Рішення

від 14.04.2023 по справі 925/1422/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2023 року м. Черкаси Справа № 925/1422/22

Господарський суд Черкаської області у складі судді Зарічанської З.В., за участю секретаря судового засідання Пріхно Л.А., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Сонат",

до відповідача: Приватного підприємства "Русь-95",

про стягнення 3 788 917,81 грн,

представники сторін участі не брали.

До Господарського суду Черкаської області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "Сонат" з вимогою стягнути з Приватного підприємства "Русь-95" інфляційні втрати у розмірі 3 161 430,44 грн та 3 % річних від простроченої суми у розмірі 627 487,37 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує невиконанням відповідачем рішення Господарського суду міста Києва від 07.03.2017 по справі № 12/732, у зв`язку з чим позивачем нараховано інфляційні втрати та 3 % річних за порушення (прострочення) виконання грошового зобов`язання.

Ухвалою від 25.01.2023 господарський суд відкрив провадження у справі №925/1422/22 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив на 23.02.2023 о 09:30. Встановив сторонам строк для подання заяв по суті.

Копія ухвали про відкриття провадження у справі, направлена на адресу відповідача, повернулась до суду з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою". Дата на поштовому штемпелі 03.02.2023.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже копія ухвали про відкриття провадження у справі вважається врученою відповідачу 03.02.2023.

Також господарський суд 08.02.2023 розмістив оголошення на офіційній сторінці Господарського суду Черкаської області вебсайту Судова влада для відповідача про час та місце розгляду справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 ГПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Згідно з ч. 8 ст. 165 ГПК України, відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

В ухвалі про відкриття провадження у справі господарський суд встановив для відповідача строк - протягом 15 днів з дня вручення йому ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву.

Як уже встановлено судом, копія ухвали про відкриття провадження у справі вважається врученою відповідачу 03.02.2023, відтак строк для подання відзиву по справі сплив 20.02.2023.

Відповідач своїм правом не скористався, відзив на позов не надав.

Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвалою від 23.02.2023 господарський суд закрив підготовче провадження по справі № 925/1422/22 та призначив справу до судового розгляду по суті на 16.03.2023 о 14:00. Визначив наступну дату судового засідання 14.04.2023 о 10:00.

Протокольною ухвалою від 16.03.2023 господарський суд оголосив перерву у розгляді справи по суті до заздалегідь визначеної дати 14.04.2023 о 10:00 год.

Позивач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи (а.с.54 т.1).

05.04.2023 від позивача надійшло клопотання від 03.04.2023, у якому останній, зокрема, просив здійснювати розгляд справи за відсутності його представника (а.с. 61 т.1).

Копія ухвали від 23.02.2023, направлена відповідачу на адресу, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, також відповідача повідомлено через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України, сторінці Господарського суду Черкаської області.

Проте копія ухвали від 23.02.2023 направлена відповідачу повернулась без вручення до суду з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с.56-58 т.1).

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України копія ухвали від 23.02.2023 вважається врученою відповідачу 03.03.2023.

Оголошення про виклик Приватного підприємства "Русь-95" було здійснене 24.02.2023 (а.с.53 т.1) на офіційному вебсайті судової влади України, сторінці Господарського суду Черкаської області, отже, з урахуванням положень ч. 4 ст. 122 ГПК України, відповідача належно повідомлено про дату, час та місце розгляду справи.

Господарський суд доходить висновку, що сторони належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, господарський суд встановив таке.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.03.2007 у справі №12/732, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2007, позовні вимоги Закритого акціонерного товариства "Сонат" задоволено частково: стягнуто з Приватного підприємства "Русь-95" на користь Закритого акціонерного товариства "Сонат" 6991236 грн доходів від використання майна, 25000 грн державного мита та 118 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (а.с. 62-69 т.1).

На виконання зазначеного рішення суду Господарським судом міста Києва 24.05.2007 року видано наказ про примусове виконання рішення суду (а.с.70 т.1).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.04.2013 у справі №12/732 скаргу Закритого акціонерного товариства "Сонат" на дії посадових осіб відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві у справі задоволено частково: визнано бездіяльність посадових осіб відділу примусового виконаннярішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві неправомірною; зобов`язано посадових осіб відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві вжити негайних заходів для виконання рішення та наказу господарського суду міста Києва № 12/732 (а.с.16 т.1).

Вказаною ухвалою встановлено:

05.06.2007 головним державним виконавцем Головного управління юстиції у м. Києві Пацуріною О.В. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу № 12/732 від 24.05.2007 року;

27.05.2007 підрозділом примусового виконання рішень Головного Управління Юстиції у м. Києві було винесено постанову №149/5 про повернення виконавчого документа стягувачеві за п.5ст.40 ЗУ "Про виконавче провадження";

17.09.2012 головний державний виконавець підрозділу примусового виконання рішень головного управління юстиції м.Києва Пацуріна О.В винесла постанову ВП №34258468 про відкриття виконавчого провадження та постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 12.05.2020 у справі №925/31/20 позов задоволено частково: стягнуто з Приватного підприємства "Русь-95" на користь Приватного акціонерного товариства "Сонат" 2086 225 грн 63 коп. інфляційних втрат, 626 911 грн 18 коп. 3% річних, 40 697 грн05 коп. судових витрат (а.с.23 т.1). Зазначеним рішенням було стягнуто інфляційні втрати та 3% річних за період з 31.12.2016 по 26.12.2019 на суму основної заборгованості 6 991 236 грн, що стягнута з відповідача згідно з рішенням від 07.03.2007 у справі №12/732, проте так і не сплачена відповідачем.

Вказаним рішенням встановлено, що рішенням Господарського суду Черкаської області від 16.03.2017 у справі № 925/49/17 стягнуто з Приватного підприємства "Русь-95" на користь Закритого акціонерного товариства "Сонат" 629 787 грн 43 коп. 3% річних, 7066 438 грн 31 коп. інфляційних втрат, 115 443 грн 38 коп. судових витрат. Із змісту вищевказаного рішення випливає, що позовні вимоги Закритого акціонерного товариства "Сонат" задоволено в межах заявлених позовних вимог, тобто стягнуто з відповідача на користь позивача, зокрема, 629 787 грн 43 коп. 3% річних, 7066 438 грн 31 коп. інфляційних втратза період з 30.12.2013 по 30.12.2016.

Відповідно до інформації про виконавче провадження №34258468, станом на 23.12.2022 сума грошових коштів, яка підлягає стягненню за виконавчим документом, становить 7702465,12 грн. (а.с. 12 т. 1)

Станом на дату подання позовної заяви у даній справі, стягнута рішенням Господарського суду міста Києва від 07.03.2007 у справі №12/732 заборгованість відповідача перед позивачем не погашена, що і стало підставою для звернення останнього із даним позовом до суду.

Таким чином, предметом спору у справі, що розглядається, є вимога позивача про стягнення інфляційних втрат і трьох процентів річних за період 27.12.2019-23.12.2022, нарахованих на суму основної заборгованості 6 991 236 грн, у зв`язку з невиконанням відповідачем грошового зобов`язання, що виникло із рішення Господарського суду міста Києва від 07.03.2007 у справі №12/732, яке набрало законної сили 19.04.2007.

Розглядаючи спір, суд враховує такі положення законодавства.

Відповідно до ч.1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 75 ГПК України).

Преюдиційне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин. До такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 15.09.2022 у справі №910/12525/20.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановленихстаттею 11цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, 5 ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

За змістом ст. 524, 533-535 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І "Загальні положення про зобов`язання" книги 5 ЦК України. Відтак, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України).

Отже, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Вказана правова позиція знайшла своє відображення у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 по справі №686/21962/15-ц.

Отже, судом встановлено, що рішенням суду з відповідача на користь позивача було стягнуто грошові кошти. Зобов`язання, яке виникло, внаслідок набрання зазначеним рішенням законної сили, у відповідача перед позивачем, є грошовим. Своє зобов`язання відповідач належним чином не виконував і станом на день ухвалення цього рішення грошові кошти, стягнуті з відповідача рішенням, позивачу сплачені не були. Тобто, рішення суду не виконано.

Невиконання відповідачем зобов`язання, покладеного на нього рішенням суду, є підставою для стягнення на користь позивача інфляційних втрат за весь час прострочення та 3% річних від простроченої суми, які входять до складу грошового зобов`язання, оскільки боржник зобов`язаний відшкодувати інфляційні втрати від знецінення неповернутих коштів за час виконання рішення суду про стягнення суми.

З огляду на те, що Господарським судом Черкаської області у справах №925/49/17 та №925/31/20 ухвалювались рішення щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних за періоди з 20.04.2007 по 30.12.2016 та з 31.12.2016 по 26.12.2019, то період нарахування інфляційних та 3% річних у цій справі позивачем визначено вірно, а саме з 27.12.2019 по 23.12.2022.

Здійснивши перевірку правильності нарахування 3% річних на суму основної заборгованості 6 991 236 грн за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій LIGA 360 судом встановлено, що розмір 3% річних нараховано вірно даний розрахунок відповідачем не спростовано, а тому заявлені вимоги підлягають задоволенню.

Здійснивши перевірку правильності нарахування інфляційних втрат на суму основної заборгованості 6 991 236 грн за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій LIGA 360 судом встановлено, що розрахунок інфляційних втрат складає 3 232 499,11 грн, тоді коли позивачем заявлено 3 161 430,44 грн. Враховуючи, що заявлений розмір не перевищує суми, на яку позивач має право, господарський суд, не виходячи за межі позовних вимог задовольняє позов в частині інфляційних втрат в межах заявленої суми.

З урахуванням викладеного, обставин справи та вимог законодавства суд вимогу позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних, що нараховані на суму основної заборгованості 6 991 236 грн за період прострочення з 27.12.2019 по 23.12.2022 у розмірах 3161430,44 грн та 627487,37 грн відповідно задовольняє повністю.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. 74, 76 - 77, 129, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Русь-95" (ідентифікаційний код 30374297, вул. Смілянська, буд. 44, офіс 302, м. Черкаси, Черкаська область, 18000) на користь Приватного акціонерного товариства "Сонат" (ідентифікаційний код 23493956, вул. Полярна, буд. 8, м. Київ, 04201) 3161430,44 грн інфляційних втрат та 627487,37 грн 3% річних, а також 56833,77 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення направити сторонам.

Повне рішення складено та підписано 19.04.2023.

СуддяЗоя ЗАРІЧАНСЬКА