекларовано товар № 1 «Субстанція: Ібупрофен/Ibuprofen Ph Еur 10.0, білий кристалічний порошок для фармацевтичного застосування:». Задекларована позивачем митна вартість за одиницю товару 14,00 дол. США/кг. Митна вартість товарів заявлена декларантом за основним методом визначення митної вартості - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

15.02.2022 відповідач направив позивачу повідомлення № 66472af2-313b-4209-a5c9-a2d8fc58bacb, відповідно до якого встановив, що надані декларантом документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів містять розбіжності та не містять усіх відомостей щодо складових митної вартості, а саме:

- до митного оформлення заявлено, що задекларовані товари постачаються в рамках контракту IOL/VIT-001.2018 (далі - контракт). Відповідно до ч.12,1 контракту зазначено що такий діє до 31.12.2019. До митного оформлення не надано додаткових угод якими би було змінено термін дії контракту;

- відповідно ч. 12.3 контракту зазначено, що зміни та доповнення до контракту є невід`ємною частиною контракту лише в тому випадку коли вони здійснені в письмовій формі та підписані з обох сторін уповноваженими на те особами. Уповноваженою особою, зі сторони продавця - директор Vijay Garg. Водночас, до митного оформлення надано специфікацію № 4 яка зі сторони продавця підписана не встановлено особою;

- відповідно до інвойсу наданого до митного оформлення, умовами оплати зазначено - 100% попередню оплату. Відповідно до специфікації № 4 зазначено термін поставки - 30 днів в порт Мумбай з моменту попередньої оплати. Відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, зазначено, що для підтвердження заявленої митної вартості декларант зобов`язаний надати банківські платіжні документи якщо рахунок сплачено. До митного оформлення надано виписку № 26 від 09.02.2022. З урахуванням дати зазначеної виписки, терміни оплати покупцем порушено;

- в наданій до митного оформлення виписці № 26 зазначено специфікацію № 5 яку до митного оформлення не надано, та водночас до митного оформлення заявлено що задекларовані товари постачаються на підставі специфікації № 4;

- в наданому до митного оформлення коносаменті наявне посилання на проформу - інвойс №P.I/21-22/417 від 15.10.2021, яку до митного оформлення не надано;

- в наданому до митного оформлення коносаменті зазначено, що транспортування товару здійснювалось на судні IAN H/27 Е, що відрізняється від задекларованих відомостей щодо транспортного засобу на кордоні (заявлено «CMACGMCOLUMBIA»);

- відповідно до наданого коносаменту зазначено, що відвантаження товару здійснювалось з порту «NHAVA SHEVA». Також, до митного оформлення надано довідку про вартість перевезення до митного кордону України, відповідно до якої зазначено транспортні витрати за маршрутом NHAVA SHEVA до Одеси. Зазначені відомості відрізняються від умов поставки зазначених в інвойсі, специфікації № 4 та заявлених до митного оформлення відомостей «FOB Мумбай»;

- надана до митного оформлення довідка про вартість перевезення до митного кордону України видана невстановленою особою «ДСВ Логістик», відомості про яку відсутні в коносаменті. Отже, невідомо яким чином та чому саме «ДСВ Логістик» надано відомості щодо вартості перевезення задекларованого товару.

Листом від 15.02.2022 позивач надав відповідачу пояснення та додаткові документи, а саме: заявку від 15.02.2022 №DSV031121 на організацію перевезення та експедирування вантажів до договору №SC/AF-008220 від 05.12.2017, договір про транспортно-експедиторське обслуговування від 06.01.2016 №SC-3972, договір на перевезення вантажів від 20.10.2015№2 092 256, експортну декларацію країни відправлення від 15.11.2021 №5997188, проформу інвойсу від 15.10.2021 №Р.І/21-22/417, лист виробника від 15.02.2022 №б/н. Також повідомив, що інших документів надати змоги немає.

15.02.2022 відповідач направив позивачу повідомлення № ea62c9b8-b03c-49ba-a9c7-c3f8fba023c9, в якому зазначено, що митницею здійснено контроль правильності визначення митної вартості товару з урахуванням документів, наданих до митного оформлення станом на 15.02.2022, за результатами встановлено, що на даний момент декларантом документально не підтверджено заявлену митну вартість товару, визначену за ціною угоди, надані до митного оформлення документи містять розбіжності та невідповідності, а саме:

-надана виписка від 28.10.2021 № 205 (платіжне доручення) не завірено уповноваженою особою (відсутні відмітки банку, що його видав);

-надана заявка від 05.11.2021 №DSV031121 на організацію перевезення та експедирування вантажів до договору №SC/AF-008220 від 05.12.2017 не можливо ідентифікувати з поставкою задекларованої партії товару, оскільки в зазначеній заявці відсутні ідентифікаційні відомості щодо номера коносаменту чи номера контейнера в якому безпосередньо здійснено перевезення задекларованої партії товару.

За результатом консультацій митну вартість скориговано та прийняті рішення про визначення митної вартості товарів від 15.02.2022 №902000/2022/00005/2 і картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 15.02.2022 №UA902080/2022/000038, з тих підстав, що під час декларування митної вартості декларантом заявлені неповні відомості про митну вартість товару № 1, чим порушено вимоги ч. 2 ст. 52, ч. 21 ст. 58 та ч. 1 ст. 53, ст. 368 Митного кодексу України. В наданих декларантом документах відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МК України відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Обраний декларантом метод не відповідає умовам, зазначеним в статті 58 глави 9 МК України. Застосування методу визначення митної вартості за ціною угоди неможливо.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з такого.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 24 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України (далі МК України) митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України.

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини 1 та 2 статті 51 МК України).

Згідно ч. 1 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (ч. 2 вказаної статті).

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (ч. 3 вказаної статті).

Згідно п. 1 ч. 4 ст. 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 5 вказаної статті визначені права митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, зокрема:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості.

Згідно ч. 6 статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно ч. 7 вказаної статті у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу (частина 12 статті 264 МК України).

Отже за змістом вказаних приписів контроль за визначенням митної вартості покладено на митні органи; у разі виявлення розбіжностей у поданих документах, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявності ознак підробки документів або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари митний орган має право надати декларанту або уповноваженій ним особі письмову вимогу про надання додаткових документів.

Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно п. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Частиною 1 статті 53 МК України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначений частиною 2 статті 53 МК України, а саме: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частинами 1 - 3 статті 57 (глава 9 розділу ІІІ) МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч. 3 ст. 57 Митного кодексу України).

Суд встановив, що при поданні 14.02.2022 митної декларації № UA902080/2022/800817 позивач визначив ціну товару за основним методом за ціною договору.

Надаючи оцінку задекларованій позивачем ціні товару у сумі 14,00 дол. США/кг суд зазначає, що визначення митної вартості за основним методом - за ціною договору врегульовано ст. 58 Митного кодексу України.

Перш за все, суд звертає увагу, що, відмовляючи в прийнятті митної декларації, відповідач як на підставу такої відмови, врахувавши додатки до поданої позивачем митному органу митної декларації та додаткові документи на виконання повідомлення № 66472af2-313b-4209-a5c9-a2d8fc58bacb від 15.02.2022, вказав такі недоліки: надана виписка від 28.10.2021 № 205 (платіжне доручення) не завірено уповноваженою особою (відсутні відмітки банку, що його видав); надана заявка від 05.11.2021 №DSV031121 на організацію перевезення та експедирування вантажів до договору №SC/AF-008220 від 05.12.2017 не можливо ідентифікувати з поставкою задекларованої партії товару, оскільки в зазначеній заявці відсутні ідентифікаційні відомості щодо номера коносаменту чи номера контейнера, в якому безпосередньо здійснено перевезення задекларованої партії товару.

Згідно ч. 2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Згідно ч. 4 ст. 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Частина 5 статті 58 МК України визначає, що ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України для підтвердження заявленої митної вартості декларант зобов`язаний надати банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, в разі якщо рахунок оплачено.

Як встановив суд, 17.01.2018 між публічним акціонерним товариством «Вітаміни», в подальшому перейменованого в акціонерне товариство «Вітаміни» (позивач у справі) та компанією «IOL Сhemicals and Pharmaceuticals Limited» (Індія) укладений контракт №IOL/VIT-001.2018, відповідно до п. 2.1 якого предметом цього Контракту є продаж Продавцем і закупка Покупцем фармацевтичної субстанції (далі товар) згідно специфікаціям до цього Контракту.

Згідно з пунктом 3.1 Контракту ціна товару указана в Специфікації № 1 і всіх інших подальших доданих до цього Контракту.

Відповідно до специфікації № 4 до Контракту визначено ціну товару 14,00 доларів США/кг, кількість - 3 000 кг, загальна сума 42 000 доларів США (а. с. 15).

На підтвердження оплати в матеріалах справи міститься квитанція від 28.10.2021, з якої вбачається, що позивач на виконання вимог Контракту сплатив Продавцю 42 000 USD (а. с. 26).

Отже ціна товару 14,00 дол. США/кг підтверджується документами, передбаченими частиною 2 статті 53 МК України.

Суд не погоджується з доводами відповідача щодо того, що вказані документи містять розбіжності та невідповідності, з огляду на таке.

Щодо посилання на неналежне оформлення банківської виписки, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що банківська виписка від 28.10.2021 № 205 отримана позивачем в електронній формі (а. с. 193-197).

Відповідно до п. 18 Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 13.12.2019 № 151, на документ в електронній формі одразу після його підписання цифровим власноручним підписом клієнта накладається кваліфікована електронна позначка часу. Після цього уповноважений працівник банку зобов`язаний невідкладно підписати цей документ власним кваліфікованим електронним підписом або засвідчити кваліфікованою електронною печаткою банку з кваліфікованою електронною позначкою часу.

З наявних у матеріалах справи документів вбачається, що фінансові операції позивача, зокрема, обмін документами через систему клієнт-банк АТ «ІНГ Банк Україна» проходить з застосуванням системи електронних підписів, як з боку банківської установи, так і з боку АТ «Вітаміни», що відповідає вимогам п. 18 зазначеного положення.

Відтак, позивач надав відповідачу зазначений документа у тій формі, яка передбачена діючим законодавством, що регулює порядок складання та виконання платіжних документів.

Крім того, виписка (платіжне доручення) від 28.10.2021 містить посилання про те, що вона не вимагає підпису та печатки (а. с. 197).

При цьому, факт оплати чи неоплата товару не може вплинути на числові значення митної вартості. Такий вплив платіжні документи могли б мати за умови розбіжностей щодо числових значень між наданими документами, як це зазначено у приписах ч. 3 ст. 53 МК України. Разом з тим, відповідач не посилається на наявність таких розбіжностей, усувати які потрібно було б, надаючи платіжні документи. Про що вірно зазначив позивач у позовній заяві.

Щодо відсутності номера коносамента або контейнера у замовленні на перевезення суд зазначає наступне.

Як вбачається з Мультимодального транспортного документа № GLUHODSK 2100146 перевезення здійснювалося з оформленням саме зазначеного документа, а не коносамента від 30.11.2021 (а. с. 52).

Відповідно до ст. 128 Кодексу торговельного мореплавства України умови морського перевезення вантажів визначаються договором. Умови та порядок організації мультимодального перевезення за участю морського транспорту визначаються Законом України «Про мультимодальні перевезення».

Статтею 133 цього ж Кодексу передбачено, що за договором морського перевезення вантажу перевізник або фрахтівник зобов`язується перевезти доручений йому відправником вантаж з порту відправлення в порт призначення і видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (одержувачу), а відправник або фрахтувальник зобов`язується сплатити за перевезення встановлену плату (фрахт).

Згідно з статтею 10 Закону України «Про мультимодальні перевезення» за договором мультимодального перевезення одна сторона (оператор мультимодального перевезення) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (замовника послуги мультимодального перевезення) надати послугу мультимодального перевезення, у тому числі із залученням інших учасників мультимодального перевезення вантажів до надання послуги мультимодального перевезення, в установлений договором строк.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 цього ж Закону розрахунки за роботи та послуги, пов`язані з мультимодальним перевезенням, щодо яких не здійснюється державне регулювання тарифів, провадяться за вільними цінами, визначеними за домовленістю сторін у порядку, що не суперечить законодавству про захист економічної конкуренції.

Враховуючи, що специфіка перевезення за мультимодальним документом полягає у можливості перевантаження вантажу у будь-якому визначеному перевізником місці, зміну судна, контейнеру тощо, у позивача не було можливості вказати ідентифікуючі ознаки, зазначені відповідачем (коносамент або номер контейнера).

Відтак, розмір транспортних витрат щодо доставки задекларованої партії товару можливо встановити у взаємозв`язку наданих до митниці документів.

Отже, відповідач не довів, що декларантом документально не підтверджено заявлену митну вартість товару та її складові, а надані до митного оформлення документи містять розбіжності та невідповідності.

Надавши оцінку всім доказам, наявним в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що рішення відповідача про визначення митної вартості товарів від 15.02.2022 №902000/2022/000005/2 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 15.02.2022 №UA902080/2022/000038 прийняті за відсутності законних підстав, тому є протиправними і підлягають скасуванню.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити в повному обсязі.

Згідно з частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що судом позов задоволено повністю, то стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сплачена сума судового збору у розмірі 4 962,00 грн.

Керуючись ст. 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Черкаської митниці Державної митної служби України про визначення митної вартості товарів від 15.02.2022 №902000/2022/000005/2.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 15.02.2022 № UA902080/2022/000038.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Черкаської митниці Державної митної служби України (вул. Остафія Дашковича, буд. 76, м. Черкаси, 18007, код ЄДРПОУ 44005652) на користь акціонерного товариства Вітаміни (вул. Успенська, буд. 31, м. Умань, Черкаська обл., 20300, код ЄДРПОУ 00480968) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 4 962 (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві) гривні 00 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Петро ПАЛАМАР