Ухвала

від 18.04.2023 по справі 910/5612/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

18.04.2023Справа № 910/5612/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Андреїшиної І.О., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Лиманський" (57550, Миколаївська область, Очаківський район, с. Куцуруб, вул. Очаківська, 120, ідентифікаційний код 00414078)

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкерман Україна» (04050 м. Київ, вул. Мельникова, 12а, оф. 7, ідентифікаційний код 39169035) та

2) Приватного акціонерного товариства «Одесавинпром» (68262, Одеська область, Білгород-Дністровський район, село Розівка, вул. Привокзальна, 1-А, ідентифікаційний код 00412027)

про стягнення 1 454 460,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва з позовом звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Лиманський" до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкерман Україна» та Приватного акціонерного товариства «Одесавинпром» про стягнення заборгованості за договором поставки № ВМШИ/30/11/20/11/20 від 30.11.2020 у розмірі 1 454 460,00 грн.

Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд зазначає, що позовну заяву подано без додержання вимог ст. 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, також суд дійшов висновку, що заяву слід залишити без руху та надати заявнику час для усунення недоліків, встановлених при подані заяви, виходячи з наступного.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Абзацом 27 пункту 2 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270, (далі - Правила) передбачено, що документом, який підтверджує надання послуг поштового зв`язку, є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

У відповідності до п. 19 Правил внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою.

Внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення (п. 59 Правил).

Згідно п. 61 Правил у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові.

На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Враховуючи наведені вище норми та вимоги встановлені ст. 164, 172 ГПК України, належним доказом надіслання сторонам копій позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів є - оригінал опису вкладення до поштового відправлення, який повинен містити вичерпний перелік найменувань документів, що надсилаються, а також оригінал розрахункового документу, виданий поштовим відділенням.

Правові висновки щодо необхідності наявності номеру поштового відправлення на описі вкладення у цінний лист також викладені у постановах Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 910/28408/15 та від 26.03.2020 у справі № 910/9962/16, від 24.12.2020 № 916/2110/20.

Однак, всупереч наведеним вище вимогам, у якості доказів направлення відповідачам копії позовної заяви заявником надано, зокрема, оригінали описів вкладення у цінний лист від 06.04.2023 на яких відсутнє зазначення номеру поштового відправлення.

Також відповідно до ст. 91 Господарського процесуального кодексу України письмові докази, до яких належать і документи, подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Зокрема, учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Відповідно до ч.1 ст.10 Господарського процесуального кодексу України господарське судочинство здійснюється державною мовою.

Окрім того, відповідно до частини 4 зазначеної статті Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.

За приписами частини 1 статті 12 Закону України «Про судоустрій статус суддів» судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою.

Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 14 грудня 1999 року у справі № 10-рп/99, українська мова як державна є обов`язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації, тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина 5 статті 10 Конституції України).

Суд наголошує, що до письмових доказів, викладених іноземною мовою, повинні додаватися переклади українською мовою, засвідчені належним чином. Вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально засвідченою в порядку статті 79 Закону України «Про нотаріат». Пунктом 2.1. глави 8 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України № 296/5 від 22.02.2012, визначено, якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус за правилами, передбаченими цим Порядком.

Дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.06.2019 у справі № 910/4473/17.

Зважаючи на наведене вище, позивач повинен надати суду належним чином засвідчений переклад на українську мову договору поставки № ВМШИ/30/11/20/11/20 від 30.11.2020.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Суд зазначає, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога до відповідача (кожного з відповідачів), а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

Разом з тим, як вбачається зі змісту позовної заяви, детальні розрахунки пені, інфляційних втрат та 3% позивач планує надати суду додатково.

Однак, позивачем при зверненні до суду з даним позовом заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача суму основної заборгованості (1 454 460,00 грн) та у прохальній частині позовної заяви відсутні такі позовні вимоги як стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних.

Відповідно до ч. 1 ст. 163 Господарсського процесуального кодекс України ціна позову визначається:

1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку;

2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна;

3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Суд звертає увагу позивача на те, що процесуальними нормами не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових".

Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви (п. 5.20 постанови Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 23.01.2020 у справі № 925/186/19).

Суд зауважує, що судове рішення за результатами вирішення спору не може бути абстрактним або умовним, а повинно містити відповідні закону або договору способи захисту прав та інтересів позивача за чітко визначеним переліком вимог.

Враховуючи наведене суд дійшов висновку, що заявником позову не додержано вимог, встановлених ст. 164 ГПК України, а саме до позову не додано доказів - відповідно до ст. 91 ГПК України документів в оригіналах або в належним чином засвідченій копіях, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Також відповідно до ст. 91 ГПК України письмові докази, до яких належать і документи, подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Зокрема, учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Пунктом 5.26 «Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів ДСТУ 4163:2020», чинній від 01.09.2021) встановлено, що відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчують відбитком печатки юридичної особи, структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) юридичної особи або печатки «Для копій».

Разом з цим, як убачається з додатків до вказаного позову, в якості доказів позивачем до позову додано ксерокопії документів, які частково не є незасвідченими у встановленому законом порядку копіями документів, оскільки не містять дати засвідчення копії.

Подання позову включає в себе дії позивача (самостійно або через представників) щодо його безпосереднього звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції Господарського суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника (ч. 3 ст. 56 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 58 ГПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтвердженні, зокрема, довіреністю фізичної або юридичної особи (п. 1 ч. 1 ст. 60 ГПК України).

Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами (ч. 3 ст. 60 ГПК України).

Крім того, додані до позовної заяви документи частково засвідчені адвокатом В.Є. Голубом. При цьому, до матеріалів позовної заяви не надано жодних доказів, які б підтверджували наявність у відповідної особи повноважень на засвідчення від імені позивача копій документів.

Відповідно до частини 4 статті 60 Господарського процесуального кодексу України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

За вимогами частини 3 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Враховуючи наведене суд дійшов висновку, що заявником позову не додержано вимог, встановлених ст. 164 ГПК України, а саме до позову не додано доказів - відповідно до ст. 91 ГПК України документів в оригіналах або в належним чином засвідченій копіях, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Лиманський" підлягає залишенню без руху.

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Керуючись ст. 162, 164, 174, ч. 2 ст. 232, ст. 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Лиманський" залишити без руху.

2. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю "Лиманський" спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:

- заяви з узгодженням позовних вимог;

- заяви про усунення недоліків позовної заяви, до якої додати належні та допустимі докази направлення копії позовної заяви з додатками на адресу відповідача, які б підтверджували надання поштових послуг (оригіналів описів вкладення у цінний лист, які повинні містити номер поштового відправлення та розрахункового документу (фіскального чеку);

- належним чином засвідчений переклад на українську мову договору поставки № ВМШИ/30/11/20/11/20 від 30.11.2020;

- доказів на підтвердження повноважень адвоката Голуба В.Є. засвідчувати від імені позивача копії документів;

- доказів направлення заяви про усунення недоліків позовної заяви з доданими документами відповідачу.

3. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю "Лиманський" строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Дата підписання ухвали 18.04.2023

Суддя І.О. Андреїшина