Ухвала

від 17.04.2023 по справі 753/5687/23

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/5687/23

провадження № 1-кс/753/1261/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" квітня 2023 р. слідчий суддя Дарницького районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши клопотання слідчого Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києва ОСОБА_4 , погоджене прокурором Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12023100020001216 від 27 березня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 Кримінального кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий Дарницького УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_4 за погодженням з процесуальним керівником - прокурором Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , звернулася до слідчого суді з клопотанням про накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12023100020001216 від 27 березня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 Кримінального кодексу України.

Як вказує слідчий в обґрунтування клопотання, досудовим розслідуванням у цьому кримінальному провадженні встановлено, що відповідно до рішення № 1 засновника про створення благодійної організації «Благодійний фонд «Анчейн Україна» від 7 квітня 2022 року членом дирекції фонду призначено, зокрема, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_5 за попередньою змовою з іншими невстановленими на даний час особами та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матеріали щодо якого виділено в окреме провадження, налагодив протиправну схему реалізації товарів гуманітарної допомоги в умовах воєнного стану з метою отримання прибутку.

Так, як зазначає слідчий, реалізовуючи свій спільний протиправний умисел, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою власного незаконного збагачення, усвідомлюючи протиправність своїх дій ОСОБА_6 за допомогою благодійної організації «Благодійний фонд «Анчейн Україна» (код ЄДРПОУ 44777054), де директором є, зокрема, ОСОБА_5 , здійснював ввезення на територію України товарів гуманітарної допомоги.

Зокрема, 08.05.2022 ОСОБА_6 особисто на автомобілі Fiat Ducаtо, д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив ввезення на територію України відповідно до декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, товари гуманітарної допомоги, а саме 1000 аптечок.

Відповідно до декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, отримувачем аптечок є благодійна організація «Благодійний фонд «Анчейн Україна» (код ЄДРПОУ 44777054).

У подальшому, не маючи наміру щодо безоплатної передачі товарів гуманітарної допомоги, ОСОБА_6 попередньо узгодив можливість продажу аптечок з директором благодійного фонду «Благодійний фонд «Анчейн Україна» (КОД ЄДРПОУ 44777054) ОСОБА_5 та подальшого розподілу прибутку.

Так, слідчий вказує, що ОСОБА_5 надав згоду та погодив ціну щодо продажу аптечок, а ОСОБА_6 , матеріали щодо якого виділені в окреме провадження, за попередньою змовою з останнім та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, 06.12.2022 домовився про продаж товарів гуманітарної допомоги за грошові кошти, а саме продаж 2 (двох) тепловізійних прицілів і 290 аптечок та надав вказівку підлеглому працівнику ОСОБА_7 видати товар, а саме 2 тепловізійні приціли та отримати грошові кошти за реалізований товар у сумі 20 000 доларів США, а ОСОБА_8 надав вказівку видати аптечки.

06.12.2022, близько 15:00 за адресою м. Київ, вул. Болсуновська, 2, ОСОБА_7 , перебуваючи в офісі, де здійснює свою діяльність ПП «Чемер», за вказівкою ОСОБА_6 передала ОСОБА_9 2 (два) тепловізійні приціли та отримала грошові кошти у сумі 20 000 доларів США, а приблизно о 16:00 за адресою м. Київ, вул. Попудренка, 63, ОСОБА_8 за вказівкою ОСОБА_6 передав 290 аптечок, які є товарами гуманітарної допомоги.

Таким чином, ОСОБА_5 за попередньою змовою з іншими невстановленими на даний час особами та ОСОБА_6 , матеріали щодо якого виділені в окреме провадження, з корисливих мотивів та з метою власного незаконного збагачення здійснили продаж товарів (предметів) гуманітарної допомоги з метою отримання прибутку, у значному розмірі, вчиненому під час воєнного стану, на суму 20 000 доларів США, що відповідно до курсу НБУ станом на 06.12.2022 становить 731 372 грн. та відповідно до примітки до ст. 201-2 КК України є значним розміром.

Таким чином, органом досудового розслідування ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 201-2 КК України, а саме у продажі товарів (предметів) гуманітарної допомоги, з метою отримання прибутку, вчиненому у значному розмірі, за попередньою змовою групою осіб, під час воєнного стану.

03.04.2023 слідчим СВ Дарницького УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_4 за погодженням з прокурором Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 у спосіб, передбачений КПК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України.

Як зазначає слідчий, ОСОБА_5 вчинив злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до семи років з конфіскацією майна.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_5 на праві приватної власності належить: 1/2 земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:82:277:0217, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1239634880382; машиномісце в підземному паркінгу, гараж загальною площею 21,6 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 , гараж В НОМЕР_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 46239580000; машиномісце в підземному паркінгу, гараж загальною площею 25 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 , гараж В НОМЕР_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 46185180000; машиномісце в підземному паркінгу, гараж загальною площею 25,1 кв.м. за адресою АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 46164180000.

Крім того, відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань підозрюваний ОСОБА_5 має у власності частки у товариствах: ТОВ «Алмер», код ЄДРПОУ 37818327, в розмірі 99%; ТОВ «Гектар Лізинг», код ЄДРПОУ 41347983, в розмірі 35 %; ТОВ «Прості Кредитні рішення», код ЄДРПОУ 41338979, в розмірі 50 % через ТОВ «Алмер»; ТОВ «Фінерджі», код ЄДРПОУ 41348002, в розмірі 100% через ТОВ «Алмер»; ТОВ «Партнер фінанс», код ЄДРПОУ 38327699, в розмірі 26,25% через AT «ЗНВКІФ» «Парк Капітал»; AT «ЗНВКІФ» «Парк Капітал», код ЄДРПОУ 44334338, в розмірі 26,25%.

З метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, посилаючись на положення статей 170-173 КПК України, слідчий просить накласти арешт на вказане вище майно.

Прокурор у судовому засіданні підтримав подане клопотання та просив його задовольнити.

Підозрюваний у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду клопотання повідомлявся шляхом направлення повістки за адресою його зареєстрованого місця проживання.

Суд, заслухавши учасників провадження, дослідивши клопотання та надані в його обґрунтування матеріали, оцінивши надані докази, дійшов висновку про наявність підстав для задоволенні клопотання, з огляду на таке.

Слідчим відділом Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12023100020001216 від 27.03.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України.

У вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України

Як визначено ч. 2 ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Частиною 3 статті 132 КПК України передбачено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Згідно зі ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Вирішуючи питання про арешт майна, слідчий суддя згідно з статтями 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Згідно з ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. А тому, вирішуючи питання щодо наявності обґрунтованої підозри у даному кримінальному провадженні, суд враховує практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) згідно якої стандарт доказування «обґрунтована підозра» вважається досягнутим, якщо фактів та інформації достатньо, аби переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (рішення «Фокс, Кембел і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).

При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Згідно з повідомленою підозрою, ОСОБА_5 за попередньою змовою з іншими невстановленими на даний час особами та ОСОБА_6 , з корисливих мотивів та з метою власного незаконного збагачення здійснили продаж товарів (предметів) гуманітарної допомоги, з метою отримання прибутку, у значному розмірі, вчиненому під час воєнного стану, на суму 20 000 доларів США, що відповідно до курсу НБУ станом на 06.12.2022 становить 731 372 грн., що є значним розміром.

Слідчий суддя враховує, що на даній стадії він не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини у вчиненні злочину чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходу забезпечення кримінального провадження.

Описана у клопотанні фабула у сукупності з матеріалами кримінального провадження, доданими до клопотання, та наданими прокурором поясненнями, на даному етапі провадження дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність достатніх для цього етапу розслідування доказів, які свідчать про можливу причетність ОСОБА_5 до інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 201-2 КК України продаж товарів (предметів) гуманітарної допомоги, з метою отримання прибутку, вчинені у значному розмірі під час воєнного стану, караються позбавленням волі на строк від п`яти до семи років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення: конфіскації майна як виду покарання.

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна (ч. 10 ст. 170 КПК України).

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Отже, оскільки ОСОБА_5 є підозрюваним у вчиненні кримінального правопорушення, за вчинення якого передбачене покарання у виді конфіскації майна, та має вищенаведене майно, яке за вироком суду може бути конфісковане, наявні підстави для арешту відповідного майна з метою забезпечення його конфіскації як виду покарання.

Дослідивши додані до клопотання документи, оцінивши доводи прокурора, слідчий суддя дійшов висновку, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий процесуальний примус як накладення арешту на майно, що надасть змогу виконати завдання, для виконання якого слідчий звернувся із клопотанням. Слідчий суддя також враховує, що обізнаність власника про ризик можливого обмеження його права власності, в тому числі майбутньої конфіскації майна, може спричинити негайне його відчуження з урахуванням санкції ч. 3 ст. 201-2 КК України.

Слідчий суддя при цьому зважає на те, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований відповідно до вимог ст. 174 КПК України, якщо буде доведено, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Частиною 4 статті 173 КПК України передбачено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Накладення арешту на майно підозрюваного не є припиненням права власності/позбавленням права власності на це майно, а є лише тимчасовим обмеженням права власності на майно, яке полягає у тимчасовій забороні розпоряджатися та відчужувати таке майно, без встановлення заборони користування ним, що, враховуючи завдання кримінального провадження, у даному випадку є найменш обтяжливим способом арешту даного майна, який не призведе до суттєвих наслідків, що можуть позначитися на інтересах власника майна, третіх осіб.

Під час розгляду справи доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

З огляду на викладене слідчий суддя погоджується з заявленою слідчим необхідністю накладення арешту на майно підозрюваного з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

Щодо клопотання в частині накладення арешту на корпоративні права у виді частки у товариствах ТОВ «Прості Кредитні рішення», код ЄДРПОУ 41338979, в розмірі 50 %; ТОВ «Фінерджі», код ЄДРПОУ 41348002, в розмірі 100%; ТОВ «Партнер фінанс», код ЄДРПОУ 38327699, в розмірі 26,25%, то в цій частині клопотання не підлягає задоволенню, оскільки зазначене майно не є власністю підозрюваного, а належить іншим юридичним особам.

В частині накладення арешту корпоративні права у виді частки у AT «ЗНВКІФ» «Парк Капітал», код ЄДРПОУ 44334338, в розмірі 26,25%, слідчий суддя виходить з того, що за своєю організаційно-правовою формою вказане товариство є Акціонерним товариством, статутний капітал якого відповідно до ст. 152 ЦК України поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями.

Як передбачено частинами 1,2 статті 22 Закону України «Про акціонерні товариства» акція товариства посвідчує корпоративні права акціонера щодо відповідного акціонерного товариства. Усі акції товариства є іменними та існують виключно в електронній формі.

Таким чином, арешт корпоративних прав підозрюваного у акціонерному товаристві здійснюється шляхом накладення арешту на акції особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, проте клопотання слідчого в цій частині не містить жодних ідентифікуючих ознак таких цінних паперів (назва, кількість, номінальна вартість, міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів тощо).

Таким чином, в цій частині клопотання також не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 98, 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого задовольнити частково.

З метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання у кримінальному провадженні № 12023100020001216 накласти арешт на нерухоме майно, яке на праві приватної власності належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із забороною його відчуження та розпорядження, а саме:

1/2 частину земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:82:277:0217, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1239634880382;

машиномісце в підземному паркінгу, гараж загальною площею 21,6 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 , гараж В НОМЕР_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 46239580000;

машиномісце в підземному паркінгу, гараж загальною площею 25 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 , гараж В НОМЕР_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 46185180000;

машиномісце в підземному паркінгу, гараж загальною площею 25,1 кв.м. за адресою АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 46164180000.

Накласти арешт на корпоративні права у виді частки у статутному капіталі, які має у власності підозрюваний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із забороною їх відчуження, а саме:

-ТОВ «Алмер», код ЄДРПОУ 37818327, в розмірі 1304820,00 грн., що становить 99%;

-ТОВ «Геткар Лізинг», код ЄДРПОУ 41347983, в розмірі 1050000,00 грн., що становить 35 %; заборонивши будь-яким реєстраторам органів державної реєстрації, приватним та державним нотаріусам вчиняти будь-які дії, пов`язані із проведенням державної реєстрації (перереєстрації, поділу, виділу, тощо) зміни структури, вартості, власності корпоративних прав (частки) ОСОБА_5 у вказаних товариствах.

В іншій частині - у клопотанні відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1