Постанова

від 10.04.2023 по справі 520/12602/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2023 р.Справа № 520/12602/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бершова Г.Є.,

Суддів: Чалого І.С. , Ральченка І.М. ,

за участю секретаря судового засідання Яковини В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.09.2021, головуючий суддя І інстанції: Зінченко А.В., м. Харків, повний текст складено 30.09.21 по справі № 520/12602/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРОЙДОР"

до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ «СТРОЙДОР» звернулося до суду із позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, у якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області за формою «ПС» від 08.02.2021 № 000/1187/0901, яким застосовано штраф у сумі 3708376,20 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду по справі № 520/12602/21 від 23 вересня 2021 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРОЙДОР" до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області за формою «ПС» від 08.02.2021 № 000/1187/0901, яким застосовано штраф у сумі 3708376,20 грн.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРОЙДОР" сплачений судовий збір в сумі 23790 (двадцять три тисячі сімсот дев`яносто) грн. 00 коп.

Відповідач, не погодився із рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду по справі № 520/12602/21 від 23 вересня 2021 року та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилався на те, що з 23.05.2020 перелік товарів доповнено низкою товарів, зокрема з кодом УКТ ЗЕД 2710 19 71 00. Оскільки позивачем після 23.05.2020 було реалізовано товар з кодом УКТ ЗЕД 2710 19 71 00, на думку податкового органу, у ТОВ "СТРОЙДОР" виник обов`язок зареєструватися платником акцизного податку. Оскільки на момент реалізації спірного товару позивач не виконав обов`язок з реєстрації платником акцизного податку, до останнього застосовані штрафні санкції відповідно до приписів п. 117.3 ст. 117 ПК України.

Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 304 та ч. 2 ст. 313 КАС України колегія суддів вирішила за можливе розглянути справу за відсутності належним чином повідомленого про дату, час та місце розгляду справи позивача та без отримання від нього відзиву на апеляційну скаргу.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, доводи представників відповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що наявні підстави для часткового задоволення вимог апеляційної скарги з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що Головним управлінням ДПС у Харківській області на підставі наказу від 02.12.2020 № 5005 було проведено фактичну перевірку ТОВ «СТРОЙДОР» за період діяльності з 01.07.2019 по 18.12.2020, місце провадження діяльності вул. Академіка Павлова, буд. 120, м. Харків, якою встановлено порушення п.п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212, п. 231.5 ст. 230 ПК України.

За наслідками перевірки складено акт перевірки від 18.12.2020 № 6710/20-40-09-01-08/42555302, відповідно до висновків якого встановлено порушення вимог:

- підпункту 212.3.4 пункту 212.3 статті 212 ПКУ не реєстрація платником акцизного податку;

- пункту 231.1 ст. 230 ПКУ не реєстрація акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних;

- частини 1 статті 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95ВР оптова торгівля пальним за відсутності ліцензії.

ГУ ДПС у Харківській області за результатами фактичної перевірки ТОВ «СТРОЙДОР» прийнято податкові повідомлення-рішення: від 08.02.2021 № 000/1188/0901 та від 08.02.2021№ 000/1187/0901.

02.03.2021 ТОВ «СТРОЙДОР» було направлено скаргу на податкові повідомлення-рішення від 08.02.2021 № 000/1188/0901 та 08.02.2021 № 000/1187/0901 до Державної податкової служби України.

01.07.2021 на поштову адресу ТОВ «СТРОЙДОР» від Державної податкової служби України надійшло Рішення про результати розгляду скарги від 22.06.2021, яким ДПС скасувало податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 08.02.2021 № 000/1188/0901 та залишило без змін податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 08.02.2021 № 000/1187/0901.

Не погоджуючись із винесеним податковим повідомленням-рішенням ГУ ДПС у Харківській області від 08.02.2021 № 000/1187/0901, відповідно до якого позивача притягнуто до відповідальності за п. 117.3 ст. 117 ПК України, останній звернувся до суду з вказаним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що товар, який реалізував позивач, не є підакцизним, а тому у позивача був відсутній обов`язок щодо реєстрації платником акцизного податку, а відтак відсутні були підстави для застосування до позивача відповідальності за не реєстрацію платником податків.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає таке.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (надалі ПК України).

Згідно з п.п 212.1.15 п.п. 212.1 ст. 212 ПК України платниками податку є, зокрема: особа (у тому числі юридична особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), постійне представництво, які реалізують пальне або спирт етиловий.

Відповідно до п.п. 215.1 ст. 215 ПК України до підакцизних товарів належать, зокрема: пальне, у тому числі товари (продукція), що використовуються як пальне для заправлення транспортних засобів, обладнання або пристроїв з двигунами внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення, з двигунами внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, з двигунами внутрішнього згоряння з кривошипно-шатунним механізмом та коди яких згідно з УКТ ЗЕД не зазначені у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 цієї статті (крім газу природного у газоподібному стані за кодом 2711 21 00 00 згідно з УКТ ЗЕД);

Відповідно до п.п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 ПК України особи, які здійснюватимуть реалізацію пального або спирту етилового, підлягають обов`язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, постійних представництв, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового. Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде реєстр платників акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками акцизного податку.

Згідно з п. 117.3 ст. 117 ПК України здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку у порядку, передбаченому цим Кодексом, - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців у розмірі 100 відсотків вартості реалізованого пального або спирту етилового.

Пунктом 215.3 статті 215 ПК України визначено перелік товарів та ставки акцизного податку.

23.05.2020 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (надалі Закон № 2755-VI), відповідно до якого, зокрема підпункт 215.3.4 доповнено цифрами та словами: "2710 19 62 00, 2710 19 68, 2710 19 71 00, 2710 19 75 00, 2710 19 99 00, 2710 20 31 00, 2710 20 35 00, 2710 20 39 00 - Палива рідкі, на основі газойлів (дизпаливо), менш як 85 об.% яких, включаючи витрати, переганяється при температурі 350°С (за методом ISO 3405, еквівалентним методу ASTM D 86), крім палива пічного побутового.

У подальшому Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб підприємців» від 14 липня 2020 року № 786-IX (надалі Закон № 786-IX), який набрав чинності з 08.08.2020, у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цифри і слова: 2710 19 62 00, 2710 19 68, 2710 19 71 00, 2710 19 75 00, 2710 19 99 00, 2710 20 31 00, 2710 20 35 00, 2710 20 39 00 палива Палива рідкі, на основі газойлів (дизпаливо), менш як 85 об.% яких, включаючи витрати, переганяється при температурі 350°С (за методом ISO 3405, еквівалентним методу ASTM D 86), крім палива пічного побутового - євро за 1000 літрів - 213,50 замінено цифрами і словами: «2710 19 62 00, 2710 19 68, 2710 19 71 00, 2710 19 75 00, 2710 19 99 00, 2710 20 31 00, 2710 20 35 00, 2710 20 39 00 - Палива рідкі, на основі газойлів (дизпаливо), менш як 85 об.% яких, включаючи витрати, переганяється при температурі 350°С (за методом ISO 3405, еквівалентним методу ASTM D 86), крім палива пічного побутового, базових олив та інших мастильних матеріалів, та інших дистилятів, які під час фракційної розгонки за методом ISO 3405 (або аналогічним методом ASTM D 86) при температурі 350° С та атмосферному тиску переганяються не більше 35 об. %. - євро за 1000 літрів - 213,50.».

В ході перевірки податковим органом було встановлено, що позивач до набрання чинності Законом № 2755-VI придбавав фракцію газойлеву-гудронову легку з кодом УКТ ЗЕД 2710 19 71 00, проте подальша реалізація цього товару була здійснена після набрання чинності Законом № 2755-VI - 23.06.20220 та 10.07.2020 без реєстрації позивача платником акцизного податку, що підтверджується податковими накладними № 138 на суму 2416791,60 грн та № 70 на суму 1291584,60 грн відповідно.

На момент реалізації фракції газойлевої-гудронової легкої з кодом УКТ ЗЕД 2710 19 71 00 остання не відносилася до палива пічного побутового, а тому, на думку податкового органу, позивач мав обов`язок зареєструватися платником акцизного податку.

В апеляційній скарзі податковий орган вказав, що фактично з моменту набуття чинності Законом № 786-IX, тобто з 08.08.2020, спірний товар вже не був підакцизним, проте податковий орган застосував до спірних правовідносин норму п.п. 215.3.4 ПК України, чинну на момент здійснення позивачем відповідних господарських операцій.

Так, колегія суддів звертає увагу на те, що акт перевірки № 6710/20-40-09-01-08/42555302 складено 18.12.2020, тому враховуючи, що п. 35 Перехідних положень ПК України набрав чинності лише з 01.01.2021, податковий орган правильно застосував приписи п.п. 215.3.4 ПК України у редакції Закону № 2755-VI.

Отже, на момент проведення перевірки товар, який було реалізовано позивачем - фракція газойлева-гудронова легка з кодом УКТ ЗЕД 2710 19 71 00 відносилася до підакцизних товарів, а тому, позивач мав зареєструватися платником акцизного податку.

Посилання позивача та суду першої інстанції на листи Державної митної служби України та Державної податкової служби України є помилковими, оскільки листи останніх не є нормативно-правовими актами та не є консультаціями платникам податків, а є інформацією, наданою власним структурним підрозділам.

Також за змістом вказаних листів товари, що ввозяться на митну територiю України та декларуються за кодами: 2710 19 62 00 - 2710 19 68, 2710 19 71 00, 2710 19 75 00, 2710 19 99 00, 2710 20 31 00, 2710 20 35 00, 2710 20 39 00 не оподатковуються акцизним податком, якщо цi товари не є сумiшами на основi газойлiв (дизельного палива) з доданими важко-леткими фракціями рідкого палива, мiнерального масла (олив).

Проте, товар реалізований позивачем є сумiшами на основi газойлiв (дизельного палива), а тому такі листи жодним чином не свідчать про те, що позивач не мав реєструватися платником акцизного податку.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що висновки акту перевірки є правильними по суті, а висновки суду першої інстанції є помилковими.

Проте, спірне податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області за формою «ПС» від 08.02.2021 № 000/1187/0901 підлягає скасуванню з інших підстав.

На момент винесення спірного податкового повідомлення рішення від 08.02.2021 до ПК України Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збору даних та інформації, необхідних для декларування окремих об`єктів оподаткування» від 17 грудня 2020 року № 1117-IX (надалі Закон № 1117-IX), який набрав чинності з 01.01.2021, було внесено низку змін, зокрема розділ XX "Перехідні положення" доповнено пунктом 32 такого змісту:

"32. Суб`єкти господарювання, які до 23 травня 2020 року не підпадали, а з 23 травня 2020 року підпадають під визначення платників податку відповідно до підпункту 212.1.15 пункту 212.1 статті 212 цього Кодексу, які здійснюють ввезення на митну територію України або реалізацію палив рідких, на основі газойлів (дизпаливо), на які встановлено ставку акцизного податку 213,50 євро за 1000 літрів (коди згідно з УКТ ЗЕД 2710 19 62 00-2710 19 68, 2710 19 71 00, 2710 19 75 00, 2710 19 99 00, 2710 20 31 00, 2710 20 35 00, 2710 20 39 00), розчинників або розріджувачів на основі метанолу, інших готових сумішей на основі метанолу (код згідно з УКТ ЗЕД 3814 00 90 90):

1) зобов`язані до 31 грудня 2020 року включно:

зареєструватися платниками акцизного податку з реалізації пального та зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового всі акцизні склади, розпорядниками яких є такі платники податку;

обладнати всі акцизні склади витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх у Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі;

2) мають право одноразово до 31 грудня 2020 року включно без сплати акцизного податку подати заявку на поповнення обсягів залишку пального/коригування до заявки на поповнення обсягів залишку пального в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового станом на 23 травня 2020 року за кожним кодом пального згідно з УКТ ЗЕД та кожним акцизним складом/акцизним складом пересувним у разі подальшого використання зазначеного у цьому пункті пального виключно для:

власного споживання палив рідких, на основі газойлів (дизпаливо), на які встановлено ставку акцизного податку 213,50 євро за 1000 літрів (коди згідно з УКТ ЗЕД 2710 19 62 00-2710 19 68, 2710 19 71 00, 2710 19 75 00, 2710 19 99 00, 2710 20 31 00, 2710 20 35 00, 2710 20 39 00), розчинників або розріджувачів на основі метанолу, інших готових сумішей на основі метанолу (код згідно з УКТ ЗЕД 3814 00 90 90). Ця норма не поширюється на використання пального для заправлення транспортних засобів, обладнання або пристроїв з двигунами внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення, з двигунами внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, з двигунами внутрішнього згоряння з кривошипно-шатунним механізмом;

власного споживання пального, що було передано (відпущено, відвантажено) платником акцизного податку таким суб`єктам господарювання або ввезено таким суб`єктом господарювання на митну територію України. Ця норма не поширюється на пальне, зазначене в абзаці другому цього підпункту;

промислової переробки (крім виробництва підакцизних товарів, зазначених у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу);

3) зобов`язані до 15 січня 2021 року включно скласти акцизні накладні на загальні обсяги пального, зазначеного у підпункті 2 цього пункту, використаного для власного споживання та/або промислової переробки у період з 23 травня 2020 року до 31 грудня 2020 року включно, за кожним акцизним складом/акцизним складом пересувним та кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД і зареєструвати їх у Єдиному реєстрі акцизних накладних;

4) мають право одноразово до 31 грудня 2020 року включно подати заявку на поповнення обсягів залишку пального/коригування до заявки на поповнення обсягів залишку пального в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового станом на 23 травня 2020 року за кожним кодом пального згідно з УКТ ЗЕД та кожним акцизним складом/акцизним складом пересувним, яка реєструється зі списанням з облікової картки грошових коштів сплаченого акцизного податку. Ця норма застосовується до обсягів пального, що в подальшому буде використовуватися для інших цілей, ніж зазначені у підпункті 2 цього пункту;

5) зобов`язані до 15 січня 2021 року включно скласти акцизні накладні на загальні обсяги пального, зазначеного у підпункті 4 цього пункту, реалізованого у період з 23 травня 2020 року до 31 грудня 2020 року включно, за кожним акцизним складом/акцизним складом пересувним та кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД і зареєструвати їх у Єдиному реєстрі акцизних накладних.

До суб`єктів господарювання, зазначених у цьому пункті:

до 31 грудня 2020 року включно не застосовуються штрафні санкції, передбачені пунктом 117.3 статті 117 (за здійснення операцій з реалізації пального без реєстрації платниками акцизного податку), пунктами 128-1.2 (за відсутність реєстрації акцизних складів) та 128-1.3 (за неподання електронних документів з акцизних складів) статті 128-1 цього Кодексу;

до 15 січня 2021 року включно не застосовуються штрафні санкції, передбачені статтею 120-2 цього Кодексу за порушення строків реєстрації акцизних накладних, складених на операції з реалізації пального, здійснені з 23 травня 2020 року по 31 грудня 2020 року включно;

до 31 грудня 2020 року включно не застосовуються штрафні санкції, передбачені пунктом 128-1.1 статті 128-1 цього Кодексу за необладнання резервуарів, в яких знаходиться пальне, витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та за відсутність їх реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі.».

Аналіз вказаних приписів п. 32, у редакції Закону № 1117-IX, який набрав чинності з 01.01.2021, свідчить, що позивач, як особа яка до 23 травня 2020 року не підпадала, а з 23 травня 2020 року підпадала під визначення платників, - не може бути притягнута до відповідальність на підставі пункту 117.3 статті 117 ПК України за здійснення операцій з реалізації пального без реєстрації платником акцизного податку у період з 23.05.2020 по 31.12.2020.

При цьому, колегія суддів вважає посилання представників податкового органу про неможливість застосування приписів ПК України в іншій редакції, ніж існувала на момент вчинення позивачем правопорушення помилковою з огляду на приписи ст. 58 Конституції України, відповідно до яких Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Підсумовуючи викладене, враховуючи, що податковим органом фактично правильно встановлено в акті перевірки порушення, допущене позивачем, проте під час застосування до останнього відповідальності за п. 117.3 ст. 117 ПК України, всупереч вимог ст. 58 Конституції України, не враховано приписів п. 32, у редакції Закону № 1117-IX, який набрав чинності з 01.01.2021, колегія суддів дійшла висновку про незаконність та протиправність податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області за формою «ПС» від 08.02.2021 № 000/1187/0901.

Вказане свідчить про наявність підстав для задоволення позову з інших підстав, ніж вказано судом першої інстанції.

Щодо інших доводів сторін колегія суддів зазначає таке.

Ухвалюючи це судове рішення колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України(п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи зазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття цього судового рішення.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є частково обґрунтованою та такою, що підлягає частковому задоволенню у спосіб зміни мотивів, викладених у рішенні суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 1, ч. 4 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи. 4) неправильне застосування норм матеріального права

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України слід задовольнити частково, судове рішення суду першої інстанції змінити, виклавши мотивувальну частину цього рішення у редакції цієї постанови, в іншій частині судове рішення суду попередньої інстанцій слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 326 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України - задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.09.2021 по справі № 520/12602/21 - змінити, виклавши мотивувальну частину рішення в редакції цієї постанови.

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.09.2021 по справі № 520/12602/21 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Г.Є. БершовСудді І.С. Чалий І.М. Ральченко Повний текст постанови складено 18.04.2023.