Рішення

від 03.04.2023 по справі 201/2201/23

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/2201/23

Провадження № 2/201/1400/2023

РІШЕННЯ

Іменем України

03 квітня 2023 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді Наумової О.С., за участю секретаря судового засідання Моренко Д.Г., розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

24.02.2023р. ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська із позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя (а.с. 2 4).

Ухвалою судді від 28.02.2023р. відкрито провадження по справі та призначено розгляд в порядку загального позовного провадження (а.с. 42).

Підготовче засідання у справі закрите 28.03.2023р. і справа призначена до судового розгляду по суті (а.с.59).

В обґрунтування позову позивач посилався на те, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 22.05.2009р. Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20.09.2021р. у справі № 201/8254/21 шлюб розірвано.

За час перебування у шлюбі, а саме, 03.12.2013р. за договорами купівлі-продажу придбане домоволодіння і земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначене майно за домовленістю подружжя і за згодою чоловіка (позивача) зареєстроване на ім`я дружини ОСОБА_2 , але є спільним майном подружжя.

Право власності зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до звітів про оцінку ринкова вартість житлового будинку становить 1301450,00 грн., ринкова вартість земельної ділянки - 387 630,00 грн., всього 1 689 080,00 грн., із яких вартість 1/2 частини складає 844 540,00 грн, (з якої позивач сплатив судовий збір).

Майно придбане здебільше за особисті кошти позивача, отримані від продажу особистої квартири АДРЕСА_2 , про що вказано у п. 2.1. договору купівлі-продажу житлового будинку. Проте, позивач, з урахуванням інтересів дружини як матері спільної дитини, ставить питання про поділ спільного майна подружжя у рівних частках.

На підставі викладеного, просив визнати житловий будинок і земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю подружжя, здійснити його поділ, визнавши за кожним із сторін право по 1/2 частці. Також просив компенсувати судові витрати по справі».

Представник відповідача адвокатПашніна А.В. (діє на підставі ордеру від 23.03.2023р. а.с. 55) надав 28.05.2023р. відзив на позовну заяву (а.с. 48 - 54), у якому вказав, що відповідачка визнає факт набуття мана у період шлюбу, однак не погоджується з тим, що воно придбане здебільше за кошти позивача, оскільки вона також брала участь у придбанні майна, в т.ч. за рахунок коштів, які знаходились на її депозитному рахунку, її частка вкладення у придбання майна була значною. Відповідачка повністю погоджується з позовними вимогами про поділ майна подружжя, але не згодна розміром заявлених судових витрат по справі. Позивач визначив судовий збір від вартості половини спірного майна у розмірі 9 519,00 грн. Водночас у досудовій вимозі від 22.07.2022р. зазначав інші ніж у позові умови поділу. Як би позивач одразу запропонував поділити майно по 1/2 частки кожному, вона б погодилась та спір би був вирішений без звернення до суду. Враховуючи викладене, повністю визнала вимоги позивача про полі майна, однак заперечувала щодо стягнення судових витрат.

Позивач ійого представник адвокатВ`язовий В.В. (діє на підставі договору від 09.07.2022р. і ордеру від 20.07.2022р. а.с. 6-7) у судове засідання надали заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримали повністю, наполягали на стягненні судових витрат по справі, оскільки сторони не змогли досягти згоди про поділ майна у позасудовому порядку, тому позивач звернувся до суду у зв`язку із чим був вимушений сплатити судовий збір (а.с. 65).

Відповідачка таїї представник адвокатПашніна А.В. (діє на підставі ордеру від 23.03.2023р. а.с. 55) в судове засідання не з`явилися, про дату, місце та час розгляду справи були повідомлені належним чином. 28.03.2023р. представник відповідачки надав заяву, у якій просив проводити судове засідання без їх участі (а.с. 46-47).

З огляду на відсутність клопотань про перенесення судового засідання на іншу дату, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін (їх представників), за наявними в матеріалах справи доказами.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України за відсутності всіх осіб, які беруть участь у справі, суд проводить розгляд цивільної справи без фіксування технічними засобами, за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов до таких висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 22.05.2009р. Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20.09.2021р. у справі № 201/8254/21 шлюб розірвано (а.с. 13-17).

Перебуваючи у шлюбі, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 03.12.2013р., посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського МНО Гусенко О.О., за реєстровим № 6570, ОСОБА_2 придбана земельна ділянка, кадастровий номер 1210100000:03:071:0006 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 22-23).

Також, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 03.12.2013р., посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського МНО Гусенко О.О., за реєстровим № 6565, ОСОБА_2 придбаний будинок за цією ж адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 24-25).

Право власності на нерухоме майно зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Судом перевірено, що майно не перебуває під обтяженнями, в іпотеці, заставі тощо (а.с. 61 63).

Відповідно до звітів про оцінку ТОВ «Експертна оцінка майнових прав» ринкова вартість житлового будинку загальною площею 39,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , становить 1 301 450,00 грн.; ринкова вартість земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:03:071:0006 площею 0.0503 га за адресою: АДРЕСА_1 становить 387 630,00 грн. (а.с. 26, 28).

Отже, майно придбане сторонами під час перебування у шлюбі.

Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям під час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо), самостійного заробітку (доходу).

Згідно зі ст. 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Частиною 1 ст. 69 СК України встановлено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

У статті 60 СК України закріплено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Таке ж положення містить і стаття 368 ЦК України.

Частиною 1 ст. 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу.

Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку.

Відповідачка визнала вимоги позивача по поділ майна у рівних частинах.

Відповідно до абз. 3 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009р. № 2, у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Ураховуючи вищенаведене, на основі повно та всебічно досліджених доказів, у сенсі розуміння вимог чинного законодавства, та застосування його до фактичних обставин справи, з огляду на той факт, що відповідачка позовні вимоги визнала у повному обсязі, про що вказала у своєму відзиві, суд дійшов висновку, що дійсно вказане нерухоме майно було придбане сторонами під час шлюбу, тому позовні вимоги про поділ спільного майна підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд не може прийняти заперечення відповідачки про відсутність підстав для стягнення судового збору, оскільки порядок розподілу судових витрат вирішується за правилами, встановленими в статтях 141-142 ЦПК України та обов`язково здійснюється судом за результатами розгляду справи.

Положеннями ч. 1 ст. 142 ЦПК України визначено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що також кореспондується з ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Позивачем при звернені до суду сплачений судовий збір у розмірі 9519,00грн. на підставі квитанції № 0.0.2875166741.1 від 23.02.2023р. на рахунок UA49899998030313141206000004629, отримувача коштів ГУК у Дніпр.обл./Собор. р-н./22030101, код отримувача 37988155, банк отримувача Казначейство України, платник ОСОБА_1 (а.с. 1).

У зв`язку з тим, що відповідачка позовні вимоги визнала в підготовчому судовому засіданні, то позивачеві з державного бюджету підлягає поверненню 50 відсотків сплаченого при подачі позову судового збору, що становить у розмірі 4759,50грн.

Згідно ст. 141 ЦПК України з відповідачки необхідно стягнути на користь позивача решту суми сплаченого судового збору у розмірі 4759,50 грн.

Розподіл інших витрат, у т.ч. на правничу допомогу судом не здійснюється, оскільки позивач вказав лише про очікувані витрати, не надав їх розрахунку і доказі їх понесення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, 82, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя задовольнити.

Визнати спільноюсумісною власністю ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) і ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) житловий будинок загальною площею 39,4 кв.м., житловою площею 31,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 211921612101; земельну ділянку, кадастровий номер 1210100000:03:071:0006 площею 0,0503 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 212000112101.

Розділити (припинившиправо спільноїсумісної власності)між ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )і ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) житловий будинок загальною площею 39,4 кв.м., житловою площею 31,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 211921612101 і земельну ділянку, кадастровий номер 1210100000:03:071:0006 площею 0,0503 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 212000112101, а саме:

визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на 1/2 частину житлового будинку загальною площею 39,4 кв.м., житловою площею 31,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 211921612101;

визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )право власностіна 1/2частину земельноїділянки, кадастровий номер 1210100000:03:071:0006 площею 0,0503 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 212000112101;

визнати за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) право власності на 1/2 частину житлового будинку загальною площею 39,4 кв.м., житловою площею 31,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 211921612101;

визнати за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 )право власностіна 1/2частину земельноїділянки, кадастровий номер 1210100000:03:071:0006 площею 0,0503 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 212000112101.

Повернути ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з державного бюджету 50 відсотків судового збору в розмірі 4759,50 грн., сплаченого при подачі позову відповідно до квитанції № 0.0.2875166741.1 від 23.02.2023р. на рахунок UA49899998030313141206000004629, отримувача коштів ГУК у Дніпр.обл./Собор. р-н./22030101, код отримувача 37988155, банк отримувача Казначейство України, платник ОСОБА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 4759,50 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 13 квітня 2023 року.

Суддя О.С. Наумова