Постанова

від 18.04.2023 по справі 520/16369/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2023 р. Справа № 520/16369/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Жигилія С.П. , Русанової В.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.12.2021, головуючий суддя І інстанції: Мороко А.С., м. Харків, повний текст складено 03.12.21 по справі № 520/16369/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Торг-Плюс"

до Головного управління ДПС у Полтавській області , Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервіс Торг-Плюс" (далі за текстом позивач, ТОВ " Сервіс Торг-Плюс") звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області (далі по тексту перший відповідач, ГУ ДПС у Полтавській області), Головного управління ДПС у Харківській області (далі по тексту другий відповідач, контролюючий органом, ГУ ДПС у Харківській області), в якому просило суд :

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 18.05.2020 № 52358 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Торг-Плюс" пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість та внесення до Журналу ризикових платників (Переліку ризикових платників) змін, шляхом виключення відомостей відносно товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Торг-Плюс" про відповідність пункту 8 Критеріїв ризиковості платника з Журналу ризикових платників (Переліку ризикових платників) та інших інформаційних ресурсів ДПС України;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупиненняреєстраціїподатковихнакладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 24.06.2020 № 63083 про відповідність Товариства і обмеженою відповідальністю "Сервіс Торг-Плюс" пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість та внесення до Журналу ризикових платників (Переліку ризикових платників) змін, шляхом виключення відомостей відносно товариства з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС ТОРГ-ПЛЮС" про відповідність пункту 8 Критеріїв ризиковості платника зЖурналу ризикових платників (Перелікуризиковихплатників) та інших інформаційних ресурсів ДПС України;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупиненняреєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 29.07.2020 № 74080 про відповідність Товариства обмеженою відповідальністю "Сервіс Торг-Плюс" пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість та внесення до Журналу ризикових платників (Переліку ризикових платників) змін, шляхом виключення відомостей відносно товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Торг-Плюс" про відповідність пункту 8 Критеріїв ризиковості платника з Журналу ризикових платників (Перелікуризикових платників) та інших інформаційних ресурсів ДПС України;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 23844 від 03 серпня 2021 року про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Торг-Плюс" пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість та внесення до Журналу ризикових платників (Переліку ризикових платників) змін, шляхом виключення відомостей відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Торг-Плюс" про відповідність пункту 8 Критеріїв ризиковості платника з Журналу ризикових платників та інших інформаційних ресурсів ДПС України.

В обґрунтування позову, з огляду на відсутність у оскаржуваному рішенні нормативного визначення поняття «ризиковий податковий кредит» й «схеми формування і розповсюдження ймовірно ризикового податкового кредита», зазначено про протиправність та необґрунтованість рішення відповідача № 23844 від 03.08.2021 про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку за п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, як «підприємства та/або контрагент якого задіяні у проведенні ризикових операцій». Вважає, що господарські операції, які здійснюються ТОВ "Сервіс Торг-Плюс" згідно з укладеними з постачальниками та покупцями договорами, у повному обсязі підтверджуються складеними та підписаними сторонами первинними документами, що зафіксовано поданням до контролюючих органів необхідної податкової звітності, зокрема, з податку на додану вартість. Наведені обставини виключають можливість включення позивача до переліку платників податків з ознаками ризиковості.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2021 залучено в якості другого відповідача Головне управління ДПС в Харківській області та прийнято до розгладу заяву про уточнення позовних вимог.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17.11.2021 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Торг-Плюс" до Головного управління ДПС у Полтавській області, Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування рішень - залишено без розгляду в частині визнання протиправним та скасування рішень від 18.05.2020 № 52358, від 24.06.2020 № 3083, від 29.07.2020 № 74080.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03.12.2021 по справі № 520/16369/21 адміністративний позовТовариства з обмеженою відповідальністю"Сервіс Торг-Плюс" (місцезнаходження: вул. Вернадського, буд. 20, м. Харків, 61010, ідентифікаційний код - 42062169) до Головного управління ДПС у Полтавській області (місцезнаходження:вул. Європейська, буд. 4, м. Полтава, 36000, ідентифікаційний код - 44057192), Головного управління ДПС у Харківській області (місцезнаходження: вул. Пушкінська, буд. 46, м.Харків, 61057,ідентифікаційний код - 43143704) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 23844 від 03 серпня 2021 року про відповідність Товариства обмеженою відповідальністю "Сервіс Торг-Плюс" пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість.

Зобов`язано Головне управління ДПС у Харківській області виключити товариствообмеженою відповідальністю "Сервіс Торг-Плюс" з переліків платників податку, які відповідають ризиковостіплатника податку.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю"Сервіс Торг-Плюс" (ідентифікаційний код - 42062169)за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (ідентифікаційний код - 43143704) судовий збір в розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп.

Другий відповідач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, з викладенням висновків, які не відповідають обставинам справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.12.2021 по справі № 520/16369/21, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована твердженнями про невірне застосування судом першої інстанції при прийнятті рішення приписів п.6 Порядку № 1165 та п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), що на думку відповідача суперечить положенням ст. 242 КАС України. Посилаючись на приписи статей 185, 187 ПК України, наполягає, що аналіз діяльності позивача свідчить про наявність ризиків маніпулювання показниками податкової звітності з ПДВ та даними Єдиного реєстру податкових накладних, мінімізації платежів до бюджету, а також про те, що підприємство задіяне у проведенні ризикових операцій. Відтак, використання контролюючим органом податкової інформації, наявної в інформаційних системах ДПС, здійснення податкового контролю, зокрема, віднесення позивача до платників, які відповідають критеріям ризиковості, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань, безпосередньо рішення Комісії по віднесенню платника податків до переліку таких платників, які відповідають критеріям ризиковості не порушує права та інтереси позивача.

Позивач здійснює реалізацію товару, які за обсягами постачання та номенклатурою різняться з придбаним товаром; продає ТМІІ. які не придбавав, а купує ТМЦ, які не продає та не несе витрати на їх зберігання, про що свідчить схема руху ПДВ. Обґрунтуванням внесення позивача до ризикових стала інформація, зазначена у витягу з протоколу, що міститься в матеріалах справи. У зв`язку з чим Комісією ГУ ДПС правомірно внесено ТОВ "Сервіс Торг-Плюс", як платника податку, до переліку ризикових.

Позовну вимогу про зобов`язання виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості вважає протиправною, оскільки суд в даному випадку перебирає функцію органу ДПС щодо збирання, опрацювання та контролю за своєчасністю та достовірністю сплатою коштів до бюджету та, як наслідок, підміняє собою контролюючий орган - ДПС, приймає позицію платника податків при наявній у ДПС податкової інформації про протилежне.

Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Згідно з ч. 4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням комісії Головного управління ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних№ 23844 від 03.08.2021 на підставі пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 включено ТОВ "Сервіс Торг-Плюс" до переліку ризикових підприємств відповідно до пункту 8 Критерії ризиковості платника за ознакою - "підприємство або контрагент заподіяні у проведенні ризикових операцій".

Не погодившись з вказаним рішенням контролюючого органу, позивач звернувся до суду з цим позовом про визнання його протиправним, скасування та зобов`язання вчинити певні дії.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності оскаржуваного рішення другого відповідача про віднесення позивача до ризикових платників відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платників податку за ознакою «підприємство та/або контрагент, задіяні у проведенні ризикових операцій», оскільки в ньому не наведено мотивів та підстав віднесення підприємства до ризикових платників податків та доказів наявності податкової інформації, яка свідчить про існування ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи.

З метою захисту прав позивача, суд вважав за необхідне зобов`язатиГоловне управління ДПСу Харківській області виключити Товариствообмеженою відповідальністю "Сервіс Торг-Плюс" з переліків платників податку, які відповідають ризиковостіплатника податку.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що фактичною підставою для прийняття рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника № 23844 від 03.08.2021 ТОВ " Сервіс Торг-Плюс ", яким позивача визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, слугувала наявна у контролюючих органах податкова інформація про задіяння підприємства та/або контрагентів у проведенні ризикових операцій.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України (надалі ПК України).

Пунктом201.1 статті 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За приписами пункту 201.16 цієї ж статті реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Функціонування Єдиного реєстру податкових накладних (далі за текстом ЄРПН) відбувається в автоматизованому режимі за правилами, визначеними Порядком ведення єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі за текстом - Порядок № 1246), а також Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 (далі за текстом - Порядок № 569).

Зокрема, пунктом 12 Порядку № 1246 передбачено, що саме в автоматизованому режимі здійснюється перевірка одержаної від платника податків податкової накладної на предмет наявності підстав для зупинення реєстрації.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165на виконання вимог пункту201.16 статті 201 ПК Українизатверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів (далі за текстом - Порядок № 1165).

За визначенням пункту 2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Додатком 1 до Порядку № 1165 установлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2.Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3.Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4.Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово- господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5.Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6.Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту16.1.3 пункту 16.1 статті 16та абзацу першого пункту49.2і пункту49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7.Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту16.1.3 пункту 16.1 статті 16та пункту46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8.У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до пункту 25 Порядку № 1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.

Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком (пункт 26 Порядку № 1165).

Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення. (абз.8 пункту 40 Порядку 1165).

У додатку 4 до Порядку № 1165 зазначено, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

З положень наведених норм чинного законодавства України чітко та однозначно слідує, що прийняття контролюючим органом рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку змінює правовий режим моніторингу реєстрації податкових накладних в ЄРПН, з абсолютною невідворотністю призводить до зупинення реєстрації будь-якої складеної цією особою податкової накладної в ЄРПН, а відтак спірне рішення Комісії регіонального рівня може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Частиною першоюстатті 5 КАС Українипередбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

На підтвердження наявності права на оскарження спірного рішення в судовому порядку слід також навети норми абз. 14 п. 6 Порядку № 1165, за якими у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Зазначене свідчить, що положеннями Порядку № 1165, на відміну від раніше існуючого Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМ України від 21.02.2018 №117, передбачено право на оскарження рішення податкового органу щодо включення платника податків до реєстру платників податків.

Висновки колегії суддів відповідають правовому висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 16.12.2020 по справі № 340/474/20.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічний висновок наведено у постановах Верховного Суду від 23.10.18 у справі №822/1817/18, від 02.04.19 у справі № 822/1878/18.

Колегія суддів вважає за доцільне наголосити, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.

Про дотримання податковим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для прийняття певного рішення, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини можуть бути підтверджені, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.

І навпаки, ненаведення мотивів прийнятих рішень «суб`єктивізує» акт державного органу і не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.

Суд також звертає увагу на те, що у випадку неконкретизації підстав прийняття негативного рішення для платника податків, останній перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника.

Так, у затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме: у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності або з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів з вказівкою дати та номеру.

Форма рішення передбачає необхідність зазначення пункту критерію ризиковості платника податку, а у разі відповідності суб`єкта пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку - яка саме інформація була підставою для висновків про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Дослідивши зміст спірного рішення № 23844 від 03.08.2021 про відповідність платника податку на додану вартість пунтку 8 Критеріям ризиковості, колегією суддів встановлено, що при віднесенні позивача до ризикових платників Комісією вказано, що з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 26.07.2021 № 1 підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикови операцій.

Разом з цим, у вказаному рішенні не наведено змісту (розшифрування) такої інформації та не конкретизовано документи, які містили вказану інформацію.

Також, в оскаржуваному рішенні відповідачем, в рядку «Податкова інформація» не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції. Натомість контролюючим органом лише зазначено, що підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій, без вказівки назв підприємств, що були задіяні в таких операціях ані найменування товарів, які позивач придбавав та реалізовував тощо.

Отже, оспорюване рішення не містить належних мотивувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.

Під час розгляду справи контролюючим органом не подано до ані до суду першої ані до суду апеляційної інстанцій жодних доказів провадження заявником господарської діяльності в умовах та обставинах, які характеризуються ознаками недодержання вимог чинного законодавства України.

Крім того, рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку може бути прийнято лише після перевірки одержаної від платника податків податкової накладної на предмет наявності підстав для зупинення реєстрації.

Разом з цим, у спірних відносинах прийняттю оскаржуваного позивачем рішення не передувало подання на реєстрацію податкових накладних.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів вважає, що не виклавши у спірному рішенні № 23844 від 03.08.2021 розшифрування податкової інформації та не навівши ризикових операцій і назв підприємств, що були задіяні в таких операціях, як це передбачено п.8 Порядку № 1165, відповідач діяв без дотримання власної процедури, не прозоро та не у спосіб, встановлений законом, що виключає можливість мінімізувати ризик помилки у спірних відносинах.

У справіРисовський проти УкраїниЄвропейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу належного урядування. Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Згідно з п. 2ст. 2 КАС Україниу справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Обов`язок доведення відповідності оскаржених рішень (діяння) закону за критеріями п. 2 ч. 2КАС України, який покладено відповідно до ч. 2ст. 77 КАС Українисаме на відповідачів, як суб`єктів владних повноважень, контролюючи органи не виконали.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для скасування рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 23844 від 03.08.2021 про відповідність критеріям ризиковості Товариства з обмеженою відповідальністю ""Сервіс Торг-Плюс", як такого, що прийняте без дотримання вимог ч. 2 ст. 2 КАС України, необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, непропорційно та нерозсудливо.

Колегія суддів зауважує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Така правова позиція узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 08.11.2019 по справі № 227/3208/16-а.

Також, колегія суддів звертає увагу на те, щостаттею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача у спірних відносинах буде саме зобов`язання Головного управління ДПС у Харківській області (контролюючого органу, в якому перебуває позивач на обліку) виключити товариствообмеженою відповідальністю "Сервіс Торг-Плюс" з переліків платників податку, які відповідають критеріям ризиковостіплатника податку

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ч.4 ст.229, ч.4 ст.241, ст.ст.243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.12.2021 по справі № 520/16369/21 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Т.С. Перцова Судді С.П. Жигилій В.Б. Русанова