Постанова

від 18.04.2023 по справі 420/26423/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2023 р.м.ОдесаСправа № 420/26423/21

Головуючий в І інстанції: Свида Л.І.

Дата та місце ухвалення рішення:16.08.2022 р.

м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді доповідача Шеметенко Л.П.

судді Домусчі С.Д.

судді Турецької І.О.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі адміністративну справу за апеляційними скаргами Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2022 року та додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2022 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Технолом» до Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, Державної служби України з безпеки на транспорті, Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ТОВ «Балкер» про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Технолом» звернулось до суду з позовом до Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки № 321158 від 29.11.2021 року про застосування до ТОВ «Технолом» адміністративно-господарського штрафу.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2022 року позов товариства з обмеженою відповідальністю «Технолом» задоволено.

Визнано протиправною та скасовано постанову Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки №321158 від 29.11.2021 року про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Стягнуто з Державної служби України з безпеки на транспорті за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Технолом» сплачений судовий збір у розмірі 2270 грн.

Додатковим рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29.08.2022 року, з урахуванням ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 20.10.2022 року про виправлення описки, частково задоволено заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Технолом» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та стягнуто з Державної служби України з безпеки на транспорті за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Технолом» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн.

Не погоджуючись з рішенням та додатковим рішенням суду першої інстанції, Державна служба України з безпеки на транспорті подала апеляційні скарги, в яких, посилаючись на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення спору, просить їх скасувати.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт вказував на те, що підставою для задоволення позовних вимог ТОВ «Технолом» став факт наявності укладеного між позивачем та ТОВ «Балкер» договору оренди № Т-1 від 04.01.2021 року, відповідно до якого фактичним користувачем спеціалізованого вантажного контейнеровозу реєстраційний номер НОМЕР_1 , марки «Scania» було ТОВ «Балкер», яке і мало статус перевізника.

Однак, на думку апелянта, наданий позивачем договір оренди транспортного засобу не може бути прийнятий до уваги, з огляду на те, що відомості щодо належного користувача за вказаним договором не були внесені до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, відповідно до Інструкції, затвердженої наказом міністерства внутрішніх справ від 11.08.2010 року № 379. Відповідач зазначив, що саме відомості з ЄДРТЗ надаються уповноваженій особі Державної служби України з безпеки на транспорті на її запит при розгляді справи про адміністративне правопорушення. При чому, за відсутності відомостей про належного користувача у ЄДРТЗ, уповноваженій особі надаються відомості про особу, за якою зареєстрований транспортний засіб.

Також апелянт посилався на те, що вказаний договір не був пред`явлений посадовій особі Державної служби України з безпеки на транспорті при проведенні перевірки, незважаючи на те, що формування та збір документів для перевезення завершується на початку руху та всі документи щодо перевезення мають бути наявні у водія під час перевірки. Крім того, у наданій при проведенні перевірки товарно-транспортній накладній № 865220 перевізником був вказаний саме позивач по справі.

Враховуючи викладене, апелянт вважає помилковим висновок суду першої інстанції стосовно наявності підстав для визнання протиправною постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 29.11.2021 року № 321158, у зв`язку з чим просить скасувати рішення суду та постановити нове, про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ «Технолом».

Що стосується додаткового рішення суду, апелянт вважає, що при його ухваленні судом першої інстанції не було враховано, що дана адміністративна справ належить до справ незначної складності, розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження, підготовка документів у цій справі не потребувала великої кількості часу, а тому, виходячи з принципу обґрунтованості та пропорційності розміру судових витрат зі складністю справи та наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на надання відповідних послуг, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторін, рішення про стягнення з Державної служби України з безпеки на транспорті витрат на правничу допомогу у розмірі 5000 грн. є необґрунтованим.

На підставі зазначеного апелянт просив скасувати додаткове рішення суду та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні вимог.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п.2 ч.1 ст.311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено, що 11.10.2021 року посадовими особами Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Херсонської області в пункті габаритно-вагового контролю 232 км+800 м а.д М-14 Одеса-Мелітополь-Новоазовськ, згідно направлення на перевірку №012524 від 11.10.2021 року, здійснено перевірку транспортного засобу марки «Scania», номерний знак НОМЕР_1 , за результатами якої складено акт № 311657 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом №311657, яким встановлено порушення абз. 17 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», зокрема, перевезення вантажу з перевищенням встановлених п. 22.5 ПДД вагових норм на 32,19%, а саме навантаження на здвоєну вісь 21,15 т при допустимій 16,0 т без відповідного дозволу.

На підставі складеного акту перевірки Південним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №321158 від 29.11.2021 року, якою до товариства з обмеженою відповідальністю «Технолом» відповідно до абз. 17 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 51000 грн.

Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач оскаржив її до суду першої інстанції, посилаючись на її протиправність.

Вирішуючи справу та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вказав на те, що відповідно до Закону України «Про автомобільний транспорт» відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт під час перевезення вантажів несуть саме перевізники. В свою чергу в даному випадку відповідно до договору оренди № Т-1 від 04.01.2021 року, укладеного між ТОВ «Технолом» та ТОВ «Балкер», транспортний засіб марки «Scania», номерний знак НОМЕР_1 на час проведення перевірки перебував у користуванні саме ТОВ «Балкер», який і був перевізником. З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для притягнення ТОВ «Технолом» до відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1, ч. 3 ст. 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Статтями 33 та 34 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.

Автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати безпеку дорожнього руху; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Згідно ст. 47 Закону України «Про автомобільний транспорт», до внутрішніх перевезень вантажів відносяться перевезення вантажів між пунктами відправлення та призначення, розташованими в Україні, та комплекс допоміжних операцій, пов`язаних з цими перевезеннями, а також технологічні перевезення вантажів, що здійснюються в межах одного виробничого об`єкта без виїзду на автомобільні дороги загального користування.

Положеннями ст. 48 зазначеного вище Закону передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

При оформленні товарно-транспортної накладної вантажовідправник зазначає такі обов`язкові реквізити: дата і місце складання; вантажовідправник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті); автомобільний перевізник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), прізвище, ім`я, по батькові водія та номер його посвідчення; вантажоодержувач (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті); транспортний засіб (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/напівпричепа), його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто; пункти завантаження і розвантаження.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Статтею 49 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що водій транспортного засобу зобов`язаний, зокрема, мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.

Згідно ст. 50 Закону України «Про автомобільний транспорт» договір про перевезення вантажу автомобільним транспортом укладається відповідно до цивільного законодавства між замовником та виконавцем у письмовій формі (договір, накладна, квитанція тощо).

Істотними умовами договору є: найменування та місцезнаходження сторін; найменування та кількість вантажу, його пакування; умови та термін перевезення; місце та час навантаження і розвантаження; вартість перевезення; інші умови, узгоджені сторонами.

За статтею 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

При цьому, згідно ч. 3 ст. 909 ЦК України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до абз. 17 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року №1567 (далі - Порядок № 1567; в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з пунктами 3, 4 Порядку № 1567 органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи. Державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Пунктом 15 Порядку № 1567 визначено виключний перелік питань, що перевіряється контролюючими особами під час здійснення рейдової перевірки, зокрема, в частині виконання внутрішніх вантажних перевезень перевіряється:

- наявність визначених статтею 39 і 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;

- виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Пунктом 16 Порядку №1567 передбачена можливість під час рейдової перевірки здійснення габаритно-вагового контролю.

Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27 червня 2007 року «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» (далі - Порядок № 879; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 3 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Згідно з підпунктами 3, 4 пункту 2 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Великовагові та великогабаритні транспортні засоби - це транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306.

Транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.

За змістом пункту 6 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.

Контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють уповноважені підрозділи Національної поліції та територіальні органи Укртрансбезпеки, які здійснюють габаритно-ваговий контроль (п. 15 Порядку № 879).

Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Аналіз вищенаведених правових норм дає підстави для висновку, що за відсутності документів, зокрема, в даному випадку дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документу про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів, застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

Як встановлено в ході розгляду справи, застосування до ТОВ «Технолом» адміністративно-господарського штрафу здійснено у зв`язку із встановленням посадовою особою Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Херсонської області під час проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом факту допущення ТОВ «Технолом» порушення вимог абз. 17 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», що виразилось у перевищенні встановлених законодавством вагових норм понад 30% при перевезені подільного вантажу без відповідного дозволу.

З матеріалів справи, а саме, з акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 11.10.2021 року та довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 11.10.2021 року № 0067221 вбачається, що посадовими особами південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки було встановлено перевищення на здвоєну вісь 21,15 т при нормативно допустимому 16 т.

Наведене свідчить про перевищення вагових параметрів на здвоєну вісь на 32,19 %.

Відповідно до цих результатів вагові параметри вказаного транспортного засобу перевищують нормативно допустимі вагові обмеження більш ніж на 30 %, що дає підстави вважати цей транспортний засіб великоваговим, для руху якого при перевезенні подільного вантажу, за правилами частини четвертої статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», повинен бути відповідний дозвіл.

Вказані обставини позивачем не заперечувались.

Оскаржуючи правомірність постанови про застосування адміністративно-господарських санкцій, позивач посилався на те, що ТОВ «Технолом» не є в даному випадку перевізником та не здійснював перевезення вантажу, про який йдеться в акті перевірки, а тому до вказаного товариства не можуть бути застосовані адміністративно-господарські санкції.

Позивач вказував на те, що автомобільним перевізником в даному випадку виступало товариство з обмеженою відповідальністю «Балкер», у підтвердження чого до суду були надані договір оренди транспортних засобів від 04.01.2021 року № Т-1, укладений між ТОВ «Технолом» та ТОВ «Балкер», а також акт від 04.01.2021 року № 1 прийому-передачі майна в оренду № Т-1 від 04.01.2021 року, відповідно до яких спеціалізований вантажний контейнеровоз марки Scania, номерний знак НОМЕР_1 був переданий у строкове платне володіння та користування ТОВ «Балкер».

За обставин даної справи встановлено, що Південне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки Херсонської області, застосовуючи до ТОВ «Технолом» адміністративно-господарські санкції, визначило саме вказане товариство автомобільним перевізником. Підставою для таких висновків став факт дослідження документів, наданих водієм при проведенні рейдової перевірки, а саме товарно-транспортної накладної, в якій перевізником вказано ТОВ «Технолом».

Так, з акту перевірки встановлено, що під час проведення перевірки посадовою особою відповідача була досліджена ТТН № 865220 від 11.10.2021 року, копія якої наявна в матеріалах справи, та відповідно до якої автомобільним перевізником вантажу автомобілем марки «Scania», номерний знак НОМЕР_1 вказано ТОВ «Технолом». В свою чергу ТОВ «Балкер» у вказаній ТТН зазначено вантажовідправником та вантажоодержувачем.

Таким чином, вказана ТТН підтверджує факт перевезення вантажу саме ТОВ «Технолом».

Колегія суддів звертає увагу на те, що аналіз положень Закону України «Про автомобільний транспорт» свідчить про те, що на місці здійснення габаритно-вагового контролю водій повинен пред`явити документи, визначені статтею 48 цього Закону, і до таких документів віднесено, зокрема, документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; товарно-транспортну накладну або інший визначений законодавством документ на вантаж.

Як встановлено в ході розгляду справи, водієм при здійсненні перевірки не були надані посадовій особі відповідача будь-які документи, які свідчать про те, що автомобільним перевізником є ТОВ «Балкер», а також документів, які засвідчують використання ТОВ «Балкер» транспортного засобу на законних підставах, зокрема, не було надано договору оренди № Т-1 від 04.01.2021 року, який в подальшому був пред`явлений позивачем до суду.

Отже, позивачем подано до суду документи, які не було пред`явлено під час перевірки, внаслідок чого прийнято оскаржувану постанову.

Колегія суддів вважає, що надані до суду докази: договір оренди від 04.01.2021 року та акт прийому-передачі майна в оренду від 04.01.2021 року не спростовують факт відсутності встановленого порушення, оскільки обов`язок пред`являти такі документи чітко встановлений статтею 49 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Непред`явлення вказаних документів під час проведення перевірки свідчить про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що має наслідком для застосування санкцій, визначених статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Разом з цим слід зазначити, що позивач не був позбавлений права під час розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, надати пояснення та/або додаткові докази Південному міжрегіональному управлінню Укртрансбезпеки щодо складення документів відносно неналежної особи.

Крім того колегія суддів враховує посилання апелянта на те, що наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 листопада 2020 року № 779 затверджено Порядок ведення Єдиного державного реєстру транспортних засобів, відповідно до якого до Єдиного державного реєстру транспортних засобів (далі - ЄДРТЗ) уноситься інформація про транспортні засоби, що використовуються на вулично-дорожній мережі загального користування і підлягають державній або відомчій реєстрації, відомості про їх власників (співвласників), належних користувачів, закріплені номерні знаки та реєстраційні документи на такі транспортні засоби (далі - об`єкти обліку).

При цьому, відповідно до п. 4 цього наказу внесення до ЄДРТЗ інформації про об`єкти обліку здійснюється в разі, зокрема, внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу.

Крім того, відповідно до положень п. 6.3 Інструкції про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них, затвердженої Наказом МВС від 11.08.2010 року N 379, якщо власник транспортного засобу передав у встановленому порядку право користування і (або) розпорядження ТЗ іншій фізичній або юридичній особі (особам), то їм за письмовою заявою (додатки 1 і 2), поданою ними особисто або уповноваженим представником (за винятком випадків, коли в Центрі наявна інформація про анулювання таких повноважень), працівниками Центру оформляється і видається тимчасовий реєстраційний талон на період дії документа, який підтверджує право користування і (або) розпорядження ТЗ.

В даному випадку докази внесення ЄДРТЗ інформації про те, що належним користувачем транспортного засобу марки «Scania», номерний знак НОМЕР_1 є ТОВ «Балкер», а також доказів пред`явлення посадовій особі відповідача в ході перевірки тимчасового реєстраційного талону позивачем не надано.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що застосування в даному випадку відповідачем адміністративно-господарських санкцій саме до ТОВ «Технолом», як автомобільного перевізника, з урахуванням встановленого порушення щодо перевищення при перевезенні вантажу вагових норм понад 30 %, є правомірним та обґрунтованим, а тому постанова Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки № 321158 від 29.11.2021 року скасуванню не підлягає.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 317 КАС України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Колегія суддів зазначає, що в даному випадку рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам ст. 242 КАС України, оскільки висновки викладені у рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи та судом першої інстанції порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення, про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ «Технолом».

Крім того, згідно ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що за наслідками апеляційного перегляду даної справи суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «Технолом», то відсутні підстави і для стягнення з відповідача по справі понесених товариством судових витрат у вигляді судового збору та витрат на правничу допомогу, а тому додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29.08.2022 року також підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги Державної служби України з безпеки на транспорті -задовольнити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2022 року та додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2022 року - скасувати.

Прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Технолом» до Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, Державної служби України з безпеки на транспорті, Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ТОВ «Балкер» про визнання протиправною та скасування постанови.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку лише у випадках, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Верховного Суду.

Судове рішення складено у повному обсязі 18.04.2023 р.

Суддя доповідач: Л.П. Шеметенко

Суддя: С.Д. Домусчі

Суддя: І.О. Турецька