Ухвала

від 18.04.2023 по справі 911/166/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову в прийнятті додаткового рішення

м. Київ

18.04.2023Справа № 911/166/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Селівона А.М., розглянувши матеріали заяви

стягувача Селянського (фермерського) господарства «Кам`янка»

про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу

у справі № 911/166/22

за позовом Селянського (фермерського) господарства «Кам`янка» 71304, Запорізька область, Кам`янсько-Дніпровський район, місто Кам`янка-Дніпровська, ВУЛИЦЯ ПІВДЕННА, будинок 28 (поштова адреса: 71302, Запорізька область, Кам`янсько-Дніпровський район, місто Кам`янка-Дніпровська, вул. Центральна, 238)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Орінокко» 03115, місто Київ, ПРОСПЕКТ ПЕРЕМОГИ, будинок 67

про стягнення 135 945,20 грн.

Представники сторін: не викликались.

ВСТАНОВИВ:

Селянське (фермерське) господарство «Кам`янка» звернулося до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Орінокко» про стягнення 135 945,20 грн., а саме 120 000,00 грн. основного боргу, 1 479,45 грн. пені, 12 000,00 грн. штрафу та 2 465,75 грн. відсотків, витрат по сплаті судового збору та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 15 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог в позовній заяві позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором поставки № 76 від 08.12.2021 року в частині своєчасної поставки товару у відповідності до умов договору та здійсненої передплати, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість в розмірі вартості непоставленого товару, за наявності якої позивачем нараховані пеня, штраф та відсотки.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.01.2022 року у справі № 911/166/22 на підставі ч. 1 ст. 27, п. 1 ч. 1 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України дану позовну заяву передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.03.2022 року справу №911/166/22 передано на розгляд судді Селівону А.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.04.2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 911/166/22, приймаючи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, а також розмір заявлених позовних вимог господарським судом на підставі частини 2 статті 247 Господарського процесуального кодексу України постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.11.2022 року позов Селянського (фермерського) господарства «Кам`янка» задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Орінокко» (03115, місто Київ, проспект Перемоги 67, код ЄДРПОУ 42498208) на користь Селянського фермерського господарства «Кам`янка» (71302, Запорізька область, Кам`янсько-Дніпровський район, м. Кам`янка-Дніпровська, вул. Центральна 238, код ЄДРПОУ 30580791) 120 000 (сто двадцять тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 1242 (одну тисячу двісті сорок дві) грн. 74 коп. пені, 2071 (дві тисячі триста сімдесят одну) грн. 23 коп. процентів річних, 12 000 (дванадцять тисяч) грн. 00 коп. штрафу та 2 469 (дві тисячі чотириста шістдесят дев`ять) грн. 48 коп. судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

На примусове виконання вказаного рішення суду у даній справі 05.12.2022 року видано відповідний наказ.

Поряд із цим до відділу діловодства господарського суду від стягувача - Селянського (фермерського) господарства «Кам`янка» надійшла заява б/н від 18.11.2022 року про стягнення з відповідача (боржника) витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15000,00 грн., до якої додані докази надсилання копії вказаної заяви на адресу відповідача та відповідні докази на підтвердження понесених СФГ "Кам`янка" витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду вищевказана заява була передана на розгляд судді Селівону А.М.

Згідно вимог статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Клопотання про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина третя статті 244 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи вищевикладене та оскільки судове рішення у справі № 911/166/22 ухвалено судом в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, суд вважає за необхідне розглядати заяву стягувача - Селянського фермерського господарства «Кам`янка» про ухвалення додаткового рішення у справі № 911/166/22 без повідомлення (виклику) учасників справи.

Так, розглянувши заяву стягувача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає, що стаття 16 Господарського процесуального кодексу України закріплює за учасниками справи право на користування правничою допомогою.

За приписами статей 123, 126 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат.

Витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов`язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських об`єднань та бюро, з надання правничої допомоги щодо ведення справи в суді розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених статтями 129, 130 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до частини першої, другої статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

У відповідності до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

В свою чергу, з аналізу наведеної норми законодавства вбачається, що витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Таким чином, якщо стороною не буде документально доведено, що нею понесені витрати на правничу допомогу, а саме: не надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для стягнення таких витрат.

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Суд у позовному провадженні є арбітром, що надає оцінку ти доказами і доводам, що наводяться сторонами у справі, тобто суд не може діяти на корить будь-якої зі сторін, що не відповідатиме основним принципам господарського судочинства.

Суд наголошує, що відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При цьому розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, Верховний Суд у постанові від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19.

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача.

У відповідності до пункту 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 6 "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Суд зазначає, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-8/1427 від 18.11.2003 року "Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини").

Суд звертає увагу заявника, що покладення на відповідача витрат на правничу допомогу, не є позовною вимогою (з цієї суми не сплачується судовий збір, крім того при зверненні з позовом вона може вказуватись орієнтовно), а є частиною судових витрат, обґрунтованість стягнення яких вирішується на підставі процесуального законодавства та поданих стороною доказів.

Як встановлено судом за матеріалами справи, зазначені позивачем в позовній заяві до стягнення з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15000,00 грн. були розглянуті судом під час розгляду справи № 911/166/22 по суті та рішенням Господарського суду міста Києва від 08.11.2022 року, яке набрало законної сили 29.11.2022 року, в стягненні з відповідача витрат позивача на правову допомогу в сумі 15000,00 грн. було відмовлено.

Зокрема, з мотивувальної частини рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2022 року у справі № 911/166/22 вбачається, що за відсутності належних та допустимих доказів розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд з урахуванням, в тому числі, постанови Верховного Суду від 05.06.2018 року у справі № 904/8308/17, дійшов висновку про недоведеність суду відповідних вимог згідно з приписами статті 74 ГПК України.

Отже, здійснивши порівняльний аналіз суб`єктного складу сторін, змісту та розміру заявлених до стягнення з відповідача витрат позивача на професійну правничу допомогу у справі № 911/166/22, заявлених в позовній заяві та заяві б/н від 18.11.2022 року суд доходить висновку, що вирішення судом відповідної заяви СФГ "Кам`янка" у даній справі фактично полягатиме у переоцінці обставин, встановлених рішенням суду від 08.11.2022 року у справі № 911/166/22, яке набрало законної сили.

При цьому судом прийнято до уваги, що доповнення первісно поданих доказів на підтвердження понесених витрат на правову допомогу за умови посилання як на підстави стягнення витрат на тотожні докази та факти, тобто звернення позивача до суду з даною заявою, по суті, фактично розцінюються судом як намагання переглянути судове рішення у вказаній справі № 911/166/22, яке у відповідній частині ухвалене не на користь заявника, та отримати нове рішення в частині розподілу судових витрат у спосіб, що не передбачений чинним законодавством.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить, що скасування остаточних судових рішень є порушенням принципів неприпустимості повторного розгляду одного разу вирішеної справи і правової визначеності, а отже положень ст. 6 Європейської Конвенції з прав людини.

Принцип неприпустимості повторного розгляду одного разу вирішеної судом справи закріплює, що жодна із сторін не може вимагати перегляд остаточного і того, що набрало законної сили рішення тільки з метою проведення повторного слухання та отримання нового рішення. Повноваження щодо перегляду справи здійснюється з метою виправлення судових помилок, неправильного відправлення правосуддя, а не перегляд у по суті (справи «Бурлеску проти Румунії», «Пономарьов проти України», «Христов проти України»).

В свою чергу суд наголошує, що відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

З урахуванням вищевикладеного, оскільки однією з обов`язкових передумов розгляду заяв згідно ст. 244 ГПК України є не вирішення питання про судові витрати під час ухвалення рішення, та зважаючи на встановлення під час розгляду даної заяви існування рішення Господарського суду міста Києва у справі №911/166/22, яке набрало законної сили та в якому вирішено по суті питання про розподіл судових витрат, в тому числі в частині витрат на професійну правничу допомогу, з наданням правової оцінки у такому рішенні обставинам та підставам вимог, заявленим у даній справі, суд не вбачає правових підстав для переоцінки таких обставин та задоволення заяви стягувача у справі № 911/166/22 про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 231, 234, 235, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити стягувачу - Селянському (фермерському) господарству «Кам`янка» в прийнятті додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 911/166/22.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.М.Селівон