Рішення

від 19.04.2023 по справі 482/560/23

НОВООДЕСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

19.04.2023

Справа № 482/560/23

Номер провадження 2/482/307/2023

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2023 року м. Нова Одеса

Новоодеський районний суд Миколаївської області у складі: головуючого - судді Сергієнка С.А., за участю секретаря Алєксєєнко В.В., розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Нова Одеса справу за позовом ОСОБА_1 до Сухоєланецької сільської ради Миколаївського району Миколаївської області про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В:

17 березня 2023 року позивач звернувся до суду з позовом до Сухоєланецької сільської ради в якому просить визнати дійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 20 грудня 2022 року укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 6,618га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 4824880800:04:000:0025, яка розташована на території Бузької сільської ради (у теперішній час Сухоєланецької сільської ради) Новоодеського району (у теперішній час Миколаївського району) Миколаївської області.

На обґрунтування позову вказав, що 10 листопада 2016 року між ф/г "Радуга" в особі голови фермерського господарства Гончара А.А. та ОСОБА_3 було укладено договір оренди землі, а саме земельної ділянки площею 6,618га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Бузької сільської ради (нині Сухоєланецька сільська рада) Миколаївського району Миколаївської області, кадастровий номер 4824880800:04:000:0025. Вказаний договір оренди укладено строком на 25 років і діє до теперішнього часу.

20 грудня 2022 року між ним та ОСОБА_3 було узгоджено умови договору купівлі-продажу вищезазначеної земельної ділянки. Також було узгоджено, що протягом п`яти робочих днів між сторонами буде нотаріально посвідчено договір купівлі-продажу земельної ділянки. Того ж дня позивач у розрахунок за договором купівлі-продажу земельної ділянки передав ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 185000 гривень, на підтвердження чого Відповідач власноручно склав відповідну розписку та передав оригінал Державного акту про право власності на земельну ділянку серії III-МК № 039054 від 22 березня 2002 року.

Однак, через погане самопочуття ОСОБА_4 , в обумовлений період для підписання та посвідчення договору купівлі-продажу земельної ділянки до нотаріальної контори так і не з`явився. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер і ОСОБА_1 безповоротно втратив можливість нотаріально посвідчити договір купівлі-продажу земельної ділянки.

Починаючи з 2016 року позивач користується спірною земельною ділянкою. Між позивачем та ОСОБА_3 було обумовлено усі істотні умови договору купівлі-продажу земельної ділянки, що підтверджується розпискою, виконано його умови, але нотаріально не посвідчили у зв`язку з чим вважає за можливе визнати його дійсним та визнати за ним право власності в судовому порядку.

Посилаючись на вищевикладене та те, що сторони домовились щодо істотних умов договору купівлі-продажу нерухомого майна та відбулось повне його виконання, але неможливо нотаріально посвідчити договір, позивач просив визнати дійсним договір купівлі-продажу та визнати за ним право власності на вищевказану земельну ділянку.

У підготовче судове засідання позивач та його представник не з`явилися, представник позивача надав суду заяву про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримує, просить суд про їх задоволення.

Відповідач в судове засідання не з`явився. Представник відповідача надав суду заяву в якій зазначив, що позовні вимоги визнає та просить суд розглянути справу за його відсутності.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, уразі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У відповідності до ст. 2 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України.

За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Відповідно до ч. 1ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту. Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред`явлений позов, тобто, законодавець пов`язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб`єктивних прав або законних інтересів позивача.

Оцінивши докази по справі суд вважає, що вимоги позивача мають бути задоволеними з огляду на наступне.

Судом встановлено, що відповідно до державного акту про право власності на земельну ділянку серії IІІ-МК № 039054 від 12 березня 2002 року виданого на підставі розпорядження Новоодеської районної державної адміністрації від 22 лютого 2002 року №75 та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 27.02.2017 року ОСОБА_3 належить земельна ділянка площею 6,618га, кадастровий номер 4824880800:04:000:0025, яка розташована на території Бузької сільської ради (у теперішній час Сухоєланецької сільської ради) Новоодеського району (у теперішній час Миколаївського району) Миколаївської області, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Як видно із розписки від 20 грудня 2022 року наданої ОСОБА_3 , він отримав від ОСОБА_1 180000 грн. (повну ціну) у рахунок оплати за договором купівлі-продажу земельної ділянки площею 6,618га, кадастровий номер 4824880800:04:000:0025, яка розташована на території Бузької сільської ради (у теперішній час Сухоєланецької сільської ради) Новоодеського району (у теперішній час Миколаївського району) Миколаївської області, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Разом з тим нотаріальне посвідчення вищевказаного договору не відбулося.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 виданим Новоодеським ВРАЦС у Миколаївському районі Миколаївської області ПМУМЮ (м. Одеса) 16.01.2023 року.

Таким чином позивач втратив можливість нотаріально посвідчити договір купівлі-продажу земельної ділянки.

З 1 січня 2013 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та інших законодавчих актів», яким частину 3 ст.640 ЦК України викладено в новій редакції, згідно з якою договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення, а з частини другої статті 657 ЦК України виключено слова «та державної реєстрації». З цього часу не передбачено державної реєстрації правочину.

Згідно ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухиляється від нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним (ст. 220 ЦК України).

Однією з умов застосування ч.2 ст.220 ЦК України та визнання правочину дійсним в судовому порядку є встановлення факту безповоротного ухилення однієї із сторін від нотаріального посвідчення правочину та втрата стороною можливості з будь-яких причин нотаріально посвідчити правочин.

Позивач по справі - ОСОБА_1 домовився з ОСОБА_3 щодо усіх істотних умов договору купівлі-продажу, що підтверджується розпискою складеною у простій письмовій формі, виконали його умови, але нотаріально не посвідчили. У зв`язку з чим суд може визнати укладений між нами договір дійсним.

Згідно положень ч.4 ст. 200 та ч.4 ст.206 ЦПК України суд у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Як встановлено судом визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Таким чином, виходячи з вищевикладеного суд приходить до висновку, що хоча сторони, у відповідності до вимог законодавства, не посвідчили нотаріально договір купівлі-продажу спірного майна, але домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами і відбулося повне виконання договору, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, оскільки відбулася втрата можливості нотаріально посвідчити такий договір через смерть ОСОБА_3 .

Керуючись ст.ст. 12, 76, 141, 223, 259, 264, 265, 273, 280, 285 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 до Сухоєланецької сільської ради Миколаївського району Миколаївської області про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності - задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу від 20 грудня 2022 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , за яким ОСОБА_1 придбав земельну ділянку площею 6,618га, кадастровий номер 4824880800:04:000:0025, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Бузької сільської ради (у теперішній час Сухоєланецької сільської ради Новоодеського району (у теперішній час Миколаївського району) Миколаївської області.

Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 право власності на земельну ділянку площею 6,618га, кадастровий номер 4824880800:04:000:0025, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Бузької сільської ради (у теперішній час Сухоєланецької сільської ради) Новоодеського району (у теперішній час Миколаївського району) Миколаївської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий суддя : С.А.Сергієнко