Постанова

від 18.04.2023 по справі 240/42499/21

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/42499/21

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Семенюк Микола Миколайович

Суддя-доповідач - Капустинський М.М.

18 квітня 2023 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Капустинського М.М.

суддів: Сапальової Т.В. Ватаманюка Р.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Полтавської митниці Державної митної служби України на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Новогородецький кар`єр" до Полтавської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішення і карток відмови, стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Новогородецький кар`єр" звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Полтавської митниці Державної митної служби України, з рахуванням уточнених позовних вимог, (а.с. 90-108) в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA806070/2021/000003/2 від 07 липня 2021 року прийняте головним державним інспектором митного посту «Кременчук» Полтавської митниці ДМС України Поповичем Станіславом Зіновійовичем;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA806070/2021/00009 від 07 липня 2021 року прийняту головним державним інспектором митного посту «Кременчук» Полтавської митниці ДМС України Поповичем Станіславом Зіновійовичем;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA806070/2021/00010 від 08 липня 2021 року прийняту головним державним інспектором митного посту «Кременчук» Полтавської митниці ДМС України Рябоконь Ігорем Володимировичем;

- стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь ТОВ "Новогородецький кар`єр" надміру сплачені до бюджету кошти в загальному у розмірі 519519,59 грн. з ПДВ.

В обґрунтування позову позивав вказав, що митна вартість задекларованого товару є безпідставно завищеною митним органом; надані позивачем відомості та документи є належними, стосуються контракту, дають можливість ідентифікувати задекларований товар, визначити його характеристики та властивості, підтверджують митну вартість товару та не дають підстав для сумніву щодо повноти та обґрунтованості числових значень митної вартості товару.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2022 року позов задоволено частково.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким в задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, також неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Зазначає, що відповідно до пакувального аркуша №1 від 03.07.2021 та поданої митної декларації від 06.07.2021 № А806070/2021/000230 пакування та маркування відсутнє, але відповідно до договору дані складові вартості включені до ціни товару; не відомо, яким чином сформована ціна даного товару та чи всі складові вартості товару входять до ціни товару; надано інвойс №1 від 22.06.2021, згідно якого товар походження з Білорусії, але згідно висновку судового експерта №120 від 05.07.2021 двигуни дизельні, моделі ЯМЗ-240НМ2 виробництва ПАО «Автодизель» (ЯМЗ) Російська Федерація, виходячи з цього виникають сумніви, щодо інформації зазначеної в даних документах; надано каталог без номера від 22.06.2021 на товар двигуни, згідно якого вартість двигунів є значно вищою чим в поданих до оформлення документах; згідно наданого договору на транспортування № 76066 від 02.07.2021 оплата витрат на перевезення здійснюється після навантаження товару, але до оформлення не надано документи про оплату транспортних витрат; запропоновані документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів декларант відмовився надати, крім наданого 07.07.2021 року платіжного доручення про оплату транспортних витрат № 56 від 05.07.2021 та експортної декларації країни відправлення № 21RОІS2700Е0036317 від 03.07.2021; відповідно до експортної декларації дана поставка здійснюється на підставі говору комісії, але до оформлення надано інший договір; також до оформлення на вимогу митного органу не надано перекладів документів (рахунку фактури про надання транспортних послуг № 76086 від 02.07.2021, експортної декларації країни відправлення № 21RОІS2700Е0036317 від 03.07.2021) складених іноземною мовою, у зв`язку з чим суть даних документів в повній мірі не відома; причини оформлення картки відмови від 08.07.2021 № UA806070/2021/00010 жодним чином не пов`язані з прийняттям Полтавською митницею рішення.

11 квітня 2023 року на адресу суду надійшов відзив від Товариства з обмеженою відповідальністю "Новогородецький кар`єр" у якому представник позивача просить залишити апеляційну скаргу - без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2022 року - без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи встановлено та не заперечується учасниками справи, що ТзОВ "Новогородецький кар`єр" з фірмою з Румунії "I G Company S.R.L." укладено контракт № 211706 на продаж запчастин б/у для вантажних автомобілів БЕЛАЗ 7547.

До контракту складена специфікація № 001 від 22.06.2021 (а.с. 30) відповідно до якої сума поставленого товару складає 29900 євро (двигун внутрішнього згорання дизельний моделі ЯМЗ-240НМ2 500 к.с. 12 циліндрів б/у - 7 шт. та міст ведучій Белаз 7547 у зборі б/у 2 шт.).

Згідно інвойсу № 1 від 22.06.2021 та платіжного доручення № 55 від 22.06.2021 (а.с. 32) оплату вказаного вище товару було здійснено в повному обсязі (а.с. 31) та транспортовано до м. Кременчук Полтавської області, що підтверджується: замовленням на транспортування № 76066 від 01.07.2021 (а.с. 39-40), експортною декларацією (а.с. 41), рахунком фактурою від 02.07.2021 (а.с. 42-43), платіжним дорученням від 05.07.2021 (а.с. 44).

06.07.2021 року подано до Полтавської митниці Державної митної служби України митну декларацію № UA806070/2021/000230 (уточнена) із заявленою позивачем митною вартістю товару (а.с. 56-58).

На підтвердження заявленої митної вартості позивачем подано митному органу документи, а саме: контракт, специфікацію, інвойс № 1, платіжне доручення № 55, декларацію країни відправки, висновок експерта від 05.07.2021 № 120, супроводжувальну експортну декларацію та інш.

Згідно з даними митної декларації вартість партії товару становила 29900 євро.

Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів посадовою особою відповідача витребувано у Позивача додаткові документи.

За результатами дослідження даних документів, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості (а.с. 22-23) від 07.07.2021 № UA 806070/2021/000003/2, яким здійснено коригування заявленої Позивачем митної вартості товарів у сторону збільшення.

Митна вартість оцінюваних товарів визначена Відповідачем за резервним методом на підставі вартості товарів.

На підставі рішення про коригування митної вартості товарів відповідачем прийнято картку відмови у прийнятті вказаної митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA806070/2021/00009 (а.с. 20-21) з причин порушення вимог ст. 52 та ст. 58, 64 МКУ в частині заявлення митної вартості товару.

08.07.2021 року подано до Полтавської митниці Державної митної служби України митну декларацію № UA806070/2021/000318 із заявленою позивачем митною вартістю товару (а.с. 67-69).

На підтвердження заявленої митної вартості позивачем подано митному органу документи (а.с. 24).

Згідно з даними митної декларації вартість партії товару становила 29900 євро.

Відповідачем проведено консультацію (а.с. 62-65), складено аркуш коригування митної декларації (а.с. 66) та картку відмови у прийнятті вказаної митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA806070/2021/00010 (а.с. 24-25) з причин порушення вимог ст. 257, 266 МКУ та Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Мінфіна від 30.05.2012 № 651 в частині заявлених точних відомостей про надані документи в гр. 44 (по даній партії товару проведено митний огляд за МД МД № UA806070/2021/000195 від 06.07.2021 - номер і дату АМО не внесено до гр. 44 МД), гр. 31 (в графах зазначено роки виробництва товарів 1990-1999, ця інформація не підтверджено документально, в висновку експерта № 120 від 05.07.2021 зазаначено по товару 1 - в користуванні більше 13 років, по товару 2 - в користуванні більше 8 років). Оскарження відмови здійснюється згідно гл. 4 МКУ.

Позивач вважаючи свої права порушеними звернувся з даним позовом до суду.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку щодо хибності підстав відмови, викладених у картках відмови та враховуючи, що на момент розгляду даної справи права позивача на повернення надмірно сплачених коштів не порушені, то суд першої інстанції відмовив в задоволенні даної вимоги.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та враховує наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України (далі -МК України) та іншими законами України.

Надаючи оцінку доводам відповідача про те, що відповідно до пакувального аркуша №1 від 03.07.2021 та поданої митної декларації від 06.07.2021 № А806070/2021/000230 пакування та маркування відсутнє, але відповідно до договору дані складові вартості включені до ціни товару, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.

Відповідно до умов контракту в ціну товару включаються витрати на упаковку та маркування.

Водночас, як встановлено з матеріалів справи, жодних спеціальних умов щодо пакування товару, не передбачено. Отже, при розрахунку митної вартості не повинна враховуватися така окрема її складова, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, з огляду на включення цих витрат до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Відповідно до міжнародних правил Інкотермс 2010 умови поставки DAP означають, що продавець виконав зобов`язання з поставки, коли він надав покупцеві товар, випущений у митному режимі експорту і готовий до розвантаження з транспортного засобу, який прибув у вказане місце призначення. Вказані умови покладають саме на продавця нести всі витрати та ризики, пов`язані з транспортуванням товару у місце призначення, включаючи, де це знадобиться, будь-які збори для експорту із країни призначення. Отже, поставка товару на умовах DАР передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені витрати, які впливають на митну вартість товару, зокрема витрати на транспортування, тому для цілей визначення митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, такі витрати не додаються.

Відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі "37. Процедура" митної декларації має бути зазначено "ZZ32", в той час як у вказаній графі митних декларацій поданих позивачем зазначено "ZZ00" (тара не зворотна та її вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором.

Тобто, вартість упаковки за товар, що постачався вже включено у ціну товару та у продавця були відсутні додаткові витрати на упаковку.

Отже, з поданих до митного оформлення документах встановлено відсутність додаткових витрат на упаковку чи використання пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із упакуванням (упаковка включена у ціну товару), а відтак, витрати на пакування не є складовими митної вартості та не підлягають додаванню позивачем з метою визначення митної вартості товару та не можуть вплинути на правильність визначення митної вартості.

Надаючи оцінку доводам відповідача про те, що в Інвойсі № 1 від 22.06.2021 країна походження товару Білорусь, а згідно висновку експерта від 05.07.2021 № 120 двигуни дизельні виробництва РФ, то суд зазначає, що у висновку експерта зазначено країну походження товарів СРСР, так як станом на 1989-1990 Білорусь та РФ входили до складу СРСР, можна прийти до висновку, що товар мав одну країну походження.

Надаючи оцінку доводам відповідача про те, що надано каталог без номера від 22.06.2021 на товар двигуни, згідно якого вартість двигунів є значно вищою чим в поданих до оформлення документах, то колегія суддів звертає увагу, що учасниками справи не додано даного документу до матеріалів справи, що виключає можливість суду підтвердити або спростувати доводи відповідача.

Надаючи оцінку доводам відповідача про те, що згідно наданого договору на транспортування №76066 від 02.07.2021 оплата витрат на перевезення здійснюється після навантаження товару, але до оформлення не надано документи про оплату транспортних витрат, то суд зазначає, що згідно картки відмови № UA806070/2021/00009 (а.с. 20) рахунок-фактура (а.с. 42) від 02.07.2021 № 76086 про надання транспортно-експедиційних послуг надавався відповідачу, а тому останній мав змогу перевірити оплату даних послуг.

Надаючи оцінку доводам відповідача про те, що не надання перекладів документів до оформлення на вимогу митного органу складених іноземною мовою, у зв`язку з чим суть даних документів в повній мірі не відома, суд зазначає наступне.

Згідно з положеннями частини 1 статті 254 МК України, документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються органу доходів і зборів українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Органи доходів і зборів вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до листа Державної митної служби України № 11/6-21-9576 від 05.12.2001 року, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів з питань обкладання ввізним митом товарів та інших предметів, що ввозяться на митну територію України № 170/97-ВР від 03.04.1997 року» затверджено перелік країн, з якими Україною укладено торговельно-економічні угоди з надання режиму найбільшого сприяння або національного режиму, до зазначеного переліку країн входить Румунія.

Таким чином у даному випадку, в порядку ст. 254 МК України, на позивача не був покладений обов`язок щодо надання перекладу на українську мову документу - експортної декларації країни відправлення та рахунку-фактури.

Щодо застосування резервного методу при визначенні ціни товару колегія суддів зазначає таке.

Згідно з положеннями частини 5 статті 55 Митного кодексу України, декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів.

Відповідно до частини 4 статті 57 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-УІ застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності, яка відбулась між сторонами, але митний орган не врахував наданих позивачем пояснень.

Положеннями частини 1 статті 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів: в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); г) резервний.

Відповідно до частин 2, 3 статті 57 Митного кодексу України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що позивачем надано достатньо належним чином оформлених документів для підтвердження митної вартості товару за основним методом, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач протиправно застосував резервний метод.

Надаючи оцінку вимозі про скасування картки відмови від 08.07.2021 № UA 806070/2021/00010, то колегія суддів зазначає, що вона є похідною так як стосується тієї самої поставки тих самих товарів.

Так, однією з підстав відмови зазначено: "...в гр. 44 (по даній партії товару проведено митний огляд за МД № UA806070/2021/000195 від 06.07.2021 - номер і дату АМО не внесено до гр. 44 МД)..."

Колегія суддів звертає увагу, що в графі 44 митної декларації № UA806070/2021/000195 містяться всі необхідні номери (в випадку коли номер відсутній зазначено б/н) та дати; обов`язку додавати, як основний документ, акт про проведення митного огляду (документ, складений за формою, наведеною в додатку 2 до Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.04.2005 N 314, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 27.04.2005 за № 439/10719 (зі змінами)) чинним законодавством не передбачено, іншого відповідачем не доведено.

Також, підставою для відмови відповідач зазначає: "...гр. 31 (в графах зазначено роки виробництва товарів 1990-1999, ця інформація не підтверджено документально, в висновку експерта № 120 від 05.07.2021 зазначено по товару 1 - в користуванні більше 13 років, по товару 2 - в користуванні більше 8 років)...".

Колегія суддів звертає увагу відповідача, що з 1990-1999 пройшло більше 13 років, тому дані товари мають відповідний технічний стан. Крім того, відповідачем не доведено, що ДВЗ та мости використовувалися протягом всього строку, розпочинаючи з моменту виробництва.

Враховуючи вищезазначене колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо хибності підстав відмови викладених у картці відмови від 08.07.2021 № UA 806070/2021/00010.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, враховуючи зазначені положення суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог у цій частині.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги в даній частині підлягають задоволенню.

Що стосується стягненню з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь ТОВ "Новогородецький кар`єр" надміру сплачених до бюджету кошти в загальному у розмірі 519519,59 грн. з ПДВ, то зазначені позовні вимоги не входить до предмету апеляційного оскарження, а тому колегія суддів, відповідно до приписів ч.1 ст.308 КАС України не надає правової оцінки оскаржуваному рішенню в цій частині.

Відповідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Отже, ст.2 КАС України та ч.4 ст.242 КАС України вказують, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам закону рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2022 року відповідає.

Доводи викладені в апеляційній скарзі висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Полтавської митниці Державної митної служби України залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2022 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Капустинський М.М. Судді Сапальова Т.В. Ватаманюк Р.В.