Ухвала

від 13.04.2023 по справі 991/1205/23

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ

Справа № 991/1205/23

Провадження №11-сс/991/241/23

Слідчий суддя - ОСОБА_1

Головуючий: ОСОБА_2

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 квітня 2023 року м. Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 ,

секретар судового засідання ОСОБА_5 ,

за участю:

адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

прокурора ОСОБА_10 ,

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційні скарги захисника підозрюваного ОСОБА_11 - адвоката ОСОБА_6 , представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт ОСОБА_12 - адвоката ОСОБА_8 та захисника підозрюваного ОСОБА_13 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.03.2023 про арешт майна, у кримінальному провадженні № 52022000000000057.

1. Зміст оскаржуваного судового рішення

і встановлені судом першої інстанції обставини

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.03.2023 було задоволено клопотання прокурора третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_14 та накладено арешт на речі та кошти, вилучені під час обшуку нежитлових офісних приміщень, який відбувся 05 грудня 2022 року, за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, а саме:

- мобільний телефон Apple iPhone A2628, imei: НОМЕР_1 ;

- планшет Apple iPad A2013, s/n НОМЕР_2 ;

- мобільний телефон Apple iPhone A2628, imei: НОМЕР_3 ;

- відеореєстратор Dahua, модель DHI-XVR7416L-4KL;

- мобільний телефон Apple iPhone 13 Pro Max, s/n НОМЕР_4 , imei: НОМЕР_5 ;

- мобільний телефон Apple iPhone 7, А1778, imei: НОМЕР_6 ;

- мобільний телефон Apple iPhone Х, А1901, s/n НОМЕР_7 , imei: НОМЕР_8 ;

- мобільний телефон Samsung Galaxy Z Fold2 LTE, модель SM-F916B, s/ n НОМЕР_9 , imei: НОМЕР_10 , imei (eSim): НОМЕР_11 ;

- мобільний телефон Samsung Galaxy Note 9, модель SM-N960F, s/n НОМЕР_12 , imei: НОМЕР_13 , imei2: НОМЕР_14 ;

- мобільний телефон Apple iPhone SE Model A1723, FCC ID:НОМЕР_21, imei: НОМЕР_15 ;

- мобільний телефон Apple iPhone A2643, imei: НОМЕР_16 ;

- мобільний телефон Apple iPhone А1688, imei: НОМЕР_17 ;

- мобільний телефон Apple iPhone А1688, imei: НОМЕР_18 ;

- мобільний телефон Apple iPhone imei: НОМЕР_19 , imei: НОМЕР_20 ;

- кошти в сумі 195 000 (сто дев`яносто п`ять тисяч) гривень, із позбавленням права на їх відчуження, розпорядження та користування ними.

1.1. Рух провадження

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.12.2022 у справі № 991/6448/22 були частково задоволені клопотання органу досудового розслідування (в провадженні, об`єднаному ухвалою слідчого судді від 22.12.2022 та накладено арешти на об`єкти нерухомого та рухомого майна, грошові кошти у кримінальному провадженні №52022000000000057.

Ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 26 січня 2023 року (далі - АП ВАКС) частково задоволено апеляційні скарги захисників підозрюваних та скасовано ухвалу слідчого судді ВАКС від 26 грудня 2022 року про арешт майна, а також постановлено нову ухвалу, якою призначено новий розгляд клопотань прокурора САП та клопотання старшого детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) ОСОБА_15 , погодженого прокурором про арешт майна у кримінальному провадженні № 52022000000000057 від 22 лютого 2022 року, у ВАКС іншим складом суду. Згідно з ухвалою АП ВАКС, під час нового судового розгляду кожне із клопотань про арешт майна, об`єднаних ухвалою слідчого судді ВАКС від 22 грудня 2022 року, слід розглядати окремо та надавати належну оцінку доводам сторони обвинувачення, викладеним у клопотаннях, із подальшим ухваленням рішення відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства.

Ухвалою слідчого судді ВАКС від 09 лютого 2023 року виділено в окреме провадження клопотання прокурора третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_14 від 15.12.2022 про арешт майна, а саме: мобільний телефон iPhone Apple A2628, imei: НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_13 ; планшет Apple iPad A2013 s/n НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_13 ; мобільний телефон iPhone Apple A2628, imei: НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_12 (секретар ОСОБА_13 ); сервер iOL Default Network Setting, s/n CZ261003PG; системний блок Chieftec чорного кольору; жорсткий диск Western Digital 2.0Tb, s/n WCC1PO721379; відеореєстратор Dahua, модель DHI-XVR7416L-4KL; мобільний телефон iPhone Apple 13 Pro Max, s/n НОМЕР_4 , imei: НОМЕР_5 , який належить ОСОБА_16 (секретар ОСОБА_17 ); мобільний телефон iPhone Apple 7, imei: НОМЕР_6 , який належить ОСОБА_18 ; мобільний телефон iPhone Apple, s/n НОМЕР_7 , imei: НОМЕР_8 , який належить ОСОБА_18 ; мобільний телефон Samsung Galaxy Z Fold2 LTE, модель SM-F916B, s/n НОМЕР_9 , imei: НОМЕР_10 , imei (eSim): НОМЕР_11 ; мобільний телефон Samsung Galaxy Note 9, модель SM-N960F, s/n НОМЕР_12 , imei: НОМЕР_13 , imei2: НОМЕР_14 , який належить ОСОБА_11 ; мобільний телефон iPhone SE Model A1723, FCC ID:НОМЕР_21, imei: НОМЕР_15 , який був наданий добровільно ОСОБА_11 ; планшет Samsung SN R52 T60RNKVM, який належить ОСОБА_11 ; грошові кошти в сумі 195 000 грн, вилучені в кабінеті на тумбі біля робочого столу ОСОБА_11 ; мобільний телефон Apple iPhone A2643, imei: НОМЕР_16 , який вилучено на робочому місці ОСОБА_19 ; мобільний телефон Apple iPhone А1688, imei: НОМЕР_17 , який вилучено на робочому місці ОСОБА_19 ; мобільний телефон Apple iPhone А1688, imei: НОМЕР_18 , який належить ОСОБА_20 ; мобільний телефон Apple iPhone imei: НОМЕР_19 та imei: НОМЕР_20 , який належить ОСОБА_21 , із позбавленням права на їх відчуження, розпорядження та користування.

1.2. Обставини, встановлені слідчим суддею

Детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування, а прокурорами САП - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52022000000000057, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) 22 лютого 2022 року, за підозрою ОСОБА_17 та ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 369 Кримінального кодексу України (далі - КК), ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 3 ст. 369 КК, ОСОБА_22 , ОСОБА_23 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 4 ст. 368 КК, а також ОСОБА_24 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 3 ст. 368 КК.

05 грудня 2022 року детективом НАБУ, на підставі ухвали слідчого судді ВАКС у справі № 991/5731/22 від 26 листопада 2022 року, проведено обшук нежитлових офісних приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 .

Згідно з протоколом обшуку від 05 грудня 2022 року, на робочому столі в кабінеті ОСОБА_13 виявлений мобільний телефон iPhone Apple A2628, imei: НОМЕР_1 , планшет Apple iPad A2013 s/n НОМЕР_2, які належить ОСОБА_13 , та містять систему логічного захисту - пароль, які ОСОБА_13 відмовився повідомити

У цьому ж кабінеті виявлено мобільний телефон iPhone Apple A2628, imei: НОМЕР_3 , належний ОСОБА_12 , в якому містилось листування з ОСОБА_13 та посадовими особами Одеської міської ради.

У кабінеті № 025, що розташований на четвертому поверсі приміщення, виявлено відеореєстратор Dahua, модель DHI-XVR7416L-4KL, який вилучено з метою виявлення відеозаписів, на яких зафіксовано відвідувачів офісного приміщення.

У приймальні секретаря ОСОБА_17 - ОСОБА_16 виявлений мобільний телефон iPhone Apple 13 Pro Max, s/n НОМЕР_4 , imei: НОМЕР_5 , яка добровільно повідомила пароль, у результаті чого телефон був оглянутий та встановлено, що на ньому міститься інформація, яка має значення для досудового розслідування. Тому, телефон було вилучено для подальшого проведення експертного дослідження на предмет видаленого листування, контактів тощо.

Також детективами виявлений мобільні телефони iPhone Apple 7, imei: НОМЕР_6 та iPhone Apple Х, s/n НОМЕР_7 , imei: НОМЕР_8 , що належить ОСОБА_18 , який добровільно повідомив паролі. Детективами проведений огляд мобільних телефонів та встановлено, що на них міститься інформація, що має значення для досудового розслідування, які також було вилучено для подальшого проведення огляду, подолання системи логічного захисту в месенджері «Telegram», відновлення видалених повідомлень та за необхідністю призначення експертного дослідження.

У кабінеті № 256, що розташований на другому поверсі, ОСОБА_11 добровільно надав для огляду мобільні телефони Samsung Galaxy Z Fold2 LTE, модель SM-F916B, s/n НОМЕР_9 , imei: НОМЕР_10 , imei (eSim): НОМЕР_11 , Samsung Galaxy Note 9, модель SM-N960F, s/n RF8K800CR9R, imei: НОМЕР_13 , imei2: НОМЕР_14 , які належать ОСОБА_11 та мобільний телефон iPhone SE Model A1723, FCC ID:НОМЕР_21, imei: НОМЕР_15 , який зі слів ОСОБА_11 належить особі на ім`я ОСОБА_25 . Під час огляду мобільних телефонів Samsung, що належать ОСОБА_11 встановлено, що на них міститься інформація, що має значення для досудового розслідування, які було вилучено для подальшого проведення огляду. Під час огляду мобільного телефона iPhone SE Model A1723 встановлено, що на ньому міститься система логічного захисту - пароль, у зв`язку з чим мобільний телефон було вилучено для проведення експертного дослідження, з метою подолання системи логічного захисту. Окрім цього, у кабінеті в паперовому конверті на тумбі біля столу ОСОБА_11 виявлені кошти в сумі 195 000 грн.

У кабінеті № 261 на робочому столі ОСОБА_19 виявлені мобільні телефони Apple iPhone A2643, imei: НОМЕР_16 та Apple iPhone А1688, imei: НОМЕР_17 , що належать ОСОБА_19 , на яких встановлено систему логічного захисту пароль, у зв`язку з чим мобільні телефони вилучено для проведення експертного дослідження, з метою подолання системи логічного захисту.

У кабінеті № 263 виявлений мобільний телефон Apple iPhone А1688, imei: НОМЕР_18 , який належить ОСОБА_26 , який відмовився повідомити пароль системи логічного захисту, у зв`язку з чим для подальшого проведення експертного дослідження мобільний телефон вилучено.

У кабінетах № № 257-259 виявлені мобільний телефон Apple iPhone imei 1: НОМЕР_19 , іmei 2: НОМЕР_20 , що належить ОСОБА_21 , яка відмовилася повідомити пароль системи логічного захисту, у зв`язку з чим для подальшого подолання системи логічного захисту та проведення подальшого експертного дослідження мобільний телефон був вилучений.

Постановою детектива від 06 грудня 2022 року, вилучені 05 грудня 2022 року під час обшуку речі та кошти, визнані речовими доказами у кримінальному провадженні №52022000000000057.

Прокурор прохав накласти арешт на вилучені речі з метою збереження речових доказів, а на грошові кошти у сумі 195 000 грн - з метою збереження речових доказів та конфіскації майна як виду покарання.

Слідчий суддя дійшов висновку, що на кошти в сумі 195 000 грн, вилучені під час обшуку нежитлових офісних приміщень за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 слід накласти арешт, з метою забезпечення збереження речових доказів та конфіскації як виду покарання, а на вилучені під час цього ж обшуку речі: мобільні телефони, планшет та відеореєстратор слід накласти арешт з метою забезпечення збереження речових доказів.

2. Вимоги апеляційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали

Захисник підозрюваного ОСОБА_11 - адвокат ОСОБА_6 , посилаючись на невідповідність оскаржуваної ухвали вимогам ст.370 КПК України, прохає її скасувати, у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна відмовити.

Зазначає, що клопотання, із яким 07.12.2022 звернувся детектив НАБУ не набуло статусу процесуального документу, оскільки не було погоджено прокурором. А тому воно мало бути повернено детективу як особі, яка не має права на звернення із таким клопотанням.

Детектив не мав права звертатись з вказаним клопотанням до слідчого судді, оскільки ст.64-2 КПК України правом складати і подавати клопотання про арешт майна наділений виключно прокурор.

Клопотання про арешт майна подано та розглянуто поза межами процесуальних строків, встановлених ч.5 ст.171 КПК України та ч.1 ст.172 КПК України.

До моменту розгляду 15.03.2023 клопотання про арешт майна таке майно протиправно не було повернуто законним володільцям.

Використання слідчим суддею матеріалів досудового розслідування, здобутих у січні-березні 2023 року фактично вказує на надання прокурору та детективу незаконних переваг.

Представник третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт майна ОСОБА_12 - адвокат ОСОБА_8 , посилаючись на допущені слідчим суддею істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, ставить вимогу про скасування оскаржуваної ухвали та постановлення нової, якою слід відмовити у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна.

Слідчий суддя, всупереч положенням ст.ст. 217, 334 КПК України та вказівкам Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, викладеним в ухвалі від 26.01.2023 у справі №991/6448/22, самостійно виділив матеріали клопотання про арешт майна.

Клопотання про арешт майна подане поза строками, встановленими абз.2 ч.5 ст.171 КПК України, у зв`язку з чим у задоволенні клопотання мало бути відмовлено, а вилучене майно повернуто власнику.

В обґрунтування задоволення клопотання слідчим суддею покладено процесуальний документ від 13.02.2023, якого на момент звернення із таким клопотанням не існувало.

Мобільний телефон ОСОБА_12 не є речовим доказом, оскільки не відповідає жодному з критеріїв, визначених ст. 98 КПК України.

Захисник підозрюваного ОСОБА_13 - адвокат ОСОБА_7 , посилаючись допущені слідчим суддею істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, в апеляційній скарзі з доповненнями прохає скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою відмовити прокурору у задоволенні клопотання про арешт майна.

Крім доводів, аналогічних, викладеним в апеляційних скаргах захисника ОСОБА_6 та адвоката ОСОБА_8 , зазначає, що безпідставне утримання органом досудового розслідування майна, вилученого 05.12.2022 порушує право її підзахисного на мирне володіння майном, гарантоване ст.1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Слідчим суддею, всупереч вимогам ч.3 ст.132 КПК України, при розгляді клопотання не було встановлено обставин наявності обґрунтованої підозри відносно ОСОБА_13 .

Також захисник зазначає, що слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі обґрунтував відповідність вилученого під час обшуку 05.12.2022 майна критеріям, визначеним ст.98 КПК України посиланнями на висновки експертиз та протоколи огляду, датовані лютим - березнем 2022 року.

3. Позиції учасників судового провадження

Захисник ОСОБА_6 у судовому засіданні свою апеляційну скаргу, а також апеляційні скарги адвоката ОСОБА_8 та захисника ОСОБА_7 підтримав, наполягав на скасуванні оскаржуваної ухвали з огляду на допущені слідчим суддею порушення.

Адвокат ОСОБА_8 у судовому засіданні подану нею апеляційну скаргу та апеляційні скарги захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підтримала, наполягала на скасуванні ухвали слідчого судді.

Захисник ОСОБА_7 , у судовому засіданні свою апеляційну скаргу, а також апеляційні скарги захисника ОСОБА_27 та адвоката ОСОБА_8 підтримала, також наполягала на скасуванні оскаржуваної ухвали.

Захисник ОСОБА_9 в судовому засіданні апеляційні скарги захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та адвоката ОСОБА_8 підтримав та просив їх задовольнити.

Прокурор ОСОБА_14 надав суду письмові заперечення проти апеляційних скарг, в яких, посилаючись на законність, обґрунтованість та вмотивованість ухвали слідчого судді, прохав апеляційні скарги залишити без задоволення.

Прокурор ОСОБА_10 у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційних скарг з мотивів їх необґрунтованості, наполягав на законності оскаржуваної ухвали.

Інші учасники судового провадження повідомлялись про дату, час і місце апеляційного розгляду, в судове засідання не прибули, з урахуванням думки присутніх учасників судового провадження судовий розгляд відповідно до ч.4 ст.405 КПК України проведений за їх відсутності.

4. Мотиви суду

Заслухавши доповідь головуючого, доводи та пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали апеляційного провадження та обговоривши наведені в апеляційних скаргах доводи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги адвоката ОСОБА_6 щодо звернення із клопотанням про арешт майна неналежним суб`єктом та неправомірності рішення слідчого судді про повернення клопотання для усунення недоліків, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до матеріалів судового провадження, 07.12.2022 детективом Національного антикорупційного бюро України до Вищого антикорупційного суду було направлено клопотання про арешт майна, вилученого під час проведення обшуку нежитлових офісних приміщень за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 (т.3, а.п. 122-127, 129).

Вказане клопотання не було погоджено із прокурором, у зв`язку з чим ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12.12.2022 у справі № 991/6219/22 клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України було повернуто для усунення недоліків та приведення його у відповідність до вимог ст. 171 КПК України, із наданням 72-годинного строку з моменту постановлення ухвали (т.3, а.п. 128).

19.12.2022 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання від 15.12.2022 про накладення арешту на було подано клопотання про арешт майна із усунутими недоліками, які були визначені ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12.12.2022 (т.1, а.п.3-13, 36).

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.64-2 КПК України, третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи; третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна.

При цьому колегія суддів звертає увагу, що наведена норма КПК України розміщена в § 5. «Інші учасники кримінального провадження» Глави 3. «Суд, сторони та інші учасники кримінального провадження».

Положеннями ч.1 ст.171 КПК України передбачено, що із клопотанням про арешт майна має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

В свою чергу, відповідно до ч.3 ст.172 КПК України, слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

Виходячи з положень ч.1 ст.171 та ч.3 ст.172 КПК України, погодження прокурором відповідного клопотання про арешт майна, складеного детективом, є недодержанням вимог ст.171 КПК України, що обумовлює настання наслідків, передбачених ч.3 ст.172 КПК України - повернення клопотання для усунення недоліків.

В той же час, текстуальні неузгодженості між положеннями ст.ст. 64-2, 171 та 172 КПК України не є перешкодою для їх правозастосування у взаємозв`язку між собою наступним чином.

Норми ст.64-2 КПК України визначають момент виникнення у особи процесуальних прав та обов`язків третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, передбачених ч.ч. 3, 7 ст.64-2 КПК України. Такі права виникають в момент звернення до суду із клопотанням про арешт майна осіб, визначених ч.1 ст.171 КПК України, а саме прокурора, слідчого за погодженням з прокурором, а також цивільного позивача.

У разі подання клопотання про арешт майна без додержання вимог ст.171 КПК України, таке клопотання може бути повернуто слідчим суддею для усунення недоліків особі, яка з ним звернулась - прокурору, слідчому або цивільному позивачу.

Таким чином, колегія суддів відхиляє доводи апеляційних скарг в цій частині, оскільки вони не свідчать про наявність істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б обумовлювали необхідність скасування оскаржуваного рішення.

Колегіє суддів також відхиляються доводи апелянтів щодо незаконності виділення слідчим суддею матеріалів за клопотанням про арешт майна, вилученого під час обшуку нежитлових офісних приміщень, який відбувся 05 грудня 2022 року, за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, виходячи із наступного.

Ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 26 січня 2023 року було частково задоволено апеляційні скарги захисників підозрюваних та скасовано ухвалу слідчого судді ВАКС від 26 грудня 2022 року про арешт майна (в тому числі, вилученого 05.12.2022 за результатами обшуку нежитлових офісних приміщень, який відбувся 05 грудня 2022 року, за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2), з призначенням нового розгляду.

Мотивами такого рішення було порушенням слідчим суддею вимог кримінального процесуального законодавства під час об`єднання в одне провадження п`яти різних клопотань про арешт майна у кримінальному провадженні № 52022000000000057, оскільки слідчий суддя безпідставно застосував положення ч.1 ст.217 КПК України, при цьому не врахувавши, що дана норма регламентує порядок об`єднання чи виділення матеріалів досудового розслідування прокурором і не наділяє такими повноваженнями слідчого суддю під час здійснення ним функцій судового контролю. Крім того, виходячи зі змісту положень ст.217 та 334 КПК України, чинний кримінальний процесуальний закон не допускає прийняття слідчим суддею рішень про об`єднання чи виділення матеріалів клопотань, як в одному так і у різних кримінальних провадженнях, а вказані норми КПК України не підлягають розширеному або двоякому тлумаченню.

Згідно з ухвалою АП ВАКС, під час нового судового розгляду кожне із клопотань про арешт майна, об`єднаних в одне провадження ухвалою слідчого судді ВАКС від 22 грудня 2022 року, слід розглядати окремо та надавати належну оцінку доводам сторони обвинувачення, викладеним у клопотаннях, із подальшим ухваленням рішення відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства.

При цьому колегія суддів виходить із того, що окремий розгляд кожного із клопотань про арешт майна, об`єднаних в одне провадження ухвалою слідчого судді ВАКС від 22 грудня 2022 року, був можливий виключно шляхом прийняття слідчим суддею рішення про виділення кожного з них в окреме провадження. Відтак рішення слідчого судді про виділення матеріалів за різними клопотаннями в окремі провадження були обумовлені необхідністю усунення недоліків, допущених під час попереднього розгляду вказаних клопотань, а тому такі дії слідчого судді не можуть вважатись істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону.

Відносно доводів сторони захисту щодо звернення із клопотанням та його розгляду поза межами процесуальних строків, встановлених ч.5 ст.171 КПК України та ч.1 ст.172 КПК України, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до матеріалів апеляційного провадження, обшук за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 було завершено о 20 годині 02 хвилини 05.12.2022 (т.1, а.п. 24-35).

Як зазначалось вище, 07.12.2022 детективом Національного антикорупційного бюро України було направлено до Вищого антикорупційного суду клопотання про арешт вилученого під час вказаного обшуку майна (т.3, а.п. 122-127, 129) та ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12.12.2022 було повернуто для усунення недоліків та приведення його у відповідність до вимог ст. 171 КПК України, із наданням 72-годинного строку з моменту постановлення ухвали (т.3, а.п. 128).

19.12.2022 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання з усунутими недоліками про накладення арешту на майно, вилучене під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, та того ж дня було визначено слідчого суддю для його розгляду (т.1, а.п. 1-13, 37)

Вказане клопотання було направлено 15.12.2022, тобто - у межах строку, визначеного ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12.12.2022 (т.3, а.с. 128).

Зазначене клопотання було розглянуто слідчим суддею Вищого антикорупційного суду 26.12.2022 (т.1, а.п. 69-72).

Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 26.01.2023 ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.12.2022 було скасовано та призначено новий розгляд (т. 1, а.п. 91-101).

08.02.2023 протоколом авторозподілу було визначено слідчого суддю для розгляду вказаного клопотання. Ухвалою слідчого судді ВАКС від 09 лютого 2023 року матеріали за клопотанням про арешт майна, вилученого під час обшуку нежитлових офісних приміщень, який відбувся 05 грудня 2022 року, за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , виділено в окреме провадження, за наслідками розгляду якого, було постановлено оскаржувану ухвалу від 15.03.2023.

Частиною 1 ст.173 КПК України визначені підстави для відмови у задоволенні клопотання про арешт майна. Відповідно до вказаної норми, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Чинним Кримінальним процесуальним законодавством недотримання строку, встановленого нормами ч.5 ст.171 та ч.6 ст.173КПК України, не віднесено до підстав для відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 113 КПК України процесуальні строки визначено як встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.

Оскільки за своєю юридичною природою процесуальні дії або утримання від них виступають засобом реалізації суб`єктивних прав і юридичних обов`язків учасників правовідносин, то й процесуальні строки поділяються на строки реалізації права та строки виконання обов`язку. Їх недотримання спричиняє різні правові наслідки.

Закінчення строків реалізації права призводить до втрати можливості з боку носія цього права ним скористатися. Саме строк реалізації права може бути поновлений у встановленому порядку з відновленням і втраченої у зв`язку із закінченням строку можливості реалізувати право.

Закінчення строку виконання обов`язку не спричиняє його припинення. Обов`язкова дія повинна бути виконана і після закінчення строку.

При цьому, недотримання строків, визначених абз.2 ч.5 ст.171 та ч.6 ст. 173 КПК України, породжує обов`язок для сторони кримінального провадження повернути майно, яке перебуває у її володінні, однак такий обов`язок не розповсюджується на слідчого суддю під час розгляду відповідного клопотання, оскільки, по-перше, таке майно не перебуває у його володінні, а по-друге, за наслідками розгляду клопотання про арешт майна слідчий суддя чи суд мають прийняти лише одне з рішень, визначених ст.173 КПК України - задовольнити клопотання або відмовити в його задоволенні. Будь-яке інше судове рішення по суті клопотання про арешт майна, зокрема про зобов`язання повернути вилучене майно, буде виходити за межі повноважень, якими наділений слідчий суддя/суд чинним процесуальним законодавством.

Як вбачається з матеріалів провадження, власники майна, вилученого під час обшуку нежитлових офісних приміщень, який відбувся 05 грудня 2022 року, за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 з відповідним клопотаннями до детектива або прокурора у даному кримінальному провадженні не звертались.

Виходячи із викладеного, колегія суддів відхиляє вимоги апеляційних скарг в наведеній частині.

Що стосується доводів апеляційних скарг стосовно протиправного утримання майна, вилученого 05.12.2022 за результатами обшуку нежитлових офісних приміщень за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, колегія суддів оцінює такі доводи наступним чином.

Відповідно до положень ст.16 КПК України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом. На підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом, допускається тимчасове вилучення майна без судового рішення.

Положеннями ст.ст.167, 168, 236 КПК України встановлені правові підстави вилучення речей, які мають значення для кримінального провадження до вирішення питання про арешт майна.

В свою чергу, норми абз.2 ч.5 ст.171 та ч.6 ст. 173 КПК України встановлюють часові межі протягом яких має бути вирішено питання про арешт вилученого майна.

Як вже зазначалось, недотримання строків, визначених абз.2 ч.5 ст.171 та ч.6 ст. 173 КПК України, породжує обов`язок для сторони кримінального провадження, яка утримує майно, повернути майно, яке перебуває у її володінні, однак такий обов`язок не може бути покладений на слідчого суддю під час розгляду відповідного клопотання, оскільки до повноважень останнього законодавцем віднесено лише визначення наявності чи відсутності підстав для обмеження правомочностей відносно такого майна.

Одночасно з цим, оскарження дій чи бездіяльності слідчого, прокурора, у звязку з утриманням майна поза межами строків, визначених Кримінальним процесуальним кодексом України, не є предметом судового контролю під час вирішення клопотання про арешт майна.

Виходячи з наведеного, колегія суддів відхиляє доводи апеляційних скарг в цій частині.

Відносно доводів апеляційної скарги захисника ОСОБА_7 щодо невстановлення слідчим суддею всупереч вимогам ч.3 ст.132 КПК України наявності обґрунтованої підозри відносно ОСОБА_13 , колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Загальні приписи застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі і арешту майна, містяться у статтях 131, 132 КПК України.

Так, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна (ст. 131 КПК України).

Відповідно до ч.3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що в розумінні п.1 ч.3 ст. 132 КПК України мова йде не виключно про необхідність існування у кримінальному провадженні такого процесуального документа як повідомлення про підозру, але про наявність у сторони обвинувачення припущення про вчинення особою певного діяння, що ґрунтується на об`єктивних відомостях, які можна перевірити в ході розслідування та які спонукали б вдатися до практичних дій, щоб з`ясувати, чи є така підозра дійсно обґрунтованою.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (абзац 2 частини 1 статті 170 КПК).

Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів (п.1 ч. 2 ст. 170 КПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно із п.п. 1, 2, 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Виходячи зі змісту вказаних вимог кримінального процесуального законодавства, за наявності достатніх підстав вважати, що речі відповідають ознакам речових доказів, на них може бути накладено арешт безвідносно наявності у особи статусу підозрюваного. Натомість, слідчий суддя має встановити чи наявне на відповідному етапі досудового розслідування обгрунтоване припущення про вчинення кримінального правопорушення, яке потребує застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна та виправдовує такий ступінь втручання у права особи.

Слідчим суддею на підставі матеріалів провадження було належним чином досліджено та оцінено обставини ймовірного вчинення злочину, у тому числі - за участі ОСОБА_13 , а також враховано наявність письмового повідомлення про підозру ОСОБА_13 від 06.12.2022 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.3 ст.369 КК України (т.3, а.п. 3-11).

З наведених обставин слідчий суддя належним чином врахував можливість накладення арешту на речі, вилучені у ОСОБА_13 (мобільний телефон Apple iPhone A2628, imei: НОМЕР_1 та планшет Apple iPad A2013, s/n НОМЕР_2 ), з метою забезпечення їх використання у якості речових доказів, встановив розумність та співрозмірність такого обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для володільця.

Враховуючи викладене, колегія суддів відхиляє даний довід апеляційної скарги.

Відносно доводів сторони захисту щодо встановлення слідчим суддею обставин на підставі документів, здобутих після звернення прокурора із клопотанням про арешт, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 26 КПК України).

До клопотання про арешт майна також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання (ч. 2 ст. 171 КПК України).

У апеляційних скаргах учасники судового провадження вказували на помилковість висновків слідчого судді щодо можливості обґрунтування ухвали від 15.03.2023 матеріалами, здобутими органом досудового розслідування у період січня-березня 2023 року, тобто - після звернення до суду із клопотанням про арешт майна, зокрема - протоколами огляду та постановами про призначення експертиз.

Колегія суддів виходить з того, що норми КПК України не обмежують слідчого, прокурора, а так само і сторону захисту у реалізації своїх повноважень щодо обстоювання своєї позиції до моменту прийняття слідчим суддею рішення по суті відповідного клопотання, зокрема шляхом надання додаткових матеріалів та доказів. А відтак, слідчий суддя під час здійснення розгляду клопотання про арешт майна, уповноважений надати оцінку усім наявним матеріалам та документам, в тому числі поданим учасниками провадження на обґрунтування своєї позиції на відповідній стадії судового розгляду.

Крім того, необхідність накладення арешту на вилучене під час обшуку майно не грунтується на документах, здобутих у період січня-березня 2023 року. Такими матеріалами лише підтверджуються висновки, зроблені детективом під час проведення обшуку 05.12.2022, відносно необхідності вилучення речей (мобільних телефонів, планшетів тощо) у зв`язку із наявністю в них інформації, що може мати значення для кримінального провадження № 52022000000000057.

Протоколи огляду вилученого майна і постанови про призначення експертного дослідження електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку у розумінні КПК України не є обов`язковими документами, без наявності яких сторона обвинувачення позбавлена можливості реалізувати свої повноваження щодо доведення необхідності накладення арешту на майно.

А тому, з урахуванням викладеного, колегія суддів відхиляє даний довід апеляційної скарги.

Відносно доводів апеляційної скарги представника ОСОБА_8 щодо невідповідності мобільного телефону, вилученого у ОСОБА_12 , вимогам ст. 98 КПК України, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Арешт на майно третіх осіб, накладений з метою збереження речових доказів (п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України), накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Згідно із п.п. 1, 2, 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно зі статтею 98 КПК України речові докази - це матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

У частині 3 ст. 99 КПК України законодавець визначив, що оригіналом документа є сам документ, а оригіналом електронного документа ще й його відображення, якому надається таке ж значення як документу.

При цьому відповідно до ч. 1 ст. 99 КПК України документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об`єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.

Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

У разі необхідності слідчий чи прокурор виготовляє за допомогою технічних, програмно-технічних засобів, апаратно-програмних комплексів копії інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, електронних комунікаційних системах, інформаційно-комунікаційних системах, комп`ютерних системах, їх невід`ємних частинах. Копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста.

Відповідно до матеріалів провадження, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.11.2022 було надано дозвіл на проведення обшуку нежитлових офісних приміщень, за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 з метою відшукання речей, у тому числі мобільних телефонів, якими користуються ОСОБА_13 , ОСОБА_17 , ОСОБА_11 , ОСОБА_19 , ОСОБА_18 , ОСОБА_16 та на яких містяться відомості, документи, зображення, інші файли або листування зі службовими особами органів місцевого самоврядування та виконавчої влади щодо діяльності злочинної організації на території міста Одеса під керівництвом ОСОБА_13 та ОСОБА_17 з жовтня 2021 по теперішній час, прийняття Одеською міською радою чи органами виконавчої влади рішень в їхніх інтересах щодо надання/отримання неправомірної вигоди (т.1, а.п. 17-23).

На виконання вказаної ухвали від 26.11.2022, 05.12.2022 було проведено обшук нежитлових офісних приміщень, за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , під час якого було віднайдено мобільний телефон iPhone Apple A2628, imei: НОМЕР_3 , належний ОСОБА_12 .

ОСОБА_12 повідомила пароль логічного захисту, однак з підстав необхідності проведення його експертного дослідження, а також копіювання інформації із залученням спеціаліста відносно листування із ОСОБА_13 та/або іншими особами, які відвідували його кабінет, зокрема - посадовими особами Одеської міської ради, детективом було прийняте рішення про вилучення вказаного мобільного телефону (т.1, а.п.24-35).

Постановою від 06.12.2023, серед іншого, мобільний телефон iPhone Apple A2628, imei: НОМЕР_3 , належний ОСОБА_12 , було визнано речовим доказом (т.3, а.с. 33-41).

У клопотанні від 15.12.2022 прокурор прохав накласти арешт на вилучені під час обшуку нежитлових офісних приміщень (за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2) речі, у тому числі - мобільний телефон, що належить ОСОБА_12 (т.1, а.п. 3-13). Обґрунтування необхідності накладення арешту на зазначений мобільний телефон є ідентичним обґрунтуванню необхідності його вилучення, зазначеному у протоколі обшуку.

Мобільний телефон ОСОБА_12 оглядався із 11 години 57 хвилин 04.01.2023 до 15 години 32 хвилин 13.02.2023 (з перервами), за результатами чого детективом було складено протокол огляду від 13.02.2023 із додатками (т.3, а.п.81-88). Додатки до цього протоколу є роздруківками фотофіксації файлів, яку було здійснено під час проведення огляду.

Оскільки під час здійснення огляду мобільного телефону ОСОБА_12 детективом було віднайдено інформацію, що має значення для здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №52022000000000057, його вміст може бути використано як доказ у кримінальному провадженні відповідно до ст. 98 КПК України.

Відповідно до вимог ст.99 КПК України, електронні файли, скопійовані із матеріального носія, визнаються оригіналами та мають рівнозначну юридичну силу із файлами, які зберігаються на матеріальному носії.

В той же час, із матеріалів провадження не вбачається, що, не зважаючи на тривалий час, протягом якого зазначений мобільний телефон перебував у розпорядженні органу досудового розслідування, стороною обвинувачення були вчинені дії, спрямовані на фіксацію інформації, що містилась на вилученому мобільному телефоні, шляхом залучення спеціаліста з метою копіювання вмісту телефону. Також матеріали провадження не містять висновків про необхідність відновлення інформації, що могла бути вилучена власником із зазначеного мобільного телефону.

В матеріалах провадження містяться постанови детектива НАБУ про призначення комплексних судової телекомунікаційної та комп`ютерно-технічної експертиз від 17.01.2023, 18.01.2023 та 13.03.2023 (т.3, а.п. 132-138, 192-196), відповідно до яких у кримінальному провадженні №52022000000000057 було призначено судові експертизи матеріальних носіїв інформації, вилучених 05.12.2022 під час обшуку нежитлових офісних приміщень за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 . В той же час, рішення про проведення судової експертизи мобільного телефону ОСОБА_12 детективом не приймалось.

Таким чином, враховуючи, що на час постановлення оскаржуваної ухвали у слідчого судді були відсутні відомості щодо наявності підстав, визначених КПК України, для утримання зазначеного мобільного терміналу, зокрема, підтвердження, що стороною обвинувачення протягом тривалого часу (з 05.12.2022 по 15.03.2023) вживались заходи, спрямовані на фіксацію вмісту такого терміналу, шляхом копіювання його вмісту, однак здійснити таке копіювання не вбачалось за можливе, що обумовлювало б необхідність призначення відповідної судової експертизи, накладення арешту на мобільний телефон ОСОБА_12 за наведених обставин не було виправданим.

У зв`язку з викладеним, колегія суддів доходить висновку, що оскаржувана ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду в частині накладення арешту на мобільний телефон iPhone Apple A2628, imei: НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_12 , підлягає скасуванню.

5. Висновки суду

Згідно із ч.ч. 1,2 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу повністю чи частково та ухвалити нову ухвалу.

Розглянувши апеляційні скарги захисника підозрюваного ОСОБА_11 - адвоката ОСОБА_6 та захисника підозрюваного ОСОБА_13 - адвоката ОСОБА_7 , колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для їх задоволення.

За результатами розгляду апеляційної скарги представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт ОСОБА_12 - адвоката ОСОБА_8 , колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування ухвали слідчого судді в частині арешту мобільного телефону iPhone Apple A2628, imei: НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_12 . Враховуючи, що в апеляційній скарзі адвоката ОСОБА_8 ставилась вимога про скасування оскаржуваної ухвали в цілому та постановлення нового рішення, яким слід відмовити у задоволенні клопотання прокурора про арешт, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 418, 532 КПК України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги захисника підозрюваного ОСОБА_11 - адвоката ОСОБА_6 та захисника підозрюваного ОСОБА_13 - адвоката ОСОБА_7 - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт ОСОБА_12 - адвоката ОСОБА_8 - задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.03.2023 - скасувати в частині накладення арешту на мобільний телефон iPhone Apple A2628, imei: НОМЕР_3 , належний ОСОБА_12 .

В цій частині постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора у кримінальному провадженні № 52022000000000057 ОСОБА_14 в частині накладення арешту на мобільний телефон iPhone Apple A2628, imei: НОМЕР_3 , належний ОСОБА_12 .

В решті ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.03.2023 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: ОСОБА_2

Судді: ОСОБА_3

ОСОБА_4