Рішення

від 07.04.2023 по справі 915/1217/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2023 року Справа № 915/1217/21

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Жиган А.О.,

представника прокуратури: Левкович А.Є.,

представники позивача: не з`явились,

представники відповідачів: не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Виконувача обов`язків заступника керівника Вознесенської окружної прокуратури Миколаївської області (56500, Миколаївська обл., м.Вознесенськ, пров.Костенка, буд.2; ел.адреса: voznes@myk.gp.gov.ua; поштова адреса Миколаївської обласної прокуратури: 54005, м.Миколаїв, вул.Спаська, буд.28, код ЄДРПОУ 02910048; ел.пошта: sekretariat@myk.gp.gov.ua),

в інтересах держави в особі: Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (01001, м.Київ, вул.Б.Грінченка, буд.1, код ЄДРПОУ 20029342; ел.адреса: ukrdergfond@ukr.net) від імені якого виступає Миколаївське відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (54034, м.Миколаїв, просп.Миру, буд.34, кім.712, код ЄДРПОУ ВП 13856843; ел.адреса: fermer014@gmail.com),

до відповідача-1: Фермерського господарства "Нарбут" (55480, Миколаївська обл., Братський р-н, с.Новоолександрівка (з), вул.Ківшана, буд.9, код ЄДРПОУ 20889760; ел.адреса: narbutpavlo@gmail.com),

до відповідача-2: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ; ел.адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1 ),

про: стягнення в солідарному порядку заборгованості у розмірі 45807,66 грн, -

в с т а н о в и в:

06.08.2021 Виконувач обов`язків заступника керівника Вознесенської окружної прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств від імені якого виступає Миколаївське відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №53-2678вих-21 від 04.08.2021 (вх.№12072/21) до Фермерського господарства "Нарбут" та ОСОБА_1 , в якій просить суд стягнути в солідарному порядку заборгованість за Договором №110 ФГ-2017 про надання фінансової підтримки на поворотній основі фермерському господарству від 29.11.2017 та Договору поруки №110 ФГ-2017 від 29.11.2017 з повернення фінансової підтримки в сумі 45807,66 грн, з них: 40000,0 грн - сума основного боргу за 2020 рік, 2840,0 грн - збитки від інфляції, 2967,66 грн - пеня.

Позовні вимоги обґрунтовані прокурором в інтересах позивачів неналежним виконанням відповідачем-1 свого обов`язку щодо своєчасного повернення у повному обсязі наданої фінансової підтримки згідно з Договором №110 ФГ-2017 про надання фінансової підтримки на поворотній основі фермерському господарству від 29.11.2017, укладеним між Українським державним фондом підтримки фермерських господарств та Фермерським господарством "Нарбут" та невиконанням відповідачем-2 свого обов`язку щодо повернення фінансової підтримки згідно з Договором поруки №110 ФГ-2017 від 29.11.2017, укладеним між Українським державним фондом підтримки фермерських господарств та гр. ОСОБА_1.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.08.2021 - справу №915/1217/21 призначено головуючому судді Мавродієвій М.В.

Відповідно до приписів ч.6 ст.176 ГПК України, суд звернувся із запитом до Центру надання адміністративних послуг Братської селищної ради про надання відомостей про реєстрацію місця проживання та інші персональні дані, що містяться в реєстрі територіальної громади/Єдиному державному демографічному реєстрі щодо ОСОБА_1 .

02.11.2021 від Братської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області надійшла відповідь №1342 від 01.11.2021, в якій повідомлено суд, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 дійсно зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалою суду від 11.11.2021 даний позов залишено без руху та встановлено прокурору строк для усунення недоліків позовної заяви.

25.11.2021 від прокуратури до суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви на виконання вимог ухвали суду №53-4406вих-21 від 23.11.2021 (вх.№17724/21) разом із уточненою позовною заявою №53-4407вих-21 від 23.11.2021 (вх.№17725/21).

Ухвалою суду від 30.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу визначено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 22.12.2021.

06.12.2021 від прокуратури на адресу суду надійшов супровідний лист з додатком №53-4594вих-21 від 02.12.2021 (вх.№18292/21).

22.12.2021 суд ухвалив відкласти підготовче засідання на 24.01.2022.

24.01.2022 від відповідача-2 - ОСОБА_1 (вх.№1009/22) та від відповідача-1 - Фермерського господарства "Нарбут" (вх.№1054/22) на електронну адресу суду надійшли клопотання, в яких повідомлено суд, що у зв`язку з неможливістю прибуття в судове засідання та просять суд відкласти судове засідання.

24.01.2022 суд ухвалив продовжити строк підготовчого засідання на 30 днів та відкласти підготовче засідання на 24.02.2022.

23.02.2023 від відповідача-1 - Фермерського господарства "Нарбут" на електронну адресу суду надійшло клопотання б/н від 23.02.2023 (вх.№2780/22), в якому пояснив, що в зв`язку з неможливістю прибути в судове засідання, яке призначене на 24.02.2022, так як знаходиться на ковід карантині згідно ПЛР тесту та просить суд відкласти судове засідання.

24.02.2022 підготовче засідання не відбулось у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та введенням на всій території України воєнного стану за Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ.

Відповідно до положень частини 7 статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", враховуючи, зокрема, неможливість Господарським судом Миколаївської області здійснювати правосуддя під час воєнного стану, Голова Верховного Суду розпорядженням від 22.03.2022 №12/0/9-22 змінив територіальну підсудність судових справ на Господарський суд Одеської області.

Розпорядженням Голови Верховного Суду від 25.07.2022 №41 з 26 липня 2022 року відновлено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Миколаївської області.

За вказаних обставин, розгляд справи відбувається у розумний строк, тривалість якого обумовлюється введенням в Україні Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, воєнного стану через військову агресію Російської Федерації проти України.

Ухвалою суду від 28.10.2022 призначено підготовче засідання у справі на 22.11.2022.

11.11.2022 від позивача на адресу суду надійшло клопотання №014/127 від 10.11.2022 (вх.№5305/22), в якому позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить суд справу розглянути без участі його представника та задовольнити позовні вимоги Вознесенської окружної прокуратури.

22.11.2022 суд ухвалив відкласти підготовче засідання на 22.12.2022.

22.12.2022 суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 23.01.2023.

23.01.2023 від відповідача-2 - ОСОБА_1 на електронну адресу суду надійшла заява б/н від 20.01.2023 (вх.№724/23), в якій просить перенести розгляд справи в зв`язку з тим, що він не займається справами ф/г, вирішує питання про добровільну мобілізацію до ВСУ.

23.01.2023 суд ухвалив відкласти судове засідання на 10.02.2023.

Ухвалою суду від 10.02.2023 призначено судове засідання на 15.03.2023.

15.03.2023 суд ухвалив призначити судове засідання на 07.04.2023.

21.03.2023 від відповідача-1 - Фермерського господарства "Нарбут" на електронну адресу суду надійшло клопотання б/н від 17.03.2023 (вх.№3473/23), в якому просить суд надати відтермінування на 1 рік щодо повернення фінансової підтримки на поворотній основі фермерському господарству за Договором №110ФГ2017, в зв`язку з тим, що в 2022 році через військові дії в Миколаївській області господарство не мало можливості провести посівну кампанію, не було забезпечено посівним матеріалом, паливом та мінеральним добривом. Фермерське господарство приймає активну волонтерську участь у підтримці Збройних сил України.

07.04.2023 від позивача на електронну адресу суду надійшло клопотання №014/34 від 07.04.2023 (вх.№4331/23), в якому повідомив, що Миколаївське відділення Укрдержфонду відмовило ФГ "Нарбут" у задоволенні клопотання про відстрочення повернення боргу та просить суд розглянути справу у відсутності його представника та позовну заяву прокурора задовольнити у повному обсязі.

Відповідачі не скористалися наданим їм ч.ч.1, 2, 4 ст.161 ГПК України правом на подання відзиву на позовну заяву, вимоги та доводи прокуратури не спростували.

Згідно ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Господарським судом також враховано, що явка представників сторін не визнавалась судом обов`язковою.

Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п.1) ч.3 ст.202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причини неявки.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності представників позивачів та представників відповідачів.

У судовому засіданні 07.04.2023 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представника прокуратури, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів у їх сукупності, а також приймаючи до уваги, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступні обставини.

Відповідно до ч.1 ст.131-1 Конституції України та ст.23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні прокурором від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів держави у випадках та порядку, встановлених законом.

У відповідності до ч.ч.1, 3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Згідно ч.3 ст.4 та ч.ч.4, 5 ст.53 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Відповідно до ч.ч.4, 6 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії. Під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження, зокрема, звертатися до суду з позовом (заявою, поданням).

Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 23.03.2012 "Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам" та відповідно до п.2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 №3-рп/99с інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій.

Згідно ч.4 ст.13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

У зв`язку з цим, уповноважені державні та інші органи зобов`язані вжити (реалізувати) комплекс організаційно-правових та інших заходів, спрямованих на створення умов для такого захисту прав.

У той же час, невиконання умов договору щодо повернення бюджетних коштів не може відповідати суспільному інтересу та порушує інтереси держави, як гаранта дотримання принципу верховенства права у країні.

Отже, правовідносини, які виникають внаслідок використання бюджетних коштів становлять суспільний інтерес, а неповернення коштів в порушення умов укладеного договору такому суспільному інтересу не відповідає.

Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної фізичної чи юридичної особи, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі "Трегубенко проти України" від 02.11.2004 категорично ствердив, що правильне застосування законодавства незаперечно становить "суспільний інтерес".

Прокуратурою у позові зазначено, що у даному випадку прокурором здійснюється представництво інтересів держави у суді у особі Укрдерфонду у зв`язку із не виконанням своїх обов`язків щодо захисту інтересів держави у суді з огляду на наступне.

Відповідно до п.6 Статуту Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, затвердженого розпорядженням Міністерства аграрної політики України від 08.06.2006, Український державний фонд підтримки фермерських господарств є державною бюджетною установою, яка виконує функції з реалізації державної політики щодо фінансової підтримки становлення і розвитку фермерських господарств.

Основними напрямками діяльності Укрдержфонду, як вказано у п.п.11, 13, 14 Статуту, є, зокрема, забезпечення ефективного використання та своєчасного повернення коштів, що виділяються на фінансову підтримку селянських (фермерських) господарств з Державного бюджету України. Майно Укрдержфонду є державною власністю, закріплюється за ним на праві оперативного управління і складається, в тому числі, з коштів, що надходять від повернення кредитів і державної фінансової допомоги.

Згідно п.9 Положення Миколаївського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, затвердженого наказом Укрдержфонду №75 від 13.12.2006, Миколаївське відділення Укрдержфонду здійснює свою діяльність на підставі даного Положення та довіреності, виданої генеральним директором Укрдержфонду директору відділення.

Отже, уповноваженим на захист інтересів держави органом у спірних правовідносинах є Укрдержфонд, від імені якого за довіреністю виступає Миколаївське відділення.

Відповідно до ст.ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Згідно ч.3 ст.17 ЦК України орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування здійснюють захист цивільних прав та інтересів у межах, на підставах та у спосіб, що встановлені Конституцією України та законом. Рішення, прийняте зазначеними органами щодо захисту цивільних прав та інтересів, не є перешкодою для звернення за їх захистом до суду.

За таких обставин право пред`явлення позову про стягнення заборгованості за Договором належить Укрдержфонду, інтереси якого за довіреністю представляє Миколаївське відділення Укрдержфонду.

У клопотанні від 07.07.2021 Миколаївським відділенням Укрдержфонду повідомлено про відсутність можливості звернутись з відповідним позовом до суду через скрутне матеріальне становище (відсутність фінансування за кодом 2800 "Інші поточні видатки").

Згідно інформації Укрдержфонду від 20.07.2021 та Миколаївського відділення Укрдержфонду від 07.07.2021 Укрдержфонд не має можливості самостійно звернутись з відповідним позовом до суду через відсутність коштів у кошторисі на 2021 рік у зв`язку із їх повним використанням.

Водночас, захист інтересів держави у суді потребує від уповноважених на здійснення такого захисту суб`єктів забезпечення певного комплексу заходів до можливості його здійснення, в тому числі затвердження у своєму кошторисі коштів, пов`язаних із судовими витратами, у необхідному та достатньому розмірі.

Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 15.10.2019 по справі №903/129/18 встановила, що сам факт не звернення до суду уповноваженого органу, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та мав змогу захистити порушені інтереси, свідчить, що такий орган неналежно виконує свої повноваження.

Крім того, Вознесенською окружною прокуратурою Миколаївської області попередньо до пред`явлення позовної заяви до суду до Фермерського господарства "Нарбут" та ОСОБА_1 на виконання вимог ст.23 Закону України "Про прокуратуру" надіслано листи, якими поінформовано про представництво прокурором інтересів держави у вказаних правовідносинах.

З огляду на наведене, Виконувач обов`язків заступника керівника Вознесенської окружної прокуратури Миколаївської області звернувся до суду з даною позовною заявою в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств від імені якого виступає Миколаївське відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств.

29.11.2017 між Українським державним фондом підтримки фермерських господарств (Укрдержфонд, позивач у справі) та Фермерським господарством "Нарбут" (фермерське господарство, відповідач-1 у справі) було укладено Договір №110ФГ-2017 про надання фінансової підтримки на поворотній основі фермерському господарству (надалі - Договір), у відповідності до умов розділу 1, Укрдержфонд надає фінансову підтримку на поворотній основі Фермерському господарству "Нарбут" в сумі 200000,0 грн, а фермерське господарство зобов`язується використати її за цільовим призначенням і повернути зазначену суму фінансової підтримки у строк та на умовах, що визначені цим Договором.

Розділом 2 Договору визначено, що на підставі довідки від 06.11.2017 №110, виданої конкурсною комісією, фінансова підтримка на поворотній основі надається для придбання техніки, поповнення обігових коштів, відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 №1102.

Відповідно до п.п.3.1.2., 3.1.3. Договору передбачено, що Укрдержфонд має право:

-вимагати від фермерського господарства повернення фінансової підтримки на поворотній основі відповідно до графіка повернення (пункт 3.4.2. цього Договору). У разі прострочення фермерським господарством графіка повернення коштів більш, ніж на 30 днів, Укрдержфонд має право в односторонньому порядку розірвати Договір з достроковим поверненням повної суми наданої фінансової підтримки та застосуванням штрафних санкцій відповідно до пп.5.1., 5.2. цього Договору;

-вимагати від фермерського господарства для забезпечення виконання зобов`язань за Договором передачі в заставу запропонованого при подачі документів майна.

У відповідності до п.3.4.2. Договору фермерське господарство зобов`язане повернути кошти фінансової підтримки Укрдержфонду згідно з встановленим графіком:

до 01 грудня 2018 року в сумі 40000,0 грн;

до 01 грудня 2019 року в сумі 40000,0 грн;

до 01 грудня 2020 року в сумі 40000,0 грн;

до 01 грудня 2021 року в сумі 40000,0 грн;

до 15 листопада 2022 року в сумі 40000,0 грн.

Пунктом 4.1. Договору передбачено, що фінансова підтримка надається фермерському господарству з кінцевим терміном повернення 15 листопада 2022 року та повертається останнім згідно з встановленим графіком (пункт 3.4.2. Договору), крім випадків зміни умов Договору та/або розірвання Договору Укрдержфондом в односторонньому порядку та вимоги від фермерського господарства дострокового повернення фінансової підтримки.

Відповідно до п.4.2. Договору цей Договір діє до повного повернення фермерським господарством коштів фінансової підтримки та повного виконання ним будь-яких інших грошових зобов`язань, передбачених цим Договором.

Пунктами 7.1., 7.2. Договору передбачено, що цей Договір набирає чинності з дати його підписання повноважними представниками сторін та діє до повного повернення фермерським господарством коштів фінансової підтримки та повного виконання ним будь-яких інших грошових зобов`язань, передбачених цим Договором.

29.11.2017 на забезпечення виконання зобов`язань Фермерським господарством "Нарбут" за Договором №110ФГ-2017 про надання фінансової підтримки на поворотній основі фермерському господарству від 29.11.2017, Українським державним фондом підтримки фермерських господарств (Укрдержфонд, кредитор, позивач у справі) було укладено з громадянином ОСОБА_1 (поручитель, відповідач-2 у справі) Договір поруки №110 ФГ-2017 (надалі-Договір поруки), відповідно до п.п.1.1., 1.2., 1.4., якого ОСОБА_1 зобов`язався відповідати як солідарний боржник всім своїм майном та грошовими коштами перед кредитором за неналежне виконання Фермерським господарством "Нарбут" взятих на себе зобов`язань за Договором, в тому числі щодо повернення коштів фінансової підтримки у визначені ним строки.

На виконання умов договору позивачем надано відповідачу-1 фінансову підтримку в сумі 200000,0 грн, що підтверджується платіжним дорученням №264 від 06.12.2017 на вказану суму.

В свою чергу відповідачем-1 фінансову підтримку у розмірі 40000,0 грн, що підлягала поверненню до 01.12.2020 не повернено.

Позивачем, у зв`язку з неповерненням відповідачем-1 до 01.12.2020 коштів фінансової підтримки, направлено відповідачу-1 лист-нагадування від 30.09.2020 за №014/154 та претензію від 23.06.2021 за №014/184, а також направлено вимогу про виконання зобов`язань за ФГ "Нарбут" згідно Договору поруки відповідачу-2 про негайне погашення існуючої заборгованості, що підтверджується копіями фіскальних чеків, проте відповідачами претензії та вимоги залишені без реагування та виконання.

На підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам сторін, суд дійшов наступних висновків.

Укладений між сторонами у справі Договір №110ФГ-2017 від 29.11.2017 є договором позики.

Згідно ч.1 ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Зобов`язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.ст.525, 526, 629 ЦК України).

Господарським законодавством передбачено, що суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (ч.1 ст.193 ГК України).

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилось неможливим внаслідок дії непереборної сили. Не вважаються такими обставинами, зокрема, відсутність у боржника необхідних коштів (ч.2 ст.218 ГК України).

Згідно ч.ч.1, 2 ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

У відповідності до ч.ч.1, 2 ст.543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що прокуратурою доведено невиконання ФГ "Нарбут" договірних зобов`язань щодо повернення у визначений Договором строк коштів фінансової допомоги в сумі 40000,0 грн та громадянина ОСОБА_1 , як поручителя за виконання боржником зобов`язань за Договором №110ФГ-2017 про надання фінансової підтримки на поворотній основі фермерському господарству від 29.11.2017, тому вимога про стягнення з відповідачів 40000,0 грн суму основного боргу за 2020 рік підлягає задоволенню.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу (ст.230 ГК України).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч.6 ст.231 ГК України).

У відповідності до ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Пунктом 3) ч.1 ст.611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.ч.1, 3 ст.549 ЦК України).

Відповідно до умов Договору відповідач-1 зобов`язався своєчасно і в повному обсязі повернути позивачу кошти отриманої фінансової підтримки згідно графіку, зокрема, до 01 грудня 2020 року в сумі 40000,0 грн.

Тобто обов`язок з її оплати мав бути виконаний відповідачем-1 до 01.12.2020 включно, а день з якого починається прострочення виконання зобов`язання слід вважати - 02.12.2020.

Пунктом 5.2. Договору встановлено, що за несвоєчасне повернення коштів фінансової підтримки фермерське господарство сплачує Укрдержфонду пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення.

Відповідно до ч.2 ст.343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У зв`язку з неповерненням до 01.12.2020 включно коштів фінансової підтримки в сумі 40000,0 грн, прокуратурою, на підставі п.5.2 Договору, ст.549 ЦК України та ч.6 ст.232 ГК України, нарахована пеня у загальному розмірі 2967,66 грн за період з 01.12.2020 по 23.06.2021.

У відповідності до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Таким чином, правомірним суд вважає нарахування пені за період з 02.12.2020 по 02.06.2021 (за 6 місяців), виходячи з наступного розрахунку:

- за період з 02.12.2020 по 31.12.2020 (30 дн.), виходячи із суми боргу 40000,0 грн: 40000,0 грн х 12% х 30дн. / 366дн. = 393,44 грн;

- за період з 01.01.2021 по 04.03.2021 (63 дн.), виходячи із суми боргу 40000,0 грн: 40000,0 грн х 12% х 63дн. / 365дн. = 828,49 грн;

- за період з 05.03.2021 по 15.04.2021 (42 дн.), виходячи із суми боргу 40000,0 грн: 40000,0 грн х 13% х 42дн. / 365дн. = 598,36 грн;

- за період з 16.04.2021 по 02.06.2021 (48 дн.), виходячи із суми боргу 40000,0 грн: 40000,0 грн х 15% х 48дн. / 365дн. = 789,04 грн.

Враховуючи викладене, суд вважає, що стягненню підлягає пеня у загальній сумі 2609,33 грн, а в задоволені вимог в частині стягнення 358,33 грн пені, слід відмовити.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п.5.1. Договору відповідно до законодавства України у випадку прострочення строку виконання зобов`язання з повернення коштів фінансової підтримки Укрдержфонду фермерське господарство зобов`язане сплатити суму заборгованості з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення платежу.

На підставі ч.2 ст.625 ЦК України та п.5.1. Договору позивачем нараховано та заявлено до стягнення збитки від інфляції у загальному розмірі 2840,0 грн за період з грудня 2020 року по травень 2021 року (01.12.2020-23.06.2021).

Перевіривши розрахунок збитків від інфляції, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного розрахунку:

- період нарахування: з січня 2021 року по травень 2021 року (02.12.2020 по 23.06.2021); сума боргу на початок періоду - 40000,0 грн; сумарний індекс інфляції -106,1428361812%; збитки від інфляції - 2457,13 грн (40000,0 грн х 106,1428361812% - 40000,0 грн).

За вказаних обставин, стягненню з відповідачів підлягають збитки від інфляції у загальній сумі 2457,13 грн.

В частині стягнення збитків від інфляції у сумі 382,87 грн слід відмовити.

Враховуючи викладене, позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до приписів ст.129 ГПК України, сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Таким чином, витрати прокуратури на оплату позовної заяви судовим збором у сумі 2233,23 грн належить відшкодувати за рахунок відповідачів.

Щодо клопотання Фермерського господарства "Нарбут" від 21.03.2023 про відтермінування на 1 рік повернення фінансової підтримки, на яке позивачем та прокуратурою були висловлені заперечення, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.239 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

У відповідності до ч.1 ст.331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Таким чином, ГПК України передбачено відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, а не відтермінування сплати заборгованості боржника перед кредитором, про що подано заяву відповідачем.

Крім того, відповідно до чч.3, 4 ст.331 ГПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Отже, господарський суд має право відстрочити або розстрочити виконання рішення за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його виконання.

В обґрунтування своєї заяви відповідач посилається на те, що через військові дії в Миколаївській області господарство у 2022 році не мало можливості провести посівну кампанію, не було забезпечено посівним матеріалом, паливом та мінеральним добривом. Фермерське господарство приймає активну волонтерську участь у підтримці Збройних сил України.

Доказів того, що станом на момент подання відповідного клопотання та його розгляду існують обставини, які перешкоджають чи ускладнюють виконання рішення суду (відсутність можливості провести посівну кампанію через військові дії у місцях розташування належних фермерському господарству земельних ділянок; відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення з метою виконання рішення суду; наявність загрози банкрутства внаслідок виконання рішення суду тощо) відповідачем-1 суду не надано.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання щодо відстрочення виконання рішення суду, що не позбавляє відповідачів звернутись до суду з аналогічним клопотанням повторно, підтвердивши викладені у ньому обставини відповідними доказами.

Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 129, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути в солідарному порядку з Фермерського господарства "Нарбут" (55480, Миколаївська обл., Братський р-н, с.Новоолександрівка (з), вул.Ківшана, буд.9, код ЄДРПОУ 20889760) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (01001, м.Київ, вул.Б.Грінченка, буд.1, код ЄДРПОУ 20029342; р/р UA508201720355159055000015503, ГУ ДКСУ м.Київ, МФО 820172, код отримувача: 20029342, одержувач: Укрдержфонд) від імені якого виступає Миколаївське відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (54034, м.Миколаїв, просп.Миру, буд.34, кім.712, код ЄДРПОУ ВП 13856843) 40000,0 грн суму основного боргу за 2020 рік, 2457,13 грн збитків від інфляції та 2609,33 грн пені.

3. Стягнути в солідарному порядку з Фермерського господарства "Нарбут" (55480, Миколаївська обл., Братський р-н, с.Новоолександрівка (з), вул.Ківшана, буд.9, код ЄДРПОУ 20889760) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Миколаївської обласної прокуратури (54001, м.Миколаїв, вул.Спаська, буд.28, код ЄДРПОУ 02910048; р/р UA748201720343150001000000340, Банк ДКСУ м.Києва, МФО 820172) 2233,23 грн судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 ГПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне судове рішення складено 17.04.2023 року.

Суддя М.В. Мавродієва