Рішення

від 19.04.2023 по справі 904/493/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.04.2023м. ДніпроСправа № 904/493/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мілєвої І.В., озглянувши справу

за позовом Акціонерного товариства "Укртелеком", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юмин", Дніпропетровська область, с. Любимівка

про стягнення 9823,47 грн

Без виклику представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство "Укртелеком" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юмин" про стягнення 9823,47 грн, з яких: 8325,73 грн основний борг, 158,76 грн 3% річних, 1338,98 грн інфляційні втрати.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання послуг бізнес-мережі № 1003494 від 01.05.2018.

В прохальній частині позовної заяви позивач просить суд розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Господарський суд Дніпропетровської області ухвалою від 30.01.2023 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Задовольнив клопотання позивача та постановив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Ухвала від 30.01.2023 направлена відповідачу на офіційну електронну пошту 30.01.2023.

Відповідач відзив не подав.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" державна реєстрація базується на таких основних принципах, зокрема, об`єктивності, достовірності та повноти відомостей у Єдиному державному реєстрі.

Згідно з частиною 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Частиною 1 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" передбачено, що відомості про юридичну особу, громадське формування, що не має статусу юридичної особи, та фізичну особу - підприємця вносяться до Єдиного державного реєстру на підставі:

1) відповідних заяв про державну реєстрацію;

2) документів, що подаються для проведення інших реєстраційних дій;

3) відомостей, отриманих у результаті інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами державних органів.

Відповідно до пунктів 10, 18 частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема: місцезнаходження юридичної особи, інформація для здійснення зв`язку з юридичною особою: телефон, адреса електронної пошти.

Згідно із частиною 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Таким чином, відповідно до статей 9, 14, 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" на підставі поданих юридичною особою документів у Єдиному державному реєстрі зазначаються відомості про її місцезнаходження, телефон, адресу електронної пошти.

При цьому, такі дані є офіційними та повідомляються юридичною особою для забезпечення комунікації та зв`язку із нею зацікавлених осіб, у тому числі контрагентів, органів державної влади тощо.

Враховуючи викладене, отримання учасником справи ухвали суду на його офіційну електронну адресу, є належним повідомленням.

Суд наголошує на тому, що вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов`язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі.

Права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.05.2018 між Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" (оператор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юмин" (бізнес-абонент) було укладено договір про надання послуг бізнес-мережі № 1003494 (далі - договір).

Оператор надає бізнес-абоненту телекомунікаційні послуг бізнес-мережі (далі - послуги), що визначаються у замовлені послуг та відповідних угодах до цього договору, а бізнес-абонент отримує послуги, визначені у відповідних угодах, додатках та замовленні, та сплачує їх вартість. У разі зміни законодавства в сфері телекомунікацій щодо порядку надання та отримання телекомунікаційних послуг оператор та бізнес-абонент зобов`язуються з дати набрання чинності новим актом законодавства дотримуватись його положень. У такому випадку договір застосовується лише в частині, яка не суперечить чинному законодавству. (п. 1.1 договору).

Під бізнес-мережею розуміється система комплексного обслуговування бізнес-абонента, що забезпечує надання повного спектра телекомунікаційних послуг з підвищеним рівнем обслуговування (п. 1.2. договору).

Бізнес-абонент здійснює оплату замовлених послуг згідно з тарифами, зазначеними у додатках до угод до цього договору та Умовами Укртелекому (п. 4.1. договору).

Порядок оплати наданих телекомунікаційних послуг здійснюється авансовою (попередньою оплатою (внесення авансу) або в кредит). Оплата послуг проводиться у національній валюті України (п. 4.2 договору).

Розрахунок (рахунок-акт) за послуги бізнес-абонент повинен оплатити не пізніше 20 числа, що настає за розрахунковим, шляхом перерахування належної до сплати суми на розрахунковий рахунок оператора (п. 4.3 договору).

Цей договір набуває чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2022. У разі, коли жодна зі сторін за два тижні до закінчення строку дії договору не заявить про своє небажання надалі продовжувати відносини, договір вважається продовженим на кожний наступний рік на тих самих умовах (п. 5.1 договору).

Сторонами підписано замовлення про надання послуги цифрова телефонія «ISDN PRI» (а.с. 13-14).

01.05.2018 сторони підписали акт здавання-приймання виконаних робіт з підключення послуги цифрова телефонія «ISDN PRI» (а.с. 12).

Також сторонами підписано додаток № 1 до договору «Про надання послуг цифрової телефонії (послуга «ISDN PRI») для споживачів сегмента малі та середні підприємства» (а.с. 15-16) та додаток № 2 до договору «Тарифний план «Офіс-3 PRI» (а.с. 17).

Позивач зазначає, що обумовлені договором послуги надавались відповідачу належним чином. Заперечення щодо якості та вартості наданих послуг зі сторони боржника не заявлялись. АТ «Укртелеком» щомісячно виставляло відповідачу рахунки для оплати вартості наданих послуг, які частково до теперішнього часу не сплачені, внаслідок чого виникла заборгованість за період з лютого 2022 по березень 2022 року у розмірі 8325,73 грн.

Так, як зазначає позивач, відповідачу було виставлено рахунки-акти:

- № 1240000010034940.2.2022 від 28.02.2022 за електронні комунікаційні послуги за лютий 2022 року на суму 4200,00 грн з ПДВ (а.с. 18);

- № 1240000010034940.3.2022 від 31.03.2022 за електронні комунікаційні послуги за березень 2022 року на суму 4200,00 грн з ПДВ (а.с. 20).

Відповідно до п. 4.2 договору порядок оплати наданих телекомунікаційних послуг здійснюється авансовою (попередньою оплатою (внесення авансу) або в кредит). Оплата послуг проводиться у національній валюті України.

Однак, як зазначає позивач, відповідач в порушення умов договору за надані послуги не сплатив, станом на 01.02.2022 залишок авансу становив 74,27 грн, у зв`язку із чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 8325,73 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивач 18.11.2022 направив відповідачу вимогу №108 від 18.11.2022 (а.с. 22), в якій вимагав сплатити заборгованість.

В якості доказу направлення на адресу відповідача вказаної вимоги позивач надав до суду копії фіскальних чеків (а.с. 23).

Позивач зазначає, що відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 23) відповідач отримав вимогу за адресою м. Дніпро, вул. Челюскіна, 5 - 25.11.2022.

Однак, як зазначає позивач, відповідач відповідь на вимогу не надав, заборгованість не сплатив, що і стало причиною звернення до суду.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч.1 ст. 901 Цивільного кодексу України).

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 4.2 договору порядок оплати наданих телекомунікаційних послуг здійснюється авансовою (попередньою оплатою (внесення авансу) або в кредит). Оплата послуг проводиться у національній валюті України.

Розрахунок (рахунок-акт) за послуги бізнес-абонент повинен оплатити не пізніше 20 числа, що настає за розрахунковим, шляхом перерахування належної до сплати суми на розрахунковий рахунок оператора (п. 4.3 договору).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Доказів оплати наданих послуг в сумі 8325,73 грн відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення основного боргу у розмірі 8325,73 грн є правомірними та підлягають задоволенню.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3 % річних за період з 01.04.2022 по 18.11.2022 у розмірі 158,76 грн та інфляційні втрати за той же період у розмірі 1338,98 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку 3% річних та інфляційних втрат та встановлено, що він виконаний не правильно.

Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 24.04.2019 по справі №910/5625/18 сказав наступне.

«Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення становить місяць.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При цьому індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Якщо прострочення відповідачем виконання зобов`язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальність передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК України - стягнення інфляційних втрат за такий місяць.

…в розрахунок інфляційних втрат не може включатися заборгованість менше місяця.»

З наявного в матеріалах справи розрахунку вбачається, що позивач нараховує 3% річних та інфляційні втрати на спірну заборгованість за період з 01.04.2022 по 18.11.2022 на суму 8325,73грн.

Враховуючи умови п. 4.3 договору прострочення оплати на загальну суму 8325,73грн почалось 21.04.2022. 3% річних за період з 21.04.2022 по 18.11.2022 складають 145,07грн. інфляційні втрати з травня по жовтень 2022 року 1048,38грн.

З огляду на викладене, зважаючи на те, що має місце прострочення виконання зобов`язання є правомірними та такими, що підлягають частковому задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача 9519,18 грн, з яких: 8325,73 грн основного боргу, 145,07грн - 3% річних, 1048,38грн - інфляційні втрати.

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог: на позивача 83,20 грн (3,10 %), на відповідача 2600,80 грн (96,90 %).

Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юмин" (52042, Дніпропетровська область, Дніпровський район, с. Любимівка, вул. Сосонова, буд. 4, ідентифікаційний код 35339084) на користь Акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м. Київ, бул. Тараса Шевченко, буд. 18, ідентифікаційний код 21560766) 9519,18 грн, з яких: 8325,73 грн основного боргу, 145,07грн - 3% річних, 1048,38грн - інфляційні втрати, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2600,80 грн, про що видати наказ.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.

Суддя І.В. Мілєва