Рішення

від 06.04.2023 по справі 914/3118/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.04.2023 справа № 914/3118/22

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М. розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Комунального некомерційного підприємства "5-а міська клінічна поліклініка м.Львова"

до відповідача Фізичної особи-підприємця Мінко Анни Вікторівни

про визнання недійсними додаткових угод до договору про закупівлю №3235М від 14.03.2022 та стягнення безпідставно збережених коштів в сумі 250776,65 грн.

за участю представників:

від позивача Сеньків О.І.

від відповідача не з`явився

Суть спору: Комунальне некомерційне підприємство "5-а міська клінічна поліклініка м.Львова" звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до відповідача Фізичної особи-підприємця Мінко Анни Вікторівни про визнання недійсними додаткових угод та стягнення безпідставно збережених коштів. Зокрема позивач у позовній заяві просить:

- визнати недійсною додаткову угоду №1 від 22.03.2022 до договору про закупівлю №3235M від 14.03.2022, укладену між Комунальним некомерційним підприємством "5-а міська клінічна поліклініка м.Львова" та Фізичною особою-підприємцем Мінко Анною Вікторівною;

- визнати недійсною додаткову угоду №2 від 31.03.2022 до договору про закупівлю №3235M від 14.03.2022, укладену між Комунальним некомерційним підприємством "5-а міська клінічна поліклініка м. Львова" та Фізичною особою-підприємцем Мінко Анною Вікторівною;

- стягнути з Фізичної особи-підприємця Мінко Анни Вікторівни на користь Комунального некомерційного підприємства "5-а міська клінічна поліклініка м.Львова" безпідставно збережені кошти в сумі 250776,65 грн.

Ухвалою суду від 13.12.2022р. справу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання вказаною ухвалою суду призначено на 10.01.2023.

В судовому засіданні 10.01.2023 суд ухвалив відкласти підготовче засідання на 07.02.2023. В судовому засіданні 07.02.2023 суд ухвалив продовжити строк підготовчого провадження у справі та відкласти підготовче засідання на 21.02.2023. В судовому засіданні 21.02.2023 суд ухвалив відкласти підготовче засідання на 28.02.2023.

Ухвалою суду від 28.02.2023 заяву (вх.№486/23 від 06.02.2023) про зміну підстав позову приєднано до матеріалів справи як додаткове обґрунтування підстав позову, приєднано до матеріалів справи докази, зазначені в пункті 2 відповіді на відзив та пункті 2 заяви про зміну підстав позову та відмовлено у задоволенні клопотання (вх.№104/23 від 10.01.2023) про призначення експертизи.

Крім того, вказаною ухвалою суду від 28.02.2023 було закрито підготовче провадження у справі №914/3118/22 та призначено її до судового розгляду по суті на 16.03.2023р.

В судовому засіданні 16.03.2023 суд ухвалив відмовити в задоволенні поданого відповідачем клопотання про витребування доказів та долучення доказів до матеріалів справи з огляду на таке.

Обґрунтовуючи подане клопотання відповідач зазначає про те, що із долученої позивачем заяви про зміну підстав позову разом з доданими до неї копіями документів вбачається, що слідчим відділом Відділу поліції №1 Львівського районного управління поліції №2 ГУНП у Львівській області здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022141390000628, предметом дослідження у якому була закупівля ДК 021:2015-32350000-1 - Частини до аудіо- та відеообладнання (Рентгенівська плівка) за результатами проведеного тендеру (ідентифікатор торгів: UA-2022-01-31-005874-с) за договором № 3235М від 14.03.2022.

Як вказано у клопотанні, за версією слідства посадові особи Комунального некомерційного підприємства "5-а міська клінічна поліклініка м.Львова" неналежно виконуючи свої службові обов`язки під час здійснення вказаної закупівлі спричинили своїми умисними діями істотну шкоду державним інтересам.

При цьому, як зазначив відповідач, 11.01.2023 під час проведення досудового розслідування Комунальне некомерційне підприємство "5-а міська клінічна поліклініка м.Львова" було залучено як потерпілого у даному кримінальному провадженні, а згідно з ухвалою Залізничного районного суду м.Львова від 31.01.2023 у справі №462/667/23 до Залізничного районного суду м.Львова 30.01.2023 надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12022141390000628 від 26.08.2022 про обвинувачення ОСОБА_1. у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 364 Кримінального кодексу України, до якого долучено, окрім іншого, цивільний позов (копію даної ухвали відповідач одержав 14.03.2023).

На переконання відповідача цивільний позов у вказаному кримінальному провадженні має важливе значення для всебічного та об`єктивного розгляду і вирішення даної справи №914/3118/22, оскільки дана справа та кримінальне провадження пов`язані між собою, предметом дослідження в обох справах є закупівля ДК021:2015-32350000-1 - Частини до аудіо- та відеообладнання (Рентгенівська плівка) за результатами проведеного тендеру (ідентифікатор торгів: UA-2022-01-31-005874-с) за договором №3235М від 14.03.2022, з огляду на що, на думку відповідача, позови заявлені з тих самих підстав, до різних відповідачів, однак в інтересах одного позивача, а задоволення одного позову може повністю або частково виключити задоволення іншого позову в частині стягнення коштів задля уникнення подвійного стягнення.

Як вказано у клопотанні про витребування доказів та долучення доказів до матеріалів справи, 14.03.2023 відповідач звернувся до керівника Франківської окружної прокуратури міста Львова з запитом про надання копії цивільного позову у кримінальному провадженні №12022141390000628 від 26.08.2022 про обвинувачення ОСОБА_1. у вчиненні кримінального правопорушення, однак відповіді станом на дату подання клопотання у даній справі №914/3118/22 не отримав.

При цьому, обґрунтовуючи подане клопотання відповідач зазначив, що воно не було подане ним у встановлений строк з причин, що не залежали від нього, оскільки Фізична особа-підприємець Мінко Анна Вікторівна не є стороною у кримінальному провадженні №12022141390000628 від 26.08.2022, не має доступу до матеріалів кримінального провадження, не отримує повідомлень щодо процедури його розгляду від прокурора та суду, з огляду на що не було інформації про скерування вказаного кримінального провадження разом з цивільним позовом до Залізничного районного суду м.Львова.

Враховуючи вищезазначене Фізична особа-підприємець Мінко Анна Вікторівна просить:

- долучити до матеріалів справи копію ухвали Залізничного районного суду м.Львова від 31.01.2023 у справі №462/667/23 та витяг з реєстру справ Залізничного районного суду м.Львова про дату розгляду та склад учасників справи №462/667/23;

- витребувати з Франківської окружної прокуратури міста Львова копію цивільного позову у кримінальному провадженні №12022141390000628 від 26.08.2022 про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 364 Кримінального кодексу України.

Так, відповідно до частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України, учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (частина 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши подане клопотання, враховуючи предмет та підстави позову у даній справі, суд зазначає, що ухвала Залізничного районного суду м.Львова від 31.01.2023 у справі №462/667/23 та встановлені в ній обставини, а також цивільний позов у кримінальному провадженні №12022141390000628 від 26.08.2022 не мають значення для вирішення спору у даній справі про визнання недійсними додаткових угод та стягнення з Фізичної особи-підприємця Мінко Анни Вікторівни на користь Комунального некомерційного підприємства "5-а міська клінічна поліклініка м.Львова" безпідставно збережених коштів.

Зібрані у межах підготовчого провадження докази дозволяють встановити та оцінити обставини, які є предметом судового розгляду у даній справі.

Необхідно зазначити, що згідно із статтею 194 Господарського процесуального кодексу України, завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів.

Отже, враховуючи наведене суд дійшов висновку відмовити у задоволенні клопотання Фізичної особи-підприємця Мінко Анни Вікторівни про витребування доказів та долучення доказів до матеріалів справи.

Крім того, в судовому засіданні 16.03.2023 суд ухвалив відмовити в задоволенні поданого відповідачем клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальному провадженні № 12022141390000628 від 26.08.2022 з огляду на таке.

Як стверджує відповідач, пов`язаність справ полягає у тому, що рішення суду, який розглядає кримінальне провадження, встановить обставини, які можуть вплинути на оцінку доказів у даній справі, а також факти, які можуть мати преюдиціальне значення, тобто на переконання відповідача ці обставини мають значення для даної справи.

Як вказано у клопотанні, метою зупинення провадження у справі до розгляду пов`язаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів, тощо, що не можуть бути з`ясовані та встановлені у даному процесі, проте, мають значення для даної справи.

Відповідач також зазначає, що оскільки у кримінальному провадженні заявлено цивільний позов в інтересах Комунального некомерційного підприємства "5-а міська клінічна поліклініка м.Львова" про відшкодування збитків, тому судове рішення у кримінальному провадженні в частині вирішення цивільного позову матиме важливе значення для даної справи, а саме у випадку задоволення цивільного позову відпадуть підстави для задоволення позову у даній господарській справі в частині стягнення коштів.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Необхідно зазначити, що твердження відповідача про те, що у випадку задоволення цивільного позову відпадуть підстави для задоволення позову у даній господарській справі в частині стягнення коштів є помилковим, адже наявність чи відсутність підстав для визнання недійсними додаткових угод до договору за результатами розгляду даної справи впливатиме на наявність чи відсутність підстав для стягнення з Фізичної особи-підприємця Мінко Анни Вікторівни грошових коштів.

Разом з тим, також потрібно зазначити, що в даному випадку відсутня об`єктивна неможливість розгляду цієї справи №914/3118/22 до вирішення справи у кримінальному провадженні №12022141390000628 від 26.08.2022, адже зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду у даній справі.

Крім того, відповідно до частини 3 статті 195 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1 - 3-1 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини 1 статті 228 цього Кодексу.

Таким чином, враховуючи наведене, суд дійшов висновку відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі.

В судовому засіданні 16.03.2023 суд також ухвалив відкласти розгляд справи по суті на 06.04.2023.

Представник позивача в судовому засіданні 06.04.2023 позовні вимоги підтримав повністю, позов просив задовольнити з підстав, що наведені у позовній заяві, відповіді на відзив, а також у заяві про зміну підстав позову, яку суд приєднав до матеріалів справи як додаткове обґрунтування підстав позову.

Відповідач явку представника в судове засідання 06.04.2023 не забезпечив, однак представник відповідача подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з його участю в іншому судовому процесі в Луцькому міськрайонному суді Волинської області у справі №161/3349 /23.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи на іншу дату.

Розглянувши клопотання про відкладення розгляду справи, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Необхідно зазначити, що представник відповідача належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового засідання, оскільки він був присутній в попередньому судовому засіданні, в якому суд ухвалив відкласти розгляд справи на 06.04.2023 на 14:15 год.

Як вбачається зі змісту клопотання, причиною неявки до суду представника Фізичної особи-підприємця Мінко Анни Вікторівни є надання переваги участі у розгляді справи, що розглядається іншим судом.

Суд виходить з того, що якщо представники сторін не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи її розгляду, він може вирішити справу по суті. При цьому основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення справи у відповідному судовому засіданні.

Зважаючи на те, що відповідач реалізував своє право на подання відзиву на позов, а також заперечення на відповідь на відзив, а також беручи до уваги те, що суд обмежений процесуальним строком розгляду справи, суд дійшов висновку відмовити у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.

При цьому також необхідно зазначити, що явка представника відповідача в судове засідання 06.04.2023 не визнавалась судом обов`язковою.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши представника позивача, суд встановив таке.

31.01.2022 на вебсайті електронної системи публічних закупівель "Prozorro" (https://prozorro.gov.ua) оприлюднено оголошення про проведення відкритих торгів UA-2022-01-31-005874-C (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2022-01-31-005874-c), відповідно до якого замовником є Комунальне некомерційне підприємство "5-а міська клінічна поліклініка м.Львова", а предметом закупівлі є товар - рентгенівська плівка ДК 021:2015:32350000-1: Частини до аудіо- та відеообладнання очікуваною вартістю 2918500,00 грн.

22.02.2022 згідно з протоколом щодо прийняття рішення уповноваженою особою про намір укласти договір за результатами розгляду тендерної пропозиції учасника Фізичної особи-підприємця Мінко Анни Вікторівни на предмет відповідності вимогам тендерної документації про проведення процедури закупівлі згідно з предметом закупівлі ДК 021:2015-32350000-1 - частини до аудіо- та відеообладнання (рентгенівська плівка) встановлено, що тендерна пропозиція учасника відповідає вищезазначеним вимогам; вирішено: 1) визначити переможцем процедури закупівлі учасника Фізичну особу-підприємця Мінко Анну Вікторівну; 2) ухвалено рішення про намір укласти договір про закупівлю з ФОП Мінко А.В.

14.03.2022 між Комунальним некомерційним підприємством "5-а міська клінічна поліклініка м.Львова" (замовник) та Фізичною особою-підприємцем Мінко Анною Вікторівною (учасник-переможець) укладено договір про закупівлю №3235М, відповідно до пункту 1.1. якого учасник зобов`язується у 2022 році поставити замовникові товари, зазначені в специфікації, яка містить вказівку на найменування, одиницю виміру, кількість, ціну за одиницю та загальну суму і є невід`ємною частиною договору, а замовник - прийняти і оплатити такі товари.

Пунктом 2 договору передбачено, що найменування (номенклатура, асортимент) товару є: ДК021:2015-32350000-1 - частини до аудіо- та відеообладнання (рентгенівська плівка); кількість товарів (за цим договором): згідно специфікації, (специфікація №1).

Згідно з пунктами 3.1.-3.2. договору, загальна вартість договору становить 2917300,00 грн. Ціна договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін.

Відповідно до пункту 4.1. договору, замовник здійснює оплату товару на підставі виставленого рахунку та накладної на умовах відстрочки платежу на термін не менше 30 календарних днів з моменту поставки товару.

Пунктом 10.1. договору передбачено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Згідно з пунктами 11.1. та 12.1. договору, цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2022. Невід`ємною частиною цього договору є специфікація.

Відповідно до специфікації до договору №3235М від 14.03.2022 Фізична особа-підприємець Мінко Анна Вікторівна зобов`язалась поставити Комунальному некомерційному підприємству "5-а міська клінічна поліклініка м.Львова" такий товар:

1) 230 упаковок сухої медичної плівки Agfa Drystar DT 5.000I B 35x43 см №100 (країна походження: Бельгія), за ціною 8110,00 грн. за 1 упаковку (на загальну суму 1865300,00 грн.);

2) 280 упаковок сухої медичної плівки Agfa Drystar DT 5.000I B 20x25 см №100 (країна походження: Бельгія), за ціною 3250,00 грн. за 1 упаковку (на загальну суму 910000,00 грн.);

3) 40 упаковок сухої медичної плівки Agfa Drystar DT 5.000I Mammo, 20x25 см №100 (країна походження: Бельгія), за ціною 3550,00 грн. за 1 упаковку (на загальну суму 142000,00 грн.).

Тобто відповідно до специфікації до договору №3235М від 14.03.2022 відповідач зобов`язався поставити позивачу вищезазначений товар на загальну суму 2917300,00 грн.

Згідно з видатковою накладною №329 від 17.03.2022 відповідач поставив позивачу товар на загальну суму 56800,00 грн., а саме:

- 5 упаковок сухої медичної плівки Agfa Drystar DT 5.000I B 35x43 см №100, за ціною 8110,00 грн. за 1 упаковку (на суму 40550,00 грн);

- 5 упаковок сухої медичної плівки Agfa Drystar DT 5.000I B 20x25 см №100, за ціною 3250,00 грн. за 1 упаковку (на суму 16250,00 грн).

18.03.2022 позивач відповідно до платіжного доручення №138 сплатив відповідачу 56800,00 грн. за поставлений товар відповідно до видаткової накладної №329 від 17.03.2022.

В подальшому, а саме 22.03.2022 між Комунальним некомерційним підприємством "5-а міська клінічна поліклініка м.Львова" (замовник) та Фізичною особою-підприємцем Мінко Анною Вікторівною (учасник-переможець) укладено додаткову угоду №1 до договору про закупівлю №3235М, якою сторони пункт 3.1. договору виклали в новій редакції, визначивши, що загальна вартість договору становить 2860500,00 грн.

Відповідно до пункту 2 додаткової угоди №1 від 22.03.2022 до договору про закупівлю №3235М, сторони погодили викласти додаток №1 до договору "Специфікація" в новій редакції.

Згідно специфікації від 22.03.2022 до договору №3235М, Фізична особа-підприємець Мінко Анна Вікторівна зобов`язалась поставити Комунальному некомерційному підприємству "5-а міська клінічна поліклініка м.Львова" такий товар:

1) 230 упаковок сухої медичної плівки Agfa Drystar DT 5.000I B 35x43 см №100 (країна походження: Бельгія), за ціною 8920,00 грн. за 1 упаковку (на загальну суму 2051600,00 грн.);

2) 200 упаковок сухої медичної плівки Agfa Drystar DT 5.000I B 20x25 см №100 (країна походження: Бельгія), за ціною 3574,67 грн. за 1 упаковку (на загальну суму 714934,00 грн.);

3) 25 упаковок сухої медичної плівки Agfa Drystar DT 5.000I Mammo, 20x25 см №100 (країна походження: Бельгія), за ціною 3758,64 грн. за 1 упаковку (на загальну суму 93966,00 грн.).

Згідно з видатковою накладною №330 від 25.03.2022 відповідач поставив позивачу товар на загальну суму 949799,70 грн., а саме:

- 70 упаковок сухої медичної плівки Agfa Drystar DT 5.000I B 35x43 см №100, за ціною 8920,00 грн. за 1 упаковку (на суму 624400,00 грн.);

- 70 упаковок сухої медичної плівки Agfa Drystar DT 5.000I B 20x25 см №100, за ціною 3574,67 грн. за 1 упаковку (на суму 250226,90 грн.);

- 20 упаковок сухої медичної плівки Agfa Drystar DT 5.000I Mammo, 20x25 см №100 (країна походження: Бельгія), за ціною 3758,64 грн. за 1 упаковку (на загальну суму 75172,80 грн.).

25.03.2022 позивач відповідно до платіжного доручення №164 сплатив відповідачу 949799,70 грн. за поставлений товар відповідно до видаткової накладної №330 від 25.03.2022.

31.03.2022 між Комунальним некомерційним підприємством "5-а міська клінічна поліклініка м.Львова" (замовник) та Фізичною особою-підприємцем Мінко Анною Вікторівною (учасник-переможець) укладено додаткову угоду №2 до договору про закупівлю №3235М, якою сторони пункт 3.1. договору виклали в новій редакції, визначивши, що загальна вартість договору становить 2854826,65 грн.

Відповідно до пункту 2 додаткової угоди №2 від 31.03.2022 до договору про закупівлю №3235М сторони погодили викласти додаток №1 до договору "Специфікація" в новій редакції.

Згідно специфікації до договору №3235М від 14.03.2022 (в новій редакції відповідно до додаткової угоди №2 від 31.03.2022) Фізична особа-підприємець Мінко Анна Вікторівна зобов`язалась поставити Комунальному некомерційному підприємству "5-а міська клінічна поліклініка м.Львова" такий товар:

1) 225 упаковок сухої медичної плівки Agfa Drystar DT 5.000I B 35x43 см №100 (країна походження: Бельгія), за ціною 8920,00 грн. за 1 упаковку (на загальну суму 2007000,00 грн.) та 5 упаковок сухої медичної плівки Agfa Drystar DT 5.000I B 35x43 см №100 (країна походження: Бельгія), за ціною 8110,00 грн. за 1 упаковку (на суму 40550,00 грн.);

2) 195 упаковок сухої медичної плівки Agfa Drystar DT 5.000I B 20x25 см №100 (країна походження: Бельгія), за ціною 3574,67 грн. за 1 упаковку (на загальну суму 697060,65 грн.) та 5 упаковок сухої медичної плівки Agfa Drystar DT 5.000I B 20x25 см №100 (країна походження: Бельгія), за ціною 3250,00 грн. за 1 упаковку (на загальну суму 16250,00 грн.);

3) 25 упаковок сухої медичної плівки Agfa Drystar DT 5.000I Mammo, 20x25 см №100 (країна походження: Бельгія), за ціною 3758,64 грн. за 1 упаковку (на загальну суму 93966,00 грн.).

Згідно з видатковою накладною №385 від 05.04.2022 відповідач поставив позивачу товар на загальну суму 1848226,95 грн., а саме:

- 155 упаковок сухої медичної плівки Agfa Drystar DT 5.000I B 35x43 см №100, за ціною 8920,00 грн. за 1 упаковку (на суму 1382600,00 грн.);

- 125 упаковок сухої медичної плівки Agfa Drystar DT 5.000I B 20x25 см №100, за ціною 3574,67 грн. за 1 упаковку (на суму 446833,75 грн.);

- 5 упаковок сухої медичної плівки Agfa Drystar DT 5.000I Mammo, 20x25 см №100 (країна походження: Бельгія), за ціною 3758,64 грн. за 1 упаковку (на суму 18793,20 грн.).

05.04.2022 позивач відповідно до платіжного доручення №187 сплатив відповідачу 1848226,95 грн. за поставлений товар відповідно до видаткової накладної №385 від 05.04.2022.

Спірні додаткові угоди, за твердженням позивача, укладені без належних на те підстав та обґрунтованого підтвердження наявності факту підвищення (коливання) цін, чим недотримано п.2 ч.5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та аналогічне за змістом положення пп. 2) п.10.1 розділу Х договору про закупівлю №3235М від 14.03.2022, а відтак вони підлягають визнанню недійсними на підставі статті 215 Цивільного кодексу України.

Як зазначає позивач, внаслідок неправомірного збільшення ціни на товар шляхом укладення спірних додаткових угод з порушенням законодавства мала місце переплата (зайве перерахування) позивачем коштів відповідачу у розмірі 250776,65 грн. понад ціну на товар, визначену основним договором №3235М від 14.03.2022, а відтак вказані кошти підлягають стягненню з відповідача як безпідставно збережені на підставі статті 1212 ЦК України.

Таким чином, з огляду на викладене, позивач звернувся до Господарського суду Львівської області та просить:

- визнати недійсною додаткову угоду №1 від 22.03.2022 до договору про закупівлю №3235M від 14.03.2022, укладену між Комунальним некомерційним підприємством "5-а міська клінічна поліклініка м.Львова" та Фізичною особою-підприємцем Мінко Анною Вікторівною;

- визнати недійсною додаткову угоду №2 від 31.03.2022 до договору про закупівлю №3235M від 14.03.2022, укладену між Комунальним некомерційним підприємством "5-а міська клінічна поліклініка м. Львова" та Фізичною особою-підприємцем Мінко Анною Вікторівною;

- стягнути з Фізичної особи-підприємця Мінко Анни Вікторівни на користь Комунального некомерційного підприємства "5-а міська клінічна поліклініка м.Львова" безпідставно збережені кошти в сумі 250776,65 грн.

Відповідач проти позову заперечив, подавши відзив на позовну заяву, в якому Фізична особа-підприємець Мінко Анни Вікторівни вважає позов безпідставним та необгрунтованим.

Зокрема у відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що збільшення ціни товару за додатковою угодою відповідало вимогам пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та пункту 10.1. договору №3235М від 14.03.2022, оскільки у період між датою укладення основного договору та датою укладення додаткової угоди №1 відбулось коливання ціни товару на ринку.

При цьому відповідач посилається на долучений до відзиву на позовну заяву висновок судового експерта Незалежного центру судових експертиз Дуця Дмитра Леонідовича №1503/2 від 22.03.2022.

Щодо додаткової угоди №2 відповідач зазначив, що цією додатковою угодою ціни на товар не змінювались, а лише встановлено розмежування кількості товару, поставленого до та після підняття ціни.

Враховуючи вищенаведене, відповідач просить у задоволенні позову відмовити за безпідставністю.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази в їх сукупності, заслухавши представника позивача, суд дійшов висновку позов задовольнити повністю з огляду на таке.

Згідно із частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини 1 та 7 статті 179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Як встановлено судом, 14.03.2022 за наслідками проведення відкритих торгів UA-2022-01-31-005874-C (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2022-01-31-005874-c) між Комунальним некомерційним підприємством "5-а міська клінічна поліклініка м.Львова" (замовник) та Фізичною особою-підприємцем Мінко Анною Вікторівною (учасник-переможець) укладено договір про закупівлю №3235М, відповідно до пункту 1.1. якого учасник зобов`язується у 2022 році поставити замовникові товари, зазначені в специфікації, яка містить вказівку на найменування, одиницю виміру, кількість, ціну за одиницю та загальну суму і є невід`ємною частиною договору, а замовник - прийняти і оплатити такі товари.

Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з абзацом 1 частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені у статті 203 ЦК України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх і непрацездатних дітей.

Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Тобто, для того щоб визнати той чи інший правочин недійсним, позивач по справі має довести, що такий правочин, саме в момент його укладання, зокрема, суперечив Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначаються Законом України "Про публічні закупівлі", метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Пунктом 3 частини 1 статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону, належать юридичні особи, які є підприємствами, установами, організаціями (крім тих, які визначені у пунктах 1 і 2 цієї частини) та їх об`єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак:

- юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів;

- органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи;

- у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.

Відповідно до інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, засновником Комунального некомерційного підприємства "5-а міська клінічна поліклініка м.Львова" (ідентифікаційний код юридичної особи: 23957835) є орган місцевого самоврядування - Львівська міська рада, розмір внеску до статутного фонду якої становить 100%.

Таким чином до правовідносин, які виникли між Комунальним некомерційним підприємством "5-а міська клінічна поліклініка м.Львова" та Фізичною особою-підприємцем Мінко Анною Вікторівною на підставі договору про закупівлю №3235М від 14.03.2022, застосовуються положення Закону України "Про публічні закупівлі".

Згідно з частиною 1 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Частиною 4 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Поряд з цим, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару.

Як вбачається з матеріалів справи, підставами для укладення додаткових угод, якими внесено зміни до істотних умов основного договору, сторонами обрано саме пункт 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Статтею 632 ЦК України визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Як вбачається із матеріалів справи, станом на момент підписання договору про закупівлю сторонами погоджені всі істотні умови - предмет, ціна та строк виконання зобов`язань за договором відповідно до вимог частини третьої статті 180 ГК України та Закону України "Про публічні закупівлі".

Відповідно до частини 1 статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Закон "Про публічні закупівлі" не містить виключень з цього правила.

Отже, зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов:

- відбувається за згодою сторін;

- порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації);

- підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником);

- ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%;

- загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.

Як вже було зазначено судом, ухвалою Господарського суду Львівської області від 28.02.2023 у даній справі було, зокрема, приєднано до матеріалів справи докази, зазначені в пункті 2 відповіді на відзив та пункті 2 заяви про зміну підстав позову. Тобто відповідно до вказаної ухвали суду до матеріалів справи долучено:

- акт перевірки закупівлі UA-2022-01-31-005874-C "Рентгенівська плівка" у КНП "5 МКП м.Львова", що складений Західним офісом Держаудитслужби від 08.12.2022 №131303-21/09;

- постанову від 11.01.2023 старшого слідчого слідчого відділення відділу поліції №1 Львівського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції у Львівській області у кримінальному провадженні №12022141390000628 від 26.08.2022 про задоволення клопотання потерпілого та надання дозволу на отримання копій документів;

- постанову від 03.10.2022 старшого слідчого слідчого відділення відділу поліції №1 Львівського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції у Львівській області у кримінальному провадженні №12022141390000628 від 26.08.2022 про призначення товарознавчої експертизи і доручення її проведення судовому експерту Стецику Ю.М.;

- лист від 05.10.2022 №6591/38/02-22 старшого слідчого слідчого відділення відділу поліції №1 Львівського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції у Львівській області у кримінальному провадженні №12022141390000628 від 26.08.2022 про направлення судовому експерту Стецику Ю.М. постанови про призначення товарознавчої експертизи і матеріалів кримінального провадження №12022141390000628;

- висновок експерта від 02.11.2022 №0710/1, що складений судовим експертом Стецик Ю.М. для кримінального провадження №12022141390000628 від 26.08.2022;

- лист судового експерта Стецика Ю.М. від 02.11.2022 про надсилання старшому слідчому слідчого відділення відділу поліції №1 Львівського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції у Львівській області висновку експерта від 02.11.2022 №0710/1 за результатами судової товарознавчої експертизи, проведеної в кримінальному провадженні №12022141390000628 разом з рахунком та актом на оплату вартості висновку експерта.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу", судова експертиза це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Згідно положень статті 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Відповідно до частини 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

При цьому, відповідно до пункту 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.03.2012 №4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи", висновок судової експертизи, яку було проведено в межах провадження з іншої справи, в тому числі цивільної, кримінальної, адміністративної, оцінюється господарським судом у вирішенні господарського спору на загальних підставах як доказ зі справи, за умови, що цей висновок містить відповіді на питання, які виникають у такому спорі, і поданий до господарського суду в належним чином засвідченій копії.

Як вбачається із долученого позивачем до матеріалів справи висновку експерта від 02.11.2022 №0710/1, за результатами проведення експертизи експертом надано такі відповіді на поставлені йому питання:

1) ринкова вартість однієї одиниці "Суха медична плівка Agfa DRYSTAR DT 5.000І В 35x43см №100» станом на 05.04.2022 (дата поставки), із вартістю доставки, які були поставлені ФОП «Мінко Анна Вікторівна» до КНП « 5-а міська клінічна поліклініка м. Львова» в ході виконання договору №3235М від 14.03.2022, становить: 7001,23 грн без ПДВ та 7491,32 грн. з ПДВ;

2) ринкова вартість однієї одиниці «Суха медична плівка Agfa DRYSTAR DT 5.000І В 35x43см №100» станом на 14.03.2022, із вартістю доставки, які були поставлені ФОП «Мінко Анна Вікторівна» до КНП « 5-а міська клінічна поліклініка м. Львова» в ході виконання умов договору №3235М від 14.03.2022, становить: 6261,56 грн. без ПДВ та 6699,87 грн. з ПДВ;

3) ринкова вартість однієї одиниці «Суха медична плівка Agfa DRYSTAR DT 5.000І В 35x43см №100» станом на 22.03.2022, із вартістю доставки, які були поставлені ФОП «Мінко Анна Вікторівна» до КНП « 5-а міська клінічна поліклініка м. Львова» в ході виконання умов додаткової угоди №1 до договору №3235М від 14.03.2022, становить: 6261,56 грн. без ПДВ та 6699,87 грн. з ПДВ;

4) ринкова вартість однієї одиниці «Суха медична плівка Agfa DRYSTAR DT 5.000І В 20x25см №100» станом на 05.04.2022 (дата поставки), із вартістю доставки, які були поставлені ФОП «Мінко Анна Вікторівна» до КНП « 5-а міська клінічна поліклініка м. Львова» в ході виконання умов договору №3235М від 14.03.2022, становить: 2738,00 грн без ПДВ та 2929,66 грн з ПДВ;

5) ринкова вартість однієї одиниці «Суха медична плівка Agfa DRYSTAR DT 5.000І В 20x25см №100» станом на 14.03.2022, із вартістю доставки, які були поставлені ФОП «Мінко Анна Вікторівна» до КНІІ « 5-а міська клінічна поліклініка м. Львова» в ході виконання умов договору №3235М від 14.03.2022, становить: 2000,33 грн. без ПДВ та 2140,36 грн. з ПДВ;

6) ринкова вартість однієї одиниці «Суха медична плівка Agfa DRYSTAR DT 5.000І В 20x25см №100» станом на 22.03.2022, із вартістю доставки, які були поставлені ФОП «Мінко Анна Вікторівна» до КНП « 5-а міська клінічна поліклініка м. Львова» в ході виконання умов додаткової угоди №1 до договору № 3235М від 14.03.2022, становить: 2000,33 грн. без ПДВ та 2140,36 грн. з ПДВ;

7) ринкова вартість однієї одиниці «Суха медична плівка Agfa DRYSTAR DT 5.000І Mammo 20x25 cm №100» станом на 05.04.2022 (дата поставки), із вартістю доставки, які були поставлені ФОП «Мінко Анна Вікторівна» до КНП « 5-а міська клінічна поліклініка м. Львова» в ході виконання умов договору №3235М від 14.03.2022, становить: 3747,43 грн. без ПДВ та 4009,75 грн. з ПДВ;

8) ринкова вартість однієї одиниці «Суха медична плівка Agfa DRYSTAR DT 5.000І Mammo 20x25 cm №100» станом на 14.03.2022, із вартістю доставки, які були поставлені ФОП «Мінко Анна Вікторівна» до КНП « 5-а міська клінічна поліклініка м. Львова» в ході виконання умов договору №3235М від 14.03.2022, становить: 3720,29 грн. без ПДВ та 3980,71 грн. з ПДВ;

9) ринкова вартість однієї одиниці «Суха медична плівка Agfa DRYSTAR DT 5.000І Mammo 20x25 cm №100» станом на 22.03.2022, із вартістю доставки, які були поставлені ФОП «Мінко Анна Вікторівна» до КНП « 5-а міська клінічна поліклініка м. Львова» в ході виконання умов додаткової угоди №1 до договору №3235М від 14.03.2022, становить: 3720,29 грн. без ПДВ та 3980,71 грн. з ПДВ;

10) різниця між оплаченою КНП « 5-а міська клінічна поліклініка м. Львова» за поставку: «Суха медична плівка Agfa DRYSTAR DT 5.000І В 35x43см №100» країна походження Бельгія, кількість 225 уп.; «Суха медична плівка Agfa DRYSTAR DT 5.000І В 20x25см №100» країна походження Бельгія, кількість 195 уп.; «Суха медична плівка Agfa DRYSTAR DT 5.000І Mammo 20x25 cm №100» країна походження Бельгія, кількість 25 уп. та ринковою вартістю вищевказаних об`єктів дослідження, визначена рівною: 714601,30 грн. без ПДВ.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі додаткової угоди №1 підвищено ціни за одиницю товару, а на підставі додаткової угоди №2 фактично відкореговано додаткову угоду № 1, однак станом на дату укладення додаткової угоди №1 не було коливання ринкових цін товару у бік збільшення в порівнянні з цінами, які сторони погодили при укладенні договору про закупівлю в специфікації.

Тобто, як вбачається із матеріалів справи, на підставі додаткової угоди №1 змінено ціну за одиницю товару після підписання договору про закупівлю, і при цьому збільшення на підставі цієї додаткової угоди ціни за одиницю товару не є наслідком збільшення ціни такого товару на ринку.

При цьому, також необхідно зазначити, що в матеріалах справи відсутні докази того, що постачальником при укладенні додаткової угоди №1 було надано обґрунтоване і документальне підтвердження коливання ринкових цін на товар, що могло б слугувати законною підставою для збільшення передбачених у договорі цін.

Так, заперечуючи позовні вимоги, відповідачем до відзиву на позовну заяву долучено висновок експерта Незалежного центру судових експертиз Дуця Дмитра Леонідовича №1503/2 від 22.03.2022, посилаючись на який відповідач стверджує, що у період між датою укладення основного договору та датою укладення додаткової угоди №1 відбулось коливання ціни товару. Щодо вказаного висновку експерта потрібно зазначити таке.

Як вбачається із долученого до відзиву на позовну заяву висновку судового експерта №1503/2 від 22.03.2022, експерт надав такі відповіді на поставленні йому запитання:

1) станом на 14.03.2022 та на дату складення висновку експерта (22.03.2022), відбулось коливання середньозваженої ціни сухої медичної плівки Agfa DRYSTAR DT 5/00І В 35x43 см №100, яке становить: 11,09%;

2) станом на 14.03.2022 та на дату складення висновку експерта (22.03.2022), відбулось коливання середньозваженої ціни сухої медичної плівки Agfa DRYSTAR DT 5/001 В 20x25 см №100, яке становить: 10,71%;

3) станом на 14.03.2022 та на дату складення висновку експерта (22.03.2022), відбулось коливання середньозваженої ціни сухої медичної плівки Agfa DRYSTAR DT Mammo 20x25 cm №100, яке становить: 6,16%.

В розділі "Обмеження щодо достовірності дослідження" висновку експерта №1503/2 від 22.03.2022 зазначено, що висновки цього дослідження є достовірними за умови, що вся інформація, надана ініціатором проведення експертизи або отримана з незалежних джерел, приймалася за правдиву без перевірки на достовірність.

Також необхідно зазначити, що відповідно до частини 7 статті 98 Господарського процесуального кодексу України, у висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Однак, як вбачається із висновку експерта №1503/2 від 22.03.2022, у ньому не зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Тобто, висновок експерта №1503/2 від 22.03.2022 не відповідає вимогам статті 98 Господарського процесуального кодексу України.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (стаття 78 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З урахуванням обставин наведених вище, поданий відповідачем висновок експерта не можна розцінювати як такий, що створений за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи, а відтак заперечення відповідача про те, що збільшення ціни за одиницю товару відповідає пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" не підтверджуються матеріалами справи.

Натомість, матеріали справи, зокрема висновок експерта від 02.11.2022 №0710/1 разом з іншими доказами у справі, підтверджують факт підписання додаткових угод з порушенням вимог пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі". Докази, які б могли свідчити про те, що станом на дату укладення додаткової угоди мало місце коливання (збільшення) ринкових цін на товар в порівнянні з тими цінами, які погоджені сторонами у специфікації на час укладення договору про закупівлю матеріали справи не містять.

Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Положення частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України передбачають такий спосіб захисту порушеного права як визнання недійсним правочину (господарської угоди).

Згідно з частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

У статті 215 Цивільного кодексу України унормовано, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги про визнання додаткових угод №1 та № 2 недійсними є обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню. Додаткові угоди суперечать вимогам Закону України "Про публічні закупівлі" у зв`язку з відсутністю підстав, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", для встановлення інших цін на товар ніж тих, що визначені у специфікації на час укладення договору.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів в сумі 250776,65 грн. необхідно зазначити, що заявляючи цю вимогу позивач посилається на статтю 1212 Цивільного кодексу України.

Так, відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Однак системний аналіз положень статей 11, 177, 202, 1212 Цивільного кодексу України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).

Тобто в разі, коли правочин утворює правову підставу для набуття (збереження) майна, статтю 1212 Цивільного кодексу України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Таким чином, договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень статті 1212 Цивільного кодексу України. Виключенням є випадки, коли майно безпідставно набуте у зв`язку з зобов`язанням (правочином), але не відповідно до його умов.

Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

У даній справі, що розглядається, недійсними слід визнати додаткові угоди до договору і недійсність цих додаткових угод не означає відсутність між сторонами договірних відносин, адже відносини між ними врегульовані договором, тобто зобов`язання є договірними.

Статтями 669 та 670 Цивільного кодексу України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Таким чином, обов`язок з повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений покупцеві, врегульований нормами Глави 54 Цивільного кодексу України "Купівля-продаж" і тому як правова підстава такого повернення не може бути застосована стаття 1212 Цивільного кодексу України.

Недійсність додаткових угод означає, що зобов`язання сторін регулюються договором без урахування змін, внесених додатковою угодою №1 та додатковою угодою №2.

В пункті 11.1. договору встановлено, що цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2022.

Оскільки між сторонами існують договірні відносини (договір про закупівлю не визнано недійсним), то правовою підставою для задоволення вимог про стягнення надмірно сплачених коштів є частина 1 статті 670 Цивільного кодексу України, а стаття 1212 Цивільного кодексу України застосуванню до цих правовідносин не підлягає.

Аналогічна правова позиція відображена у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.06.2022 у справі №924/674/21.

Необхідно також зазначити, що позовну заяву до суду позивач подав до закінчення строку дії договору, а додатковими угодами, які підлягають визнанню недійсними, було погоджено збільшити ціну за одиницю товару, погодивши одночасно меншу його кількість у порівнянні з тією кількістю, що планувалася на поставку згідно з першою специфікацією, яка була підписана сторонами при укладені договору 14.03.2022.

Отже зважаючи на те, що позивач звернувся до суду в межах строку дії договору, а також те, що додаткові угоди підлягають визнанню недійсними, тому в даному випадку необхідно виходити з того, що кількість поставленого товару за договором повинна бути саме тою, що визначена у першій специфікації, яка була підписана сторонами при укладені договору і за визначеними у ній цінами.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що здійснена позивачем переплата за товар, підлягає стягненню з відповідача на підставі статті 670 Цивільного кодексу України як сума оплаченого та не поставленого товару за договором згідно з першою специфікацією, яка була підписана сторонами при укладені цього договору і в межах узгодженої його суми.

Тобто вказана обставина в даному випадку означає, що позивач сплатив 250776,65 грн., однак відповідач відповідно до першої специфікації, підписаної при укладенні договору, товар на цю суму позивачу не поставив.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку що позовна вимога про стягнення грошових коштів в розмірі 250776,65 грн. підлягає задоволенню, однак підлягає задоволенню на підставі статті 670 Цивільного кодексу України, а не на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що основними засадами судочинства є, зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, основними засадами (принципами) господарського судочинства є змагальність сторін.

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Необхідно також зазначити, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Право на справедливий суд) хоч і зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, однак його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін та інші проти України» рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2010 року)» (Постанови КЦС ВС від 07.10.2020 року у справі № 465/3586/17, від 08.10.2020 у справі № 712/22134/12, від 05.10.2020 у справі № 347/637/18, від 27.10.2020 у справі №243/11349/18).

Таким чином, враховуючи наведені норми законодавства та встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обгрунтовані, підтверджені матеріалами справи, не спростовані відповідачем, а тому підлягають задоволенню повністю.

Сплата позивачем судового збору за подання до суду позовної заяви підтверджується платіжним дорученням №731 від 28.11.2022 на суму 8723,65 грн. Тобто як вбачається із матеріалів справи, позивачем було сплачено 4962,00 грн судового збору за дві позовні вимоги немайнового характеру про визнання недійсними додаткової угоди №1 та додаткової угоди №2 (2481,00 грн х 2 = 4962,00 грн), а також 3761,65 грн судового збору за позовну вимогу майнового характеру про стягнення з відповідача 250776,65 грн (250776,65 грн х 1,5% = 3761,65 грн), що разом становить 8723,65 грн.

Враховуючи положення статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь позивача 8723,65 грн. витрат по сплаті судового збору, оскільки позов слід задовольнити повністю.

Керуючись статтями 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 129, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсною додаткову угоду №1 від 22.03.2022 до договору про закупівлю №3235M від 14.03.2022, укладену між Комунальним некомерційним підприємством "5-а міська клінічна поліклініка м.Львова" (79022, місто Львів, вулиця Виговського, будинок 32, ідентифікаційний код 23957835) та Фізичною особою-підприємцем Мінко Анною Вікторівною ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ).

3. Визнати недійсною додаткову угоду №2 від 31.03.2022 до договору про закупівлю №3235M від 14.03.2022, укладену між Комунальним некомерційним підприємством "5-а міська клінічна поліклініка м. Львова" (79022, місто Львів, вулиця Виговського, будинок 32, ідентифікаційний код 23957835) та Фізичною особою-підприємцем Мінко Анною Вікторівною ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ).

4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Мінко Анни Вікторівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Комунального некомерційного підприємства "5-а міська клінічна поліклініка м.Львова" (79022, місто Львів, вулиця Виговського, будинок 32, ідентифікаційний код 23957835) грошові кошти в розмірі 250776,65 грн. та 8723,65 грн. витрат по сплаті судового збору.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили, у відповідності до статті 327 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку у строки, визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 17.04.2023.

Суддя Петрашко М.М.