Постанова

від 29.03.2023 по справі 260/3382/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2023 рокуЛьвівСправа № 260/3382/22 пров. № А/857/673/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Кушнерика М.П.

суддів Курильця А.Р., Мікули О.І.,

за участю секретаря судового засідання Хомича О.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові у режимі відеоконференції апеляційну скаргу Західного офісу Держаудитслужби в особі управління Західного офісу Держаудитслужби служби в Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2022 року (суддя Гебеш С.А., м. Ужгород, о 10 год. 17 хв., повний текст складено 15 грудня 2022 року) у справі № 260/3382/22 за адміністративним позовом відділу освіти, культури, сім`ї, молоді та спорту Перечинської міської ради до Західного офісу Держаудитслужби в особі управління Західного офісу Держаудитслужби служби в Закарпатській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, товариство з обмеженою відповідальністю "Будкомплект" про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу, -

ВСТАНОВИВ:

у вересні 2022, відділу освіти, культури, сім`ї, молоді та спорту Перечинської міської ради звернувся суду з позовом в якому просить визнати протиправним та скасувати висновок Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області від 26 серпня 2022 року (ІD моніторингу: UA-М-2022-08-08-000059) за результатами моніторингу закупівлі «Капітальний ремонт по заміні віконнихта двернихконструкцій філії початкова школа Зарічанської гімназії Перечинської міської ради Закарпатської області по вул. Шевченка, 4А в с. Зарічево Ужгородського району Закарпатської області» (ІD UA-2022-07-05-006465-а), проведеної відділом освіти, культури, сім`ї, молоді та спорту Перечинської міської ради, в частині встановлення порушення вимог Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон № 922) та заходів, які орган моніторингу зобов`язав здійснити замовника.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за результатами моніторингу відповідачем в електронній системі закупівель оприлюднено висновок, у якому зазначено про встановлення порушення ч. 16 с. 29 та абз. 2 та 3 ч. 1 ст. 31 Закону № 922 та зобов`язання щодо усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, у той же час, за результатами аналізу питання дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо визначення предмету закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону № 922, дотримання вимог Постанови № 710, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовах тендерної пропозиції переможця, своєчасності надання інформації та документів у випадках передбачених Законом порушень не встановлено.

Вказує на те, що учасником ТОВ «Будкомплект» за вказаною вимогою у встановлений законом строк було усунуто невідповідності документів, які подані ним, у складі тендерної пропозиції та/або надання яких вимагалось тендерною документацією, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним критеріям відповідно до ст. 16 Закону шляхом подання через електронну систему закупівель, а відтак, замовником не порушено вимог Закону України «Про публічні закупівлі» в частині подання вимоги учаснику у відповідності до ч. 16 ст. 29 Закону № 992.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2022 року позов задоволено.

Західний офіс Держаудитслужби в особі управління Західного офісу Держаудитслужби служби в Закарпатській області подав апеляційну скаргу, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права, та неповного з`ясування обставин справи.

Вимоги апеляційної скарги мотивує тим, що судом не враховано змісту частини шістнадцятої статті 29 Закону № 922; не вказано вимоги яких саме нормативно-правових актів порушено управлінням під час проведення моніторингу процедури закупівлі; не здійснено посилання на докази щодо непропорційності оскаржуваного висновку.

Зазначає, що учасник зобов`язаний надати скан-копію оригіналу довідки з обслуговуючого банку про відсутність банку про відсутність (наявність) заборгованості за кредитами станом на дату, яка повинна бути не раніше дати оприлюднення оголошення про проведеннязакупівлі, однак скан-копію оригіналу довідки подано не було, а відтак пропозиція ТОВ «Будкомплект» підлягала відхиленню відповідно до абз. 3 п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону № 922. Крім того, зазначає, що в тендерній пропозиції учасника ТОВ «Будкомплект» на підтвердження кваліфікаційного критерію наявності документального підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору, надано скан-копію оригіналу аналогічного договору № 27/05 від 27 травня 2020 року не в повному обсязі, оскільки відсутній календарний графік виконання робіт, який відповідно до п. 6.5 договору є невід`ємною частиною договору № 27/05 від 27.05.2022 року.

Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому апеляційну скаргу просить залишити без задоволення. Поряд з цим зазначає, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, а судом першої інстанції повно та об`єктивно з`ясовано всі обставини справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представника відповідача, який просить задоволити апеляційну скаргу, представника позивача, яка просить залишити без змін рішення суду, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області 08.08.2022 прийнято рішення про початок моніторингу здійсненої відділом освіти, культури, сім`ї, молоді та спорту Перечинської міської ради закупівлі «Капітальний ремонт по заміні віконних та дверних конструкцій філії початкова школа Зарічівської гімназії Перечинської міської ради Закарпатської області по вул. Шевченка, 4А в с. Зарічово Ужгородського району Закарпатської області» (інформацію опубліковано в інформаційно- телекомунікаційній системі закупівель Prozorro за номером ID: UA-2022-07-05- 006465-а) на підставі виявлених органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель (ID моніторингу:UА-М-2022-08-08-000059).

Згідно з оприлюдненим в електронній системі закупівель проектом моніторингу такий мав здійснюватись на етапах планування закупівлі та оприлюднення інформації про її проведення, а також розкриття тендерних пропозиції, їх розгляду та оцінки.

У ході моніторингу надавався запит замовнику на пояснення з питаннями, що стосувались етапу планування та оголошення процедури закупівлі, розміщення інформації про її оголошення на веб-сайті. На зазначений запит надано відповідне пояснення з підтверджуючими документами (інформацією).

За результатами моніторингу управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області (далі - Держаудитслужба) 26 серпня 2022 року в електронній системі закупівель оприлюднено висновок, у якому зазначено про встановлення порушення частини 16 статті 29 та абзаців другого та третього частини першої статті 31 Закону № 922 та зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. У той же час, за результатами аналізу питання дотримання Замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, відповідності вимог тендерної, документації вимогам Закону № 922, дотримання вимог Постанови № 710, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця, своєчасності надання інформації та документів у випадках, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі» - порушень не встановлено.

Як вбачається із висновку Держаудитслужби порушення полягають в тому, що замовник в порушення абзаців другого та третього частини першої статті 31 Закону не відхилив тендерну пропозицію TOB «БУДКОМПЛЕКТ», який не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 Закону вимогам до учасника згідно із законодавством, а визначено переможцем торгів та за результатами процедури закупівлі, проведеної з порушенням законодавства у сфері закупівель, укладено з TOB «БУДКОМПЛЕКТ» договір підряду від 09.08.2022 № 161 на загальну суму 1 298 899,49 грн.

Окрім того, Держаудитслужба у висновку зазначає, що замовник установив учаснику TOB «БУДКОМПЛЕКТ» вимогу про усунення невідповідностей шляхом надання документів, які не підпадали під вимогу усунення, а саме: скан-копію оригіналу довідки з обслуговуючого банку про відсутність (наявність) заборгованості за кредитами станом на дату, яка повинна бути не раніше дати оприлюднення оголошення про проведення закупівель, чим порушив вимоги частини 16 статті 29 Закону № 922.

З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель відповідачзобов`язує здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема, шляхом припинення зобов`язань за укладеним договором з ТОВ «Будкомплект» з дотриманням ст. 188 ГК України та ст. 651 ЦК України та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Не погоджуючись із вищезгаданим висновком, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що викладені в оскаржуваному висновку Управління про результати моніторингу закупівлі від 26.08.2022 (ІD моніторингу: UA-М-2022-08-08-000059) за результатами моніторингу закупівлі «Капітальний ремонт по заміні віконнихта двернихконструкцій філії початкова школа Зарічанської гімназії Перечинської міської ради Закарпатської області по вул. Шевченка, 4А в с. Зарічево Ужгородського району Закарпатської області порушення не знайшли свогопідтвердження, відповідач не довів невідповідності тендерної пропозиції учасника ТОВ «БУДКОМПЛЕКТ» вимогам тендерної документації та встановленим замовником кваліфікаційним критеріям, а, відтак, і обов`язку замовника відхилити тендерну пропозицію учасника ТОВ «БУДКЛМПЛКТ», виходячи з наступного.

Відповідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частина 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади установлює Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон № 922), пунктом 14 частини першої статті 1 Закону № 922 визначено, що моніторингом закупівлі є аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель на всіх стадіях закупівлі з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Порядок здійснення моніторингу процедур публічних закупівель врегульовано положеннями ст. 8 Закону № 922. Моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи. Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Згідно ч. 6ст. 8 Закону№ 922 за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі, що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються, в тому числі, опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель (п.п. 4, 5 ч. 7 ст. 8 Закону).

Колегія суддів зазначає, що висновок, складений за наслідками моніторингу закупівель є ненормативним індивідуально-правовим актом, оскільки його виконання має безпосередній вплив на права і обов`язки позивача, а також права та обов`язки переможця конкурсу у сфері публічних закупівель.

В свою чергу, оскільки висновок про результати моніторингу закупівлі є індивідуально-правовим актом, він повинен відповідати вимогам, встановленим статтею 2 КАС України.

За правилами частин першої, другої статті 16 Закону № 922 замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям. Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: 1) наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій; 2) наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; 3) наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів); 4) наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.

Відповідно до абзацу першого частини третьої статті 22 Закону № 922 тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.

За приписами абзацу другого пункту 1 частини першої статті 31 Закону № 922 замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо: учасник процедури закупівлі не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства.

Замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо: тендерна пропозиція учасника не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації; викладена іншою мовою (мовами), аніж мова (мови), що вимагається тендерною документацією; є такою, строк дії якої закінчився. (пункт 2 частини 1 статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі»).

Щодо невідповідності документів, які подані TOB «Будкомплект» у складі тендерної пропозиції, то судом першої інстанції вірно взято до уваги, що фінансовий звіт потенційними учасниками закупівлі, оголошеної 05.07.2022 року, фізично міг бути поданий лише за період, що минув (у даному випадку - 2021 рік), а фінансова спроможність учасника вирішальним чином може залежати від наявності в учасника заборгованості за кредитами на дату після оприлюднення закупівлі, у зв`язку з цим у складі тендерної пропозиції вимагалось подання довідки з обслуговуючого банку про відсутність (наявність) заборгованості за кредитами станом на дату, яка повинна бути не раніше дати оприлюднення оголошення про проведення закупівель.

Судом встановлено, що TOB «Будкомплект» за вказаною вимогою у встановлений законом строк було усунуто невідповідності документів, які подані ним у складі тендерної пропозиції/та або подання яких вимагалось тендерною документацією, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 цього Закону шляхом подання через електронну систему закупівель.

Відтак, замовником не порушено вимог Закону України «Про публічні закупівлі» в частині подання вимоги учаснику у відповідності до ч. 16 ст. 29 Закону № 922, що вірно зазначив суд першої інстанції і з чим погоджується колегія суддів.

Щодо покликання відповідача у висновку на порушення вимог закону, оскільки в тендерній пропозиції учасника TOB «БУДКОМПЛЕКТ» на підтвердження кваліфікаційного критерію наявності документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору надано аналогічний договір № 27/05 від 27.05.2020 (файл Аналогічний договір 27 05 оригінал.pdf) не в повному обсязі, оскільки відсутній календарний графік виконання робіт, який відповідно до пункта 6.5 Договору є невід`ємною частиною договору. Тобто учасником TOB «БУДКОМПЛЕКТ» документально (в повному обсязі) не підтверджено кваліфікаційний критерій щодо підтвердження наявності документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів), у спосіб, встановлений Замовником у тендерній документації та який би в повній мірі відповідав вимогам Замовника (пункту 3 Додатку № 2 до тендерної документації), то судом першої інстанції вірно встановлено наступне.

Відповідно до пункту 3 «Наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічних договорів» Додатку 2 до тендерної документації, досвід виконання аналогічних договорів підтверджується сукупністю документів, а саме: Довідкою про виконання аналогічного договору упродовж 2020-2022 років за цим же предметом закупівлі, із зазначенням назви, адреси замовника, П.І.П., номерів телефонів контактних осіб замовників; Скан-копією оригіналу аналогічного договору, що наведений в довідці про виконання аналогічного договору з усіма додатками та додатковими угодами, копіями актів виконаних робіт КБ-2в за наданим договором; Скан-копією оригіналу листа-відгуку про виконання учасником аналогічного договору на фірмовому бланку, належно оформлений, (повинен містити інформацію про назву предмету закупівлі (договору), вихідний номер, дату, підпис уповноваженої особи, відбиток печатки (якщо печатка передбачена для даного підприємства), рік виконання договору та інформацію про виконання договору в повному обсязі.

З поданих учасником на підтвердження досвіду виконання аналогічних договорів, встановлено, що довідкою про виконання аналогічних договорів № 623 від 14.07.2022 (файл довідка про виконання аналогічних договорів, pdf), аналогічним договором № 27/05 від 27.05.2020 та актами приймання виконаних будівельних робіт № 1 та № 2 форми КБ-2в за червень та липень 2020 року, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за серпень 2020 року (містяться у файлі Аналогічний договір 27 05 оригінал.pdf), а також листом відгуком контрагента № 67, датованим 22.09.2020 (файл лист відгук до Договору 27 05 оригінал.pdf), в якому зазначено про те, що за укладеним договором від 27.05.2020 роботи виконані своєчасно та у повному обсязі, учасник належним чином документально підтвердив досвід виконання аналогічних договорів.

Відповідно до листа № 063/14-337 від20.10.2022 року, наданого Київським професійним училищем будівництва і архітектури на запит позивача, надано завірені копію договору № 27/15 від 27.05.2020 року та лист відгук № 67 від 22.09.2020 року.

Щодо вимоги Держаудитслужби зобов`язати позивача усунути порушення законодавства у сфері публічних закупівель, а саме: здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законодавством порядку, зокрема, шляхом припинення зобов`язань за укладеним договором з TOB «БУДКОМПЛЕКТ» від 09.08.2022 № 161 з дотриманням статті 188 ГК України та статті 651 Цивільного кодексу України та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів, то колегія суддів зазначає наступне.

Надаючи правову оцінку наведеному, слід зазначити, що такий захід реагування у вигляді припинення зобов`язань, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору, що наразі виконаний, є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу корупційним діям і зловживанням. Однак, зауваження органу Держаудитслужби зводиться до невідповідності пропозиції одного з учасників вимогам тендерної документації, що носить формальний характер, так як воно не пов`язане із забезпеченням ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвитком добросовісної конкуренції.

При вирішенні цього спору слід також враховувати необхідність чіткого дотримання учасниками торгів вимог, визначених у тендерній документації, а також необхідності підтверджувати відповідність учасника кваліфікаційним вимогам саме тими документами, які визначені у такій документації. В той же час, відповідні протиправні дії замовника неодмінно повинні утворювати порушення одного з основних принципів здійснення державних закупівель, визначеногостаттею 5 Закону № 922, а саме - недискримінація учасників. Натомість, відповідачем не долучено до матеріалів справи жодних доказів того, що позивач будь-яким чином поставив учасників закупівлі у дискримінаційне становище.

Статтею 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні"передбачено права органу державного фінансового контролю, зокрема, пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства. Проте ні вказаним Законом, ні іншим нормативно-правовим актом безпосередньо не встановлено право органів фінансового контролю вимагати застосування відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що ні Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», ні іншим нормативно-правовим актом не встановлено право органів фінансового контролю вимагати припинення зобов`язань за договорами.

Спонукання позивача до розірвання договору є виходом за межі повноважень відповідача та може призвести до порушення позивачем чинного законодавства і майнових прав господарюючих суб`єктів; такий захід є надмірним та непропорційним. Зазначене, в світлі обов`язкового характеру вимог органу державного фінансового контролю, є порушенням вимог Закону в частині змісту висновку як акта індивідуальної дії.

Згідно з частиною 1статті 41 Закону № 922договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного таГосподарського кодексів Україниз урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

За змістом частини 1статті 626 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

В силу частин 1, 4статті 188 ГК Українизміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Статтею 651 ЦК Українипередбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

У частині першійстатті 203 ЦК Українинаведено вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Частина першастатті 215 ЦК Українивизначає підставою недійсності правочину недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, встановлених наведеними приписами статті 203 Кодексу.

Увідповідності до частини першоїстатті 216 ЦК Українинедійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Таким чином, інститут недійсності має на меті повне скасування правочину (розірвання договору) саме як юридичного факту, а його застосування має приводити до відновлення стану, який існував до укладення договору, який суперечить законодавству.

Відповідно дост. 43 Закону № 922договір про закупівлю є нікчемним у разі: 1) якщо замовник уклав договір про закупівлю до/без проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі згідно з вимогами цьогоЗакону; 2) укладення договору з порушенням вимог частини четвертоїстатті 41 цього Закону; 3) укладення договору в період оскарження процедури закупівлі відповідно достатті 18 цього Закону; 4) укладення договору з порушенням строків, передбачених частинами п`ятою і шостою статті33та частиною сьомою статті40цьогоЗакону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв`язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно достатті 18 цього Закону; 5) якщо назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником не відповідає товарам, роботам чи послугам, що фактично закуплені замовником.

З оскаржуваного висновку видно, що відповідач не встановив випадків, які передбаченістаттею 43 Закону № 922, що виключає наявність будь-яких підстав про ствердження щодо нікчемності договору про закупівлю.

Крім того необхідно врахувати правовий висновок Верховного Суду у постановах № 420/5590/19 від 30.11.2021, де суд касаційної інстанції вказав, що з моменту визначення переможця торгів та встановлення відповідності пропозиції позивача вимогам тендерної документації та вимогамЗакону України "Про публічні закупівлі"неможливо відмінити процедуру закупівлі, у порядку, передбаченомустаттею 31 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки це нівелює принципи та основні положенняЗакону України "Про публічні закупівлі". Право на відміну торгів існує лише на стадії до завершення процедури торгів, а не після їх завершення на стадії укладання договору з переможцем. Після укладення договору про закупівлю процедура закупівлі є завершеною.

У цьому випадку відповідач не скористався своїм правом своєчасного здійснення контролю закупівлі до кінцевого строку подання тендерних пропозицій учасниками, а це унеможливило своєчасне реагування позивача на відповідні зауваження у рамках проведення безпосередньо процедури закупівлі (у тому числі щодо внесення змін до тендерної документації), а не вже після укладання договору з переможцем закупівлі.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові № 160/8403/19 від 30.11.2021.

Відтак, усунення виявлених під час проведення моніторингу закупівлі недоліків в оформленні тендерної документації у запропонований в оскаржуваному висновку спосіб, зокрема, шляхом розірвання договору, призведе до порушення прав та інтересів позивача, третьої особи та матиме для них негативні наслідки, що є непропорційним у співвідношенні з виявленими недоліками.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.01.2021 у справі № 120/1297/20-а.

Водночас слід звернути увагу, що виявлене в ході моніторингу порушення не обмежило інших учасників закупівлі в оцінці об`єктивного та неупередженого визначення переможця та можливості реалізувати своє право на оскарження процедури закупівлі.

Слід зазначити, що матеріали даної справи не містять відомостей щодо наявності судових справ з приводу оскарження процедури даної закупівлі. Відповідних відомостей не було надано і під час розгляду даної справи.

Відповідно до ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінюючи наведені сторонами доводи, апеляційний суд виходить з того, що доводи позивача, наведені в позовній заяві, були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.

Колегія суддів звертає увагу, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Апеляційний суд відхиляє решту доводів апелянта, які наведені у поданій апеляційній скарзі, оскільки такі на правильність висновків суду не впливають, а, відтак, не можуть покладатися в основу скасування чи зміни оскарженого судового рішення.

Отже, доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до правильного вирішення справи.

Керуючись ч. 3 ст.243, ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Західного офісу Держаудитслужби в особі управління Західного офісу Держаудитслужби служби в Закарпатській області залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2022 рокуу справі № 260/3382/22, без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М. П. Кушнерик судді А. Р. Курилець О. І. Мікула Повне судове рішення складено та підписано 18 квітня 2023 року, у зв"язку з перебуванням головуючого судді Кушнерика М.П. в період з 03 квітня 2023 по 12 квітня 2023 року включно на лікарняному. Суддя Курилець А.Р. перебував у відпустці з 10 квітня по 16 квітня 2023 року, суддя Мікула О.І. перебувала у відпустці з 13 квітня по 17 квітня 2023 року.